Справа № 10-664                                                                          Доповідач: Смірнова В.В.

Категорія ст.186 ч.2                                                        Суддя 1 інстанції: Стародубцев O.K.

КК України

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного

суду Донецької області у складі:

головуючого судді                                Смірнової В.В.

суддів апеляційного суду                     Брагіна І.Б., Сєдих А.В.

з участю прокурора                            Шаіпова P. P.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію адвоката ОСОБА_1. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2. на постанову судді Ленінського районного суду міста Донецька від 27 листопада 2006 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Донецька, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, що має неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого; що мешкає за адресою: місто Донецьк, АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні слідчого СВ Ленінського MB ДМУ УМВС України в Донецькій області знаходиться кримінальна справа, яка була порушена 17 листопада 2006 року за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

17 листопада 2006 року о 20 годині 50 хвилин за підозрою у вчиненні зазначеного злочину на підставі ст.115 КПК України був затриманий ОСОБА_3.

Постановою судді Ленінського районного суду міста Донецька від 20 листопада 2006 року строк затримання підозрюваного ОСОБА_3. під вартою було продовжено до 10 діб.

Органами досудового слідства ОСОБА_3. 27 листопада 2006 року було пред'явлено обвинувачення в тому, що він своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна, за попередньою змовою у групі осіб, скоїв грабіж, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України.

Постановою судді Ленінського районного суду міста Донецька від 27 листопада 2006 року щодо ОСОБА_3. було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В  апеляції адвоката в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3. ставить питання про

скасування постанови суду та обрання запобіжного заходу відносно нього у вигляді

підписки про невиїзд. Мотивував тим, що ОСОБА_3. раніше не судимий, на є неповнолітню дитину, не був організатором вказаного злочину. Посилається також на те, що на його погляд немає підстав вважати, що він буде укриватися від слідства та перешкоджати встановленню істини по справі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який відстоював законність та обґрунтованість постанови суду, просив постанову залишити без змін, ознайомившись з витребуваними матеріалами справи, на підставі яких був застосований запобіжний захід у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого, колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області вважає, що апеляція захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.

Органами досудового слідства обвинуваченому пред'явлено звинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України. Згідно зі ст.12 КК України злочин, передбачений ст.186 ч.2 КК України є тяжким.

Підозра у вчиненні зазначеного злочину є обґрунтованою, бо в розпорядженні слідчого є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, інкримінованого органами досудового слідства.

Враховуючи те, що ОСОБА_3. обвинувачується у скоєнні суспільно небезпечного злочину, враховуючи його тяжкість та обставини злочину, що свідчить про те, що інші запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, можуть не забезпечити належну поведінку обвинуваченого, у зв'язку з чим суд прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_3. запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Крім того, судом при розгляді подання слідчого була прийнята до уваги загроза втечі обвинуваченого , про яку свідчить можливий строк покарання за інкримінований злочин; наслідки і ризик втечі для обвинуваченого може бути меншим злом , ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

Доводи адвоката про те, що суд обираючи запобіжний захід не врахував особу обвинуваченого, самі по собі не можуть бути підставою для обрання чи зміни запобіжного заходу не пов'язаного з утриманням під вартою, і повинні враховуватися разом з іншими обставинами передбаченими ст.ст. 148,150,155 КПК України.

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду не знаходить підстав для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_1. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3. залишити без задоволення.

Постанову судді Ленінського районного суду міста Донецька від 27 листопада 2006 року про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає, на ухвалу не може бути внесено подання прокурора.