ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.03.2014 Справа № 901/430/14
За позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Керченської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м.Керч, Автономна Республіка Крим
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Палмалі» м. Керч, Автономна Республіка Крим
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного підприємства «Керченський морський рибний порт»
про стягнення заборгованості за договором
Суддя Янюк О.С.
Представники:
від позивача - Павличенко А.О. (довіреність від 28.01.2014 б/н);
від відповідача - Кармальов С.О. (виписка з ЄДР від 28.08.2013 №300369);
від третьої особи - не з`явився
СУТЬ СПОРУ: 30.01.2014 Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Керченської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - позивач, КФ ДП «Адміністрація морських портів України») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Палмалі» (далі - відповідач, ТОВ «Палмалі»), у якій просить стягнути з останнього грошову суму у розмірі 39 185,80грн, яка складається із основної заборгованості у розмірі 37 909,68грн, пені у розмірі 862,63грн, семи відсотків річних у розмірі 443,49грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 827,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 525-526, 530, 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 216, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.22 Закону України «Про морські порти України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), ст.85 Кодексу торговельного мореплавства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання акваторій морських портів» від 03.06.2013 № 406, п.п. 1.3, 1.5, 1.11, 2.1 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 та вказує на невиконання відповідачем умов договору від 06.06.2013 №03-02-086/КО в частині сплати корабельного збору у розмірі 4 742,86 дол. США або 37 909,68грн за проходження судна, відносно якого відповідає виступає як агент, по акваторії морського порту Керч.
Ухвалою суду від 03.02.2014 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторін надати суду докази, необхідні для вирішення спору.
В порядку ст.27 ГПК України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Державне підприємство «Керченський морський рибний порт» (далі - ДП «Керченський морський рибний порт»), про що 27.02.2014 винесено відповідну ухвалу.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва. Черговий розгляд справи призначений на 18.03.2014.
Третя особа явку повноважного представника у судове засідання не забезпечила, про день та місце слухання справи повідомлена належним чином та своєчасно. За таких обставин, ураховуючи, що явка учасників судового процесу у засідання судом обов'язковою не визнавалась, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності представника від третьої особи.
Під час судового засідання представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та письмових поясненнях (а.с.102-105, 120-121). Додатково зазначив, що судна заходили в акваторію морського порту Керч, в яку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №18, входить внутрішня акваторія порту. Керч-Єнікальський канал і Керченський підхідний канал є невід'ємною частиною акваторії морського порту Керч, оскільки судна не можуть по ним рухатись окремо від самої акваторії. Крім того, Керч - Єнікальський канал і Керченський підхідний канал відповідно до п.4 .ст.1 Закону є гідротехнічними спорудами морських портів, які розташовані в межах території та акваторії морського порту, і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.53-57), та зазначив, зокрема, що морське судно «Riroil», яке знаходиться під агентським обслуговуванням відповідача, не заходило в акваторію Керченського морського торгового порту, не швартувалося та не стояло біля причалів цього порту, а лише проходило у внутрішню акваторію Керченського морського рибного порту Керч-Єнікальським каналом і підхідним каналом Керченського морського торгівельного порту. А відповідно до п.п. 2, 15 ч. 1 ст. 1 Закону України канали є судновим ходом і не входять до акваторії морського порту. Тобто, єдиною послугою наданою позивачем морському судну, які знаходилось під агентуванням відповідача, була послуга, пов'язана з проходом по Керч-Єнікальському каналу і підхідному каналу Керченського морського торгівельного порту, яка оплачується канальним збором. За прохід Керч-Єнікальським каналом і підхідним каналом Керченського морського торговільного порту, позивачем стягується канальний збір, який був сплачений відповідачем у повному обсязі.
Крім того, третя особа у поясненнях від 14.03.2014 № 06-4/376 (а.с.112-117) проти позову заперечувала та вказала, що, оскільки морське судно проходило Керч-Єнікальський канал і підхідним каналом Керченського морського торговільного порту, які є судновим ходом і виключаються з поняття акваторії морського порту (портової акваторії) згідно із п.п.2, 15 ч.1 ст.1 Закону сплатило канальний збір в повному обсязі та не здійснювало захід в акваторію Керченського морського торгівого порту, то відсутні правові підстави для нарахування та сплати корабельного збору.
На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.
06.06.2013 між Державним підприємством «Керченський морський торгівельний порт» (реорганізовано шляхом виділу у ДП «Адміністрація морських портів України» на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 №133-р, наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 №163, Порт) та ТОВ «Палмалі» (Агент) укладено Договір № 03-02-086/КО (далі - Договір, а.с.33-40), відповідно до п.1.1. якого Порт зобов'язався надавати послуги суднам під українським та іноземними прапорами, що заходять в порти та судноремонтні підприємства м. Керчі, проходять транзитом Керч-Єнікальським каналом в/із Азовське море, та знаходяться під агентським обслуговуванням Агента.
