УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/618/12-к Головуючий у 1-й інст. Покатілова О.Г.

Категорія ч.2 ст. 199 КК України Доповідач Шенін П. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Шеніна П.О.

суддів: Городиського С.С., Крижанівського В.В.

з участю прокурора Морозова П.О.

засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4

в їх інтересах адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у суді першої інстанції - Морозова П.О. на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 18 грудня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 28.12.1999 року Богунським райсудом м. Житомира за ст. 94 КК України на 12 років позбавлення волі; 16.07.2008 року звільненого умовно-достроково Полтавським райсудом Полтавської області на 2 роки 11 місяців 14 днів позбавлення волі, -

було засуджено за ч.2 ст. 199 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому.

Запобіжний захід щодо цього засудженого до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою. Строк відбуття покарання обраховано з 28 квітня 2012 року;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 24.06.1994 року Житомирським райсудом Житомирської області за ст.ст. 17 і 81 ч.3, 140 ч.3, 81 ч.1, 17 і 140 ч.3, 42 КК України на 5 років позбавлення волі;

- 15.10.2002 року тим же судом за ст. 309 ч.1 КК України до 2років обмеження волі з випробуванням і іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 04.02.2004 року тим же судом за ст. ст. 15 ч.2, 115 ч.1, 71 і 72 КК України на 8 років позбавлення волі,-

було засуджено за ч.2 ст. 199 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому.

Запобіжний захід відносно цього засудженого до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою. Строк відбуття покарання обраховано з 28 квітня 2012 року;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працює на взуттєвій фабриці «Риф-1» збірником взуття, зареєстрованого у АДРЕСА_3, раніше судимого:

- 13.07.1998 року Богунським райсудом м. Житомира за ст. 141 ч.2 КК України до 2років позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України із відстрочкою виконання вироку на 2 роки та штрафом 200 грн.;

- 28.08.2002 року Корольовським райсудом м. Житомира за ст. 309 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

- 24.03.2004 року тим же судом за ст. 263 ч.1 і 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Вказані судимості погашені відповідно до ст. 89 КК України, -

засуджено за ч.2 ст. 199 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, що належить йому.

На підставі ст.ст. 75 і 76 п.п. 3 і 4 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням, термін його встановлено 2 роки 6 місяців. Зобов'язано засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтись до органів КВІ для реєстрації. Відповідно до ст. 77 КК України конфіскацію майна не застосовано.

Запобіжний захід відносно нього до набрання вироком законної сили залишено підписку про невиїзд з постійного місця проживання;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, непрацює, проживає у АДРЕСА_4, раніше не судимого, -

засуджено за ч.2 ст. 199 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому.

На підставі ст.ст. 75 і 76 п.п. 3 і 4 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням, термін якого встановлено 3 роки. Зобов'язано засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтись до органів КВІ для реєстрації. Відповідно до ст. 77 КК України конфіскацію майна не застосовано.

Запобіжний захід відносно нього до набрання вироком законної сили залишено підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнуто з кожного з засуджених по 1477 грн. 70 коп. судових витрат за проведення судових експертиз на користь держави.

Речові докази по справі:

- грошову купюру номіналом 100 грн., вилучену 03.06.2012 під час інкасації ПАТ КБ «Приватбанк» у ТОВ «Аванта», магазин «Колібрис», яка приєднана до матеріалів справи - вирішено залишити у справі;

- грошову купюру номіналом 100 грн., вилучену 03.06.2012 під час інкасації в ТОВ «Торгова компанія Лідер-Продукт», яка приєднана до матеріалів справи -вирішено залишити у справі;

- грошові купюри номіналом 100 грн. в кількості 5 штук, номіналом 200 грн. в кількості 2 штуки, номіналом 500 грн. в кількості 1 штука, вилучені під час проведення огляду квартири ОСОБА_1 28.04.2012 р. - вирішено знищити;

- багатофункціональний прилад «КЕНОН», вилучений 28.04.2012 р. за місцем проживання ОСОБА_1 - вирішено конфіскувати у дохід держави, а вилучені у нього мобільні телефони «ЛДЖі» та «Сіменс» - звернути у дохід держави;

- мобільні телефони «Соні Еріксон», вилучені у ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вирішено повернути останнім, а мобільні телефони «Самсунг» та «Флай», вилучені у ОСОБА_2 - звернути у дохід держави;

- компакт-диски «СД» і «ДВД», долучені до матеріалів кримінальної справи - вирішено залишити при справі.

