Головуючий у 1 інстанції - Афанасьєва Ю.О.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року справа №224/4402/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Арабей Т.Г., Старосуда М.І.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Дебальцівської міської ради на постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 14 січня 2014 року у справі № 224/4402/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Дебальцівської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дебальцевського міського суду Донецької області від 14 січня 2014 року позов ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Дебальцівської міської ради (далі УСЗН Дебальцівської міської ради) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнано неправомірними дії УСЗН Дебальцівської міської ради щодо призначення, нарахування і виплати ОСОБА_2 не в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період: з 01.06.2013 року по 30.11.2013 року; зобов'язано УСЗН Дебальцівської міської ради здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_2 державну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку відповідно до положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 01.06.2013 року по 30.11.2013 року, з урахуванням фактичних виплат (а. с. 32-34)

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального закону та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі (а. с. 37, 38)

За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснений в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, вивчила доводи апеляційної скарги за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6)

Відповідно до довідки УСЗН Дебальцівської міської ради від 21.11.2013 року ОСОБА_2, перебуває на обліку в УСЗН Дебальцівської міської ради, їй призначена та виплачена допомога по догляду за дитиною - ОСОБА_3, починаючи з 24.02.2012 року до листопада 2013 року в розмірі 130 грн. (а. с. 9).

Позивач звернулася до відповідача з приводу правильності нарахування та виплати допомогу на дитину. УСЗН Дебальцівської міської ради листом від 21.11.2013 року №20/03-5459 повідомило ОСОБА_2, що на підставі її заяви від 24.03.2012 року призначена допомога по догляду за дитиною - ОСОБА_3 до досягнення ним трирічного віку з 24 лютого 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 130,00грн. щомісяця відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2011 року та який становить 130 грн. на місяць (а. с. 7, 8).

Встановлені обставини справи не є спірними.

Спірним у справі є розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку отримувала позивач.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон N 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" ( Закон № 2240-III) , який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону N 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу II Закону N 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону N 2811-XII та Закону N 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону N 2811-XII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону N 2240-III було виключено статті 40 - 44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону N 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону N 107-VI щодо виключення статей 40 - 44 Закону N 2240-III.

Пунктом 2 розділу III Закону N 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення N 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону N 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону N 2811-XII.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 N 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року N 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - Закон N 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону N 2240-III призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року N 1751 саме на виконання Закону N 2811-XII (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 46 Закону № 835 та статті 45 Закону N 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону N 2240-III на виконання статті 46 Закону № 835 та статті 45 Закону N 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

В подальшому, ані Законом України «Про Державний бюджет на 2012 рік», ані Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», ані іншими законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж в Законах №2811-ХІІ та №2240-ІІІ.

Як уже встановлено, позивач, є безробітною, перебуває на обліку в УСЗН Дебальцівської міської ради, їй призначена допомога по догляду за дитиною - ОСОБА_3 до досягнення ним трирічного віку з 24 лютого 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 130,00грн.

Враховуючи те, що позивач не є застрахованою особою в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", то й положення вказаного Закону не розповсюджуються на вказані правовідносини.

Таким чином, у цій справі спір виник щодо виплати допомоги на сина, особі, яка не застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді регулюються нормами спеціального Закону, яким є Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", відповідно до статті 15 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідачем позивачеві виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена і виплачена за період з 24.02.2012 року до листопада 2013 року включно у розмірі 130 грн. (а. с. 9).

Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» за спірний період: з 01.06.2013 року до листопада 2013 року включно, діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства, оскільки Закон має вищу юридичну силу ніж Постанова КМУ, його дія зупинена не була і він підлягає виконанню відповідними суб'єктами в тому числі і відповідачем.

На підставі викладеного, колегія суддів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Дебальцівської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 14 січня 2014 року у справі № 224/4402/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Дебальцівської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.А. Василенко

Судді Т.Г. Арабей

М.І. Старосуд