РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/24/14Головуючий суду першої інстанції:Морозова Л.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.

"05" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіКустової І.В.,

СуддівПритуленко О.В., Ломанової Л.О.,

При секретаріБроніковскій М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особа: ОСОБА_10, Морська сільська рада Судак АР Крим про виділ частки будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 14 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

01 листопада 2013 року позивачі звернулися до суду із позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про виділ у їх власність 1/4 частки у жилому будинку, розташованому в АДРЕСА_1, та визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованій під нею.

Позов мотивований тим, що після смерті матері - ОСОБА_11 у власність сторін перейшла ? частина вказаного будинку: позивачам належить по 1/8 частки кожному, відповідачі мають право на іншу 1/4 частку (по 1/8 частки кожний). Між співвласниками виникають суперечки з приводу користування цією нерухомістю та розташованою під нею земельною ділянкою, внаслідок чого позивачі звернулися до суду із вказаним позовом.

Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 14 жовтня 2013 року позов задоволений: виділено у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7 на 1/4 частку у житловому будинку літер «А» приміщення №1-4 (кімната) та №1-5 (кухня) площею 20,6 кв.м. вартістю 19871 грн.; у веранді літер «а1»приміщення №1- II( коридор) площею 5,8 кв.м. вартістю 6 262 грн.; сарай літер «В» вартістю 1 793 грн.; вбиральню літер «I» вартістю 2613 грн. Позивачів зобов'язано пробити дверний проріз у міжкімнатній перегородці приміщень №1-4(кімната) та №1-5 (кухня); закласти дверний проріз у міжкімнатній перегородці приміщень №1-5(кухня) та №1-1 (коридор); квартири обладнати незалежними системами водопостачання та каналізації; переобладнання, пов'язані з влаштуванням водоспоживання та водовідведення, погодити з місцевими органами виконавчої влади.

Виділено у користування ОСОБА_6, ОСОБА_7 земельну ділянку площею 350 кв.м. у тому числі площу зайняту під вказаними будівлями. Для входу на земельну ділянку площею 350 кв.м. позивачів зобов'язано встановити хвіртку в огорожі домоволодіння з боку АДРЕСА_1.

Відповідачам залишено домоволодіння та земельну ділянку в тому ж стані в якому наразі вони перебувають.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_9, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову у позові.

Апелянт не згодна з обраним судом варіантом поділу майна, оскільки цей варіант потребує від співвласників додаткових переобладнань, які не узгоджені у встановленому

порядку; варіант, що залишився поза увагою суду, відповідає фактичному користуванню будинком, який існує у теперішній час, зокрема, за цим варіантом у власності відповідачів залишається приміщення кухні літ. 1-5.

Апелянт вказує, що суд не звернув уваги на те, що співвласником домоволодіння є ОСОБА_12, яка не залучена до участі у справі у якості відповідача.

Апелянт вказує, що суд передчасно розглянув питання про визначення порядку користування земельною ділянкою, оскільки межі земельної ділянки, яка перейшла у користування сторін після смерті ОСОБА_11, у натурі не визначені.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши відповідачів та представників сторін, дослідивши та перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частини 3 статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Положеннями частин 1, 2, 3 статті 364 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, яке є у спільній частковій власності, у натурі з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України; поділ майна між співвласниками є однією з підстав для припинення права спільної власності.

За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.

Під час вирішення зазначених спорів необхідно враховувати зазначені норми права та роз'яснення, надані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок" (із внесеними змінами), відповідно до пунктів 6, 7 якої виділ частки в натурі може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

У тих випадках, коли для виділу необхідно переобладнання або перепланування будинку він провадиться за наявності на це дозволу виконавчого комітету місцевої ради (стаття 152 Житлового кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_11 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року) належала 1\2 частка домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, що складалася з наступних приміщень у житловому будинку літер «А»: коридору 1-1 пл. 1,9 кв.м.; комори 1-2 пл.1,7 кв.м.; кімнати 1-3 пл.16,6 кв. м.; кімнати 1-4 пл. 12,5 кв.м.; кухні 1-5 пл. 8,1 кв.м.; веранди літ. «а»; тамбура «а1». Загальна площа 54,3 кв.м., житлова площа 29,1 кв.м., а також спадкодавцю належали господарські споруди: сараї літ. «В», «Г», уборна «Е», уборна «І», хвіртка № 1. Вказані приміщення після смерті ОСОБА_11 успадкували ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які є власниками по 1/8 частки домоволодіння кожний (а.с. 6).

