24.03.2014

Справа №434/536/14ц

провадження № 2/434/1441/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року Артемівський районний суд м. Луганська

у складі: судді Труфанової М.О.

при секретарі Тишакової О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Шамоєва О.М. про зняття арешту з майна,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд зняти арешт з належної йому на праві приватної власності 1/3 частини двокімнатної житлової квартири АДРЕСА_1

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що державним виконавцем Шамоєвою О.М. Артемівського ВДВС Луганського МУЮ 12.09.2006р. було складено акт згідно якого на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було накладено арешт, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська , згідно якого ОСОБА_3 повинен сплатити ОСОБА_4 кошти в сумі 5833,43 грн. акт було складено у його відсутність, а тому він не знав про його існування. Вважає, що державний виконавець порушив його право, оскільки вищезазначена квартира належить не тільки ОСОБА_3, але 1/3 її частка належить йому, тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не явився, його представник надав суду заяву про слухання справи у його відсутність на задоволені позову наполягав.

Відповідач в судове засідання не явився, причини неявки суду не повідомив, про день слухання справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що державним виконавцем Шамоєвою О.М. Артемівського ВДВС Луганського МУЮ 12.09.2006р. було складено акт згідно якого на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 коштів в сумі 5833,43 грн на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було накладено арешт. (а.с.4-5).

Відповідно довідки МКП БТІ квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в річних частках.

Відповідно ст.. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності…

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, оскільки квартира на яку накладено арешт 13 частина належить позивачу, отже дії судового державного виконавця неправомірні, оскільки порушують право позивача як власника, а тому арешт слід зняти з належної позивачу частки за рішенням суду.

На підставі викладеного та керуючи ст. 41 Конституції України ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 11,60,212-215 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Зняти арешт з належної ОСОБА_1 на праві приватної власності 1/3 частини двокімнатної житлової квартири АДРЕСА_1

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська.

Суддя М.О.Труфанова