УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-910 2006 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ст. 122 ч. 1 КУЧЕРЕНКО В.Г.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
ТАПАЛ Г.К.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого КОЛОДНИЦЬКОГО Е.Й.
суддів ТАПАЛА Г.К., НЕДІЛЬКА М.І.
з участю прокурора ГРИШАНОВОЇ Н.Д.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2006 p.. яким
ОСОБА_1, раніше не судимий. -
засуджений за ст. 122 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 2 роки, зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнуто з засудженого на користь потерпшого ОСОБА_2. 425 грн. 09 коп. матеріальної шкоди і 3000 грн. моральної шкоди.
ОСОБА_1. визнаний винним і засуджений за те, що 8 березня 2006 року, близько 16 год. 30 хв., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1, в результаті конфлікту, який виник раптово, на грунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс один удар рукою в обличчя неповнолітньому ОСОБА_2, в результаті чого завдав останньому середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у вигляді закритого перелому лівої виличної кістки без зміщення, крововиливу м'яких тканин лівої виличної області.
Засуджений ОСОБА_1. в апеляції просить вирок скасувати, а справу закрити в зв'язку з його непричетністю до вчиненого злочину. Він посилається на те, що в час вчинення злочину він знаходився в іншому місці. Осіб, які це можуть підтвердити, слідчий і суд не допитали, потерпілий його не впізнав і не міг впевнено ствердити, що це він наніс йому удар. Впізнання, як це передбачено нормами КПК, не проводилось.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, думку прокурора про залишення вироку без змін. перевіривши справу, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.
Потерпілий ОСОБА_2 на досудовому слідстві і в суді послідовно
стверджував, що 8.03.2006 року, близько 16 години, він з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 перебувати біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_1. Мимо них на великій швидкості проїхав автомобіль «Опель», його занесло на проїжджій частині і він вдарив автомобіль «Субару», який стояв на узбіччі. З автомобіля «Опель» вийшов ОСОБА_1., який говорив щось нерозбірливо, а потім вдарив потерпілого у виличну частину обличчя.ОСОБА_2 впевнено стверджував, що це був ОСОБА_1.
Аналогічні покази дали свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які також категорично вказали на ОСОБА_1 як особу, що вдарила ОСОБА_2.
ОСОБА_5, крім того, показала, що вона на свій мобільний телефон записала номер автомобіля «Опель» НОМЕР_1.
Згідно облікової картки органів ДАІ автомобіль «Опель», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, належить ОСОБА_1 тобто засудженому.
Згідно протоколу судового засідання ОСОБА_1. пояснив, що прізвищ, імен та адреси друзів, з якими він був того дня, назвати не може, т. я. познайомився з ними лише напередодні 8 березня(а. с 139). Зауважень на протокол судового засідання засуджений не подавав.
Свідок ОСОБА_6. показав, що 8 березня 2006 року він приїхав на власному автомобілі «Субару» на роботу до АДРЕСА_2. Приблизно о 17 год. 20 хв. до нього в офіс зайшов ОСОБА_2 з матір'ю і повідомив, що в його автомобіль в'їхав інший, моделі «Опель», держномер НОМЕР_1, і водій цього «Опеля» наніс йому тілесні ушкодження.
Із протоколу огляду належного ОСОБА_1. автомобіля «Опель» видно, що його бампер має пошкодження з лівої сторони, а свідки стверджували, що автомобіль «Опель" в'їхав в автомобіль «Субару» лівої сторони.(а.с.34,35).
Висновком судово-медичної експертизи підтверджено заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
З урахуванням цих доказів суд прийшов до правильного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 в скоєному злочині за ст. 122 ч. 1 КК України.
Суд дав належну оцінку показам свідка ОСОБА_7 - батька засудженого, та показам самого ОСОБА_1 як таким, що не узгоджуються з іншими матеріалами справи.
Підстав для скасування вироку, про що ставиться питання в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок . Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2006 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.