Справа № 122/251/14-ц
Провадження по справі 2/122/458/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2014 року Залізничний районний суд м. Сімферополя у складі:
головуючого судді - Шильнова М.О.
при секретарі - Іоновій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради, третя особа Відділ державної реєстрації речових прав реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції про визнання права власності на спадщину,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сімферопольської міської ради, третя особа Відділ державної реєстрації речових прав реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції про визнання права власності на спадщину.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер його батько ОСОБА_2, який постійно мешкав за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті батька він у встановлений у законом термін звернувся до Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього. Серед речей батька був знайдений договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, датований 12 січня 1955 року за № 6239 та технічний паспорт на будинок з БТІ м. Сімферополя від 03.04.2001 року. Однак батько на встиг зареєструвати будинок та земельну ділянку за життя так, як технічний паспорт був отриманий тільки у квітні 2001 року, а він помер у 2002 році. На підставі наведеного, просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на житловий будинок АДРЕСА_1, що належав спадкодавцю - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
У судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання не з'явились, про день, час та місце слухання справи сповіщені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов не обґрунтованим та не підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку на праві приватної власності № 6239 від 12.01.1985 року ОСОБА_2 у безстрокове користування була надана земельна ділянка, площею 540 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.09.2013 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з відповідними надвірними побудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у зв'язку з тим, що право власності на об'єкт нерухомого майна за спадкодавцем не зареєстровано (а.с. 6).
Оцінюючи доводи позивача та його представника стосовно наявності в нього документів, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на спірне домоволодіння, суд не погоджується з ними та зазначає наступне.
Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз'яснюється:
- оформлення свідоцтва на право власності на об'єкти, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними;
- по об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.
Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.
За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним.
Пунктом 8 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 встановлено, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки входять до складу спадщини. Законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням.
Позивачем суду були надані: договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку на прав приватної власності, технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1, копія паспорта з відміткою про реєстрацію позивача за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4).
За таких обставин та приймаючи до уваги положення ст.. 60 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивачем не було надано належних доказів про прийняття до експлуатації житлового будинку АДРЕСА_1, через що суд приходить до висновку, що він є недобудованим.
Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України неможливе, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Повний текст рішення складений 17.03.2014 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради, третя особа Відділ державної реєстрації речових прав реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції про визнання права власності на спадщину - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя