СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2014 року Справа № 5002-33/2722-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Антонової І.В.,
Проценко О.І.,
за участю представників сторін:
прокурор, Калініченко Олег Владиславович, (Прокуратура міста Севастополя);
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Центр ЛТД" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 10.12.2013 у справі №5002-33/2722-2012
за позовом Прокурора Київського району міста Сімферополя
в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Центр ЛТД"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міський клінічний пологовий будинок № 1 Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради
про зобов'язання щодо повернення майна,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Центр ЛТД"
до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міський клінічний пологовий будинок № 1 Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради
про визнання договору оренди нежитлових приміщень таким, що укладений строком на п'ять років,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2013 року первісний позов задоволено.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Престиж Центр ЛТД" повернути орендоване комунальне майно - нежитлові приміщення загальною площею 29,7 кв.м. (1-й поверх, літ. „Д"), розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Воровського,8, їх балансоутримувачу -Міському клінічному пологовому будинку №1 управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради за актом приймання - передачі.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Престиж Центр ЛТД" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073,00 грн.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю „Престиж Центр ЛТД" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічні позовні вимоги задовольнити.
Розгляд справи відкладався.
За розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 у зв'язку з хворобою судді Євдокімова І.В., відпусткою суддів Градової О.Г. та Латиніна О.А., була здійснена заміна суддів Євдокімова І.В., Градової О.Г. та Латиніна О.А. на суддів Фенько Т.П., Антонову І.В., Проценко О.І.
У судове засідання, призначене до розгляду на 19.03.2014, з'явився прокурор. Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових документів.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2009 між Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради (далі - Фонд, Фонд комунального майна) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Престиж-Центр ЛТД" (далі - товариство, ТОВ "Престиж-Центр ЛТД"), був укладений договір оренди нежитлових приміщень, загальною площею 29,7 кв.м., що знаходяться у м. Сімферополі по вул. Воровського, 8, та належать до комунальної власності (надалі - спірні приміщення, спірне майно).
12.06.2009 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі спірного майна, відповідно до якого ТОВ "Престиж-Центр ЛТД" прийняло його в користування.
Пунктом 10.1. договору сторони узгодили, що він діє до 11.06.2010.
Відповідно до пункту 10.7 договору його дія припиняється в результаті, зокрема, спливу строку, на який він був укладений, та достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду.
Відповідно до пункту 2.4 договору, сторони визначили, що у випадку припинення даного договору нежитлові приміщення повертаються орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає нежитлові приміщення балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі нежитлових приміщень даним договором. Нежитлові приміщення вважаються поверненими балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі.
Згідно пункту 10.3 договору зміни та доповнення або розірвання даного договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання сторонами додаткової угоди. Зміни та доповнення, які пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх представлення до розгляду іншою стороною.
Додатковими угодами від 28.05.2010 та від 04.07.2011 строк договору №24 продовжувався до 11.06.2012.
Листом від 28.03.2012 № 57 ТОВ "Престиж-Центр ЛТД" звернулося до Фонду з проханням надання згоди на пролонгацію договору оренди спірного майна.
Листом від 08.06.2012 балансоутримувач повідомив Фонд про відсутність наміру продовжувати договір оренди №24 у зв'язку з численними скаргами громадян на діяльність товариства (орендаря) та просив не узгоджувати продовження договору №24 на новий строк. Також в листі балансоутримувач повідомив, що надалі звільнені орендарем площі будуть використовуватися балансоутримувачем для власних потреб.
Листом від 15.06.2012 Фонд повідомив товариство про відсутність наміру продовжувати договірні відносини за договором №24 та просив повернути орендоване за вказаним договором спірне майно.
Разом з тим, листом від 02.07.2012 № 620 Міський клінічний пологовий будинок № 1 Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради повідомив Фонд про те, що представник ТОВ "Престиж-Центр ЛТД" відмовився підписати акт прийому-передачі нежитлових приміщень.
Вказане стало підставою звернення у серпні 2012 року прокурору Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до ТОВ "Престиж-Центр ЛТД", в якій просив суд зобов'язати відповідача повернути орендоване комунальне майно - нежитлові приміщення загальною площею 29,7 кв.м (1-й поверх, літ. «Д»), розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Воровського, 8, їх балансоутримувачу - Міському клінічному пологовому будинку №1 управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради за актом приймання-передачі негайно з моменту вступу рішення суду в законну силу.
