ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>
o:p> /o:p>
Справа № 22а—5216/2008 Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку – 39 інстанції – Серкіз В.Г.
( Справа № 13/429/07-АП-23/466/07-АП-13/94/08-АП )
УХВАЛА
Іменем УКРАЇНИ
11 грудня 2008р. м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії
головуючий суддя Мірошниченко М.В.,
суддя Уханенко С.А.
суддя Сафронова С.В.
при секретарі Пономаренко В.Г.
за участю представників сторін:
позивача: не з’явився
відповідача: Мастеров О.В. (дов. від 08.01.2008р. № 32/10/10)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Азовкабель», м.Бердянськ,
Запорізької області
на постанову господарського суду Запорізької області від 14.03.2008р.
у справі № 13/429/07-АП-23/466/07-АП-13/94/08-АП
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Азовкабель», м.Бердянськ,
Запорізької області
до відповідача Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької
області, м. Бердянськ, Запорізької області
про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 25.06.2007р. № 0004401530/0 про застосування штрафних санкцій
ВСТАНОВИВ:
Відкритим акціонерним товариством «Азовкабель», м. Бердянськ заявлено позов про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 25.06.2007р. № 0004401530/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 60328,39 грн.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області постановою від 14.03.2008р. у справі № 13/429/07-АП-23/466/07-АП-13/94/08-АП в задоволенні адміністративного позову відмовив. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що у відповідності до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» ВАТ «Азовкабель» самостійно узгодило податкове зобов’язання по земельному податку. Перевіркою, проведеною працівниками відповідача, за наслідками якої складено Акт № 337/153-00214511 від 25.06.07р., виявлено порушення з боку позивача строків сплати узгоджених податкових зобов’язань, що є підставою для застосування фінансових санкцій.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ВАТ «Азовкабель» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає наступні обставини. Механізм застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу визначено в п.8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затв. Наказом ДПА України № 110 від 17.03.01р.). Цим пунктом передбачено, що інші штрафні (фінансові санкції), які встановлюються нормативно-правовими актами, контроль за виконанням яких покладено на органи Державної податкової служби, застосовуються в частині, що не суперечить Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 та в розмірах, визначених такими нормативно-правовими актами.
Згідно до висновку № 35/259/74 судово-економічної експертизи від 05.04.06р. узгодженому постановою господарського суду Запорізької області у справі № 6/392-АП, станом на 10.11.05р. за позивачем документально підтверджена переплата по податку за землю у сумі 657701,43грн. За період з 10.11.05р. по 03.05.06р. нараховано податок на землю у сумі 335272,20грн.; за цей же час перераховано 214671,93грн., тобто станом на 03.05.06р. позивач мав переплату по податку на землю у сумі 537101,16грн., але не наявність податкового боргу.
В судовому засіданні 18.03.08р. були долучені до справи докази у вигляді банківських платіжних доручень, що підтверджують сплату вказаних сум, однак судом першої інстанції ці докази враховані не були.
Просить постанову господарського суду Запорізької області від 14.03.08р. скасувати і направити справу на новий розгляд.
Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Запорізької області у письмових запереченнях на апеляційну скаргу вказала, що постанова господарського суду Запорізької області у справі № 6/392-АП була скасована в апеляційному порядку, а тому посилання заявника скарги на висновок експерта є безпідставним. Факт порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов’язань мав місце.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи заперечень на апеляційну скаргу.
Від ВАТ «Азовкабель» до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника. На підставі ст. 128 КАС України колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника позивача, оскільки його неявка не є перешкодою для цього.
Судове засідання 11.12.2008р. фіксувалось за допомогою технічного комплексу «Оберіг».
У відповідності до розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду № 486 від 11.12.08р. справу розглянуто колегією у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), судді: Уханенко С.А., Сафронова С.В.
В судовому засіданні 11.12.08р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, перевіривши їх доказами, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як випливає з матеріалів справи, Бердянською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем платіжної дисципліни. За результатами перевірки складено Акт № 337/153-00214511 від 25.06.07р. При перевірці були використані розрахунки земельного податку за 2005, 2006, 2007 роки та реєстри банківських платіжних документів за ці роки. Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.5.3.1 ст 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 позивачем несвоєчасно проводилась оплата узгоджених податкових зобов’язань по податку на землю. Розрахунок порушень платіжної дисципліни наведено у Додатку до Акту перевірки.
П.п. 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III від 21.12.2000р., визначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
-при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
-при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
-при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.
На підставі вказаної норми права, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.07р. № 0004401530/0, яким за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 301641,96грн., до позивача застосовано штраф у розмірі 20% на суму 60328,39грн.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, що діяла з 07.02.2О02р. по 25.03.2005р.) юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом, за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
Згідно частини першої статті 14 Закону України «Про плату за землю»в редакції Закону N 2505-1V від 25.03.2005р., платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно до даних облікового рахунку позивача податковий борг виник за наслідками несплати податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого ВАТ «Азовкабель».
Так, протягом 2005, 2006 та 2007 років підприємством надавались до Бердянської ОДШ Запорізької області розрахунки по земельному податку, згідно до яких сплата податку повинна була проводитись рівними частками щомісяця, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Але підприємство несвоєчасно сплачувало податкові зобов'язання, чим порушило п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Так, відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Згідно до п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, самостійно визначена відповідачем до сплати сума податкового зобов'язання по податку за землю, не сплачена у встановлений законодавством строк, є узгодженою і визнається податковим боргом платника податків.
Санкція за порушення граничних термінів сплати податкового зобов'язання передбачена ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкцією ДГЇА України «Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», а саме, у вигляді нарахування пені.
Відповідно до п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16 цього Закону нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником
податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного
строк) сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;
б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими
органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного
строк сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні
згідно з нормами цього Закон.
Вказаною перевіркою встановлено порушення підприємством строків сплати узгоджених податкових зобов'язань. Розрахунок порушень є додатком до акту та є в матеріалах справи.
Позивач не заперечив проти наявності невчасної сплати як такої, а лише стверджував про наявність у нього переплати по земельному податку.
Ці доводи спростовуються постановою господарського суду Запорізької області по справі № 3/571/06-АП, якою встановлена наявність податкового боргу позивача на конкретні дати, а не факту переплати, як зазначав позивач.
Відповідно ч, 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Безпідставними є посилання позивача в апеляційній скарзі на висновок № 35/259/74 судово-економічної експертизи від 05.04.06р. узгоджений постановою господарського суду Запорізької області у справі № 6/392-АП, згідно до якого станом на 10.11.05р. за позивачем документально підтверджена переплата по податку за землю у сумі 657701,43грн. Так, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.09.2006р. в апеляційному порядку була скасована постанова господарського суду Запорізької області від 12.05.06р. у справі № 6/392-АП, на яку послався позивач.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючисьст. ст. 195, 198, 200, 205Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Азовкабель», м. Бердянськ, Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 14.03.2008р. у справі № 13/429/07-АП-23/466/07-АП-13/94/08-АП залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.
Ухвала виготовлена в повному обсязі – 12.12.2008р.
Головуючий суддя М.В.Мірошниченко
Суддя С.А.Уханенко
Суддя С.В.Сафронова