За вироком суду 1-ої інстанції, у листопаді 2011 року засудженийи ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_5, за допомогою багатофункціонального пристрою «Canon», який влітку 2011 року його співмешканка ОСОБА_9 придбала та зберігала по тому ж місцю проживання та використовувала для власних потреб, умисно і з метою збуту виготовив національну валюту України у вигляді банкнот, а саме невстановлену слідством кількість грошових купюр, в тому числі купюри номіналом 100 гривень НБУ серія ЕЖ 9239058, які в подальшому в невстановленому слідством місці збув.

11 листопада 2011 року під час проведення інкасації ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» у ТОВ «Торгова компанія Лідер-Продукт» за адресою - м. Житомир, вул. Ватутіна 188 - було виявлено та вилучено грошову купюру номіналом 100 гривень НБУ вказаної серії з ознаками підробки.

28 грудня 2011 року під час проведення інкасації тим же банком в ТзОВ «Житомирліки» за адресою - м. Житомир, вул. Київська 47 - було виявлено та вилучено грошову купюру номіналом 100 гривень НБУ аналогічної серії з ознаками підробки.

В березні 2012 року ОСОБА_1 з метою активізації та розширення злочинної діяльності для незаконного збагачення за рахунок підробки та збуту підробленої національної валюти України у вигляді банкнот, вступив у попередню злочинну змову із знайомим ОСОБА_2, з яким раніше відбував покарання у Райківській виправній колонії. Відповідно до укладеної злочинної змови, ОСОБА_1 повинен був безпосередньо займався виготовленням, зберіганням і перевезенням з метою збуту та збутом підробленої національної валюти України у вигляді банкнот, які повинен був передавати для збуту безпосередньо ОСОБА_2 для реалізації.

Останній згідно до розподілених ролей займався зберіганням, перевезенням та збутом підробленої національної валюти України у вигляді банкнот, а також вступав у попередній злочинний зговір з іншими особами, яких підбирав особисто, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які допомагали йому збувати ці підроблені банкноти.

Наступні злочини були вчинені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 у період часу з початку березня місяця по 28.04.2012 року.

Так, у 10-12 числах березня місяця 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи згідно розподілених ролей та за попереднім зговором між собою, у м. Житомирі незаконно виготовили підроблені грошові купюри номіналом 100 гривень в кількості 4 штуки, які зберігали, а далі з метою збуту перевезли до м. Києва, де шляхом продажу збули в торговельні точки м. Києва між станціями метро Житомирська-Святошин.

16-18 березня 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи згідно розподілених ролей і за попереднім зговором між собою, у м. Житомирі незаконно виготовили підроблені грошові купюри: номіналом 100 гривень - 1 штуку та 50 гривень - 1 штуку, які зберігали та з метою збуту перевезли до м. Києва, де у подальшому збули в торговельні точки м. Києва між станціями метро Житомирська-Святошин.

21-22 березня 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи аналогічно, у м. Житомирі незаконно виготовили невстановлену слідством кількість підроблених грошових купюр, які зберігали та з метою збуту перевезли до м. Києва, де в подальшому шляхом продажу збули в торговельні точки м. Києва на території між станціями метро Житомирська-Святошин.

11 квітня 2012 року засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_2, діючи аналогічним шляхом, незаконно з метою збуту виготовили підроблені грошові купюри номіналом 50 гривень НБУ серія ВЦ 3260831 в кількості 2 штуки та 100 гривень НБУ серія ЕЖ 9239058 - 2 штуки, які поблизу будинку № 104 по вулиці Б.Тена у м. Житомирі близько 20 години 00 хвилин під час проведення оперативної закупівлі шляхом продажу за 200 гривень повторно збули легендованій особі ОСОБА_13

