№  2-380/08                                                 Копія

                                                           Р І Ш Е Н Н Я

                                               І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

              04 листопада 2008 р.                                                                                            с-ще Решетилівка

            Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

                                   головуючого - судді                   Микитенко В.М.,

                                   при секретарі -                          Пустовар Т.В.,

за участю представників позивача

ТОВ “Мрія-Агро”:                                                         Головні Б.К.

                                                                                       Бойка Є.Г.

   відповідачів:                         ОСОБА_1

                                                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Решетилівка справу за позовом ТОВ “Мрія-Агро” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих самовільним заняттям земельної ділянки, -

           В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ “Мрія Агро” звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить припинити незаконні дії відповідача, що полягають у самовільному занятті земельної ділянки розміром 1,3 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3. і переданої у користування ТОВ “Мрія-Агро” на підставі договорів оренди земельної № 48 від 10.08.2002 і № 52/1 від 21.09.2007 року, а також стягнути зОСОБА_1 на користь ТОВ “Мрія -Агро” збитки, завдані товариству у загальному розмірі 6599 грн. 80 коп. та судові витрати у справі: державне мито в сумі 66 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,5 грн.

В судовому засіданні позивач ТОВ „Мрія Агро” уточнив свої позовні вимоги та просив залучити в якості співвідповідача по даній справі ОСОБА_2, проживаючого в с.Жовтневе, Решетилівського району, Полтавської області, припинити його незаконні дії що полягають у самовільному занятті земельної ділянки розміром 1,3 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3. і переданої у користування ТОВ “Мрія-Агро” на підставі договорів оренди земельної № 48 від 10.08.2002 і № 52/1 від 21.09.2007 року, а також стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ “Мрія -Агро” збитки, завдані товариству незаконним самовільним заняттям земельної ділянки, площею 1,3 га, починаючи з 2006 року і до липня місяця 2008 року у загальному розмірі 4 971, 45 грн., окрім того, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ТОВ “Мрія -Агро” збитки, завдані товариству незаконним самовільним заняттям земельної ділянки, площею 1,3 га, починаючи з 2003 року і до 2005 року включно у загальному розмірі 1 628, 35 грн.

В подальшому у судовому засіданні позивач ТОВ «Мрія -Агро» збільшило свої позовні вимоги доОСОБА_1 , до розміру вирахуваного позивачем, прибутку відповідача, внаслідок самовільного заняття спірної земельної ділянки за період з 2006 по 2008 рік в сумі  8034, 57 грн., замінивши цією сумою розмір упущеної вигоди.

Свої позовні вимоги, позивач обґрунтовує тим, що відповідно акту № 8 обстеження земельної ділянки, від 09 червня 2008 року Полтавської державної земельної інспекції, відповідачем ОСОБА_1. незаконно, без правовстановлюючих документів використовується земельна ділянка, площею 1,3 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3. і передана у користування ТОВ “Мрія-Агро” на підставі договорів оренди земельної № 48 від 10.08.2002 і № 52/1 від 21.09.2007 року. Окрім того, як стало відомо в судовому засіданні ОСОБА_2 починаючи з 2003 року і до 2005 року включно незаконно використовував земельну ділянку, площею 1,3 га, належну ОСОБА_3. та обтяжену вищевказаними договорами оренди з ТОВ „Мрія -Агро”. В зв'язку з цим позивачеві завдано збитки: у вигляді сплаченої орендної плати власнику ОСОБА_3. з 2003 по 2005 рік включно в сумі 372,03 грн., з 2006 по 2008 рік включно в сумі 477,19 грн., а також недотриманого прибутку (упущеної вигоди) за період 2003 - 2005 рр. в сумі 1256,32 грн., та за період 2006-2008 рр. в сумі 4 354, 27 грн.

В судовому засіданні представники позивача Головня Б.К. та Бойко Є.Г. підтримали позов та просили його задовольнити з урахуванням уточнень, при цьому пояснили суду, що про порушення прав ТОВ „Мрія -Агро”, а саме про самовільне заняття ОСОБА_1. земельної ділянки, орендованої у ОСОБА_3, площею 1,3 га вони дізнались лише в березні 2008 року, до цього їм точно не були відомі межі земельної ділянки наданої в оренду ОСОБА_3., тому раніше таких вимог не ставили.

