Справа № 492/2289/13-а

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2014 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі: судді Крикуна М.П., при секретарі Богдан А.І., за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними відмов в підтвердженні періодів роботи, призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом до відповідачів, в якому просить визнати протиправним рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (протокол № 4 від 26 квітня 2013 року), яким йому відмовлено у підтвердженні періоду роботи на посаді електрогазозварювальника з 25 грудня 1979 року до 21 серпня 1992 року та з 18 червня 1999 року до 17 жовтня 2005 року; протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з часу звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 19 березня 2013 року. В поданому до суду позові позивач посилається на те, що в період часу з 25 грудня 1979 року до 10 червня 1999 року працював на посаді електрогазозварювальника в Арцизькому РО «Сільгосптехніка» та у його правонаступників - Арцизькому РТП, ВАТ «Арцизьке РТП», в період з 18 червня 1999 року до 17 жовтня 2005 року на посаді електрогазозварювальника в локомотивному депо Одеса-Сортувальна. Його спеціальний стаж роботи складає 19 років 11 місяців, тому досягнувши 55 років, 19 березня 2013 року він звернувся до УПФУ в Арцизькому районі з проханням призначити йому пенсію на пільгових умовах, однак, відповідачами йому було відмовлено в підтвердженні спеціального стажу роботи та призначенні пенсії на пільгових умовах з причини відсутності відомостей про зайнятість позивача ручним зварюванням, а також проведення атестації робочого місця. З такими рішенням відповідачів позивач не згоден, що зумовило його звернення до суду.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити з підстав, що викладені у ньому.

Представник відповідача УПФ України в Арцизькому районі Одеської області в судове засідання не з'явився, заявою просив справу розглядати за його відсутності. При цьому представником УПФ України в Арцизькому районі Одеської області були надані до суду письмові заперечення проти позову, в яких він просив залишити адміністративний позов ОСОБА_1 без задоволення. При цьому представник відповідача послався на те, що позивачу було відмовлено в призначенні пенсії відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», оскільки рішенням ГУПФУ в Одеській області не підтверджено спеціальний стаж роботи позивача, який надавав би йому право на таку пенсію.

Представник відповідача ГУПФУ в Одеській області також звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності. В поданих до суду запереченнях представник ГУПФУ в Одеській області вказав на правомірність дій ГУПФУ в Одеській області при прийнятті оскаржуваного позивачем рішенням, оскільки правом на призначення пенсії на пільгових умовах користуються газозварники та електрозварники ручного зварювання, але у позивача були відсутні відомості про його зайнятість саме ручним зварюванням повний робочий день, а також відомості про проведення атестації робочих місць за період з 25 грудня 1979 року по 10 червня 1999 року. Крім того, представник відповідача вказав на безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправним рішення комісії при ГУПФУ в Одеській області про відмову у підтвердженні періоду роботи на посаді електрогазозварювальника з 18 червня 1999 року до 17 жовтня 2005 року, оскільки комісією цей період взагалі не розглядався та рішень щодо нього не приймалось.

Суд, заслухавши позивача, його представника, свідків, дослідив матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383 визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно пункту 10 зазначеного Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року.

Пунктом 1,18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідно до Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці в гарячих цехах, роботах, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, який діяв до 31 грудня 1991 року, розділом XXXII передбачені посади газозварювальника та електрозварювальника, які є суміжними.

Також, Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими умовами праці, які дають право на державну пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою КМУ від 11.03.1994 року № 162, розділом XXXIII «Загальні професії» позицією 23200000 - 19906 передбачена посада електрозварювальника ручної зварки, позицією 23200000 - 11620 передбачена посада газозварювальника, які є суміжними.

Як вбачається з паспорту позивача, він досяг 55 річного віку 29 січня 2013 року (а.с. 4).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача він з 25 грудня 1979 року працював електрогазозварювальником у РО «Сільгосптехніка» та його правонаступників по 10 червня 1999 року. А з 18 червня 1999 року по 17 листопада 2005 року електрогазозварювальником у локомотивному депо Одеса - Сортирувальна (а.с. 5 - 8). Стаж роботи позивача з шкідливими та важкими умовами праці складає 25 років 10 місяців 16 днів, загальний трудовий стаж складає 31 рік 7 місяців 16 днів. Стаж роботи позивача також підтверджується відповідними архівними довідками, а також довідкою про підтвердження трудового стажу, наданими позивачем (а.с. 13, 16, 17).

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП, Арцизьке РТП, в якому працював позивач, припинено (а.с. 15).

За останнім місцем роботи позивача на посаді електрогазозварювальника в локомотивному депо Одеса - Сортирувальна атестацію робочих місць після 21 серпня 1992 року проведено, що підтверджено відповідним наказом начальника локомотивного депо Одеса - Сортирувальна, протоколом, картою умов праці (а.с. 18 - 26).

Наданими позивачем документами підтверджено, що він працював на посадах електрогазозварювальника, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення з заявою до відповідача про призначення пенсії.

19 березня 2013 року позивач звернувся до УПФУ в Арцизькому районі Одеської області із заявою про призначення пільгової пенсій, про що стверджував позивач, було визнано відповідачами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання, у зв'язку з чим ця обставина в силу ч. 3 ст. 72 КАС України може не доводитись перед судом.