Агент здійснює свою діяльність згідно із чинними положеннями ГК України, ЦК України, Кодексу торгівельного мореплавства України, обов'язкових постанов по ДП «Керченський морський торгівельний порт», Правил плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього, зведення звичаїв ДП «Керченський морський торгівельний порт», іншими нормативними документами та умовами Договору (п.3.1.Договору).
Згідно із п. 3.11.2. Договору при транзитному проході Керч-Єнікальським каналом Агент не пізніше 1 робочого дня с дати проходу судном каналу забезпечує надання копії мірильного свідоцтва, копію єдиного міжнародного перевізного документу (маніфесту за даним рейсом), повністю фамілію, ім'я по-батькові капітана судна, найменування судновласника на підставі судових документів, а також інформацію про суда, які пересуваються під прапором України, проте, знаходяться в оперативному управлінні у нерезидента України.
Пунктом 3.11.3. Договору встановлено, що при транзитному проході Керч-Єнікальським каналом не пізніше п'ятого робочого дня з дати проходу судном каналу, Агент зобов'язаний отримати в ТЕК Порту рахунок на оплату послуг, портових зборів, який Агент зобов'язаний посвідчити своїм підписом, печаткою та повернути 2 примірника рахунку в ТЕК Порту не пізніше наступного робочого дня.
На підставі п.п.5.1.-5.3. Договору вартість послуг порту та портових зборів визначається на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 №1544, наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 №214 (в редакції з урахуванням змін та доповнень), вільних тарифів, затверджених начальником порту, з урахуванням Податкового кодексу України. Агент попередньо здійснює перерахування належних Порту зборів і плат за послуги за кожне судно, що заходить під його агентуванням, у розмірі 100% передоплати до відходу судна. Агент при транзитному проходу зобов'язаний здійснити оплату рахунку, а по судну, що заходить, різницю між раніше сплаченою сумою за попереднім рахунком та виконавчим рахунком, не пізніше десяти банківських днів з дати оформлення відповідного рахунку Порту.
Разом з цим, п.5.3. Договору встановлено, зокрема, що за відсутності оплати у визначений строк Агент сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми боргу за кожен день прострочення, починаючи з 11-го банківського дня від дати оформлення відповідного рахунку Портом, до повного погашення суми заборгованості, проценти у розмірі 7% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
13.06.2013 між ДП «Адміністрація морських портів України» та ТОВ «Палмалі» укладено додаткову угоду № 1 до Договору (а.с.41-43), якою змінено преамбулу Договору та реквізити сторін у зв'язку із реорганізацією позивача. Крім того, викладено у новій редакції абз.1 п. 5.1 Договору та встановлено, що порядок справляння, розміри ставок портових зборів, тарифів на спеціалізовані послуги підлягають державному регулюванню та визначаються відповідно до нормативно-правових актів, яким затверджено відповідні збори, плата, тарифи. У разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори, плата, тарифи, сторони під час розрахунків, застосовують вищезазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності такими змінами та (або) доповненнями. Розмір зборів, плат, тарифів на послуги, що надаються та які не підлягають державному регулюванню, визначається згідно вільних цін, що діють на момент надання відповідних послуг, встановлених сторонами у Договорі.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із проходженням по Керч-Єнікальському каналу судна «Riroil», яке знаходиться під агентським обслуговуванням відповідача, 14.11.2013 позивачем на виконання умов Договору виставлявся рахунок №599 на загальну суму 11 760,06 дол. США, з яких 4 742,86 дол. США складає корабельний збір, 7 017,20 дол. США - канальний збір (а.с.44).
Проте, зазначений рахунок відповідачем був сплачений лише частково у частині канального збору у розмірі 7 017,20 дол. США (а.с.49). Таким чином, на думку позивача, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору, останній зобов'язаний сплатити позивачеві суму боргу з урахуванням 7% річних, а також штрафні санкції у вигляді пені. Зазначене стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який недійсним у судовому порядку не визнавався, відтак, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.116, ч.1 ст.117 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що в морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. Морський агент, зокрема, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту.
Під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі зі сплати портових зборів (ч.1 ст.85 Кодексу торговельного мореплавства України).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.22 Закону у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.
Водночас, наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 затверджений Порядок справляння та розміри ставок портових зборів. Так, згідно п.п.1.2, 2.1, 3.1-3.3 вказаного Порядку нарахування портових зборів здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює. Із суден груп А, Б і Г справляється корабельний збір за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до Порядку. Канальний збір за проходження суден Керч-Єнікальським каналом справляється на користь власника каналу. Нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном в один кінець і кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за ставками, наведеними в додатку 3 до Порядку. Нарахування канального збору здійснюється також за кожне проходження підхідного каналу судном в один кінець і кожне проходження підхідного каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна за ставками, наведеними в додатку 4 до Порядку.