Відповідач ОСОБА_1. заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні та пояснив, що дійсно восени 2007 року посадив на спірній земельній ділянці пшеницю, а 18.07.08 року зібрав врожай, вагою приблизно 3,9 тони, після чого звільнив цю земельну ділянку. Про те, що дана земельна ділянка належить ОСОБА_3. та орендується ТОВ „Мрія-Агро” дізнався лише 09.06.08 року, після складання акту держземінспекції та протоколу про адміністративне правопорушення. Нараховані йому держземінспекцією штраф у сумі 170 грн. він сплатив державі, а збитки в сумі 1139,95 грн. сплатив на рахунок сільської ради. Крім того, до осені 2007 року вказану земельну ділянку не використовував. При цьому до 9.06.08 року ТОВ „Мрія -Агро” чи ОСОБА_3 до нього претензій з приводу даної земельної ділянки не пред'являли.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, що його стосуються, пояснивши суду, що дійсно у період з 1995 по серпень 2005 року використовував частину спірної земельної ділянки в розмірі лише 0,4 га для ведення огородництва за погодженням з Жовтневою сільською радою Решетилівського району. При цьому до моменту подання даного позову ТОВ „Мрія-Агро” та ОСОБА_3 до нього претензій з приводу даної земельної ділянки не пред'являли, тому, оскільки з серпня 2005 року минув 3 річний строк позовної давності, просив застосувати положення про позовну давність та відмовити в задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила своє право власності на спірну земельну ділянку, площею 1,3 га, на підставі державного акту на право власності на землю серії 1-ПЛ № 049881 та передачу її в оренду ТОВ „Мрія-Агро” на підставі договорів оренди земельної ділянки  № 48 від 10.08.2002 і № 52/1 від 21.09.2007 року, але обставин укладання вказаного договору вона не пам'ятає, а обставини виконання даного договору їй не відомі.  Орендну плату від ТОВ „Мрія-Агро” вона отримувала в повному обсязі. Восени 2007 року бачила на спірній земельній ділянці засіяні сільськогосподарські культури.

Зі свідчень ОСОБА_4 вбачається, що до 2006 року він працював агрономом ТОВ „Мрія-Агро” та підтвердив, що до цього часу на земельній ділянці, площею 1,3 га належній ОСОБА_3., орендованої ТОВ „Мрія-Агро”, знаходились огороди, при цьому орендар вказану ділянку не використовував, причин пояснити не може. Також доповнив, що на даній ділянці бачивОСОБА_1, але коли саме та при яких обставинах не пам'ятає. 

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7. підтвердив, що восени 2007 року земельна ділянка ОСОБА_3, площею 1,3 га була засіяна пшеницею, але ким саме та при яких обставинах точно не знає. Вважає, що ОСОБА_1., оскільки до вказаної ділянки прилягає його земельна ділянка, яка на той час була також засіяна тією ж сільськогосподарською культурою.

Зі свідчень ОСОБА_6 та ОСОБА_5 встановлено, що з 2006 по 2007 роки земельна ділянка ОСОБА_3, площею 1,3 га була запущена та не використовувалась за призначенням. До цього  - у 2003 році свідок ОСОБА_5. допомагав ОСОБА_2. перевозити з вказаної земельної ділянки буряки.

Дослідженими в судовому засіданні документами, доданими до позовної заяви в якості доказів, з'ясовано:

На підставі державного акту на право власності на землю серії 1-ПЛ № 049881, виданого 12.02.2002 року, ОСОБА_3 з цього часу є власником земельної ділянки, площею 3,85 га на території Жовтневої сільської ради Решетилівського району, Полтавської області. Водночас даним актом встановлено межі даної земельної ділянки, з якої контури 1,3 га є суміжними до земельОСОБА_1, що також підтверджується державним актом на право власності на землю останнього, від 26.02.03 року. 

 Відповідно договору оренди земельної ділянки № 48 від 10.08.2002 року та акту прийому - передачі, від 10.08.2002 року ОСОБА_3. вищевказана земельна ділянка передана в оренду ТОВ „Мрія-Агро”, терміном на 5 років, з орендною платою 101 грн.10 коп. за 1 га. За п.1.3. даного договору, встановлений строк передачі вказаної земельної ділянки Орендаторові не пізніше 10-ти днів з моменту підписання договору.

