Справа № 2-6623/07;

2-331/08

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2008р. Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

при секретарі Охрімєнко А.Л.,

за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа ОСОБА_4 та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, 3-тя особа ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя, визнання права власності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, 3-тя особа - ОСОБА_4 про поділ 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю подружжя та визнання за позивачем 1/4частини зазначеної квартири.

ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву до тих же осіб про визнання за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, зобов'язавши ОСОБА_2 сплатити 8453 грн.

24.09.2007р. позивач за основним позовом ОСОБА_2 доповнив позовні вимоги тим, що просить виділити в його користування пральну машинку «LG», музичний центр «LG», інше майно, а саме: телевізор кольоровий «Рейнфорд», відеомагнітофон «LG», диван-софу, холодильник «Норд», кухонний куток, тумбу під телевізор, фотоапарат, магнітофон касетний, залишити у користуванні ОСОБА_3

08.11.2007р. позивач по зустрічному позову ОСОБА_3 уточнила свої позовні вимоги тим, що просить суд залишити за нею 1/2 частину спірної квартири за адресою: м. Харків, вул. . Світла, 23-«а», кв.16, виділити ОСОБА_2 телевізор кольоровий «Рейнфорд» вартістю - 1300 грн.; відеомагнітофон «LG», вартістю - 700 грн.; диван-софу бежевого кольору, вартістю 1000 грн.; холодильник «Норд», вартістю - 1200 грн.; пральну машинку «LG», вартістю - 1600 грн.; кухонний куток коричневого кольору, вартістю -600 грн.; тумбу під телевізор чорного кольору - 300 грн., пилосос «LG» - 500 грн., фотоапарат «SKINL» вартістю 200 грн., магнітофон касетний «LG» вартістю - 500 грн., музичний центр «LG» вартістю - 1200 грн., а всього на загальну суму - 9100 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 відмовився від частини позовних вимог, остаточно підтримуючи позов в частині визнання за ним 1/4 частину спірної квартири та виділення у його користування лише музичний центр «LG».

В обгрунтування своїх вимог позивач за основним позовом ОСОБА_2 зазначив, що 21.08.1999р. був зареєстрований шлюб між ним та ОСОБА_3 В період шлюбу, від шлюбу народилась дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після реєстрації шлюбу подружжя мешкали у батьків чоловіка у Вовчанському районі Харківської області, потім теща ОСОБА_6 подарувала дружині однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, у яку родина переїхала в 2001 році. В подальшому з метою поліпшення житлових умов подружжя, ними разом із ОСОБА_6 придбана 21.06.2006р. , шляхом продажу однокімнатної квартири з доплатою 5200 доларів США. Відповідач та її матір настояли щодо оформлення спірної квартири в рівних частках лише за ними. Квартира придбалась для проживання подружжя із сином та після придбання спірної квартири сім'я переїхала, перевезивши меблі, побутову техніку та інше спільне майно. ОСОБА_2 придбав будівельні матеріали та почав робити ремонт у квартирі. ОСОБА_6, мешкаючи недалеко від придбаної квартири, постійно втручалася у відносини родини, котрі погіршились та дружина подала позов про розірвання шлюбу, котрий розірваний 03.04.2007р. З цього часу відповідач та її мати стали виганяти ОСОБА_2 із квартири тому, що шлюб розірваний та він не має відношення до житла. Позивач також зазначив, що в доплаті щодо купівлі спірної квартири приймав особисту участь, оскільки працював та його батьки допомогли грошима у розмірі 2500 доларів США., про те, що тітка дружини - ОСОБА_7 займала кошти йому не відомо, теща також участі у доплаті не приймала. У спірній квартирі зробив косметичний ремонт, після розірвання сімейних стосунків все майно, за виключенням будівельних інструментів та музичного центру, котрий взяв у кредит, який самостійно сплачує, залишив відповідачу. Просить позов задовольнити.

Адвокат позивача за основним позовом, що діє на підставі адвокатського ордеру, позовні вимоги в остаточної редакції підтримала повністю та просить позов задовольнити.

Представник відповідача, що діє на підставі довіреності, позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, підтримуючи уточнений зустрічний позов, зазначивши, що дійсно ОСОБА_3 перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 з 21.08.1999р. від якого мають сина, ІНФОРМАЦІЯ_1. її мати - ОСОБА_6 06.12.2000р. подарувала однокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_3. І0.07.2006р. позичила у ОСОБА_8 3000 доларів США та допомогла ОСОБА_6 у вигляді 800 доларів США, з метою придбати 2-х кімнатну квартиру та 21.07.2006р. продала однокімнатну квартиру за 116000 грн., придбавши 2-х кімнатну спірну квартиру разом із ОСОБА_6 у рівних частках за 134835 грн. Вважає, що 1/2 частина спірної квартири придбана ОСОБА_3 за період шлюбу та належить їй особисто, не з'являючись спільною власністю з ОСОБА_2, оскільки останній участі у купівлі квартири не приймав, грошів не надавав, 1/2 частина квартири . фактично придбана на кошти після продажу власної квартири по вул. Н.Ужвій в м. Харкові, різниця вартості

квартир складала 18835 грн. Після купівлі спірної квартири колишній чоловік ОСОБА_2 мешкав в неї лише 5 місяців до початку 2007р., ремонт квартири не провадився, постійно проживає у своїх батьків. У зв'язку з тим, що протягом шлюбу придбані спільні речі, зазначені у позовах, вважає за доцільне залишити ОСОБА_2 у користуванні усі речі, залишивши 1/2 частину квартиру № 16 по вул. . Світлої, 23-«а» лише за ОСОБА_2 1.М.