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (протокол № 4 від 26 квітня 2013 року) позивачу відмовлено у підтвердженні періоду роботи на посаді електрозварювальника з 25 грудня 1979 року по 10 червня 1999 року за Списком №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах (а.с. 11).

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області № 25 від 25.04.2013 року у зв'язку з відмовою позивачу у підтвердженні періоду роботи на посаді електрозварювальника, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 10).

Згідно п.10 Оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 14.08.08р. « 1406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення /за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку/ зазначено, «що суди дійшли помилкових висновків, що для підтвердження стажу роботи, приймаються виключно уточнюючі довідки підприємств або організацій, безпідставно не приймають при цьому покази свідків, які працювали з позивачами на одному підприємстві».

Свідок ОСОБА_4, який працював у РО «Сільгосптехніка» та його правонаступниках з 1975 по 2003 рік на посадах головного інженера та управляючого, підтвердив суду, що ОСОБА_1 працював у РО «Сільгосптехніка» та його правонаступників з 1978 по 1999 рік, а з 1979 по 1999 рік - до самого звільнення ОСОБА_1 працював на посаді електрогазозварювальника, був зайнятий повний робочий день. ОСОБА_1 займався ручним зварюванням, оскільки на той час та на їх підприємстві іншого, крім ручного, зварювання не було.

Свідок ОСОБА_5, який працював у РО «Сільгосптехніка» та його правонаступниках з 1989 року та до дня звільнення позивача у 1999 році на посадах майстра, прораба, заступника управляючого, пояснив, що він працював у Арцизькому РТП разом з ОСОБА_1, який був у нього в безпосередньому підпорядкуванні. ОСОБА_1 у зазначений період працював електрогазозварювальником. Позивач займався ручним зварюванням, працював повний робочий день та виконував різні види робіт. Свідок також пояснив, що на їх підприємстві іншого, крім ручного, зварювання не було.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов свого підтвердження факт безпосередньої зайнятості позивача повний робочий день ручним електрогазозварюванням, наявність якого підтвердили допитані у судовому засіданні свідки, цей стаж склав більше 12,5 років, що при наявності загального стажу у позивача більше 30 років дає йому право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч.1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Доводи відповідачів про те, що стаж роботи позивача з 25 грудня 1979 року по 10 червня 1999 року неможливо включити до пільгового стажу за відсутності відомостей про його зайнятість повний робочий день ручним зварюванням та відсутності атестації робочого місця є необґрунтованими, оскільки основним документом що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Трудова книжка позивача містить відповідні записи про стаж його роботи, записи оформлені відповідно до норм чинного законодавства. Крім того, свідки, які працювали з позивачем, підтвердили роботу позивача із шкідливими і важкими умовами праці.

Відповідно до п. 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на інших нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною 2 пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації,

Таким чином законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення або неповне проведення не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як у ст. 8 Конституції України, так і у ст. 8 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу про адміністративне судочинство України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано доказів щодо правомірності прийнятого рішення, не виконавши покладені на нього ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язки щодо надання доказів при запереченні проти позову, тому за таких обставин справи суд приходить до висновку, що у позивача є право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», а відповідачами безпідставно, всупереч нормам чинного законодавства відмовлено позивачу в підтвердженні спеціального трудового стажу, який надає право на пільгову пенсію та у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим такі рішення відповідачів підлягають визнанню протиправним та скасуванню.

Частина 2 ст. 11 КАС України надає право суду вийти за межі позовних вимог в разі необхідності повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Позивач в поданому до суду позові просив суд визнати протиправним рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (протокол № 4 від 26 квітня 2013 року), яким йому відмовлено у підтвердженні періоду роботи на посаді електрогазозварювальника з 25 грудня 1979 року до 21 серпня 1992 року, визнавши при цьому відсутність у нього спеціального трудового стажу в період з 21 серпня 1992 року по 10 червня 1999 року, у зв'язку з непроведенням атестації його робочого місця. Однак, як зазначалося судом вище законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення або неповне проведення не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». А отже з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача у справі, слід вийти за межі заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та визнати протиправним рішення комісії при ГУПФУ в Одеській області (протокол № 4 від 26 квітня 2013 року) про відмову ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи на посаді електрозварювальника з 25 грудня 1979 року по 10 червня 1999 року. Також, зважаючи на вищевказані встановлені судом обставини, досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання управління пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (протокол № 4 від 26 квітня 2013 року), яким йому відмовлено у підтвердженні періоду роботи на посаді електрогазозварювальника з 18 червня 1999 року до 17 жовтня 2005 року, то ці позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки судом з оскаржуваного рішення відповідача не було встановлено, що позивачу було відмовлено у підтвердженні періоду роботи на посаді електрогазозварювальника у зазначений період, отже його права порушені не були, тому захисту не підлягають. Більш того, спеціальний трудовий стаж, який надає позивачу право на пільгову пенсію, у зазначений період підтверджений наявною у матеріалах справи довідкою, виданою Локомотивним депо Одеса - Сортирувальна за № Е4-20/159 від 12.03.2013 року (а.с. 17).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 13, 62, 83, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII, ст. ст. 6 - 14, 71, 159 - 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (протокол № 4 від 26 квітня 2013 року) про відмову ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи на посаді електрогазозварювальника з 25 грудня 1979 року по 10 червня 1999 року.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII з часу звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 19 березня 2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Арцизький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя

Арцизького районного суду М.П.Крикун