В подальшому 21.09.2007 року, згідно договору оренди № 52/1 та акту прийому-передачі від 21.09.2007 року ОСОБА_3 знову надала ТОВ „Мрія -Агро” земельну ділянку, але площею 1,3 га, терміном на 5 років, з орендною платою 226,96 грн. на рік. Водночас встановлений п. 6.2 цього договору строк передачі земельної ділянки в оренду склав 10 днів. П.9.3. договору передбачено право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Актами обстеження земельної ділянки № 8 та перевірки вимог земельного законодавства від 09.06.2008 року встановлено незаконне без відповідних правовстановлюючих документів використання ОСОБА_1. земельної ділянки ОСОБА_3, площею 1,3 га.

Суд, заслухавши доводи позивача, пояснення відповідачів, свідчення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9., дослідивши матеріали справи та оцінюючи зібрані докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно припису № 78841 від 09.06.08 ОСОБА_1 зобов»язано звільнити незаконно займану ним земельну ділянку площею 1,3 га, належну ОСОБА_3. та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18 липня 2008 року, складеним держземінспектором Полтавської облдержадміністрації ОСОБА_9, що також підтверджено свідченнями останнього в судовому засіданні, встановлено, що даний припис виконаний і земельна ділянка ОСОБА_1. звільнена для подальшого використання за цільовим призначенням. В судовому засіданні також встановлено, що вказана земельна ділянка з серпня 2005 року не займається і ОСОБА_2

Викладене підтвердили зокрема відповідачі ОСОБА_1., ОСОБА_2, що також не заперечувалось позивачем у справі.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_1. та ОСОБА_2 самовільно не займають земельної ділянки, належної ОСОБА_3. та переданої в оренду ТОВ «Мрія-Агро», на підставі договорів оренди земельної № 48 від 10.08.2002 і № 52/1 від 21.09.2007 року, підстави для задоволення позову в частині припинення незаконних дій відповідачівОСОБА_1 таОСОБА_2 в цій частині відсутні. 

Судом встановлено, що частина земельної ділянки ОСОБА_3 та переданої в оренду ТОВ «Мрія-Агро», на підставі договорів оренди земельної № 48 від 10.08.2002 і № 52/1 від 21.09.2007 року, площею 0,4 га використовувалась  відповідачем ОСОБА_2 у період часу з 1995 по серпень 2005 року, тобто більш ніж через три роки до дати подання даного позову -05.08.2008 року.

Статтею 257 ЦК України до даного виду правовідносин встановлений трирічний строк позовної давності, перебіг якого відповідно до ст. 261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 

Доводи представників позивача ТОВ «Мрія-Агро» про необізнаність щодо порушення прав вказаного товариства до дати розгляду справи, а саме 03.10.2008 року, суд вважає не переконливими та не визнає причини пропуску строків позовної давності поважними, враховуючи наявність між власником ОСОБА_3. та позивачем ТОВ «Мрія-Агро» договору оренди  № 48, від 10.08.2002 року спірної земельної ділянки, яким передбачено її отримання для використання за цільовим призначенням на протязі 10 днів з моменту підписання даного договору. При цьому, у разі належного здійснення своїх прав, позивач міг довідатись про будь-яке їх порушення з моменту укладення договору до серпня 2005 року.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем ОСОБА_2 заявлено про застосування позовної давності, відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, дані обставини є підставою для відмови у позові доОСОБА_2 в повному обсязі.

 Згідно ч.3 ст.125 ЗК України: «Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі , одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється».

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною 2 цієї статті визначено поняття реальних збитків - це в тому числі витрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, окрім того упущеною вигодою визнаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

В судовому засіданні встановлено, що  відповідач ОСОБА_1. у період часу з вересня 2007 року по 18 липня 2008 року, всупереч ст.125 ЗК України, без відповідних правовстановлюючих документів зайняв земельну ділянку, належну на праві власності ОСОБА_3. та передану в оренду ТОВ «Мрія-Агро», на підставі договорів оренди земельної № 48 від 10.08.2002 і № 52/1 від 21.09.2007 року, площею 1,3 га та використовував її для сільськогосподарських потреб, а саме вирощування пшениці. Викладене також підтверджується постановою відносноОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.51-1 КУпАП, яка вступила в законну силу та виконана.

