ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.03.2014 Справа № 901/781/14
За позовом Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод», м. Павлоград в особі Філії «Кримвибухпром» Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод», м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим
до відповідача Аварійно-рятувального загону Спеціалізованого призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь
про стягнення заборгованості
Суддя Янюк О.С.
Представники:
від позивача - Родюков В.С. (довіреність від 30.12.2013 №25/256-267);
від відповідача - Сорочинська Н.А. (довіреність від 19.03.2014 б/н)
СУТЬ СПОРУ: 28.02.2014 Державне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» в особі Філії «Кримвибухпром» Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (далі - позивач, ДП «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) із позовною заявою до Аварійно-рятувального загону Спеціалізованого призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим (далі - відповідача, Аварійно-рятувальний загін СП ГУ ДСУНС), у якій просить суд стягнути з останнього 20 890,82грн заборгованості, з яких 19 975,38грн - основного боргу, 342,12грн -пені, 572,32грн трьох відсотків річних. Крім того позивач просить суд стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1 827,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 610, 612, 622, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 173-175, 193, 216, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та вказує на неналежне виконання Аварійно-рятувальним загоном СП ГУ ДСУНС взятих на себе зобов'язань за договором зберігання ВВ та СВ від 22.02.2011 №01 у частині несплати за надані послуги.
Ухвалою суду від 03.03.2014 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторін надати суду докази, необхідні для вирішення спору. Розгляд розгляд справи призначений на 20.03.2014.
Під час судового засідання представник позивача підтримав вимоги позовної заяви у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові (3-5).
Представник відповідача проти позову не заперечував та надав суду пояснення, аналогічні поясненням позивача. Правом, передбаченим ст. 75 ГПК України, не скористався та відзиву на позов не надав.
На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.
22.02.2011 між Філією «Кримвибухпром» ДП «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (Виконавець) та Аварійно-рятувальним загоном СП ГУ ДСУНС (Замовник) укладений договір зберігання ВВ та СВ №01 (далі - Договір, а.с.15-16), відповідно до п.1.1. якого Замовник поставляє, а Виконавець приймає на зберігання ВВ та СВ, попередньо у письмовій формі узгодивши можливість їх прийому за кількістю.
Договір набирає законної сили з 01.01.2011 та діє до 31.12.2013 (п.5.3. Договору з урахуванням додаткової угоди від 22.02.2011 №1 (а.с.17), додаткової угоди від 02.01.2013 №03 (а.с.18).
Згідно п.1.2. Договору Виконавець здійснює прийом ВВ та СВ у присутності уповноваженого представника Замовника за фактичною наявністю з укладенням приймально-передавального акту с підписами сторін «Здав» та «Прийняв» на відповідальне зберігання.
Порядок розрахунків між сторонами врегульовано розділом 3 Договору, зокрема, оплата за послуги зберігання здійснюється щоквартально шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, а саме:
з 22.02.2011 по 31.12.2012 у сумі 2 411,52грн з ПДВ;
з 01.01.2012 по 31.12.2013 у сумі 4 823,04грн (п.3.2. додаткової угоди від 02.01.2013 №03, а.с.18);
з 01.10.2013 по 31.12.2013 у сумі 3 094,74грн (п.1. додаткової угоди від 27.09.2013 №4/13, а.с.19).
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання п.1.2. Договору між сторонами складені наступні акти виконаних робіт: від 30.03.2012 на суму 2 411,52грн, від 29.06.2012 на суму 2 411,52грн, від 30.09.2013 на суму 2 411,52грн, від 29.12.2012 на суму 2 411,52грн, від 29.03.2013 на суму 2 411,52грн, від 30.06.2013 на суму 2 411,52грн, від 30.09.2013 на суму 2 411,52грн, від 31.12.2013 на суму 3 094,74грн (а.с.20-27). Зазначені акти підписані без зауважень представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.