12 квітня 2012 року вони ж, діючи згідно розподілених ролей і за попереднім зговором між собою, незаконно з метою збуту виготовили підроблені грошові купюри номіналом 200 гривень НБУ серія ЕЖ 8729418 - 1 штуку та 100 гривень НБУ серія ЕЖ 9239058 - 6 штук, які у дворі будинку № 53 по вул. Гоголівській у м. Житомирі близько 15 години 45 хвилин під час проведення оперативної закупівлі шляхом продажу за 500 гривень повторно збули легендованій особі ОСОБА_13

26 квітня 2012 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 таким же шляхом виготовили підроблену грошову купюру номіналом 50 гривень НБУ, яку у м. Житомирі на вул. В.Бердичівська, 56/1 повторно збули в торговельній точці ОСОБА_14

28 квітня 2012 року засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи згідно розподілених ролей і за попереднім зговором між собою, виготовили підроблені грошові купюри номіналом 100 гривень НБУ серія ЕЖ 9239058 - у кількості 4 штук та 100 гривень НБУ серія ЕД 8836457 - у кількості 6 штук, які цього ж дня близько 14 години 00 хвилин у дворі будинку по вул. Київська, 64 у м. Житомирі під час проведення оперативної закупівлі шляхом продажу за 610 гривень збули легендованій особі ОСОБА_13.

У той же день близько 17 години 40 хвилин під час проведення огляду за вищевказаним місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено грошові банкноти Національного банку України з ознаками підробки на загальну суму 1400 гривень НБУ, а саме номіналом:

- 100 гривень НБУ серія ЕЖ 9239058 - у кількості 5 шт.;

- 200 гривень НБУ серія ЕЖ 8729417 у кількості 2 штуки;

- 500 гривень НБУ серія ЗФ 3473687 у кількості 1 штука, а також багатофункціональний пристрій «Canon» К30314, за допомогою якого ОСОБА_1 виготовляв зазначені банкноти НБУ з ознаками підробки.

03 червня 2012 року під час проведення інкасації Житомирським РУ ПАТ КБ «Приватбанк» у ТзОВДТ «Аванта», магазин «Колібріс 12», за адресою - м. Житомир, вул. Львівська, 11, було виявлено та вилучено грошову купюру номіналом 100 гривень НБУ серія ЕЖ 9239058 з ознаками підробки.

В апеляційних скаргах просять:

- /із доповненнями/ засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильність кваліфікації його дій - про зміну вироку суду і призначення йому більш м'якого покарання, оскільки воно за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та його особі. В обґрунтування своїх вимог вказує, що суд не надав належної оцінки діям кожного обвинуваченого по справі та не звернув уваги на роль кожного з співучасників, яку вони відігравали у вчинені злочину (вважає, що попередньої змови між співучасниками не було). Зазначає, що він повністю усвідомив заподіяне, злочин вчинив через збіг тяжких сімейних та особистих обставин, щиро розкаявся і активно сприяв розкриттю злочину, тяжких наслідків від нього не настало, він має на утриманні хвору матір, що потребує допомоги. Також апелянт вважає помилковим визнання судом обставини, що обтяжує покарання - рецидив злочину, оскільки, на його думку, даний факт охоплюється диспозицією ч.2 ст. 199 КК України, яка передбачає повторність вчинення злочину;

- засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації його дій, - про зміну вироку суду і призначення йому більш м'якого покарання, оскільки воно за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину і його особі. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що попередньої змови між співучасниками не було. Він повністю усвідомив свою провину, щиро розкаявся і активно сприяв розкриттю злочину, вчинив його через збіг тяжких сімейних та особистих обставин, тяжких наслідків від нього не настало, він має на утриманні малолітню дитину, дружину та хвору матір. Також апелянт вважає помилковим визнання судом обставини, що обтяжує покарання - рецидиву злочину з аналогічних, як в апеляції ОСОБА_2, обставин;

- прокурор, що підтримував обвинувачення, - про скасування вироку райсуду від 18.12.2013 року щодо засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за його м'якістю та винесення нового вироку, яким слід визнати винними за ч.3 ст. 199 КК України і призначити покарання:

- ОСОБА_1 - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- ОСОБА_2 - 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- ОСОБА_3 - із застосуванням ст. 69 КК України - 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання із встановленням іспитового строку 3 роки /тобто більшого, ніж за вироком/.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:

- з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ;

- повідомляти КВІ про зміну місця проживання, роботи;

- ОСОБА_4 із застосуванням ст. 69 КК України - 4 роки позбавлення волі реально з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Відповідно до вимог ст. 81 КПК України вирішити питання про усі речові докази, які мають відношення до справи, вказавши їх індивідуальні ознаки, а не так, як зробив місцевий суд.

