№ справа:0107/5540/12Головуючий суду першої інстанції:Корогодіна Оксана Ігорівна

№ провадження:11/190/34/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І.І.

_________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.

Суддів -Радіонова І.І., Єлгазіної Л.П.

за участю прокурора - засуджених - захисників -ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 05 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

засуджено за ч.1 ст.364 КК України до 3 (трьох) років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції в органах влади та місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки; за ч.1 ст.367 КК України до 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції в органах влади та місцевого самоврядування строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції в органах влади та місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.5 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_6 від призначеного за ч.1 ст.364, ч.1 ст.367 КК України покарання, у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України.

Цим же вироком засуджений ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч.1 ст.366 КК України до 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції в органах влади та місцевого самоврядування строком на 2 (два) роки; на підставі ч.5 ст.74 КК України звільнений від призначеного за ч.1 ст.366 КК України покарання, у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України, відносно якого вирок ніким не було оскаржено.

В задоволенні цивільного позову Виробничого підприємства «Водопровідно-каналізаційне господарство Південного берега Криму» - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних частках, в доход держави судові витрати по справі в розмірі 53349 гривень 36 копійок, по 26674 гривні 68 копійок з кожного.

Вирішено питання з речовими доказами.

Колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку, ОСОБА_6, будучи службовою особою - головою Гурзуфської селищної ради, наділеною відповідно до ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування» владними повноваженнями, переслідуючи цілі кар'єризму, отримання влади, високого соціального і матеріального положення, а так само, незаконного збагачення і протиправного витягання коштів для існування, діючи з корисливих мотивів, як в особистих інтересах, так і на користь третіх осіб, використовуючи своє службове положення всупереч інтересам служби, скоїв ряд тяжких злочинів, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_6, працюючи на посаді Гурзуфського селищного голови і будучи посадовою особою органів місцевого самоврядування, будучи наділеним організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими повноваженнями, владою у період 2004-2005 років на території смт. Гурзуф АР Крим скоїв зловживання владою в ході передачі в оренду громадської організації «Лагуна» земельних ділянок площею 0,6655 га і 0,7000 га, розташованих в районі очисних споруд смт. Гурзуф, ММЦ «Гурзуф», що спричинило тяжкі наслідки, при наступних обставинах.

ОСОБА_6 вступив на посаду Гурзуфського селищного голови 23.04.2002 року на підставі розпорядження Гурзуфського селищного голови № 73 від 23.04.2002 року, рішення територіально-виборчої комісії з виборів депутатів селищної ради і селищного голови в смт. Гурзуф АР Крим від 17.04.2002 року, рішення 1-ої сесії 24-го скликання № 1 від 17.04.2002 року «Про визнання повноважень Гурзуфського селищного голови».

Гурзуфський селищний голова ОСОБА_6, будучи головою комісії з вибору і обстеження в натурі (на місцевості) земельної ділянки площею 1,5 га в районі очисних споруд смт. Гурзуф, ММЦ «Гурзуф», запитаної громадською організацією «Лагуна» в оренду для будівництва човнових гаражів, 25.03.2003 року, знаходячись в своєму службовому кабінеті Гурзуфської селищної ради за адресою: АР Крим, смт. Гурзуф, вул. Подвойського, 9, діючи в особистих інтересах, що полягали в прагненні вступити в члени ГО «Лагуна», що передбачає безкоштовне використання приміщень човнових гаражів ним як членом кооперативу, і на користь третіх осіб, ГО «Лагуна», що бажала отримати в оренду земельну ділянку площею 1,5 га в районі очисних споруд смт. Гурзуф, ММЦ «Гурзуф» і побудувати, експлуатувати на ній човнові гаражі, усвідомлюючи знаходження на вказаній прошеній земельній ділянці чужих берегоукріплювальних споруд у вигляді залізобетонного плато завдовжки 300 метрів і залізобетонних стін-підпор завдовжки 250 метрів, що належать на праві власності Верховній Раді АР Крим в особі Виробничого підприємства «Водопровідно-каналізаційне господарство Південного берега Криму», і те, що вони будуть знищені в ході виконання будівництва човнових гаражів, умисно, діючи всупереч інтересам служби і порушуючи вимоги ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-ІІІ від 07.07.2001 року, ст.16 Закону України «Про оренду землі» № 1211-IV від 02.10.2003 року, ст.769 глави 58 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 року, ч.8 ст.151 Земельного кодексу України із змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2002 рік» № 2905-III від 20.12.2001 року, п.1.6, п.1.7 Регіональних правил забудови і використання територій в АР Крим, затверджених Постановою Верховної Ради АР Крим № 241-3/02 від 18.09.2002 року, вказівок Державного комітету по земельних ресурсах України № 11 від 15.07.1999 року «Про впровадження Еталону проекту відводу земельної ділянки», що зобов'язують орендодавця в особі Гурзуфського селищного голови ОСОБА_6 діяти відповідно до закону і при укладенні договору оренди землі повідомити ГО «Лагуна» про існуючи на прошеній земельній ділянці, розташованій в районі очисних споруд смт. Гурзуф, ММЦ «Гурзуф», берегоукріплювальних спорудах у вигляді залізобетонного плато завдовжки 300 метрів і залізобетонних стін-підпор завдовжки 250 метрів, належних Верховній Раді АР Крим в особі ВП «ВКГ Південного берега Криму», шляхом підписання, вніс до п.п.3, 4, 5 акту вибору і обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.03.2003 року, складеного землевпорядником Гурзуфської селищної ради ОСОБА_7, неправдиві відомості, що виразилися в тому, що на вказаній земельній ділянці відсутні будови, зокрема берегоукріплювальні споруди і сторонні землекористувачі. Тоді як фактично на вказаній прошеній земельній ділянці знаходилися берегоукріплювальні споруди у вигляді залізобетонного плато завдовжки 300 метрів і залізобетонних стін-підпор завдовжки 250 метрів, належних на праві власності Верховній Раді АР Крим в особі ВП «ВКГ Південного берега Криму», про що ОСОБА_6 на момент підписання акту вибору і обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 25.03.2003 року було достовірно відомо.

Після цього акт був підписаний іншими членами комісії, виданий і наданий невстановленою слідством особою в Гурзуфську селищну раду, як додаток до заяви ГО «Лагуна» від 28.08.2003 року про дачу згоди на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду площею 1,5 га для будівництва і обслуговування човнових гаражів за адресою: смт. Гурзуф, район очисних споруд ММЦ «Гурзуф».