Позовні вимоги вмотивовані спливом строку, на який було укладено договір оренди № 24 спірного комунального майна, відсутністю наміру орендодавця його продовжувати та відмовою відповідача, орендаря за цим договором, повернути це майно у добровільному порядку. Свої вимоги прокурор обґрунтовує посиланнями на ст.ст. 10, 17, 18, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст.ст. 526, 530, 599, 764, 785 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2012 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міський клінічний пологовий будинок №1 Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради.
26.09.2012 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про визнання договору оренди нежитлових приміщень таким, що укладений строком на п'ять років.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 зустрічну позовну заяву прийнято до сумісного розгляду із первісним позовом.
Обґрунтовуючи підстави зустрічного позову, ТОВ "Престиж-Центр ЛТД" посилається на те, що відповідно до п. 5 розділу ІІ Заключних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України стосовно спрощення ведення бізнесу в Україні" строк дії договорів оренди державного та комунального майна вважаються продовженими на 5 років, якщо орендар не пропонує менший строк. Листами від 28.03.2012 №57, від 02.07.2012 №185, від 19.07.2012 №207, від 10.08.2012 №230 товариство зверталося до Фонду комунального майна з проханням продовжити договір та виконати вимоги вказаного Закону, але це не принесло жодних результатів.
Рішенням від 02.10.2012 первісний позов задоволено у повному обсязі, зобов'язано ТОВ "Престиж-Центр ЛТД" повернути орендоване комунальне майно - нежитлові приміщення, загальною площею 29.7 кв.м. (1-й поверх, літ. "Д"), розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Воровського, 8, їх балансоутримувачу - Міському клінічному пологовому будинку № 1 Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради за актом приймання - передачі, стягнено з ТОВ "Престиж-Центр ЛТД" в дохід Державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору, у задоволенні зустрічного позову - відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 скасоване рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2012 у справі №5002-33/2722-2012 в частині задоволення первісного позову. В цій частині прийнято нове рішення про відмову у первісному позові, в іншій частині рішення залишити без змін, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "1. У позові прокурора Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради відмовити. 2. У зустрічному позові ТОВ "Престиж-Центр ЛТД" відмовити".
Постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2013 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2012 у справі №5002-33/2722-2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.
Скасовуючи судові рішення першої та другої інстанції, Вищий господарський суд України виходив з того, що судом першої інстанції взагалі не враховані приписи Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" від 15.12.2009 №1759-VI, якими товариство обґрунтовувало свої позовні вимоги за зустрічним позовом, а обґрунтував своє рішення виключно загальними нормами цивільного законодавства щодо свободи визначення сторонами умов договору та узгодження, в даному випадку, сторонами у договорі оренди (з урахуванням внесених до нього змін) терміну дії договору. В той же час, вказаний Закон від 15.12.2009 стосується, в тому числі, й договорів, укладених до прийняття зазначеного Закону в частині терміну їх дії, а відтак, відсутність правового обґрунтування щодо незастосування цього Закону до спірних правовідносин, що мають місце у даній справі, свідчить про прийняття місцевим судом рішення без застосування усіх нормативно-правових актів, що регулюються такі правовідносини, та відповідно, допустився порушення норм процесуального права, що полягає у неповному встановленні та дослідженні усіх обставин справи.
В той час, суд апеляційної інстанції, визнаючи спірний договір оренди №24 продовженим на п'ять років - до 11.06.2014 на підставі листа товариства від 28.03.2012 №57, не дослідив, на який саме термін у вказаному листі товариство просило продовжити договір оренди №24, та чи запропонований у ньому товариством термін не є меншим ніж п'ять років, та які це має наслідки.
Розглядаючи справу при новому розгляді справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову.
Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що строк дії договору оренди припинився у зв'язку з закінченням терміну його дії, а посилання ТОВ "Престиж-Центр ЛТД" на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" є неспроможними, оскільки листом від 28.03.2012 він просив продовжити дію договору на 1 рік, однак протягом дії договору оренди не звернувся до Фонду із пропозицією внести відповідні зміни до договору.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, ТОВ "Престиж-Центр ЛТД" посилається на те, що строк дії спірного договору є продовженим до 11.06.2014 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні", оскільки строк дії договору вважається продовженим до 5 років без вчинення будь-яких юридичних дій з боку сторін договору.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом первісного позову є вимога позивача за первісним позовом про зобов'язання відповідача за первісним позовом повернути орендоване комунальне майно - нежитлові приміщення, загальною площею 29,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Воровського, 8, балансоутримувачу - третій особі у справі, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди №24 від 12.06.2009, про що був повідомлений належним чином.
Предметом спору за зустрічним позовом у справі №5002-33/2722-2012 є визнання договору оренди нежитлових приміщень таким, що укладений строком на п'ять відповідно до п. 5 розділу ІІ Заключних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України стосовно спрощення ведення бізнесу в Україні.
Таким чином, підлягає встановленню чи припинив свою дію спірний договір оренди чи є продовженим, чи є підстави для повернення орендованого майна.
Правовідносини сторін регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України "Про оренду державного та комунального майна", "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні".
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Як зазначалося, 12.06.2009 між сторонами був укладений договір оренди строком дії до 11.06.2010, якій був продовжений додатковими угодами до 11.06.2012.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Матеріалами справи підтверджено, що після закінчення строку дії договору оренди, а саме 15.06.2012, Фонд повідомив ТОВ "Престиж-Центр ЛТД" про відсутність наміру продовжувати договірні відносини за договором №24 та просив повернути орендоване за вказаним договором спірне майно.
Як на підставу своїх вимог за зустрічним позовом та заперечень на первісний позов, ТОВ "Престиж-Центр ЛТД" посилається на положення ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні", відповідно до яких термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.
Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" від 15.12.2009 №1759-VI були внесені зміни до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а саме доповнено реченням такого змісту: "Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін".
При цьому у розділі ІІ частини 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" зазначено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до 5 років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.
Згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" передбачено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, слід вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін. Обов'язковість виконання зазначеного законодавчого припису не ставиться у залежність від намірів орендодавця використовувати майно для власних потреб або від будь-яких інших обставин, за винятком пропонування орендарем меншого, ніж п'ять років, строку продовження договорів оренди державного та комунального майна. Оскільки зазначена норма надає орендарю право продовжувати орендні відносини на строк до п'яти років, то визначення конкретного строку, на який продовжується строк договору, повинно бути здійснено шляхом внесення змін до договору.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Тобто договір змінюється за домовленістю сторін або за рішенням суду.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами було укладено дві додаткових угоди після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" щодо продовження терміну договору від 28.05.2010 та від 04.07.2011. Листом від 28.03.2012 № 57 ТОВ "Престиж-Центр ЛТД" звернулося до Фонду з проханням надання згоди на пролонгацію договору оренди спірного майна ще на 1 рік.
На думку суду, вказане свідчить про те, що орендарем - ТОВ "Престиж-Центр ЛТД", було узгоджено термін дії договору менший ніж 5 років ще при підписанні першої додаткової угоди.
За викладене, колегія суддів вважає, що спірний договір оренди є припиненим за закінченням терміну дії договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 491 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 2 ст. 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Частина 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктом 5.6 договору обумовлено, що орендар, зокрема, зобов'язаний у випадку припинення або розірвання договору повернути орендодавцю орендовані нежитлові приміщення у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки у випадку погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованих нежитлових приміщень з вини орендаря.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, у зв'язку з закінченням дії спірного договору ТОВ "Престиж-Центр ЛТД" в силу умов договору та положень закону повинно повернути об'єкт оренди.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Центр ЛТД" - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2013 у справі №5002-33/2722-2012 - залишити без змін.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді І.В. Антонова
О.І. Проценко
Розсилка:
1. Прокуратура Київського району міста Сімферополя (вул. Сергеєва-Ценського, 26, м. Сімферополь, 95000)
2. Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, 95000)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж-Центр ЛТД" (вул. Щербакова, 49, кв.34, м.Київ, 04111)
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж-Центр ЛТД" (вул. Борщагівська,145, оф. 178, м. Київ, 04111)
5. Міський клінічний пологовий будинок № 1 Управління охорони здоров'я Сімферопольської міської ради (вул. Воровського, 8, м. Сімферополь,95017)
6. Прокуратура міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99011)