Кіровський районний суд міста Макіївки

Донецької області

Провадження № 2/268/284/14

Справа № 268/3658/13-ц

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2014 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючий суддя Перевєрзєв М.М.

за участю представника

позивача Харламова В.О.

при секретарі Покашовій В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та відшкодування судових витрат,

у с т а н о в и в:

23 вересня 2013 року публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі по тексту - Банк), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та відшкодування судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.

У судовому засіданні представник позивача Харламов В.О., який діє на підставі довіреності юридичної особи, підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві, та зазначив, що 21 січня 2008 року ОСОБА_2 на підставі договору отримав у закритому акціонерному товаристві «Акцент-Банк» кредит у розмірі 5365,88 грн. на 12 місяців - до 21 січня 2009 року зі сплатою 1,0% за користування грошовими коштами на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 131,46 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 860,00 грн. Відповідач своїм власноручним підписом у заяві підтвердив свою згоду з передбаченими договором Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).

Свої зобов'язання за вказаним договором ОСОБА_2 не виконав, унаслідок чого станом на 25 липня 2013 року виникла заборгованість у загальній сумі 43255,82 грн., яка складається з наступного: 5365,88 грн. - заборгованість за кредитом; 362,82 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1577,52 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 33413,61 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 500,00 грн. - фіксована частина та 2035,99 грн. - процентна складова.

Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідача, якими суттєво порушуються законні права кредитора, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» вказану заборгованість за кредитним договором та судовий збір, сплачений при зверненні до суду - в сумі 432,56 грн.

Відповідач ОСОБА_2, у встановленому порядку повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, надавши письмову заяву про визнання позову частково. Не заперечуючи факту отримання кредиту в ЗАТ «Акцент-Банк» на споживчі цілі та наявності заборгованості згідно розрахунку та визначеного періоду, відповідач у заяві просить суд у зв'язку з поганим станом його здоров'я та сімейними обставинами зменшити розмір нарахованої заборгованості за кредитом та пені. З огляду на викладене суд вважає можливим вирішити справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Цивільно-правовий договір у частині першій статті 626 Цивільного кодексу України визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами частини 1 статті 1054 цього Кодексу встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

21 січня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Акцент-Банк», правонаступником якого згідно Статуту є публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк», та фізичною особою ОСОБА_2, який на той час працював гірничим майстром шахти імені «Поченкова» Державного підприємства «Макіїввугілля», укладено кредитний договір № AB14RX04610093, який за своєю формою складається із заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), затверджених наказом № СП-2007-299 від 13 вересня 2007 року голови правління.

Договором передбачено, що Банк надає відповідачу строковий кредит у сумі 5365,88 грн. на строк 12 місяців з 21.01.2008 р. по 21.01.2009 р. включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту; щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 131,46 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 860,00 грн., в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).

Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з « 16» по « 21» число кожного місяця, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 608,63 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.

Для виконання зобов'язань Банк відкриває позичальнику рахунок № 29098058813984 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості за кредитом. Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до заяви та Умов.

Термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років (п. 5.5 Умов).

У рахунку-фактура № 1 від 21 січня 2008 року підприємця ОСОБА_3 у графі «Найменування» зазначені: «мобільний телефон Nokia № 76 та мобільний телефон Nokia 6290, покупець - ОСОБА_2».

Зі змісту заяви ОСОБА_2 убачається, що відповідач ознайомився та згодний з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які йому надані для ознайомлення в письмовій формі. Своїм підписом він підтвердив факт отримання ним інформації про умови кредитування в ЗАТ «Акцент-Банк».

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно норми статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказаний кредитний договір укладений сторонами у письмовій формі, підписаний уповноваженою на це посадовою особою Банку та особисто ОСОБА_2, особу якого встановлено за карточкою клієнта від 21.01.2008. Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. Відповідачем він не оспорений та в судовому порядку недійсним не визнаний. Відтак, на теперішній час вказаний правочин є чинним, тому у відповідності до положень статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

За вимогами статей 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК).

Свої зобов'язання за кредитним договором Банк виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти в сумі 4300,00 грн. для отримання товару - мобільних телефонів.

Між тим наявними в матеріалах справи розрахунковими документами публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» встановлено, що ОСОБА_2 здійснив 26 лютого 2009 року єдиний платіж з повернення кредиту за даним договором у сумі 3,32 грн.

У розрахунку публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» зазначено, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № AB14RX04610093 від 21 січня 2008 року станом на 25 липня 2013 року становить 43255,82 грн., яка складається з наступного: 5365,88 грн. - заборгованість за кредитом; 362,82 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1577,52 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 33413,61 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 500,00 грн. - фіксована частина та 2035,99 грн. - процентна складова.

Приймаючи до уваги визначений в статті 11 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позовних вимог.

Частиною 1 статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, враховуючи викладене, судом встановлено існування у публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» суб'єктивного цивільного права щодо стягнення заборгованості за спірним кредитним договором у зв'язку з встановленим фактом порушення ОСОБА_2 його умов, оскільки відповідач належним чином не виконав зобов'язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором, такі дії відповідача є неправомірними.

У частині 1 статті 625 ЦК України наголошується, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 598 і статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не представлено суду будь-яких об'єктивних доказів, що він вживав належних заходів для виконання зобов'язання по спірному кредитному договору, у зв'язку з чим порушення умов договору судом визнається таким, що сталося з його вини.