На підставі, в тому числі даного акту, що містить завідомо неправдиві відомості для ОСОБА_6 і передбаченого ч.3 ст.151 Земельного кодексу України, п.1.7 Регіональних правил забудови і використання територій в АР Крим, затверджених Постановою Верховної Ради АР Крим № 241-3/02 від 18.09.2002 року, як обов'язковий офіційний документ в процедурі землевідведення, Гурзуфською селищною радою 05.09.2004 року було прийняте рішення № 16 про дачу дозволу на складання проекту відводу по наданню земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га для будівництва і обслуговування човнових гаражів за адресою: смт. Гурзуф, район очисних споруд ММЦ «Гурзуф» в тимчасове користування на умовах оренди ГО «Лагуна»», 02.06.2004 року було прийняте рішення № 5 про передачу в довгострокову оренду ГО «Лагуна» земельної ділянки площею 0,6655 га в районі очисних споруд ММЦ «Гурзуф» для будівництва і експлуатації місць зберігання плавзасобів елінгів.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, Гурзуфський селищний голова ОСОБА_6, 20.07.2004 року, знаходячись в своєму службовому кабінеті Гурзуфської селищної ради, діючи в особистих інтересах, що полягали в прагненні вступити в члени ГО «Лагуна», що передбачає безкоштовне використання приміщень місць зберігання плавзасобів ним, як членом кооперативу, і на користь третіх осіб, ГО «Лагуна», що бажала отримати в оренду земельну ділянку площею 0,6655 га в районі очисних споруд смт. Гурзуф, ММЦ «Гурзуф» і побудувати, експлуатувати на ній місця зберігання плавзасобів, усвідомлюючи знаходження на вказаній прошеній земельній ділянці чужих берегоукріплювальних споруд у вигляді залізобетонного плато завдовжки 300 метрів і залізобетонних стін-підпор завдовжки 250 метрів, що належать на праві власності Верховній Раді АР Крим в особі ВП «ВКГ Південного берега Криму» і те, що вони будуть знищені в ході виконання будівництва місць зберігання плавзасобів, умисно, діючи всупереч інтересам служби і порушуючи вимоги ст.14 Закону України «Про оренду землі» № 1211 -IV від 02.10.2003 року, ст.769 глави 58 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 року, Постанови Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 року «Про затвердження Типового договору оренди землі», що зобов'язують орендодавця в особі Гурзуфського селищного голови ОСОБА_6 при укладенні договору оренди землі відобразити в договорі і повідомити ГО «Лагуна» про права третіх осіб, ВП «ВКГ Південного берега Криму», на земельну ділянку площею 0,6655 га в районі очисних споруд смт. Гурзуф, ММЦ «Гурзуф», яка передається в оренду ГО «Лагуна», шляхом підписання, вніс неправдиві відомості до п.п.2.2, п.п.8.1 договору оренди земельної ділянки від 20.07.2004 року між Гурзуфською селищною радою і ГО «Лагуна», підготовленого фахівцем 1 категорії - економістом виконкому Гурзуфського селищної ради ОСОБА_10, необізнаною про злочинні наміри ОСОБА_6, що виразилися у відсутності прав третіх осіб на дану земельну ділянку, тоді як фактично права на вказану земельну ділянку мала Верховна Рада АР Крим в особі ВП «ВКГ Південного берега Криму», через розташування на ній берегоукріплювальних споруд у вигляді залізобетонного плато завдовжки 300 метрів і залізобетонних стін-підпор завдовжки 250 метрів, належних останньому на праві власності, про що ОСОБА_6 було достовірно відоме, після чого даний договір був виданий ГО «Лагуна» і підписаний її головою - ОСОБА_11

Після підписання Гурзуфським селищним головою ОСОБА_6, шляхом зловживання своєю владою, вказаний договір оренди земельної ділянки від 20.07.2004 року, був зареєстрований в книзі записів договорів оренди земельних ділянок Кримської філії ДП «Центру державного земельного кадастру» 04.08.2004 року під номером 00119.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, Гурзуфський селищний голова ОСОБА_6, будучи головою комісії з вибору і обстеження в натурі (на місцевості) земельної ділянки площею 0,70 га в районі очисних споруд смт. Гурзуф, ММЦ «Гурзуф», прошеній ГО «Лагуна» в оренду для будівництва і експлуатації місць зберігання плавзасобів - елінгів, протизсувних, берегоукріплювальних, гідротехнічних споруд, набережної з пляжною зоною, 09.09.2005 року, знаходячись в своєму службовому кабінеті Гурзуфської селищної ради, діючи в особистих інтересах, що полягали в прагненні вступити в члени ГО «Лагуна», що передбачає безкоштовне використання приміщень місць зберігання плавзасобів ним, як членом кооперативу, і на користь третіх осіб, громадської організації «Лагуна», що бажала отримати в оренду земельну ділянку площею 0,70 га в районі очисних споруд смт. Гурзуф, ММЦ «Гурзуф» і побудувати, експлуатувати на ній місця зберігання плавзасобів - елінги, протизсувні, берегоукріплювальні, гідротехнічні споруди, набережну з пляжною зоною, усвідомлюючи знаходження на вказаній прошеній земельній ділянці чужих берегоукріплювальних споруд у вигляді залізобетонного плато завдовжки 300 метрів і залізобетонних стін-підпор завдовжки 250 метрів, що належать на праві власності Верховній Раді АР Крим в особі ВП «ВКГ Південного берега Криму», і те, що вони будуть знищені в ході виконання будівництва місць зберігання плавзасобів - елінгів, протизсувних, берегоукріплювальних, гідротехнічних споруд, набережної з пляжною зоною, умисно, діючи всупереч інтересам служби і порушуючи вимоги ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-Ш від 07.07.2001 року, ст.16 Закону України «Про оренду землі» № 1211-IV від 02.10.2003 року, ч.ч.2, 3, 8 ст.151 Земельного кодексу України, ст.6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів» № 427 від 31.03.2004 року, вказівок Державного комітету із земельних ресурсів України № 11 від 15.07.1999 року «Про впровадження Еталону проекту відводу земельної ділянки», ст.15 Закону України «Про оренду землі» № 1211-IV від 02.10.2003 року, ст.769 глави 58 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 року, що зобов'язують орендодавця в особі Гурзуфського селищного голови ОСОБА_6 діяти відповідно до закону і при дослідженні прошеної земельної ділянки встановити і викласти в акті достовірні відомості про наявність берегоукріплювальних споруд, шляхом підписання, вніс до п.1 акту вибору і обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 09.09.2005 року, складеного землевпорядником Гурзуфської селищної ради ОСОБА_7, неправдиві відомості, що виразилися в тому, що бетонна набережна - залізобетонне плато завдовжки 300 метрів, розташована у межах вказаної земельної ділянки, досягла 100-процентного зносу. Тоді як фактично берегоукріплювальні споруди у вигляді залізобетонного плато завдовжки 300 метрів і залізобетонних стін-підпор завдовжки 250 метрів, належних на праві власності Верховній Раді АР Крим в особі ВП «ВКГ Південного берега Криму» і що знаходилися у межах земельної ділянки, прошеній ГО «Лагуна», не досягли 100-процентного зносу, про що ОСОБА_6 на момент підписання акту вибору і обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 09.09.2005 року було достовірно відомо.

Після цього акт був підписаний іншими членами комісії, виданий і наданий невстановленою слідством особою в Гурзуфську селищну раду як додаток до заяви ГО «Лагуна» від 18.08.2005 року про дачу згоди на складання проекту відводу земельної ділянки в оренду площею 0,7 га для будівництва і обслуговування гідротехнічних, берегоукріплювальних споруд за адресою: смт. Гурзуф, район ММЦ «Гурзуф».

На підставі, в тому числі даного акту, що містить завідомо неправдиві відомості для ОСОБА_6 і передбаченого ч.2 ст.151 Земельного кодексу України, ст.6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів» № 427 від 31.03.2004 року, п.1.7 Регіональних правил забудови і використання територій в АР Крим, затверджених Постановою Верховної Ради АР Крим № 241-3/02 від 18.09.2002 року, як обов'язковий офіційний документ в процедурі землевідводу, Гурзуфською селищною радою 30.08.2005 року було постановлено рішення № 26 «Про дачу дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки (розширення території) ГО «Лагуна» для будівництва і експлуатації місць зберігання плавзасобів - елінгів, протизсувних, берегоукріплювальних, гідротехнічних споруд, набережній з пляжною зоною в смт. Гурзуф, в районі ММЦ «Гурзуф», 25.11.2005 року було прийняте рішення № 64 про передачу в довгострокову оренду ГО «Лагуна» земельної ділянки площею 0,7000 га в районі очисних споруд ММЦ «Гурзуф» для будівництва і експлуатації місць зберігання плавзасобів - елінгів, протизсувних, берегоукріплювальних, гідротехнічних споруд, набережній з пляжною зоною в смт. Гурзуф.