Інша ? частина вказаного домоволодіння (який на підставі рішення Виконкому Морської сільської ради №77 від 28 вересня 1995 року привласнено адресу: АДРЕСА_2 - а.с. 80), належить ОСОБА_12, яка користується наступними приміщеннями у житловому будинку літер «А»: коридору № 2-1 пл. 3,9 кв.м.; кухні № 2-2 пл. 8,4 кв.м.; кімнати № 2-3 пл. 12,6 кв. м.; кімнати № 2-4 пл. 16,7 кв.м.; веранди № 2-III пл. 13,1 кв.м.; комори № 2-IV пл. 5,1 кв.м. Загальна площа 59,8 кв.м., у тому числі: корисна - 41,6 кв.м., житлова - 29,3 кв.м. (технічний паспорт від 22жовтня 1986 року - а.с. 111,121).

Рішенням 10 сесії 23 скликання Морської сільської ради від 25 листопада 1999року у приватну власність ОСОБА_11 для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель безоплатно передана земельна ділянка площею 0,07 га., розташована під належною останній частиною домоволодіння (а.с. 81, 82). Відомості про отримання спадкодавцем державного акту на право власності на цю земельну ділянку, виділення її у натурі, визначення її меж на місцевості у матеріалах справи відсутні (а.с.8,12).

За клопотанням представника позивачів з метою з'ясування можливості виділу майна, яке знаходиться у спільній власності позивачів, та визначення порядку користування земельною ділянкою, у справі призначено та проведено будівельно - технічну експертизу № 655/656 від 28 серпня 2013 року, якою визначено два варіанти виділу: перший варіант передбачає можливість виділу у натурі приміщень, вартість яких на 8123 грн. менше, ніж належить на ідеальну частку позивачів та складає 18/100 частки; другий - передбачає можливість виділу у натурі приміщень, вартість яких співпадає з розміром ідеальної частки та складає 25/100 або на ? частки, що належить позивачам у праві власності на будинок; при цьому перший варіант виділу не потребує переобладнань жилих приміщень, за другим варіантом необхідні переобладнання всередині будинку, які не потребують додаткових погоджень відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24 травня 2001 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773; також за другим варіантом необхідно влаштувати незалежну систему водопостачання та водовідведення, що потребує додаткових погоджень. Також експертом зроблено висновок про наявність технічної можливості розробки варіантів виділу у користування позивачів земельної ділянки, але у зв'язку з відсутністю відомостей про межі цієї земельної ділянки експертом рекомендовано виконати геодезичну зйомку, без отримання результатів якої вирішення цього питання не можливо (а.с. 105 - 131).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з наявності у кожного із співвласників права на отримання у власність тієї частки спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної власності. Суд дійшов висновку про необхідність виділу у спільну часткову власність позивачів частини спірного будинку, яка відповідає їх ідеальній частці (за другим варіантом виділу запропонованим висновком експерта), при цьому суд не припинив існуюче право. Також суд виділив у користування позивачів частину земельної ділянки, яка розташована під спірним домоволодінням.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції правильно обрано другий варіант виділу у власність позивачів частини домоволодіння відповідно до висновку будівельно - технічної експертизи № 655/656 від 28 серпня 2013 року, оскільки саме цей варіант максимально враховує права та інтереси, як співвласників, які бажають виділу, так і співвласників, у власності яких залишається частина домоволодіння, такий виділ відповідає ідеальним часткам співвласників та враховує гарантії дотримання їх прав, передбачені статтями 358, 364 ЦК України.

Посилання апелянта на неможливість такого виділу у зв'язку з тим, що він не відповідає порядку користування жилим будинком, який склався між співвласниками, зокрема, незгода з виділенням у власність позивачів приміщення літ. 1-5 «кухні», яке використовується відповідачами, на думку колегії суддів, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення, оскільки усталений порядок користування жилим будинком не є визначальним при вирішенні питання виділу частки приміщень у власність окремих співвласників, обставини користування окремими приміщеннями мають враховуватися у сукупності з іншими обставинами у справі; можливість влаштування кухні у приміщеннях, що залишилися у власності відповідачів, останніми не втрачена.

Також не можливо погодитися з твердженням апелянта про порушення вимог статті 152 Житлового кодексу України у зв'язку з відсутністю відповідного дозволу на переобладнання, які запропоновані за другим варіантом висновку експерта, оскільки позивачами надані технічні умови на водопостачання, схема розташування межі водопроводу та вигрібної каналізації, які узгодженні з Морською сільською радою місця Судак АР Крим,а улаштування дверних прорізів у внутрішніх не капітальних стінах будинку не потребує узгодження певних органів (а.с. 219-220).