Судом визнається правильним представлений позивачем розрахунок суми заборгованості за кредитом, а також по процентам за користування кредитом і комісії.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в порядку статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд визнає, що ОСОБА_2 належним чином не виконав обов'язки, передбачені укладеним у встановленому законом порядку кредитним договором. Такі дії відповідача є неправомірними, тому позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитом, процентам та простроченої комісії в загальній сумі 7306 грн. 22 коп. підлягають задоволенню.

Правовим наслідком порушення виконання зобов'язання та одним із видів цивільно-правової відповідальності за правилами частини 1 статті 546 та пункту 3 частини 1 статті 610 ЦК України є встановлена договором або законом неустойка.

Поняття неустойки дано в статті 549 цього Кодексу, згідно якої неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума чи інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту наведених норм закону випливає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання та залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а й від часу такого невиконання. Як вид цивільно-правової відповідальності пеня застосовується виключно у грошових зобов'язаннях та стимулює боржника до оперативності їх виконання, оскільки її розмір збільшується в залежності від кількості днів прострочення виконання.

Штрафом же є неустойка, що має разовий характер, обчислюється залежно від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання та визначається у часі настанням однієї з подій: невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

При порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту позичальник сплачує Банку пеню, розмір якої зазначений у пункті 5.1 Умов за кожний день прострочки.

Відповідно до пункту 5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених заявою та пунктами: 3.2.2 - погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви; 3.2.3 - сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до заяви та пунктів 4.1, 4.2 даних Умов та тарифів. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту.

Банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу.

При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі500 грн. + 5% від суми заборгованості (п. 5.3 Умов). Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 5.1, 5.2, 5.3 цих Умов, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане позичальником (п. 5.4).

Таким чином, договором передбачено застосування пені і штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення відповідачем строку погашення кредиту за кожен день прострочення.У той же час сторонами передбачена сплата штрафу за інші правопорушення, передбачені умовами кредитного договору: порушення строків сплати відсотків та користування кредитом та винагороди більш ніж на 30 днів.

За таких обставин суд визнає, що відповідно до умов спірного договору кредиту штраф і пеня настають за різних підстав та при різних обставинах порушення зобов'язання зі сторони боржника, тому подвійна відповідальність у даному випадку відсутня.

Частиною другою статті 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік, у тому числі і щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність, встановлена законом, відповідно до вимог частини першої статті 259 ЦК України, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Зі змісту пункту 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам встановлено, що сторони реалізували своє право, передбачене ст. 259 ЦК України, домовившись про встановлення позовної давності п'ять років за спорами, які випливають з цього договору, в тому числі і щодо вимог про стягнення неустойки (пені, штрафів). Вказане застереження у правочині є договором про збільшення позовної давності.

Згідно представленого позивачем розрахунку пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором становить 33413,61 грн.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про зменшення розміру пені через її не- співмірність з сумою основного боргу та виходячи з незадовільного матеріального стану його сім'ї.

Відповідно до вимог частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішення суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 27 постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», роз'яснив, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

За положеннями статей 13, 616 ЦК України особа при здійснені своїх прав зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб та якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника зменшуються.

При цьому питання зменшення розміру неустойки вирішується в конкретній ситуації на підставі певних доказів.

Відповідно до вимог статті 3 та частини третьої статті 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.

За таких обставин та враховуючи, що з 21 січня 2009 року - кінцевої дати повернення кредиту, Банк за відсутністю будь-яких платежів з боку ОСОБА_2, не вживав заходів щодо повернення кредитної заборгованості, чим, на думку суду, зі своєї сторони допустив недобросовісність у здійснені прав, що призвело до нарахування пені у розмірі, який значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту.

Крім того, з наданих до заяви відповідача документів убачається, що ОСОБА_2 з приводу захворювання - осередкове ураження головного мозку судинного характеру (ДЕП) знаходився на стаціонарному лікуванні, проживає разом з матір'ю, яка є особою похилого віку, та сином, який на теперішній час не працює.

За таких обставин суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України до даних правовідносин і зменшити розмір неустойки до 5365,88 грн., тобто до суми заборгованості за основним боргом.

Судом визнається правильним представлений позивачем розрахунок сум штрафів - його фіксованої частини в сумі 500 грн. та процентної складової в сумі 2035,99 грн., який відповідає умовам кредитного договору. Доводи відповідача щодо не співмірності суми штрафу із розміром основного боргу судом визнаються необґрунтованими, оскільки не відповідають фактичним обставинам.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально - платіжним дорученням підтверджено сплату при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 432,56 грн. З урахуванням співвідношення розміру заявлених позивачем (43255,82 грн.) та задоволених (15208,09 грн.) судом позовних вимог публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» з відповідача на користь позивача пропорційно (35,16%) підлягає стягненню судовий збір у сумі 152,09 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 11, 60, 88, 212-215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 13, 204, 256, 258, 259, 509, 525-527, 546, 549, 551, 610-611, 616, 627, 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № AB14RX04610093 від 21 січня 2008 року станом на 25 липня 2013 року: за кредитом - у сумі 5365,88 грн.; по процентам за користування кредитом - у сумі 362,82 грн., по комісії за користування кредитом - у сумі 1577,52 грн.; пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - у сумі 5365,88 грн.; штраф (фіксована частина) - у сумі 500,00 грн.; штраф (процентна складова) - у сумі 2035,99 грн. та сплачений судовий збір - у сумі 152,09 грн., а у загальному розмірі 15360 (п'ятнадцять тисяч триста шістсот) грн. 18 коп.

У задоволенні решти позовних вимог публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М.М.Перевєрзєв