Надалі, Гурзуфський селищний голова ОСОБА_6, 15.12.2005 року, знаходячись в своєму службовому кабінеті Гурзуфської селищної ради , діючи в особистих інтересах, що полягали в прагненні вступити в члени ГО «Лагуна», що передбачає безкоштовне використання приміщень елінг-центру ним як членом кооперативу, і на користь третіх осіб, ГО «Лагуна», що бажала отримати в оренду земельну ділянку площею 0,7 га в районі очисних споруд смт. Гурзуф, ММЦ «Гурзуф» і побудувати, експлуатувати на ній місця зберігання плавзасобів - елінги, протизсувні, берегоукріплювальні, гідротехнічні споруди, набережну з пляжною зоною, усвідомлюючи знаходження на вказаній прошеній земельній ділянці чужих берегоукріплювальних споруд у вигляді залізобетонного плато завдовжки 300 метрів і залізобетонних стін-підпор завдовжки 250 метрів, що належать на праві власності Верховній Раді АР Крим в особі ВП «ВКГ Південного берега Криму» і те, що вони будуть знищені в ході виконання будівництва місць зберігання плавзасобів - елінгів, протизсувних, берегоукріплювальних, гідротехнічних споруд, набережній з пляжною зоною, умисно, діючи всупереч інтересам служби і порушуючи вимоги ст.14 Закону України «Про оренду землі» № 1211-IV від 02.10.2003 року, ст.769 глави 58 Цивільного кодексу України № 435-1V від 16.01.2003 року, Постанови Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 року «Про затвердження Типового договору оренди землі», що зобов'язують орендодавця в особі Гурзуфського селищного голови ОСОБА_6 при укладенні договору оренди землі відобразити в договорі і повідомити ГО «Лагуна» про всі права ВП «ВКГ Південного берега Криму» на земельну ділянку площею 0,7000 га в районі очисних споруд смт. Гурзуф, ММЦ «Гурзуф», яка передається в оренду ГО «Лагуна», шляхом підписання, вніс до п.п.2.2., п.п.8.1 договору оренди земельної ділянки від 15.12.2005 року, між Гурзуфською селищною радою і ГО «Лагуна», підготовленого фахівцем 1 категорії - економістом виконкому Гурзуфської селищної ради ОСОБА_12, необізнаною про злочинні наміри ОСОБА_6, неправдиві відомості, що виразилися у відсутності прав третіх осіб на дану земельну ділянку. Тоді як фактично права на вказану земельну ділянку мала Верховна Рада АР Крим в особі ВП «ВКГ Південного берега Криму» через розташування на ній берегоукріплювальних споруд у вигляді залізобетонного плато завдовжки 300 метрів і залізобетонних стін-підпор завдовжки 250 метрів, що належать останньому на праві власності, про що ОСОБА_6 було достовірно відоме, після чого даний договір був виданий ГО «Лагуна» і підписаний її головою - ОСОБА_11

Після підписання Гурзуфським селищним головою ОСОБА_6, шляхом зловживання своєю владою, вказаного договору оренди земельної ділянки від 15.12.2005 року, він був зареєстрований в книзі записів договорів оренди земельних ділянок Кримської філії ДП «Центру державного земельного кадастру» 26.12.2005 року під номером 040502100032.

29.06.2005 року, між ГО «Лагуна» і забудовником-інвестором ТОВ «Санаторій Утьос» укладений договір інвестування, проектування і будівництва елінг-центру з рятувальною станцією і пляжними спорудами на території смт. Гурзуф. п.2.1 цього договору встановлює, що договір укладений для забезпечення проектування і виробництва будівельних робіт по будівництву об'єкту на земельній ділянці площею 0,6655 га, розташованому в смт. Гурзуф.

ТОВ «Санаторій Утьос» у виконання вказаного договору від 29.06.2005 року, на підставі договорів оренди земельної ділянки від 20.07.2004 року і 15.12.2005 року, укладених Гурзуфським селищним головою ОСОБА_6, шляхом зловживання своєю владою, з ГО «Лагуна», у період 2006-2011 років виконало будівельні роботи на земельних ділянках, розташованих в районі очисних споруд смт. Гурзуф, ММЦ «Гурзуф» і переданих Гурзуфською селищною радою в оренду ГО «Лагуна» для будівництва місць зберігання плавзасобів - елінг-центру, протизсувних, берегоукріплювальних, гідротехнічних споруд, набережній з пляжною зоною.

В ході виконання таких будівельних робіт, з відома і в результаті зловживання ОСОБА_6 наділеною владою при вищеописаних обставинах, ТОВ «Санаторій Утьос» пошкодило берегоукріплювальні споруди у вигляді залізобетонного плато завдовжки 300 метрів і залізобетонних стін-підпор завдовжки 250 метрів, що належать на праві власності Верховній Раді АР Крим в особі ВП «ВКГ Південного берега Криму».

Зловживання владою Гурзуфським селищним головою ОСОБА_6, здійснене при вищеописаних обставинах, прямо спричинило настання тяжких наслідків, що виразилися в спричиненні Верховній Раді АР Крим в особі ВП «ВКГ Південного берега Криму» матеріального збитку у розмірі 1 462 112 гривень.

При цьому, Гурзуфським селищним головою ОСОБА_6 здійсненні службове підроблення при вищеописаних обставинах, що прямо спричинило настання тяжких наслідків, які виразилися в спричиненні Верховній Раді АР Крим в особі ВП «ВКГ Південного берега Криму» матеріального збитку у розмірі 1 462 112 гривень.

Крім того, ОСОБА_6, займаючи посаду Гурзуфського селищного голови, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, діючи як в своїх особистих інтересах, переслідуючи при цьому цілі кар'єризму, отримання і зміцнення влади, зокрема за допомогою популізму, отримання високого соціального і матеріального положення, так і на користь третіх осіб, використовуючи представлені йому владу і службове становище, умисно, здійснюючи дії, які явно виходять за межі представлених йому повноважень, скоїв протиправні дії, направлені на незаконне відчуження у власність ОСОБА_13 із земель державної власності земельної ділянки загальною площею 0,15 га; у власність ОСОБА_14 із земель державної власності земельної ділянки загальною площею 0,15 га; у власність ОСОБА_15 із земель державної власності земельної ділянки загальною площею 0,09 га; у власність ОСОБА_16 із земель державної власності земельної ділянки загальною площею 0,15 га; у власність ОСОБА_17 із земель державної власності земельної ділянки загальною площею 0,0942 га; у власність ОСОБА_18 із земель державної власності земельної ділянки загальною площею 0,0350 га.

Так, ОСОБА_6, достовірно знаючи, що земельні ділянки, про передачу у власність яких із заявами в Гурзуфську селищну раду звернулися ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, повністю або частково знаходяться за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради і розпорядження ними відноситься до компетенції відповідного органу виконавчої влади, - Ради Міністрів АР Крим, у зв'язку з чим до його повноважень не відноситься розпорядження ними, порушуючи вимоги ч.2 ст.19 Конституції України, ст.4, п.1 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.4, ч.2 ст.7, ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п.12 Перехідних положень і ст.12 Земельного кодексу України, бажаючи незаконно розпорядитися землями державної власності на користь третіх осіб - ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_18, знаходячись в с. Гурзуф, у січні 2004 року, у липні 2006 року, в кінці листопада - на початку грудня 2006 року, у березні 2007 року, у вересні - жовтні 2008 року, 26.09.2008 року, явно перевищуючи представлені йому службові повноваження, підписав завідомо підроблені офіційні документи - акти вибору і обстеження земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_1, від 12.01.2004 року; ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_2 від 01.07.2006 року; ОСОБА_13 за адресою: с. Гурзуф, Нове село від 30.11.2006 року; ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3 від 20.03.2008 року; ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_4 від 30.09.2008 року, в які були внесені завідомо неправдиві відомості про те, що дані земельні ділянки розташовані у межах населених пунктів Гурзуфської селищної ради, про що ОСОБА_6 було достовірно відоме.

Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне відчуження у власність громадян земель державної власності, ОСОБА_6, використовуючи представлені йому владу і службові повноваження, в своїх особистих інтересах і інтересах третьої особи, використовуючи авторитет свого службового положення, навмисно ввів в оману депутатів Гурзуфської селищної ради, приховавши від них інформацію про те, що земельні ділянки, що відводяться у власність ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14, ОСОБА_20, знаходяться за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради, усвідомлюючи при цьому, що право розпорядження ними у відповідності із п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України відноситься до компетенції органу виконавчої влади, - Ради Міністрів АР Крим, 30.08.2005 року, 21.09.2007 року, 25 грудня 2007 року, 26.09.2008 року, 26 грудня 2008 року, 15.04.2009 року, знаходячись в адміністративній будівлі Гурзуфської селищної ради, явно перевищуючи представлені йому службові повноваження, виніс на розгляд сесії вказаної селищної ради і голосування його депутатів питання про затвердження проекту відводу земельних ділянок і передачу їх у приватну власність ОСОБА_13 площею 0,15 га в межах населеного пункту - с. Гурзуф; ОСОБА_14 площею 0,15 га в межах населеного пункту с. Даніловка; ОСОБА_15 площею 0,09 га в межах населеного пункту - с. Гурзуф; ОСОБА_16 площею 0,15 га в межах населеного пункту с. Гурзуф; ОСОБА_17 площею 0,0942 га в межах населеного пункту с. Партизанське; ОСОБА_18 площею 0,0350 га в межах населеного пункту с. Даніловка.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_6, введеними в оману депутатами Гурзуфської селищної ради прийняті рішення від 30.08.2005 року № 40, від 21.09.2007 року № 21, від 25.12.2007 року № 43, від 26.09.2008 року № 30, від 26.12.2008 року № 19, від 15.04.2009 року № 35 «Про затвердження проектів відводів земельних ділянок громадянам України для будівництва і обслуговування індивідуальних житлових будинків і господарських споруд на землях селищної ради», якими ОСОБА_13 у приватну власність передана земельна ділянка площею 0,15 га, в межах населеного пункту смт. Гурзуф (пункти №№ 1, 20 рішення); ОСОБА_14 у приватну власність передана земельна ділянка площею 0,15 га в межах населеного пункту - с. Даніловка (пункти №№ 1, 8 рішення); ОСОБА_15 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,09 га в межах населеного пункту - с. Гурзуф (пункти №№ 1, 20 рішення); ОСОБА_16 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,15 га в межах населеного пункту с. Гурзуф; ОСОБА_17 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0942 га в межах населеного пункту с. Партизанське; ОСОБА_18 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0350 га в межах населеного пункту с. Даніловка.

Продовжуючи злочинну діяльність ОСОБА_6, в серпні - вересні 2005 року, у вересні 2007 року, у грудні 2007 року, у вересні 2008 року, у грудні 2008 року, у квітні 2009 року, знаходячись в с. Гурзуф, використовуючи в своїх особистих інтересах і інтересах третіх осіб надані йому владу і службове становище, усвідомлюючи, що його дії, направлені на виділення земельних ділянок за межами населених пунктів, явно виходять за межі наданих йому повноважень, ігноруючи передбачене ч.4 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право селищного голови припинити у вищевказаній частині рішення Гурзуфської селищної ради, усвідомлюючи, що рішення сесій Гурзуфської селищної ради № 40 від 30.08.2005 року, № 21 від 21.09.2007 року, № 43 від 25.12.2007 року, № 30 від 26.09.2008 року, № 19 від 26.12.2008 року, № 35 від 15.04.2009 року містять завідомо неправдиву інформацію про місце розташування земельних ділянок, які надаються у власність ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, в межах населених пунктів Гурзуфської селищної ради, підписав їх, додавши даним документам юридичну силу, і організував їх видачу зацікавленим третім особам.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6, у вересні 2005 року, в лютому 2007 року, в квітні - травні 2007 року, у вересні 2007 року, в січні 2009 року, знаходячись в с. Гурзуф, використовуючи в своїх особистих інтересах і інтересах третіх осіб надані йому владу і службове становище, достовірно знаючи, що земельні ділянки, передані у власність ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, знаходяться за межами меж населених пунктів Гурзуфської селищної ради, явно перевищуючи представлені йому службові повноваження, підписав завідомо неправдиві (підроблені) офіційні документи - акти винесення меж земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_16 від 12.09.2005 року, ОСОБА_17 від 27.09.2007 року, ОСОБА_13 від 01.02.2008 року, ОСОБА_14 від 14.01.2009 року, ОСОБА_15 від 30.04.2009 року, в які були внесені завідомо неправдиві відомості про місце розташування переданих у власність ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 земельних ділянок в межах населених пунктів Гурзуфської селищної ради.

Завершуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне розпорядження землями державної власності, ОСОБА_6, використовуючи у своїх особистих інтересах і інтересах третіх осіб надані йому владу і службове становище, достовірно знаючи, що земельні ділянки, передані у власність ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, знаходяться за межами меж населених пунктів Гурзуфської селищної ради, явно перевищуючи представлені йому службові повноваження, підписав державні акти про право власності ОСОБА_16 на земельну ділянку серія ЯА №531602 від 28.09.2005 року, ОСОБА_17 на земельну ділянку серія ЯД №617702 від 09.01.2008 року, ОСОБА_13 на земельну ділянку від 25.06.2008 року серії ЯЕ №072929, ОСОБА_18 на земельну ділянку серія ЯЖ №529901 від 03.11.2008 року, ОСОБА_14 на земельну ділянку серії КЖ № 542419 від 11.02.2009 року, ОСОБА_15 на земельну ділянку серії ЯЇ № 720314 від 23.11.2009 року, в яких містилися завідомо неправдиві відомості про місце їх розташування в межах населених пунктів Гурзуфської селищної ради.

Після підписання вказаних державних актів про право власності на земельну ділянку проведена їх державна реєстрація і видача, що привело згідно ч.1 ст.125 Земельного кодексу України до виникнення у ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 права власності на вказані земельні ділянки і відчуження їх від держави.

Виходячи з вищевикладеного, в результаті вищезгаданих умисних злочинних дій ОСОБА_6 у власність ОСОБА_13 із земель державної власності відчужена земельна ділянка загальною площею 0,15 га; у власність ОСОБА_14 із земель державної власності відчужена земельна ділянка загальною площею 0,15 га; у власність ОСОБА_15 із земель державної власності відчужена земельна ділянка загальною площею 0,09 га; у власність ОСОБА_16 із земель державної власності відчужена земельна ділянка загальною площею 0,15 га; у власність ОСОБА_17 із земель державної власності відчужена земельна ділянка загальною площею 0,0942 га; у власність ОСОБА_18 із земель державної власності відчужена земельна ділянка загальною площею 0,0350 га.

Згідно висновку експерта № 2909 від 26.10.2011 року, земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_13, частково увійшла до меж населеного пункту Гурзуфської селищної ради, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,15 га, переданій у власність ОСОБА_13 станом з 25.12.2007 по 25.12.2008 року складала 452 115 гривень, що в 250 і більше разів перевищує встановлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Згідно висновку експерта № 2909 від 26.10.2011 року, земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_14, розташована за межами населеного пункту Гурзуфської селищної ради, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,15 га, передана у власність ОСОБА_14 за станом з 25.12.2007р. по 25.12.2008р. складала 452 115 гривень, що в 250 і більше разів перевищує встановлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Згідно висновку експерта № 2909 від 26.10.2011 року, земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_15, частково увійшла до меж населеного пункту Гурзуфської селищної ради, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,09 га, переданій у власність ОСОБА_15 станом з 25.12.2007р. по 25.12.2008р. складала 271 269 гривень, що в 250 і більше разів перевищує встановлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Згідно висновку експерта № 3350 від 22.03.2012 року, земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_16, частково увійшла до меж населеного пункту Гурзуфської селищної ради, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,15 га, переданої у власність ОСОБА_16 складає 486 690 гривень, що в 250 і більше разів перевищує встановлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Згідно висновку експерта № 3350 від 22.03.2012 року, земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_17 частково увійшла до меж населеного пункту Гурзуфської селищної ради, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0942 га, переданої у власність ОСОБА_17 складає 305 641, 32 гривень, що в 250 і більше разів перевищує встановлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Згідно висновку експерта № 3350 від 22.03.2012 року, земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_18 частково увійшла до меж населеного пункту Гурзуфської селищної ради, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0350 га, переданої у власність ОСОБА_18 складає 113 561 гривень, що в 250 і більше разів перевищує встановлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_6, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а так само шляхом видачі завідомо неправдивих документів, умисно зробив протиправні дії, що призвели до тяжких наслідків, які виразилися як в спричиненні державі вищезгаданого матеріального збитку, так і нематеріальної шкоди у вигляді порушення наданого законом органу виконавчої влади, - Раді Міністрів АР Крим, права розпорядження земельними ділянками.