3-тя особа - ОСОБА_6 та її представник підтримали зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 1.М. , не визнавши позов ОСОБА_2, вважаючи, що 1/2 частина квартири № 16, що розташована в будинку № 23-«а» по вул. . Світлої в м. Харкові належить на праві власності доньки - ОСОБА_3 , яку остання сумісно з нею придбала 21.07.2006р. в рівних частках та спірна квартира зареєстрована за ними. У пре од шлюбу з ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_2 1.М. однокімнатну квартиру АДРЕСА_4, де сім'я доньки і мешкала. Після народження дитини, для поліпшення житлових умов, вирішили придбати 2-х кімнатну квартиру, шляхом продажу однокімнатної й 21.07.2006р. сумісно із ОСОБА_3 в один день продавали, належну останньої однокімнатну квартиру, доплативши грошів, придбали 2-Х кімнатну спірну квартиру в рівних частках. Доплату призводили за кошти, котрі ОСОБА_6 у розмірі 800 доларів США надала самостійно, котрі надіслав син із Ізраїлю, а 3000 доларів США ОСОБА_3 позичила у ОСОБА_9 Позивач ніяких коштів на придбання спірної квартири не надавав, ремонтні роботи після купівлі квартири проводив сумісно з його родичами, але не якісно, мешкав в цієї квартири випадково, сумісне майно у нову квартиру перевезли. Вважає, що 1/2 частини квартири належить лише доньки - ОСОБА_3

Вислухавши сторони по справі, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши надані суду докази щодо позовів, суд вважає, що як основний так і зустрічний позови підлягають частковому задоволенню з наступного.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів.

Так, із копії свідоцтва про одруження, серії І-ВЛ № 097752 від 31.08.1999р., актовий запис № 472 вбачається що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрований 21.08.1999р. (а.с. 6).

Згідно копії рішення Московського районного суду м. Харкова від 03.04.2007р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірваний (а.с. 70).

Із копії договору купівлі - продажу, зареєстрованому у реєстрі за № 2126 від 21.07.2006р. вбачається, що ОСОБА_3 продала за 116000 грн. однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 (а.с. ЗЗ).

Із копії договору купівлі-продажу, зареєстрованому у реєстрі № 2132 від 21.07.2006р. вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за 134835 грн. придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 та є її власниками по 1/2 частини квартири, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно в КП»Харківське бюро технічної інвентаризації» та технічного паспорту на зазначену квартиру(а.с. 34, 41, 42).

Отже, 1/2 частина спірної квартири ОСОБА_3 придбана у період шлюбу з позивачем.

Однак, відповідно до вимог ст. 57 Сімейного Кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Тобто, як вбачається із наданих доказів, а сторонами не заперечується, що ОСОБА_3 придбала у дар квартиру № 182, що розташована по вул. Н.Ужвій, 62 в м. Харкові, знаходячись у шлюбі із ОСОБА_2, на основні кошти з продажу якої, придбана спірна квартира.

Різниця у вартості зазначених квартир, проданої та придбаної в один день у відповідності до наведених вище договорів складає 18835 грн.

Відповідно до вимог ст. 60 Сімейного Кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

При цьому, якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного із подружжя не спростовує належності його до спільної сумісної власності, тобто це не може визначати, що відповідач за основним позовом є одноосібним власником майна.

Допитані в судовому засіданні свідки з боку позивача ОСОБА_2 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили факт того, що ОСОБА_2, будучи у шлюбі сумісно із дружиною збирали гроші на придбання нової квартири, їм також допомагали батьки. Позивач планував робити ремонт у придбаній квартирі, займав гроші на будівельні матеріали, почати ремонт йому допомагали робити родичі (а.с. 81, 82).

Доводи представника позивача по зустрічному позову та ОСОБА_6 про те, що з боку ОСОБА_2 проводився ремонт неналежним чином, суд не може прийняти за факт того, що останній взагалі не має відношення до придбаної квартири, не приймав участі щодо подальшого мешкання та проведення ремонту.

Із акту від 21.05.2007р. вбачається, що дільницею № 39 КП «Жилкомсервіс» обстежена квартира № 16 по вул. . Світлої, 23-«а» в м. Харкові і встановлено, що квартира придбана без ремонту, на час обстеження вбачають спроби косметичного ремонту (а.с. 39).

Свідок ОСОБА_7 з боку відповідача ОСОБА_3 підтвердила факт того, що коли ОСОБА_3 знаходилась у шлюбі займала через розписку 3000 доларів США на придбання нової квартири, але ні в наданої розписки, датованій 10.07.2006р., ні в судовому засіданні свідку не відомо на що, потрібні були гроші, котрі до сьогоднішнього часу не повернені. Звертає на себе увагу показання свідка ОСОБА_12, котра в судовому засідання повідомила про те, що їй відомо про гроші на які придбалась спірна квартира зі слів сестри, при цьому, ОСОБА_12, згідно наданої суду розписки зазначена як свідок передачі 3000 доларів США, що зафіксовано особистим підписом (а.с. 40), при цьому, візуально вбачається, що підписи ОСОБА_12, котрі стоять на розписки свідка в суді різняться.

Таки факти, наводять на сумніви щодо показань свідків та наданої розписки суду щодо отримання грошів ОСОБА_3 , тому суд вважає таки докази неналежними.

Усі свідки підтвердили те, що подружжям придбалась нова квартира з метою поліпшення житлових умов для подальшого сумісного мешкання родини, ОСОБА_2 деякий час мешкав сумісно з родиною у спірній квартирі, за час шлюбу ними придбались побутова техніка, мебліта інші спільні речі.

Отже, ствердження представника відповідача ОСОБА_3 по основному позову на той факт, що частина квартири придбана з доплатою на лише її кошти та кошти ОСОБА_6 належним чином не підтверджені, суду не надано належних доказів, тому право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 залишається непохитним.

Далі, якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного із подружжя не спростовує належності його до спільної сумісної власності, тобто це не може визначати, що ОСОБА_3 є одноосібним власником майна.

Відповідно До вимог ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше на визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, вбачається, що кошти у розмірі 18835 грн., як різниця у вартості спірної квартири, які були сплачені ОСОБА_3 при купівлі квартири, відповідно до її частки, яка придбана під час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спільною сумісною власністю подружжя.

Посилання представника ОСОБА_3 на той факт, що остання проживає сумісно із дитиною, займаючись її вихованням та утриманням, а розмір аліментів, котрі ОСОБА_3 отримує недостатньо для забезпечення фізичного та духовного розвитку, лікування дитини, що передбачено ч.3 ст. 70 Сімейного Кодексу України, не може бути взяте до уваги, оскільки суду не надано та не наведено доказів, котрі торкались би інтересів дитини, не зазначено підстав вважати забезпечення фізичного та духовного розвитку дитини недостатнім, з наданням лише копії рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_2

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спільне майно подружжя, придбане у період шлюбу, у вигляді 1/2 частини квартири, що складається із коштів сплачених за різницю вартості придбаного майна в розмірі 18835 грн. є рівними частками та належить їм на праві сумісної спільної власності, отже ОСОБА_2 повинно належати 9417, 50 грн., тобто його частка складає 7/100 частин спірної квартири.

Що стосується вимог позивача по зустрічному позову ОСОБА_3 щодо визнання лише за нею право власності на спірну частину квартиру № 16 по вул. . світлої, 23-«а» в м. Харкові, то у відповідності до встановленого та вищевикладеного в тексті рішення, її частка повинна складати 43/100 частини квартири.

Що стосується іншого майна подружжя, придбаного у період шлюбу враховуючи остаточні позиції сторін щодо його розподілу, а саме, що кожна із сторін не заперечує про залишення у користуванні спільне майно, набуте у період шлюбу друг другу, тобто фактично відсутній спір, суд вважає за доцільне лише виділити у користування ОСОБА_2 музичний центр «LG», котрий останній отримав у кредит, у подальшому самостійно сплативши кошти, про що свідчить кредитний договір та квитанції про сплату (а.с. 89-105 ).

Відповідно до правил ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. 60, 70 Сімейного Кодексу України та ст. ст. 208, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Поділити спільне майно подружжя у вигляді 18835 грн., сплачених за придбання 14 частини квартири АДРЕСА_6 в рівних частках, по 9417, 50 грн. кожному.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 7/100 частини квартирі № 16, що розташована по вул. Світла, 23-«а» в м. Харкові, у зв'язку з поділом сумісного спільного майна подружжя.

Залишити у користуванні ОСОБА_2 музичний центр «LG».

В іншої частини позовні вимоги залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 43/100 частини квартири АДРЕСА_5, у зв'язку з поділом сумісного спільного майна подружжя.

В іншої частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути із ОСОБА_2 судові витрати пропорційно із задоволених вимог ОСОБА_3 в розмірі 76 (сімдесят шість) грн. судового збору та 25 (двадцяти п'яти) грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду може буть оскаржено сторонами по справ шляхом подання заяви про апеляційне оскарження у 5-ти денний термін, а дачі шляхом подання апеляційної скарги у 20-ти денний термін.