З метою досудового врегулювання спору позивач 06.03.2012, 06.09.2012, 28.03.2013 надсилав Аварійно-рятувальному загону СП ГУ ДСУНС претензії, у яких просив останнього погасити наявну за Договором заборгованість (а.с.28, 30, 32). Факт одержання відповідачем вищезазначених претензій підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.29, 31, 33).
Оскільки спір у досудовому порядку вирішено не було, зазначене і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором зберігання, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ст.946 ЦК України)
Так, п. 3.2. Договору передбачено, що оплата за послуги зберігання здійснюється щоквартально шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання, проте, відповідачем вимоги, встановлені п.3.2. Договору, щодо своєчасної оплати наданих послуг виконані не були. Наведене відповідачем не заперечується. У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про те, що відповідач є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання.
Таким чином, заборгованість Замовника перед Виконавцем за Договором складає 19 975,38грн (2 411,52*7 +3 094,74).
Відтак, вимога ДП «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 19 975,38грн є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає стягненню з останнього.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 343,12грн за період з 01.07.2013 по 24.02.2014. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у встановлені Договором строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання.
У силу ч. 2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
Так, п. 4.4. Договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати Замовником за надані Виконавцем послуги, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 343,12грн (а.с.34), суд дійшов висновку про його помилковість, оскільки позивачем неправильно застосована ставка НБУ, що діяла у період, за який нараховується зазначена санкція.
Відтак, вірним є наступний розрахунок.
За актом виконаних робіт від 30.06.2013:
2 411,52грн *2*0,07:365 *42=38,85грн;
2 411,52грн*2*0,065:365 *141=121,10грн.
За актом виконаних робіт від 30.09.2013:
2 411,52грн*2*0,065:365*147= 126,26грн.
За актом виконаних робіт від 31.12.2013:
3 094,74грн *2*0,065:365*55=60,62грн, що разом складає 346,83грн.
Проте, оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 343,12грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з Аварійно-рятувального загону СП ГУ ДСУНС трьох відсотків річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних у розмірі 572,32грн за період з 01.03.2012 по 24.02.2014 (а.с.34), суд дійшов висновку про його помилковість, оскільки позивачем не враховано різницю у кількості днів у 2012 році (366) та 2013 році (365).
Отже, вірним є наступний розрахунок:
За актом виконаних робіт від 30.03.2012:
2 411,52грн*0,03:366*695=137,37грн.
За актом виконаних робіт від 29.06.2012:
2 411,52грн*0,03:366*605=119,58грн.
За актом виконаних робіт від 30.09.2012:
2 411,52грн*0,03:366*512=101,21грн.
За актом виконаних робіт від 29.12.2012:
2 411,52грн*0,03:366*422 =83,41грн.
За актом виконаних робіт від 29.03.2013:
2 411,52грн*0,03:365*332=65,62грн.
За актом виконаних робіт від 30.06.2013:
2 411,52грн*0,03:365*183=36,27грн.
За актом виконаних робіт від 30.09.2013:
2 411,52грн*0,03:365*147=29,13грн
За актом виконаних робіт від 31.12.2013:
3 094,74грн*0,03:365*55=13,98грн, що разом складає 586,57грн
Проте, оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає сума трьох відсотків річних у розмірі 572,32грн.
На підставі ст. 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00грн покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115-116 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути Аварійно-рятувального загону Спеціалізованого призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим на користь Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» в особі Філії «Кримвибухпром» Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» грошові кошти у розмірі 20 890,82грн (двадцять тисяч вісімсот дев'яносто гривень вісімдесят дві копійки), з яких 19 975,38грн основного боргу, 343,12грн пені, 572,32грн трьох відсотків річних.
3. Стягнути Аварійно-рятувального загону Спеціалізованого призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим на користь Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» в особі Філії «Кримвибухпром» Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00грн (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складене 21.03.2014.
Суддя О.С. Янюк