При цьому, ОСОБА_6 також шляхом явного перевищення наданих йому влади і службового становища, за допомогою внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а так само шляхом видачі завідомо неправдивих документів, умисно скоїв протиправні дії, що призвели до тяжких наслідків, що виразилися як в спричиненні державі вищезгаданого матеріального збитку, так і нематеріальної шкоди у вигляді порушення наданого законом органу виконавчої влади, - Раді Міністрів АР Крим, права розпорядження земельними ділянками.

Крім того, ОСОБА_6, займаючи посаду Гурзуфського селищного голови, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, діючи як в своїх особистих інтересах, переслідуючи при цьому цілі кар'єризму, отримання і зміцнення влади, зокрема за допомогою популізму, отримання високого соціального і матеріального положення, так і на користь третіх осіб, використовуючи надані йому владу і службове становище, всупереч інтересам служби скоїв тяжкий злочин, що спричинило до заподіяння тяжких наслідків державним інтересам, при наступних обставинах.

Так, 04 травня 2005 року Виконавчий комітет Гурзуфської селищної ради, в особі Гурзуфського селищного голови ОСОБА_6, уклав с ПП «Укргазпром» інвестиційний договір №17/-УГ, предметом якого було взаємне зобов'язання сторін по малоповерховій забудові будівель коттеджного типу земельної ділянки - в районі «Нове село-2» смт. Гурзуф, з правом оренди, згідно з результатами конкурсу інвестиційних проектів на 49 років ПП «Укргазпром» вказаної земельної ділянки в смт. Гурзуф с. «Нове село-2», і пріоритетній діяльності по газифікації смт. Гурзуф ПП «Укргазпром».

Згідно умов вказаного інвестиційного договору, у відповідності з п.п.2.2.1 Гурзуфська селищна рада зобов'язалася затвердити наданий ПП «Укргазпром», узгоджений у встановленому порядку, проект відводу земельної ділянки і укласти договір оренди земельної ділянки строком на 49 років протягом 60 днів з дати надання проекту відводу земельної ділянки.

Крім того, згідно п.п.2.3 вказаного інвестиційного договору ПП «Укргазпром» зобов'язався забезпечити 100% перерахування коштів в сумі 1 000 000 гривень на розрахункові рахунки комунальних підприємств Гурзуфської селищної ради протягом 30 днів після прийняття Гурзуфською селищною радою рішення про дачу дозволу на складання проекту відводу.

Згідно п.п.2.3.7 вказаного інвестиційного договору ПП «Укргазпром» зобов'язався виступити замовником проектування і будівництва, а так само генеральним підрядчиком будівельно-монтажних робіт по споруді газопроводу на селище Краснокаменка.

Згідно п.п.2.3.8 вказаного інвестиційного договору ПП «Укргазпром» зобов'язався виступити замовником проектування і будівництва, а так само генеральним підрядчиком будівельно-монтажних робіт по споруді газопроводу по смт. Гурзуф.

У виконання вказаного інвестиційного договору 47-ою сесією 5-го скликання Гурзуфської селищної ради 29 квітня 2005 року прийняте рішення № 16 про дачу дозволу ПП «Укргазпром» на складання проекту відводу земельної ділянки, орієнтовною площею 2,5 га для будівництва селища коттеджного типу за адресою: смт. Гурзуф, Нове Село-2 на землях Гурзуфської селищної ради.

ПП «Укргазпром» у виконання вказаного інвестиційного договору в строк до 01.09.2005 року перерахувало на рахунки комунального підприємства «Гурзуф» 1 000 000 гривень і приступило до будівництва газопроводу від с. Партеніт до с. Краснокаменка, які закінчила до 2009 року.

ОСОБА_6, займаючи посаду Гурзуфського селищного голови, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, діючи як в своїх особистих корисливих інтересах, так і на користь третіх осіб, зловживаючи своїм службовим положенням, умисно, використовуючи представлені йому владу і службове становище всупереч інтересам служби, порушуючи вимоги ч.2 ст.19 Конституції України, ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.4, 7, 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», умов інвестиційного договору від 04.05.2005 року №17/-УГ, після виконання ПП «Укргазпром» своїх зобов'язань за даним договором, явно не бажаючи виносити на розгляд Гурзуфської селищної ради питання про передачу в оренду ПП «Укргазпром» земельної ділянки площею 2,5 га, використовуючи авторитет свого службового становища, ініціював і організував прийняття селищною радою рішення № 23 від 18.03.2008 року про визнання втратившим силу рішення Гурзуфської селищної ради № 16 від 29.04.2005 року, тим самим скасувавши дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки ПП «Укргазпром».

Рішенням Господарського суду АР Крим у справі № 2-26/8810-2008 від 08.09.2008 року задоволений позов ПП «Укргазпром» і рішення Гурзуфської селищної ради № 23 від 18.03.2008 року, визнано недійсним.

Проте, ОСОБА_6 займаючи посаду Гурзуфського селищного голови, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, діючи як в своїх особистих корисливих інтересах, так і на користь третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, використовуючи надані йому владу і службове становище, всупереч інтересам служби, явно не бажаючи виносити на розгляд Гурзуфської селищної ради питання про передачу в оренду ПП «Укргазпром» земельної ділянки площею 2,5 га, використовуючи авторитет свого службового становища, не дивлячись на рішення Господарського суду АР Крим від 08.09.2008 року, повторно ініціював і організував прийняття селищною радою рішення № 11 від 03.06.2009 року, яким знов скасовано рішення Гурзуфської селищної ради № 16 від 29.04.2005 року, тим самим повторно скасувавши дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки ПП «Укргазпром».

ПП «Укргазпром» бажаючи відновлення свого порушеного права і відшкодування заподіяної шкоди звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Гурзуфської селищної ради про розірвання інвестиційного договору від 04.05.2005 року №17/-УГ і відшкодуванні заподіяного збитку.

Рішенням Господарського суду АР Крим у справі № 5002-29/1025-2011 від 19.05.2011 року, залишеною без зміни ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року і ухвалою Вищого господарського суду України від 12.10.2011 року, розірваний інвестиційний договір від 04.05.2005 року №17/-УГ, укладений між ПП «Укргазпром» і виконавчим комітетом Гурзуфської селищної ради, і з виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради стягнуті на користь ПП «Укргазпром» грошові кошти в сумі 1 484 663,83 гривень, а так само 215,18 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В результаті незаконних дій ОСОБА_6, виконавчий комітет Гурзуфської селищної ради на підставі виконавчого провадження №29843072 за рішенням Господарського суду АР Крим від 19.05.2011 року, перерахував ГУ юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим грошові кошти місцевого бюджету в сумі 1 484 879,01 гривень для відшкодування збитків ПП «Укргазпром».

