Справа № 122/1209/14-ц
Провадження по справі 2/122/655/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2014 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Домнікової М.В.,
при секретарі - Шерет Ф.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (далі ОП «Кримтеплокомуненерго») про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючі позовні вимоги тим, що позивачці на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 25.12.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 за реєстровим номером 6510. Квартира АДРЕСА_1 обладнана центральним опаленням, тобто підключена до мережі теплопостачання. Теплопостачання за зазначеною адресою здійснює відповідач - Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго». Позивачка звернулась до ОП «Кримтеплокомуненерго» з наміром укласти договір на теплопостачання, внаслідок чого дізналася, що за вказаною квартирою значиться заборгованість по сплаті за поставлену теплоенергію у розмірі 4830 грн. При цьому позивачці роз'яснено, що власник квартири повинен сплатити заборгованість. Позивачка стала власником зазначеної квартири лише 25.12.2013 року та до цього часу в ній ніколи не мешкала, а тому не була споживачем послуг з постачання теплоенергії за вищевказаною адресою. Також зазначає, що квартиру АДРЕСА_1 вона придбала у ОСОБА_4, якій зазначена квартира до моменту продажу належала на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, але ОСОБА_4 також ніколи не проживала в цій квартирі та не була в ній зареєстрована. Втім, не дивлячись на вищевказані обставини, відповідач продовжує нараховувати за особовим рахунком позивачки заборгованість за постачання теплової енергії яку вимушує сплатити. Позивачка вважає такі дії відповідача з нарахування заборгованості неправомірними, та такими що порушують її права.
Представник позивачки під час розгляду справи по суті підтримав позовні вимоги та з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, вважав їх необґрунтованими та просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши у судовому засіданні доводи представників сторін, заперечення представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі наявні по справі докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
А відповідно до частини 3 вищенаведеної статті Закону, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Судом встановлено, що 25.12.2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири за реєстром №6510, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.5).
Послуги з теплопостачання квартири за адресою АДРЕСА_1 надає ОП «Кримтеплокомуненерго».
За квартирою значиться заборгованість за оплату послуг з теплопостачання (а.с.26-29).
Відповідно до вимог статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Звертаючись до суду із позовними вимогами, представник ОСОБА_1 фактично заперечує проти нарахованої оплати за послуги теплопостачання.
Однак, відповідач тільки довів до відома позивачки про наявність у неї заборгованості за вказані послуги, а тому нарахування не встановлюють для позивачки будь-яких обов'язків. Самостійне оспорювання нарахування заборгованості зі сплати послуг теплопостачання без пред'явлення вимог ОП «Кримтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за комунальні послуги не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту порушеного права.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що ОСОБА_1 передчасно звернулася до суду з вимогами про визнання незаконним нарахування оплати за послуги з теплопостачання.
Також, за положеннями статті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Серед способів захисту, передбачених статтею 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як зобов'язання до вчинення дії.
У зв'язку з наведеним, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
На підставі статті 16 Цивільного кодексу України, статей 1, 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись статтями 3, 10, 11, 60, 61, 197, 209, 212, 214-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в :
У задоволенні позову представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Домнікова М.В.