Звертаючи увагу на те, що сторони після смерті ОСОБА_11 успадкували 1\2 частку спірного домоволодіння, яка була виділена у натурі, а саме, у спадщину перейшли окремі приміщення спірного будинку, з яких підлягає виділу частка позивачів, довід апеляційної скарги про необхідність врахування при вирішенні спору права власності ОСОБА_12 на належні їй окремі приміщення спірного будинку на увагу не заслуговує.

Довід апеляційної скарги щодо передчасного визначення порядку користування земельною ділянкою, яка розташована під спірним домоволодінням заслуговує на увагу, виходячи з наступного.

Апелянтом оскаржується фактичний розмір земельної ділянки, що знаходиться у користуванні сторін, який визначено у земельно -кадастрових книгах Морської сільської ради АР Крим станом на 25 листопада 1999 року (а.с. 12). При цьому, в матеріалах справи відсутні докази встановлення у натурі меж земельної ділянки, яка перейшла у користування сторін після смерті ОСОБА_11 Наявний у справі висновок експерта не може бути підставою для вирішення цього питання судом, оскільки його зроблено без з'ясування розміру та меж земельної ділянки у натурі.

Незважаючи на необхідність з'ясування фактичного розміру та меж спірної земельної ділянки, та неодноразового роз'яснення сторонами положень частини 4 статті 10 ЦПК України, ані сторони, ані їх представники клопотання про призначення у справі відповідної експертизи не заявляли.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вирішення спору в частині визначення порядку користування земельною ділянкою лише на підставі наявних у справі записів у земельно -кадастрових книгах Морської сільської ради АР Крим від 10 січня 1991 року та від 25 листопада 1999 року (а.с. 12, 65), без з'ясування розміру та меж земельної ділянки, щодо якої заявлено позов, є передчасним.

У зв'язку з тим, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини користування сторонами земельною ділянкою, але зробив висновок, який не відповідає цим обставинам, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення у цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог (пункт 3 частина 1 статті 309 ЦПК України).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на невиконання судом першої інстанції вимог статті 364 ЦК України, яка регулює порядок виділу частки із майна, що є у спільній часткові власності, та передбачає припинення права спільної часткової власності особи, якій виділена її частка.

Оскільки судом першої інстанції не застосовано норму матеріального права, яка підлягає застосуванню (пункт 4 частини 1 статті 309 ЦПК України), оскаржуване судове рішення в частині виділу у власність позивачів ? частки жилого будинку підлягає зміні з доповненням його резолютивної частини реченням щодо припинення права спільної часткової власності позивачів на виділене майно.

Також суд першої інстанції помилково розподілив судові витрати у справі у солідарному порядку, не звернувши увагу на те, що нормами цивільного процесуального законодавства України це не передбачено.

Отже, рішення Судацького міського суду АР Крим від 14 жовтня 2013 року в частині розподілу судових витрат підлягає зміні судом апеляційної інстанції відповідно до положень частин 1 та 5 статті 88 ЦПК України.

Враховуючи те, що позивачами сплачено судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп. та оплачено проведення експертизи у сумі 4112 грн. 64 коп., розподіл цих витрат обчислюється пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати підлягають стягненню: з позивачів в дохід держави по 54 грн. 50 коп. з кожного; з відповідачів на користь ОСОБА_6 по 540 грн. 85 коп. з кожної та на користь ОСОБА_7 по 540 грн. 85 грн. з кожної.

Таким чином, апеляційна скарга відповідача ОСОБА_9 підлягає частковому задоволенню, а рішення Судацького міського суду АР Крим від 14 жовтня 2013 року в частині визначення порядку користування земельною ділянкою - скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині; зміні цього судового рішення в частині виділу у власність позивачів частки жилого будинку - з доповненням резолютивної частини реченням про припинення права спільної часткової власності позивачів на виділене майно; зміні цього судового рішення в частині розподілу судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 3 та 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314 та статтею 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити частково.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 14 жовтня 2013 року в частині визначення порядку користування земельною ділянкою скасувати.

Ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визначення порядку користування земельною ділянкою - відмовити.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 14 жовтня 2013 року в частині виділу у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ? частки жилого будинку змінити; доповнити резолютивну частину рішення наступним реченням: припинити право спільної часткової власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на виділене майно; в решті залишити без змін.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 14 жовтня 2013 року в частині розподілу судових витрат змінити:

стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в дохід держави судові витрати у розмірі по 54 грн. 50 коп. з кожного.

стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі по 540 грн. 85 коп. з кожної.

стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 судові витрати у розмірі по 540 грн. 85 грн. з кожної.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

І.В. Кустова Л.О. Ломанова О.В. Притуленко