Таким чином, вищезгаданими злочинними діями ОСОБА_6 інтересам територіальної громади в особі Гурзуфської селищної ради і його виконавчого комітету заподіяний матеріальний збиток в сумі 1 484 879,01 гривень, що в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_6 за фактом передачі в оренду ГО «Лагуна» земельних ділянок площею 0,6655 га і 0,7000 га в районі очисних споруд ММЦ «Гурзуф» кваліфіковані за ч.2 ст.364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інших особистих інтересах і інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади і службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом, державним і громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки, та за ч.2 ст.366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а так само видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Цим же вироком ці дії ОСОБА_6 були перекваліфіковані судом на ч.1 ст.367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним і громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. Рішення мотивовано тим, що в судовому засіданні не доведено зловживання ним службовим становищем, тобто умисне, в інших особистих інтересах і інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади і службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом, державним і громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки, а також органами досудового слідства не доведено, що ОСОБА_6 було достеменно відомо про наявність на земельній ділянці, яка відводилась ГО «Лагуна», берегоукріплювальних споруд.

Крім того, органом досудового слідства дії ОСОБА_6 за фактом виділення земельних ділянок громадянам ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради кваліфіковані за ч.3 ст.365 КК України, як перевищення влади і службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди державним і суспільним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки, та за ч.2 ст.366 КК, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а так само видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Цим же вироком ці дії ОСОБА_6 перекваліфіковані на ч.1 ст.367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним і громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.

Також, органом досудового слідства дії ОСОБА_6 за фактом взаємовідносин з ПП «Укргазпром» кваліфіковані за ч.2 ст.364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою влади і службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом, державним і громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

Цим же вироком ці дії ОСОБА_6 були перекваліфіковані на ч.1 ст.364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою влади і службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом, державним і громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.

Прокурором, що приймала участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, ОСОБА_5 20.12.2013 року подана апеляція, яка 17.02.2014 року до початку апеляційного розгляду справи була нею відкликана.

В апеляції адвокат ОСОБА_8 просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 змінити, виправдати його у скоєння злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.367 КК України.

Свої доводи мотивує тим, що вирок суду є незаконним і необґрунтованим у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства.

Крім того, вважає, що ні в ході досудового слідства, ні в ході судового розгляду, винуватість ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому злочинів (а саме: за фактом передачі в оренду ГО «Лагуна» земельних ділянок площею 0,6655 га і 0,7000 га в районі очисних споруд ММЦ «Гурзуф», та за фактом виділення земельних ділянок за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради) не найшла свого підтвердження.

Також адвокат вважає, що судом першої інстанції належним чином не підтверджена особиста зацікавленість обвинуваченого у виділенні земельної ділянки ГО "Лагуна", досудовим і судовим слідством не було підтверджено документально наявність прав третіх осіб на земельну ділянку, крім того, також не підтверджений факт знищення берегоукріплювальних споруд та завдання матеріальної шкоди.

На думку адвоката, дії ОСОБА_6 по виділенню земельних ділянок громадянам законні і не підпадають під ознаки кримінального злочину, так як в його діях відсутній навіть непрямий умисел, і всі документи і свідки підтверджують, що ОСОБА_6 діяв в рамках законодавства України і не міг у відповідності зі своїми законними правами і обов'язками контролювати діяльність інших державних органів.

Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, в яких: захисник ОСОБА_8 підтримала свою апеляцію, засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 підтримали апеляцію захисника ОСОБА_8, засуджений ОСОБА_7 залишив на розсуд колегії суддів розгляд апеляції захисника ОСОБА_8, прокурор заперечував проти задоволення доводів апеляції захисника ОСОБА_8, після чого, вислухавши останнє слово засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що досудове і судове слідство у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України (1960 року).

Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_6 у скоєнні ним злочину за фактом взаємовідносин з ПП «Укргазпром», а також правильність кваліфікації дій засудженого за цим епізодом за ч.1 ст.364 КК України, не оскаржуються в апеляції адвоката ОСОБА_8

Винність ОСОБА_6 в скоєнні ним злочинів за фактом передачі в оренду ГО «Лагуна» земельних ділянок площею 0,6655 га і 0,7000 га в районі очисних споруд ММЦ «Гурзуф», та за фактом виділення земельних ділянок за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради, за які він засуджений, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і підтверджується сукупністю доказів, ретельно досліджених судом першої інстанції у судовому засіданні, яким суд дав належну правову оцінку.

Доводи адвоката про те, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та винуватість ОСОБА_6 у скоєнні вище інкримінованих йому злочинів не найшла свого підтвердження, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать встановленим у справі обставинам, дослідженим під час судового розгляду, яким суд дав належну оцінку.

Погоджуючись з висновками суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_6 у скоєнні ним злочинів, колегія суддів виходить з наступного.

Так, засуджений ОСОБА_6 в судовому засіданні вину у скоєнні інкримінованих органом досудового слідства злочинів, не визнав та пояснив, що матеріали справи, показання свідків і додатково надані документи підтверджують його невинність в умисному скоєнні злочину в частині службової фальсифікації, зловживання владою і нанесення матеріального збитку державі. Вважав, що немає підтвердження особистої зацікавленості у виділенні земельної ділянки ГО «Лагуна», оскільки питання будівництва цілісного майнового комплексу, включаючи будівництво берегоукріплювальних споруд з пляжною зоною і очисних споруд, вирішувався відповідно до генерального плану Великої Ялти на рівні Ради Міністрів і Верховної Ради АРК до початку оформлення земельної ділянки.

Також вважав, що не підтверджена документально наявність прав третіх осіб на земельну ділянку, оскільки відповідно до форми № 6-зем, виданої Ялтинським управлінням земельних ресурсів, дана земельна ділянка не передавалася у власність і не надавалась в користування, відомості про реєстрацію в земельному кадастрі відсутні. Також відсутнє і свідоцтво про право власності на берегоукріплювальні споруди, за інформацією БТІ м. Ялти інвентаризація по даному об'єкту не проводилася, правовстановлюючі документи не оформлялись. Показаннями свідків, а так само наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на балансі Виробничого підприємства «Водоканал» знаходиться необоротний актив (основний засіб) «Берегоукріплювальні роботи», тобто сума грошових коштів, витрачена на створення об'єкту берегоукріплювальні споруди. Акт введення в експлуатацію і наказ про постановку на баланс берегоукріплювальних споруд у підприємства не зберігся. Цих документів у підприємства «Водоканал» не було і бути не могло, оскільки берегоукріплювальні споруди будувалися за рахунок державних коштів, отже є державною власністю і на балансі можуть полягати тільки у спеціалізованих підприємств. Єдиним таким підприємством в Криму є ДП «Кримське протизсувне управління». В даний час факт наявності берегоукріплювальних споруд на балансі ДП «Кримське протизсувне управління» повністю підтверджений. У матеріалах справи є документ підтверджуючий балансову приналежність берегоукріплювальних споруд ДП «Кримське протизсувне управління» з 2003 року. Крім того, в 2007 році ДП «Кримське протизсувне управління» був укладений договір користування берегоукріплювальними спорудами з інвестором - забудовником ТОВ «Санаторій Утьос», яким виконані заходи щодо поліпшення орендованого майна. Отже факт знищення берегоукріплювальних споруд і спричинення матеріального збитку не знаходить підтвердження. В судовому засіданні були допитані свідки: колишній директор Ялтинського водоканалу ОСОБА_24; начальник Гурзуфських очисних споруд ОСОБА_25, які також підтвердили фактичну наявність берегоукріплювальних споруд і їх поліпшення. Враховуючи показання свідків, наявність підтверджуючих документів, як вказав засуджений, факт знищення берегоукріплювальних споруд і спричинення матеріального збитку з його боку підтвердження не знаходить.