Прокурор вважає, що суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_1 та інших засуджених із ч.3 ст.199 КК України, тобто зі вчинення злочину у складі організованої групи, на ознаки вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб і кваліфікував їх дії лише за ч.2 ст. 199 КК України, оскільки, на його думку, судом не враховано, що злочинна діяльність засуджених у підробці та збуту грошових купюр НБУ потребувала планування, організованих та узгоджених дій.

Прокурор вважає достовірно встановленим у ході судового розгляду, що в березні 2012 року ОСОБА_1 з метою активізації та розширення злочинної діяльності для незаконного збагачення за рахунок підробки та збуту підробленої національної валюти України, створив та очолив організовану групу, залучивши до її складу ОСОБА_2, з яким раніше відбував покарання у виправній колонії, а в подальшому через останнього - і ОСОБА_4 з ОСОБА_3. Спланувавши вчинення злочинів, ОСОБА_1 обрав собі роль організатора та керівника злочинної групи, довів ОСОБА_2 єдиний злочинний план та розподілив злочинні функції та ролі.

У доповненнях до апеляції прокурор зазначає про неправильність застосування судом 1-ої інстанції конфіскації частини майна до засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_3 і подальше їх звільнення від цього покарання, оскільки це додаткове покарання, поряд із застосуванням ст. 75 КК, не повинно призначатись.

В запереченні на апеляцію прокурора засуджений ОСОБА_1 зазначає, що вирок суду ґрунтується на об'єктивно та всестороннє досліджених матеріалах кримінальної справи, є вірним та відповідає фактичним обставинам справи, а доводи прокурора ґрунтуються на припущеннях та протиріччях. За таких обставин апеляційна скарга прокурора має бути залишена без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також в їх інтересах адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які апеляції вказаних засуджених підтримали та заперечили проти апеляції прокурора, також засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та в їх інтересах адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які не заперечили проти апеляцій інших двох засуджених, доповнень до апеляції прокурора, однак заперечили проти основній апеляції прокурора, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію з доповненнями та заперечив проти апеляцій засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, перевіривши законність і обгрунтованість вироку суду 1-ої інстанції, не знайшла підстав для задоволення апеляцій вищевказаних засуджених та задовольняє апеляцію прокурора частково, виходячи з наступних мотивів.

Правильність кваліфікації дій усіх засуджених по справі та доведеність їх винуватості по справі ні засудженими, ні їх адвокатами не оспорюється. Висновок суду про доведеність винуватості засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного у вироку злочину, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом 1-ої інстанції доказами.

Що стосується вказівки у вироку обтяжуючої покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ознаки - рецидиву злочину - і одночасного їх засудження за повторними епізодами по справі, то таке рішення суду 1-ої інстанції відповідає вимогам закону. За судовим рішенням, у ньому зазначені повторні епізоди злочинної діяльності вказаних осіб, як і їх співучасників. Рецидивом же злочину визнані попередні судимості засуджених - апелянтів за іншими статтями КК України. Твердження ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про відсутність в їх діях рецидиву злочинів - не знайшли свого підтвердження, оскільки у відповідності до ст. 34 КК України, рецидивом називають вчинення нового умисного злочину особою, яка мала судимість за умисний злочин. Як видно з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, злочини по справі вчинили протягом строку, який ще не погасив судимості. Для зміни вироку у цій частині колегія суддів підстав не знайшла.

Немає підстав вважати, що злочинні епізоди по справі були вчинені взагалі без попередньої домовленості між засудженими, оскільки вони не заперечують того факту, що ОСОБА_1 домовився про вчинення неправомірних дій із ОСОБА_2, а останній залучив до них інших засуджених. Мова у даному випадку йшла про виготовлення, сумісне зберігання і збут підроблених банкнот. Для виключення з вироку такої кваліфікуючої ознаки підстав немає.

