Справа № 22-7518/06 Головуючий у 1 інстанції Попов В.В.
Категорія 16 Доповідач Соломаха Л.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2006р . м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Зубової Л.М.
суддів Соломахи Л.І., Біляєвої О.М.
при секретарі Андрусішиній М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 22 червня 2006р. по справі за позовом комунального підприємства по теплопостачанню „Вуглик" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 22 червня 2006р. з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. стягнуто солідарно на користь комунального підприємства з теплопостачання „Вуглик" (далі КП „Вуглик") заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1548грн. 18коп.
В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення суду скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідачі посилаються на те, що в зв'язку із засміченням труб опалення теплова енергія до їх квартири до січня 2005р. не надходила.
В апеляційній інстанції відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2. доводи апеляційної скарги підтримали.
Представник позивача Захарченко Г.В. проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2., представника позивача Захарченко Г.В., дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав:
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що квартира, в якій мешкають відповідачі, має централізоване опалення. Квартира відповідачами приватизована 20 квітня 2005р.
Відповідачі вартість наданих їм КП „Вуглик" послуг з теплопостачання сплачують не регулярно. На час розгляду справи заборгованість відповідачів за теплопостачання з 01 липня 2002р. по 30 червня 2005р. з урахуванням виплат, які проведені відповідачами у липні-грудні 2002р., лютому 2003р., квітні 2003р., лютому та березні 2005р., складає 1548грн. 18коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги, тому стягнув з них на користь позивача заборгованість в сумі 1548грн. 18коп., яка виникла в межах строку позовної давності.
Вказаний висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.
З матеріалів справи встановлено, що квартира №АДРЕСА_1 в м.Горлівка належить відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2. на праві спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності №НОМЕР_1. Горлівською міською радою.
До 20 квітня 2006р. квартира відповідачів належала до державного житлового фонду.
В спірній квартирі мешкають ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2., 1981 року народження (а.с.4).
Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом міністрів України.
Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ст.20, ст.32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п.10 „Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997р. №1497 (далі „Правил.."), що діяли під час виникнення заборгованості, плата за надані послуги вноситься щомісячно за встановленими нормами і тарифами.
Згідно п.23 „Правил...." розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати послуг є календарний місяць, плата за який вноситься не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця, якщо договором не встановлено інших термінів.
Апеляційним судом встановлено, що письмовий договір про надання послуг з теплопостачання між позивачем та відповідачами не укладався, тому плату за послуги з теплопостачання відповідачі зобов'язані вносити щомісяця не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця.
Згідно довідки КП „Вуглик" заборгованість відповідачів за період з 01 липня 2002р. по 30 червня 2005р. складає 1548грн. 18коп. (а.с.З, 67). Відповідачі визнають, що плату за теплопостачання проводили нерегулярно.
Доводи відповідачів про те, що їм надавалися неякісні послуги, що до їх квартири внаслідок засмічення труб опалення теплова енергія взагалі не надходила, що
температура повітря в квартирі була нижчою, ніж передбачено встановленими нормами, не заслуговують на увагу, бо відповідних доказів відповідачі суду не надали.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.18 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" та п.41 „Правил..." у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати представника виконавця для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.
Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору термін або відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживача.
Відповідачами суду наданий акт перевірки теплопостачання об'єкту від 31 березня 2005р., згідно якого під час перевірки в квартирі відповідачів температура повітря складала + 18*С (а.с.15), що не нижче встановлених норм.
Інших доказів надання позивачем неякісних послуг відповідачі суду не надали.
Колективна скарга мешканців будинку №АДРЕСА_1, де проживають відповідачі, яка надійшла до позивача 25 березня 2005р., не є належним доказом незабезпечення належної температури повітря в житлових приміщеннях, оскільки відповідний акт-претензія за участю споживачів та виконавця не складався.
Згідно наданих позивачем актів, складених представниками КП „Вуглик" та КП „Гольмовське", яке обслуговує будинок, опалювальні сезони в 2002-2005 роках починалися своєчасно (а.с.14, 73-74).
Встановивши суму заборгованості 1548грн. 18коп., суд, посилаючись на ст.ст.64, 67, 68 та ст.ст.160, 162 ЖК України, стягнув її солідарно з відповідачів, які є членами однієї сім'ї.
При ухваленні рішення суд першої інстанції безпідставно послався на ст.160, ст.162 ЖК України, які регулюють правовідносини з користування жилими приміщеннями в будинках (квартирах) приватного житлового фонду. Спірна квартира була передана у сумісну власність відповідачів лише в квітні 2006р., а під час виникнення заборгованості вона належала до державного житлового фонду. Правовідносини, які виникли між сторонами під час виникнення заборгованості, регулюються ст.64, ст.67 та ст.68 ЖК України, які регулюють правовідносини з користування жилими приміщеннями в будинках державного житлового фонду.
З врахуванням наведеного з мотивувальної частини рішення слід виключити посилання на ст. 160, ст. 162 ЖК України.
Безпідставне посилання суду першої інстанції на ст. 160, ст. 162 ЖК України не впливає на висновки суду, тому підстав для зміни або скасування рішення суду не має.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування або зміни рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.307, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 22 червня 2006р. залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на ст.160, ст. 162 ЖК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.