ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2014 Справа №901/266/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостиница «Сурож», м.Судак, Автономна Республіка Крим
до відповідача Судацької міської ради Автономної Республіки Крим
про усунення перешкод в користуванні майном
Суддя Янюк О.С.
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: 16.01.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гостиница «Сурож» (далі - позивач, ТОВ «Гостиница «Сурож») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) з позовною заявою до Судацької міської ради Автономної Республіки Крим (далі - відповідач, Судацька міськрада), у якій просить, з урахуванням заяви від 04.02.2014 (а.с.54), усунути суміжному землекористувачу ТОВ «Гостиница «Сурож» перешкоди у користуванні власністю: будівлями готелю - ресторану «Сурож» по вул.Леніна, 75 у м.Судаку за їх цільовим призначенням та благоустроєм у вигляді бетонного покриття та озелення на земельних ділянках площею 86кв.м та площею 50кв.м, які є прибудинковими по вул.Леніна, 75 у м.Судаку, шляхом зобов'язання відповідача звільнити вказані земельні ділянки від будівельного матеріалу: каменю-ракушняку, трьох торгівельних кіосків, забезпечивши вільний доступ власнику та громадянам до будівель готелю та ресторану, які належать позивачу. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Позов обґрунтовує ст.103 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст.319, 386, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.13-14, 16, 20-22 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 16.09.2008 №509-VI (далі - Закон №509-VI), ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) та вказує, що бетонному покритті, яке знаходиться на вході до ресторану ТОВ «Гостиница «Сурож», відповідач складував будівельні матеріали та встановив три торгівельних кіоску, встановлення яких не передбачено детальним планом території, і обмежує доступ до ресторану. Зазначене перешкоджає позивачу користуватись як благоустроєм у вигляді бетонного покриття та озелення, так і користуванню рестораном за його призначенням у зв'язку з тим, що ці кіоски відгородили його від пішохідної зони, перешкоджають доступ до ресторану з вул. Леніна та погіршують зовнішній вигляд готелю та ресторану.
Ухвалою суду від 17.01.2014 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано учасників судового процесу надати суду докази, необхідні для вирішення спору.
Разом із позовною заявою позивач звернувся до суду із завою про вжиття заходів до забезпечення позову у задоволенні якої останньому було відмовлено, про що було винесено відповідну ухвалу від 17.01.2014 (а.с.37-38).
На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва. Черговий розгляд справи призначений на 17.03.2014.
У судове засідання сторони явку своїх повноважних представників не забезпечили, про час та місце слухання справи проінформовані належним чином та своєчасно. Проте, до початку судового засідання від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.119), яке суд визнав за можливе задовольнити. У свою чергу від представника відповідача надійшла на адресу суду клопотання (телеграма) про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що на підставі рішення Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 14.03.2014 №1744 Р-6/14 від 17.03.2014 об'явлено вихідним днем (а.с.118). Розглянувши заявлене клопотання та наявні матеріали справи, ураховуючи положення ст.22, 69 ГПК України та те, що явка сторін судом обов?язковою не визнавалась, суд вважає зазначену в клопотанні обставину неповажною, у зв'язку з чим у клопотанні відмовляє.
Підсумовуючи вищевикладене суд вважає за можливим розглянути зазначену справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Під час судового засідання судом розглянуто повторну заяву позивача про забезпечення позову, яка була заявлена останнім 31.01.2014 (а.с.41-43). За результатами розгляду повторної заяви було винесено відповідну ухвалу, відповідно до якої у задоволені заяви було відмовлено.
У минулому судовому засіданні представник позивача підтримував вимоги позовної заяви, та надав пояснення, аналогічним викладених у позові та письмових поясненнях (а.с.103-104). Додатково зазначив, що чинним законодавством забороняється складування будівельних матеріалів, конструкцій, встановлювати торгівельні лотки, павільйони, кіоски тощо на об'єктах благоустрою і будь хто має право вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням правил благоустрою або приводять до нецільового використання.
Представник відповідача у минулому судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов, який був наданий суду 10.03.2014 (а.с.106). Зокрема зазначив, що Судацька міська рада як орган місцевого самоврядування жодних рішень щодо розміщення об'єктів, про які вказує позивач, на спірні території не приймала. Вказує, що під час перевірки звернення позивача щодо зазначеного факту, згідно із актом обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 01.06.2013 складеному посадовими особами Виконкому Судацької міськради зазначені обставини не знайшли свого підтвердження.
На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.
11.11.1997 ОП гостиница «Сурож» за договором купівлі-продажу придбав цілісний майновий комплекс готель «Сурож», у тому числі, будівлю готелю (літ.А-5), котельню (літ.Б), сарай (літ.Г), підпірну стінку №1, що знаходиться за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м.Судак, вул.Леніна, 75в (а.с.15-17).
На підставі рішення Судацької Міської ради 14 сесії 23 скликання від 14.05.1999, позивачу виданий державний акт на право постійного користування землею площею 0,2371га для комерційних цілей (а.с.19-21).
Рішенням виконавчого комітету Судацької міської ради від 09.07.2000 №240 затверджений акт прийому в експлуатацію літнього майданчику ТОВ «Сурож», який розташований в м. Судаку, вул. Леніна,75 (а.с.66-81).
22.12.2000 Виконавчим комітетом Судацької міської ради прийнято рішення за №644 про погодження ТОВ «Гостиница «Сурож» місця розміщення додаткової земельної ділянки під розширення території готелю орієнтовної площею 0,100га та дозволу складення проекту відводу земельної ділянки (а.с.22).
У свою чергу, 31.10.2001 рішенням Судацької міської ради 41 сесії 23 скликання погоджений проект відводу земельної ділянки та технічної документації по перенесенню меж ділянки у натурі ТОВ «Гостиница «Сурож» для обслуговування готелю «Сурож», по вул.Леніна, 75 в м. Судак, загальною площею 0,0998га (0,0450га - угіддя, 0,0548га - зелені насадження загального користування), та надано її у постійне користування (а.с.23).
Крім того, Судацьким міським відділенням архітектури і містобудування 02.10.2005 погоджено позивачу благоустрій прилеглої території з боку вул. Леніна, 75 із розміщенням літнього майданчика, металевого паркану та озелення (а.с.28-30).
Листом від 31.10.2012 Судацька міська рада відмовила позивачу на його звернення від 16.10.2012 щодо передачі останньому прилеглої до готелю земельної ділянки площею 136кв.м. по вул.Леніна, 75 для обслуговування туристів та мешканців м. Судака без розташування нових об'єктів будівництва, оскільки зазначена земельна ділянка розташована в прибережній захисній смузі Чорного моря, у якій не дозволена діяльність по обслуговуванню готелів (а.с.26-27).
24.04.2013 позивач звернувся із листом до прокурора м. Судака у якому зазначив, що невідомі особи вивантажили будівельні матеріали на території літнього майданчика, що є порушенням правил забудови на даній території (а.с.24). За результатами розгляду зазначеного звернення був складений відповідний акт дослідження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 01.06.2013, із змісту якого вбачається, що на час обстеження земельної ділянки обставини, викладенні у зверненні позивача не знайшли свого підтвердження (а.с.112).
Рішенням Судацької міськради 42 сесії 63 скликання від 28.11.2013 позивачу відмовлено у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,0136га для передачі у довгострокову оренду строком на 49 років для обслуговування та експлуатації діючого готелю «Сурож», розміщеного за адресою: м.Судак, вул.Леніна,75 (а.с.108).
Із змісту листа Міжміського управління Держземагенства у мм. Судаку та Феодосії Автономної Республіки Крим від 03.02.2014 вбачається, що земельні ділянки загальною площею 0,0136га, які є предметом даного спору, відносяться до земель загального користування Судацької міської ради, та відповідно до Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.10.2012 №5245-IV, є комунальною власністю останньої (а.с.107).
Водночас, позивачем надано суду висновок СМВ ГУМВС України в Автономній Республіці Крим про перевірку заяви директора ТОВ «Гостиница «Сурож» Скрипченко В.М. ЖЕУ №616 від 14.03.2014, із змісту якого вбачається, що під час перевірки 14.03.2014 був здійснений виїзд на адресу: АРК, м. Судак, вул.Леніна,75, а також відібрані пояснення у гр.ОСОБА_4 та гр.ОСОБА_5, таким чином було встановлено, що на спірних земельних ділянках розміщення біля готелю «Сурож» за адресою: АРК, м. Судак, вул.Леніна,75,, розташовані каміння ракушняка, які займають орієнтовну площу 14кв.м, а також три металевих кіоски. Особи, які розмістили зазначені предмети, встановлені не були (а.с.121-122).
Вважаючи, що зазначені будматеріали та кіоски, перешкоджають позивачу у користуванні його майном, останній звернувся із відповідним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом доказування у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про усунення Судацькою міською радою перешкод у користуванні майном. Отже, до спірних правовідносин необхідно застосовувати відповідні норми ЦК України, ЗК України, Закону №509-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, здійснення благоустрою в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту передбачено ч. 2 ст.20 Закону №509-VI.
Відповідно до ст.13 Закону №509-VI до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема: прибудинкові території, території будівель та споруд інженерного захисту територій тощо.
Приписами ст.14 Закону №509-VI визначено, що об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Згідно зі ст.21 Закону №509-VI елементами (частинами) об'єктів благоустрою, зокрема, є: покриття площ, вулиць, тротуарів, доріжок та інше, зелені насадження, малі архітектурні формі.
Відповідно до ст. 28 Закону №3038-VI до малих архітектурних форм, зокрема, віднесені невеликі споруди декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовуються для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об`єктів, та доповняють композицію будинків, будівель їх комплексів, зокрема, навіси, огорожі.
Ураховуючи зазначене та наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що земельні ділянки площею 86кв.м та площею 50кв.м, які є прибудинковими будівлями готелю - ресторану «Сурож» по вул.Леніна, 75 у м.Судаку та належать Судацькій міській раді на праві комунальної власності й можуть бути використані виключно під благоустрій. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.
Крім того, факт розміщення на вищевказаних ділянках каміння ракушняка та трьох металевих кіосків підтверджується висновком СМВ ГУМВС України в Автономній Республіці Крим про перевірку заяви директора ТОВ «Гостиница «Сурож» Скрипченко В.М. ЖЕУ №616 від 14.03.2014 (121-122). Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.
Водночас, імперативними приписами ст.103 ЗК України встановлено, зокрема, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Відповідно до п.3 ст.18 Закону №509-VI підприємство має право вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням правил благоустрою території або призводять до її нецільового використання.
Разом з цим, згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Таким чином, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем вищевказаних норм
Підсумовуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, оскільки особи, які здійснили розміщення на прибудинкових земельних ділянках площею 86кв.м та площею 50кв.м по вул.Леніна, 75 у м.Судаку не встановлені, Судацька міська рада як власник вказаних ділянок повинна здійснити всі необхідні заходи, направлені на додержання режиму цільового використання останніх.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, законними, відтак, підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 ГПК витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00грн покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, 115-116 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Усунути суміжному землекористувачу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостиница «Сурож» перешкоди у користуванні власністю - будівлями готелю - ресторану «Сурож» по вул.Леніна, 75 у м.Судаку за їх цільовим призначенням та благоустроєм у вигляді бетонного покриття та озелення на земельних ділянках площею 86кв.м та площею 50кв.м, які є прибудинковими по вул.Леніна, 75 у м.Судаку, шляхом зобов'язання Судацька міську раду звільнити вказані земельні ділянки від каменю-ракушняку та трьох торгівельних кіосків, забезпечивши вільний доступ власника та громадян до будівель готелю та ресторану, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Гостиница «Сурож».
3. Стягнути з Судацької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостиница «Сурож» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00грн (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складене 21.03.2014
Суддя О.С. Янюк