Крім того, з обвинуваченнями щодо незаконного виділення земельних ділянок громадянам ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_16, при цьому, умисно, використовуючи службове становище, достовірно знаючи, що земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту, підписавши свідомо підроблений офіційний документ - акт вибору, не згоден, оскільки вони ні чим не підтверджені. Як пояснив засуджений, з 71 свідка залучених за даною справою, 20 свідків - це фахівці, керівники погоджувальних і контролюючих служб в частині земельних відносин, які роз'яснили суду порядок оформлення і передачі земельних ділянок громадянам у власність. На завершуючому етапі оформлення земельної ділянки, за наявності державної земельної експертизи, при оформленні державного акту, координати земельних ділянок відділом кадастру вносяться на електронну карту, на підставі якої видається обмінний файл, а за тим державний акт. Внести недостовірну інформацію до електронної системи координат неможливо.

Таким показанням засудженого ОСОБА_6 суд першої інстанції дав належну оцінку, обґрунтовано визнавши їх неспроможними, оскільки ці свідчення спростовуються сукупністю добутих у справі та досліджених у судовому засіданні доказів, серед яких показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_25, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_12, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_19, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_7, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_13, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_76, ОСОБА_17, ОСОБА_77, ОСОБА_78, показання яких суд детально виклав у вироку, протоколами обшуку від 08.06.2011 року, 11.10.2010 року, протоколами виїмки, протоколами огляду місця злочину від 22.12.2010 року, актами вибору і обстеження земельної ділянки від 25.03.2003 року та 09.09.2005 року, висновком дендрологічного обстеження земельної ділянки від 26.02.2004 року, висновками судової будівельно-технічної експертизи № 3350 від 22.03.2012 року, № 2795 від 01.11.2011 року та іншими доказами у справі.

Доводи адвоката про те, що судом першої інстанції належним чином не підтверджена особиста зацікавленість обвинуваченого у виділенні земельної ділянки ГО "Лагуна", не було підтверджено документально наявність прав третіх осіб на земельну ділянку, крім того, не підтверджений факт знищення берегоукріплювальних споруд та завдання матеріальної шкоди, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ці дії були судом перекваліфіковані зі ч.2 ст.364, та ч.2 ст.366 КК України на ч.1 ст.367 КК України, та для кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч.1 ст.367 КК України за фактом передачі в оренду ГО «Лагуна» земельних ділянок в районі очисних споруд ММЦ «Гурзуф» не потрібно підтверджувати особисту зацікавленість у цьому виділенні, наявність прав третіх осіб на земельну ділянку та спричинення тяжких наслідків, оскільки це не є обов'язковим елементом цього складу злочину .

Крім того, дані обставини були дослідженні судом першої інстанції під час ухвалення вироку, дана їм належна правова оцінка, в результаті якої обґрунтовано судом встановлено, що органом досудового слідства не доведено зловживання ОСОБА_6 службовим становищем, тобто умисне, в інших особистих інтересах і інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади і службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом, державним і громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи та як це правильно зазначено судом першої інстанції, свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_79, які допитані в судовому засіданні, повністю спростували доводи досудового слідства про те, що ОСОБА_6 діяв в особистих інтересах і інтересах третіх осіб, бо дані свідки не підтвердили, що він мав намір вступити в члени громадської організації «Лагуна», що передбачало безкоштовне використання приміщень місць зберігання плавзасобів за ними, як членами кооперативу, бо він до них з такою пропозицією не звертався, та взагалі між даними свідками та ОСОБА_6 ніяких стосунків не було, свідки самі звертались до всіх узгоджувальних установ, самі отримували документи, ніякої допомоги з боку ОСОБА_6 не отримували.

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження і висновки досудового слідства про спричинення істотної шкоди та настання тяжких наслідків.

Згідно матеріалам кримінальної справи доводи слідства про спричинення істотної шкоди та настання тяжких наслідків, ґрунтувались на висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3862 від 28 січня 2011 року, відповідно до якого, можливість використання за функціональним призначенням берегоукріплювальних споруд у виді залізобетонного плато і залізобетонної стіни, належних ВП «ВКГ Південного берега Криму» і розташованих в районі очисних споруд смт. Гурзуф, - на дату проведення дослідження - не збережена у зв'язку з їх зруйнуванням, існуюча ступень зносу 95%. Існуюча ступень зносу фактично пов'язана з будівельними роботами за земельних ділянках, на яких розташовані берегоукріплювальні споруди. На дату проведення дослідження на їх місці частково розташовані споруди, зведені ГО «Лагуна». Рік початку забудови земельних ділянок 2006. Ринкова вартість берегоукріплювальних споруд на 02 червня 2004 року складала 1462112 гривень (а.с.8-35 т.29).

Суд першої інстанції обґрунтовано критично поставився до даного висновку експертизи та не поклав в основу вироку як доказ обґрунтування вини засудженого ОСОБА_6, з тих підстав, що висновки експертизи № 3862 від 28 січня 2011 року, були поставлені під сумнів ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 22.05.2012 року, у зв'язку з чим судом була призначена додаткова експертиза, на розгляд якої було поставлено ряд питань, які могли б усунути недоліки, які мали місце у висновку експерта № 3862 від 28 січня 2011 року, однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, висновком додаткової судової інженерно-технічної експертизи № 861 від 16 жовтня 2013 року, тільки повністю підтверджені висновки судової будівельно-технічної експертизи № 3862 від 28 січня 2011 року (а.с.40-62 т.47), та не надані відповіді на всі поставлені судом запитання.

Крім того, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_26, ОСОБА_28, який є начальником відділу екології ВП «ВКХ ПБК», пояснили та підтвердили факт наявності берегоукріплювальних споруд, а крім того підтвердили, що дані берегоукріплювальні споруди не тільки є в наявності, а ще вони поліпшені, модернізовані і більш ефективні.

Свідки ОСОБА_24 (колишній директор Ялтинського водоканалу) та ОСОБА_25 (начальник Гурзуфських очисних споруд), які допитані в судовому засіданні, також підтвердили фактичну наявність берегоукріплювальних споруд і їх поліпшення, та пояснили, що у березні 2007 року питання берегоукріплювальних споруд оспорювалось в суді Фондом майна АРК, а в серпні 2007 року постійна комісія ВР АРК звернулась з проханням до Фонду майна відмовитися від позовних вимог, оскільки на вересневій сесії ВР АРК планується розгляд інвестиційного проекту ГО «Лагуна», та 20 серпня 2007 року справа закрита. 26 листопада 2007 року прийнята постанова ВР АРК №668-5/07 по реалізації інвестиційного проекту по будівництву очисних споруд. Створено господарське товариство: 49% - ГО «Лагуна», 51% - Фонд майна АРК. Розроблений проект комплексного захисту елінг-центра, до якого увійшли анкерні ростверки і інші елементи інженерного захисту. Існуючи берегоукріплювальні споруди увійшли до комплексу будівництва. Даний об'єкт внесений до регіональної програми АРК. Нові берегоукріплювальні споруди включені до складу майна АРК постановою ВР АРК. Виконані роботи надали позитивну дію в стабілізації зсуву. Відповідно до Акту Ялтинського водоканалу від 10 березня 2010 року, виконано зміцнення підпірної стіни шляхом свердлення свердловин глибиною 15-20 метрів з установкою тросових анкерів і притискних плит для зв'язку з ґрунтом. В даний час переміщень ґрунту немає.

Крім того, факт виконання заходів щодо зміцнення берегоукріплювальних споруд, будівництво нових берегоукріплювальних споруд, наявність повного пакету правовстановлюючих і дозвільних документів, підтвердив і свідок - генеральний директор ТОВ «Санаторій Утьос» - ОСОБА_79

На думку колегії суддів, враховуючи вищевикладене, показання свідків, наявність підтверджуючих документів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що факт знищення берегоукріплювальних споруд і спричинення матеріального збитку руйнуванням берегоукріплювальних споруд в ході судового розгляду підтвердження не знайшов.