Далі, що стосується апеляції прокурора, згідно з ч.3 ст. 28 КК України, така форма співучасті має місце, коли у підготовці злочину або його вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи. Із цього випливає, що:

а) для організованої групи потрібна участь трьох чи більше осіб, які відповідають вимогам суб'єкта злочину;

б) організованій групі притаманне те, що її учасники зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення одного чи більше злочинів. Стійкість групи - поняття оціночне і має встановлюватися щоразу з урахуванням конкретних обставин справи. Стійкість організованої групи, як її ознака, свідчить, що між співучасниками існують досить стабільні відносини у зв'язку з підготовкою або вчиненням злочину (злочинів). Для визнання групи організованою тяжкість злочину, до якого готується ця група чи вчиняє його, не має значення;

в) організована група завжди повинна також характеризуватися такими ознаками, як об'єднання всіх дій співучасників єдиним планом, причому їхня діяльність спрямована на досягнення останнього, тобто підготовка і вчинення злочину (злочинів), як кінцевої мети плану цієї групи;

г) організована група повинна також характеризуватися такою ознакою, як розподіл функцій її учасників. Це може бути як розподіл функцій, коли крім виконавців, співучасниками злочину є організатор, підбурювач, посібник, так і розподіл технічних функцій учинення злочину співвиконавцями;

ґ) для наявності організованої групи потрібно, щоб план її діяльності був відомий усім учасникам групи і вони його усвідомлювали.

З матеріалів кримінальної справи видно, що засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були знайомі із ОСОБА_1, будь-якого зв'язку з ним як перед вчиненням злочинних епізодів, так і під їх час - не підтримували. Усі засуджені разом перед вчиненням інкримінованих діянь між собою не зустрічались; плани, розподіл обов'язків та ролей між собою - не складали та не розподіляли. Докази щодо укладання відомого всім учасникам групи плану у матеріалах даної кримінальної справи відсутні.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що діяльність всіх засуджених була пов'язана із відомим всім учасникам плану діяльності та спільної мети, а також постійної спільної діяльності по виконанню спільної злочинної мети саме у складі організованої злочинної групи. Також слід прийняти до уваги тривалість конкретного часу вчинення злочинних епізодів по справі, обсяг виготовлених та реалізованих підроблених банкнот, а також вилучених речових доказів /банкнот/ і техніки.

За таких обставин, на думку колегії суду, суд першої інстанції вірно перекваліфікував дії всіх 4-ох засуджених із вчинення злочину у складні організованої злочинної групи - на вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Тому підстав для скасування вироку за апеляцією прокурора і винесення нового, у тому числі і щодо засудженого ОСОБА_4 - немає.

Колегія суддів також вважає, що при призначенні засудженим покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, вірно врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який є тяжким, особу винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання. Санкція ч.2 ст. 199 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Судом було враховано що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання у місцях позбавлення волі, за місцем проживання характеризується посередньо, на даний час не працює, має на утриманні малолітню дитину та мати, що страждає на важке захворювання. Обставинами, що пом'якшують його покарання, судом зазначено визнання вини і щире каяття, а обтяжуючою - рецидив злочинів. Окрім того, суд врахував найбільш активну роль ОСОБА_1 у вчиненні злочинних епізодів.

Обираючи покарання ОСОБА_2, суд аналогічно врахував, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання в місцях позбавлення волі, за місцем проживання характеризується посередньо і на даний час не працює.

Обставинами, що пом'якшують його покарання, судом вказано визнання вини і щире каяття, обтяжуючою обставиною - рецидив злочинів. Також суд врахував конкретну роль ОСОБА_2 у вчиненні вказаних злочинів, яка була пов'язана із збутом підроблених грошей та залученням до епізодів по справі інших учасників.

Позбавивши вказаних осіб волі, суд визначив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, ближче до мінімального за санкцією конкретного закону. Було враховано й особу засуджених, які раніше були судимі за вчинення особливо тяжких, а ОСОБА_2 - за тяжкий корисливий злочин та не стали на шлях виправлення. Вважати визначене їм у межах санкції конкретного закону покарання надто суворим - підстав немає.

На думку колегії суддів, суд 1-ої інстанції вірно призначив цим особам покарання у виді зазначеного у вироку строку позбавлення волі. За наведених в ухвалі мотивів, для пом'якшення покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 колегія суддів підстав не знаходить.

Що ж стосується доповнень прокурора до апеляції і необхідність виключення з резолютивної частині вироку вказівок про застосування до засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 конфіскації майна, а потім вказівки про незастосування такого додаткового покарання, то апеляція у цій частині підлягає до задоволення відповідно до вимог ст. 77 КК України, оскільки не призначення такого додаткового покарання з посилкою на згаданий закон і ст. 75 КК суд повинен зазначати у мотивувальній частині вироку.

Вимога ж в апеляції прокурора про необхідність внесення змін до вироку і уточнення конкретних індивідуальних ознак речових доказів, доля яких вирішена по справі, то колегія суддів вважає, що за відповідними зверненнями це питання має вирішити суд 1-ої інстанції у порядку статей 409 і 411 КПК України у редакції 1960 року.

В порядку ст. 365 КК України колегія суддів апеляційного суду виключає з вироку вказівку про виготовлення ОСОБА_1 у листопаді 2011 року невстановленої кількості грошових купюр номіналом 100 грн. та їх збут у невстановленому місці /т.4, а.с. 347, абзац 2/, оскільки таке обвинувачення є неконкретним. Замість цього слід зазначити у вироку, що ОСОБА_1 виготовив 2 купюри номіналом по 100 грн., які були вилучені саме 11.11. і 28.12.2011 року, що і підтвердив ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.

Аналогічно слід виключити з вироку у тому місці /абзац 3-й знизу/ вказівку про виготовлення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за попередньою змовою невстановленої кількості підроблених банкнот 21-22.03.2012 року та їх збут у м. Києві, оскільки дане обвинувачення також є неконкретним і нічим не доводиться. Замість цього слід зазначити, що у вказаний час за попередньою домовленістю були виготовлені підроблені банкноти, які не були реалізовані, а в подальшому були вилучені за місцем мешкання ОСОБА_1 28.04.2012 року /усього на суму 1400 грн./ і 03.06.2012 року у м. Житомирі під час інкасації /100 грн./ за останнім епізодом злочинної діяльності засуджених. Викладення обвинувачення таким чином буде конкретним і логічним.

Керуючись ст. ст. 365 і 366 КПК України у редакції 1960 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу із доповненнями прокурора, який брав участь у суді першої інстанції - Морозова П.О. - задовольнити частково.

Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 18 грудня 2013 року року щодо засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - змінити. Виключити з резолютивній частини вироку вказівки про застосування до цих засуджених додаткового покарання - конфіскації відповідно половини і всього їх майна - з підстав, зазначених у мотивувальній частині ухвали колегії суддів апеляційного суду, тобто як зайві.

У решті апеляцію вказаного прокурора залишити без задоволення.

У порядку ст. 365 КК України виключити з вироку вказівку про виготовлення засудженим ОСОБА_1 у листопаді 2011 року невстановленої кількості грошових купюр номіналом 100 грн. та їх збут у невстановленому місці. Замість цього зазначити, що ОСОБА_1 у цей час виготовив 2 купюри по 100 грн., які були вилучені 11.11. та 28.12.2011 року у м. Житомирі під час вказаної у вироку банківської інкасації.

Аналогічно виключити з вироку вказівки про виготовлення 21-22.03.2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 невстановленої кількості підроблених купюр, їх зберігання та збут у м. Києві. Замість цього зазначити, що у вказаний час співучасниками були виготовлені підроблені грошові банкноті, які зберігались, а у подальшому були вилучені за місцем помешкання ОСОБА_1 28.04.2012 року на номінальну суму 1400 грн., а також під час вказаної банківської інкасації у м. Житомирі за останнім епізодом 03.06.2012 року.

Питання уточнення індивідуальних ознак речових доказів по справі підлягає вирішенню за відповідною заявою учасника процесу у порядку виконання вироку, за правилами статей 409 і 411 КПК України 1960 року.

У решті вказаний вирок суду 1-ої інстанції щодо усіх засуджених залишити без зміни.

Судді: