Справа № 22-10615 / 2006 р.                                  Головуючий у 1 інстанції Літовка B.C.

Категорія 22                                                              доповідач Жданова B.C.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 листопада 2006 р.

Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого Голубинського A.M. Судців Жданової B.C., Прокопчук Л.М. При секретарі Пометун C.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника позивачки ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду від 26 вересня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Краматорського міського суду від 26.09.2006 р. частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2. до ОСОБА_3. про стягнення матеріальної і моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки. На користь позивачки стягнуто витрати на ії лікування у розмірі 1854,56 грн та 900 грн - витрати за надання правової допомоги, а також повернуті витрати на судовий збір та інформаційно-технічне забезпечення. В частині стягнення одноразової допомоги 59911,20 грн, моральної шкоди 150000 грн, витрат на санаторно-курорте лікування 3600 грн. відмовлено.

Представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1. просить скасувати зазначене рішення , справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В обгрунтування своїх вимог представник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального закону. Представник позивачки вважає, що вона має право на відшкодування шкоди / одноразову виплату 59911,20 грн. з розрахунку щомісячної виплати - 1664,20 грн / у зв"язку з втратою годувальника - свого чоловіка ОСОБА_4., оскільки за віком є непрацездатною. Безпідставною вважає відмову в стягненні моральної шкоди , яка повинна на його думку відшкодовуватись незалежно від наявності вини відповідача, що є володільцем підвищеної небезпеки. За таких же підстав вважає за необхідне стягнути витрати позивачки на санаторно- куротне лікування, оскільки погіршення ії здоров"я пов"язане зі смерю чоловіка. Вважає, що суд першої інстанції при вирішення заявленого позову повинен був застосувати аналогію Закону, а саме, застосувати Закон України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та відшкодувати матеріальну та моральну шкоду у заявленому обсязі.

При розгляді справи суд встановив, що 15.09. 2005 р. відповідач ОСОБА_3. рухався по вул Маяковського в м. Краматорську на автомобілі „ ланос", який належав йому на праві власності. В районі хлібокомбінату сталася дорожно- транспорта пригода , в результаті якої був смертельно травмований пішоход ОСОБА_4., який переходив проїзну частину зліва направо по ходу свого руху. Позивачка ОСОБА_2. є дружиною потерпілого. Відмовляючи у стягнення одноразової допомоги, суд виходив з того, що дія норми ст. 1202 КЦ України не поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами внаслідок ДТП і така виплата не передбачена законом . За таких же підстав не підлягає відшкодуванню сума 3600 грн на санаторно- курортне

лікування позивачки. Відмовляючи у задоволені вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 150000 грн , суд першої інстанції послався на те, що у скоєнні ДТП відсутня вина відповідача ОСОБА_3., дії якого під час руху відповідали Правилам дорожнього руху.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення , дослідивши матеріали цивільної справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинаства, вирішив спір згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного рішення, в опрушення вимог ст. 212-213 ЦПК України судом першої інстанції були розглянуті не всі позовні вимоги позивачки.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2005 р. позивачка ОСОБА_2. звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача витрат на придбання ліків, 1275,85 грн, моральної шкоди 150000 грн, витрат на санаторно- курортне лікування 45000 грн . Посилаючись на застосування аналоги Закону , позивачка також просила стягнути одноразову допомогу сім"ї загиблого у розмірі 51172,44 грн, що фактично є виплатою пенсії загиблого за 5 років.

21.02.2006 р. надійшла заява позивачки про збільшення позовних вимог в частині стягнення витрат на лікування 1854, 71 грн та одноразової допомоги сім"ї загиблого 236882,72 грн. / за п"ять років / . / а.с. 56 /

В липні 2006 р. з позовною заявою звернувся представник позивачки ОСОБА_1., який просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 1664,20 грн, яка повинна стягуватись на користь позивачки щомісячно довічно. Посилаючись на ст. 1202 ЦК України, враховуючи майновий стан особи, яка спричинила шкоду, просив стягнути суму відшкодування одноразово у сумі 59911,20 грн, тобто за три роки наперед. \ а.с. 87, 90/

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В порушення зазначеної норми закону суд першої інстанції розглянув не всі позовні вимоги, які були заявлені позивачкою і ії представником.

Суд першої інстанції розглянув та вирішив спір щодо заявлених позивачкою сум відшкодування шкоди , а саме: на придбання ліків 1854,56      грн, моральної шкоди, одноразової суми 59911,20 грн згідно ст. 1202 ЦК України, витрат на санаторно- курорте лікування 3600 грн та витрат на надання правової допомоги.

При розгляді справи судом не були розглянуті позовні вимоги щодо стягнення одноразової допомоги сім"ї загиблого / пенсія та заробіток потерпілого за 5 років/, розмір якою позивачкою змінювався з з 51172,44 грн до 236882,72 грн.

Аналізуючи позовну заяву, яка була надана представником позивачки / а.с. 87,90 / не можна зробити висновок, що позивачка відмовилась від своїх позовних вимог про стягнення одноразової допомоги, нарахованої з  заробітку та пенсії загиблого за 5 років.

Відмова від позову в чій частині судом не приймалась та по суті це питання судом не вирішувалось.

Суд також не розглянув позовні вимоги щодо стягнення на користь позивачки довічного відшкодування в сумі 1664,20 грн щомісячно.

Відмовляючи у стягненні 59911,20 грн - одноразової суми відшкодування, що склалася з щомісячних платежів наперед за три роки / 1664,20 х 36 міс/, суд навів мотиви, за яких вважає стягнення відшкодування допомоги за три роки наперед неможливим, але питання про щомісячне відшкодування 1664,20 грн. в зв"язку зі смертю потерпілого судом розглянуто не було.

В порушення вимог ст. 1200 ЦК України суд не обговорив питання про право на відшкодування шкоди особам, які були на утриманні потерпілого на день його смерті.

При вирішенні позову в частині стягнення моральної шкоди суд послався на вимоги ст. 1167 ЦК України, але не обговорив за яких підстав не приймає до уваги вимоги ч. 2 п. 1 зазначеної норми Закону.

Крім того, стягуючи витрати , пов"язані з наданням правової допомоги, суд не обговорив питання чи стягуються такі витрати на користь довіренної особи, яка діяла від імені позивачки на підставі довіреності.

Оскільки суд першої інстанції розглянув не всі позовні вимоги і цей недолік не може бути і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з напрвленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 307, 311 п 5, 313-315 ЦПК України апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_2 -ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду від 26 вересня 2006 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.