Водночас позивач ТОВ «Мрія-Агро» до березня 2008 року не здійснював своїх прав щодо вказаної земельної ділянки та не знав про її місцезнаходження, хоча перешкод цьому ніхто не чинив, а тому до цього часу реально доходів отримати не міг.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України закріплено принцип змагальності сторін, яким передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень..”

Використання ОСОБА_1. спірної земельної ділянки у період часу з 2006 по вересень 2007 року позивачем не доведено, відповідач вказані обставини заперечує, свідки  ОСОБА_6. та ОСОБА_5. взагалі пояснили, що земельна ділянка у вказаний період часу була запущена та ніким не використовувалась. 

Також позивачем в достатньому обсязі достовірними та допустимими доказами не доведено отримання відповідачем ОСОБА_1. прибутку за період часу з 2006 по 2008 роки на загальну суму 8034, 57 грн., яка заперечується відповідачем, інших доказів щодо розміру отриманого прибутку окрім суперечливих пояснень відповідача позивачем не надано, тому суд вважає недоведеним розмір отриманого відповідачем прибутку в сумі 8034, 57 грн. та при визначенні розміру збитків виходить з розрахунку даних упущеної вигоди, наданої позивачем.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені ст.1166 ЦК України, при цьому підстави відшкодування збитків власникам земельних ділянок та землекористувачам, передбачено ст.156 ЗК України.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас серед підстав відшкодування збитків власникам земельних ділянок та землекористувачам передбачено неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Даючи правову оцінку поясненнямОСОБА_1 про сплату нарахованих йому відділом з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області розміру шкоди в сумі 1139,95 грн., даним вказаного розрахунку, враховуючи, що останній самовільно та лише для сільськогосподарських потреб зайняв земельну ділянку, яка перебувала у приватній власності ОСОБА_3 та орендованої ТОВ «Мрія-Агро», отже державі чи територіальній громаді цими діямиОСОБА_1 збитків не завдано, а відтак сплату вказаної суми суд не вважає належним відшкодуванням завданих збитків. Одночасно, з принципу диспозитивності суд розглядає дану цивільну справу лише в межах заявлених вимог.

Таким чином, суд вважає доведеними в судовому засіданні суму спричинених ОСОБА_1. ТОВ «Мрія-Агро» реальних збитків: сплаченої орендної плати ОСОБА_3. за період 2007-2008 років - 337,39 грн. та витрат понесених позивачем за обстеження земельної ділянки згідно договору № 30 від 02.07.08 року у розмірі 139,99 грн., а також упущеної вигоди за 2008 рік в сумі 1108,9 грн., а всього на загальну суму 1586, 28 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачаОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Мрія - Агро»  судові витрати у справі пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто в сумі 15,86 грн.

В іншій частині позову суд вважає слід відмовити.

Керуючись ст. 22,1166 ЦК України, ст.125,156,211 ЗК України, ст.10, 212-215 ЦПК України,-   

В И Р І Ш И В :

Позов ТОВ «Мрія-Агро» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих самовільним заняттям земельної ділянки - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мрія-Агро» в якості відшкодування збитків, завданих самовільним заняттям земельної ділянки, у тому числі  сплаченої орендної плати ОСОБА_3. за період 2007-2008 років - 337 (триста тридцять сім) грн. 39 коп., витрати за обстеження земельної ділянки згідно договору № 30 від 02.07.08 року у сумі 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 99 коп., а також упущену вигоду за 2008 рік в сумі 1108 (одна тисяча сто вісім) грн. 90 коп., а всього на загальну суму 1586 ( одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість) грн. 28 коп.

            У позові ТОВ «Мрія-Агро» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих самовільним заняттям земельної ділянки - відмовити повністю.

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мрія-Агро»  судові витрати у справі, а саме судовий збір в сумі 15 (п'ятнадцять) грн. 86 коп.

            В іншій частині позову відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

            Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження  або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження, до апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Суддя:             підпис  З оригіналом згідно:   Суддя                                  В.М.Микитенко