Також, судом першої інстанції обґрунтовано було встановлено, що органами досудового слідства не доведено, що ОСОБА_6 було достеменно відомо про наявність на земельній ділянці, яка відводилась ГО «Лагуна», берегоукріплювальних споруд.

Як вбачається із матеріалів справи, разом зі свідком ОСОБА_11 на земельну ділянку виїжджав ОСОБА_7, який бачив берегоукріплювальні споруди, та склав акт вибору і обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості), ОСОБА_6 тільки даний акт підписав, не перевірив доводи викладені в даному акті.

З урахуванням не доведеністю зловживання ОСОБА_6 службовим становищем, тобто умисне, в інших особистих інтересах і інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади і службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом, державним і громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про перекваліфікацію дій ОСОБА_6 за фактом передачі в оренду ГО «Лагуна земельних ділянок площею 0,6655га і 0,7000 га в районі очисних споруд ММЦ «Гурзуф» з ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України на ч.1 ст.367 КК України.

Також є необґрунтованими і доводи адвоката про те, що дії ОСОБА_6 по виділенню земельних ділянок громадянам законні і не підпадають під ознаки кримінального злочину, так як в його діях відсутній навіть непрямий умисел.

Так, об'єктивна сторона службової недбалості характеризується діянням, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, наслідками у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, державним чи громадським інтересам, причинним зв'язком між вчиненим діянням та наслідками.

Крім того, службова недбалість може виявлятися у формі бездіяльності коли суб'єкт повністю не виконує покладені на нього службові обов'язки, або дії, коли покладені на нього службові обов'язки хоча і виконуються, але неналежним чином - не так, як того потребують інтереси служби, тобто не відповідно до закону та умов, що склалися, або відповідно до них, але неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччі з встановленим порядком тощо.

Дані обставини були дослідженні судом першої інстанції під час ухвалення вироку, дана їм належна правова оцінка, в результаті якої обґрунтовано судом встановлено, що допитані в судовому засіданні свідки, ряд із яких, це фахівці, керівники погоджувальних і контролюючих служб в частині земельних відносин, роз'яснили порядок оформлення і передачі земельних ділянок громадянам у власність.

Так, свідок, колишній начальник Ялтинського управління земельних ресурсів, ОСОБА_63 підтвердив, що акт вибору земельної ділянки не є нормативним документом, оскільки не передбачений законодавством, а орган місцевого самоврядування на першому етапі лише дає можливість фізичній особі оформити земельну ділянку при позитивному висновку погоджувальних служб (ЯМУЗР, УГА, Екологічна, Чорноморська інспекція, СЕС).

Крім того, на початковому етапі оформлення земельної ділянки фізична особа особисто подає заяву і документи встановленого зразка секретареві для реєстрації і подальшого розгляду на депутатській комісії, та лише після виїзду на місце і позитивної рекомендації депутатській комісії питання розглядається колегіальним органом - сесією селищної ради. Далі за договором з фізичною особою, проектна організація, яка має ліцензію, виконує проект відводу земельної ділянки, отримує узгодження, висновки служб, у тому числі і державну земельну експертизу.

Свідок ОСОБА_62 показав, що при проведенні слідчими органами перевірки за фактом виділення земельних ділянок, які нібито знаходяться за межами населеного пункту, для огляду був наданий план території, де схематично були розміщені земельні ділянки. Як спеціаліст - землевпорядник ОСОБА_62 з актом не погодився, тому що без виходу на місце і без спеціального обладнання для винесення меж земельної ділянки в натуру, визначити місце їх розташування неможливо.

Даний факт також підтвердили свідки - фахівці: головний архітектор м. Ялта ОСОБА_41; колишній заступник головного архітектора ОСОБА_19; колишній начальник Ялтинського управління земельних ресурсів ОСОБА_63; співробітники управління земельних ресурсів ОСОБА_71, ОСОБА_73, ОСОБА_13; фахівець земельного кадастру ОСОБА_42; директор Інституту екології і проектування ОСОБА_75; колишній начальник екологічної інспекції ОСОБА_82

Окрім цього при складанні проекту відводу земельних ділянок проектна організація керується тільки позитивними висновками погоджувальних служб. У разі виникнення будь-яких зауважень, проектна організація запрошує додаткові документи, зокрема узгодження суміжних землекористувачів. В даному випадку суміжним землекористувачем є Ялтинський гірнолісовий заповідник, який документально підтвердив, що вказані земельні ділянки не входять в землі заповідного фонду.

Також слід зазначити, що в 2012 році Гурзуфською селищною радою відхилено клопотання Рескомзема АРК про скасування рішень по виділенню земельних ділянок, оскільки вказані земельні ділянки знаходяться у межах населеного пункту.

Крім того, виділення земельної ділянки ОСОБА_16 оспорювалось в суді природоохоронною прокуратурою АРК. Судом підтверджена законність виділення земельної ділянки. Всі вищезгадані рішення приймались в 2004, 2006, 2007 роках.

На завершуючому етапі оформлення земельної ділянки, за наявності державної земельної експертизи, при оформленні державного акту, координати земельних ділянок відділом кадастру вносяться на електронну карту, на підставі якої видається обмінний файл, а вже подалі державний акт. Внести недостовірну інформацію до електронної системи координат неможливо.

Таким чином, на підставі викладено, колегія суддів вважає, що сфальсифікувати акт вибору не можливо, більш того голова ради візує його останнім.

Однак, відповідно до вимог ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.197 року, згідно з якими селищний голова, зокрема організовує в межах, визначених законом, роботу відповідної ради, підписує рішення ради, здійснює керівництво апаратом ради, представляє територіальну громаду у відносинах з організаціями, укладає від імені територіальної громади, ради договори відповідно до законодавства, а по питаннях, віднесених до виняткової компетенції ради, представляє їх на затвердження відповідної ради. Селищний голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_6 за фактом виділення земельних ділянок громадянам ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради, за ч.1 ст.367 КК України, як службова недбалість, оскільки ОСОБА_6, займаючи з 23.04.2002 року посаду Гурзуфського селищного голови, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, неналежне виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним і громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.

Наведені докази, зокрема, свідчення свідків ОСОБА_11, ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_25, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_12, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_19, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_7, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_13, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_76, ОСОБА_17, ОСОБА_77, ОСОБА_78, узгоджуються між собою та підтверджуються доказами, дослідженими судом першої інстанції в повному обсязі, і в своїй сукупності складають цілісну картину скоєння ОСОБА_6 таких злочинів, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним і громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, при встановлених в ході досудового та судового слідства обставин.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив всі обставини справи, оцінивши здобуті в ході досудового слідства і досліджені в ході судового засідання докази в їх сукупності, які не викликають сумніву в їх об'єктивності і достовірності і є достатніми, у зв'язку з чим обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_6 у скоєнні ним злочинів, за викладених у вироку обставин, правильно кваліфікувавши його дії за ч.1 ст.367 КК України.

У зв'язку з чим, доводи адвоката про недоведеність винуватості засудженого ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому злочинів за фактом передачі в оренду ГО «Лагуна» земельних ділянок площею 0,6655 га і 0,7000 га в районі очисних споруд ММЦ «Гурзуф», та за фактом виділення земельних ділянок за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради, за які він засуджений, спростовуються матеріалами кримінальної справи в їх сукупності і є необґрунтованими.

Таким чином, підстав для скасування вироку та виправдання ОСОБА_6, колегія суддів не знаходить.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляція адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_6 підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.362, 365-366 КПК України 1960 року, п.15 розділу 11 «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -

У Х ВА Л И Л А:

Апеляцію адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 05 грудня 2013 року відносно ОСОБА_6 - залишити без зміни.

С У Д Д І:

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Єлгазіна Л.П.