Разом з цим, судом встановлено, що рахунок від 14.11.2013 №599 сплачений відповідачем лише частково, а саме, останнім сплачений лише канальний збір у розмірі 7 017,20 дол. США.
Згідно ч.4 ст.22 Закону канальний збір справляється на користь власника каналу, а корабельний збір на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту 10 ч.1 ст. 1 Закону операційна акваторія причалу (причалів) - гідротехнічна споруда в межах портової акваторії, призначена для безпечного підходу суден до причалу та відходу від причалів, маневрування суден під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами.
Відночас, п.п.2.15 ч.1 Закону встановлено, що акваторія морського порту (портова акваторія) - це визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден. Судновий хід - водний простір, призначений для транзитного руху суден між портами, позначений на місцевості і на карті та визначений засобами навігаційного обладнання.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сплата корабельного збору пов'язана із використанням операційної акваторії причалу (причалів) та портової акваторії. При цьому до портової акваторії не відноситься судновий хід.
Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання акваторій морських портів» від 03.06. 2013 № 406 визначені межі акваторії морського порту Керч, яку надано у користування ДП «Адміністрація морських портів України». Так, межі акваторії морського порту Керч (система координат WGS-84) включають внутрішню акваторію порту, акваторію Керченського підхідного каналу, акваторію Керч-Єнікальського каналу, акваторію району якірної стоянки №452 (перевантажувального рейду), акваторію району якірної стоянки №471А, акваторію району якірної стоянки № 471В, акваторію району якірної стоянки №471С, акваторію району якірної стоянки №471Е, суміжну акваторію з ДП «Керченський морський рибний порт» із західної сторони охоронної зони лівої сторони Керченського підхідного каналу, акваторію фарватеру №28 поромної переправи, тощо.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що морське судно, яке було під агентуванням ТОВ «Палмалі», заходило в акваторію Керченського морського рибного порту наступним курсом: захід у фарватер Керч-Єнікальського каналу, далі по Павловському коліну до 11 поворотного буя, далі по Бурунському коліну до 20 поворотного буя, далі поворот в коліно Єні-Кале і прямим курсом до 24 поворотного буя, після чого - поворот у підхідний канал Керченського морського торговельного порту, далі прямим курсом до 10 поворотного буя, після чого - поворот на підхідний канал Керченського морського рибного порту (акваторія Керченського морського рибного порту), вхід у внутрішню акваторію Керченського морського рибного порту, маневрування і швартування до причалів (а.с. 100). Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.
Відтак, суд дійшов висновку, що морське судно, що знаходиться під агентуванням відповідача, не заходило у внутрішню акваторію морського порту Керч, не швартувалося та не стояло біля причалів цього порту, не користувалось операційною акваторією причалу (причалів) позивача, а лише проходило у внутрішню акваторію Керченського морського рибного порту Керч-Єнікальським каналом підхідним каналом Керченського морського торговельного порту.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з ТОВ «Палмалі» 7 017,20дол. США канального збору є безпідставною, необґрунтованою та незаконною, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 862,63грн, сім відсотків річних у розмірі 443,49грн за порушення умов Договору. З цього приводу суд зазначає, що, оскільки вказані вимоги є похідними від вимоги про стягнення основної заборгованості, факт відсутності якої встановлений вище, то суд також відмовляє у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Щодо посилання позивача, що Керч-Єнікальський канал та підхідні канали до нього входять до акваторії морського порту Керч (портової акваторії) суд зазначає наступне. Пунктом 2 Розділу VI Прикінцевих положень Закону викладено у новій редакції ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України, якою раніше поняття акваторії морського порту визначалось як відведені порту водні простори. Внаслідок вказаних змін, визначення поняття «акваторія морського порту (портова акваторія)», з 14.06.2013, зокрема, й в період, в якому позивачем був виставлений рахунок на сплату корабельного збору, врегульовано виключно у п. 2 ч.1 Закону. Оскільки, поняття акваторія морського порту (портова акваторія), визначене у вказаному Законі, на відміну від поняття встановленого у старій редакції ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України, містить виключення щодо неохоплення ним судового ходу, водні об'єкти (простір) - Керч-Єнікальський канал та підхідні канали до нього, які є судновим ходом, не дивлячись на включення їх акваторій у межі акваторії морського порту Керч, не входять у внутрішню акваторію порту.
На підставі ст.49 ГПК України при відмові у позові судові витрати покладаються судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 75, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складене 21.03.2014.
Суддя О.С. Янюк