АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження №22ц/790/1179/14 Головуючий1 інстанції - Сітбаталова Н.І.

Справа № 635/10378/13-ц Доповідач - Кіпенко І.С.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого - Кіпенка І.С., суддів - Шаповал Н.М., Котелевець А.В., при секретарі - Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, - представника позивача ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Харківського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування

встановила:

В листопаді 2013р. позивач ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-я особа: приватний нотаріус Харківського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування.

В обґрунтування позову вказував, що 13 липня 2007 року між ним та його доньками ОСОБА_4, ОСОБА_5, було укладено договір дарування 69/100 ідеальних частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташований у АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстр за № 1983.

Вказаний вище житловий будинок належав йому в цілому на праві приватної власності. В 2004 році померла його дружина. З цього часу у нього прогресує захворювання очей у зв'язку з чим переніс декілька операцій. Перебуваючи в тяжких обставинах погодився на пропозицію доньок, відповідачів по справі, відносно догляду за ним в рахунок передачі у їх власність частини належного йому житлового будинку з надвірними будівлями.

Оскільки він погано бачить та фізично не міг читати, так як 05.06.2007 року переніс операцію на двох очах, не бачив, що підписує та вважав, що між ним та відповідачами укладається договір довічного утримання. Договір дарування підписав внаслідок обману зі сторони відповідачів. Після підписання договору дарування доньки його покинули: не спілкуються з ним, не допомагають, не піклуються про нього. Фактично подарована частина будинку не передана відповідачам, ключі також не передавалися. Пізніше одружився з ОСОБА_7, яка його доглядає. Вважає, що доньки ввели його в оману.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини вказані в позовній заяві, відповідачі, 3-я особа проти позову заперечували.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_2, - представник позивача ОСОБА_3 рішення суду першої інстанції оскаржив в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, та постановити нове рішення про задоволення позову.

Судова колегія, перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Вирішуючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 19, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» обставини, щодо яких помилилася сторона правочину мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 липня 2007 року ОСОБА_3 подарував, а його доньки ОСОБА_4, ОСОБА_5, прийняли у дар в рівних частинах 69/100 ідеальних частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташований у АДРЕСА_1. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстр за № 1983. (а.с.9)

Під час посвідчення договору нотаріусом перевірена дієздатність сторін, встановлено намір сторін укласти договір дарування, а не інший правочин, роз'яснено правові наслідки укладання договору дарування майна.

Вказаний будинок був зареєстрований 69/200 частин житлового будинку з надвірними будівлями за ОСОБА_4, та 69/200 частин житлового будинку з надвірними будівлями за ОСОБА_5,, про що свідчить довідка Харківське районне БТІ, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.23).

Судова колегія погоджується з висновками суду, що при вчиненні оспорюваного правочину порушень вимог закону щодо дійсності правочину не вбачається.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що договір дарування укладений ОСОБА_3 внаслідок помилки чи обману, а також того, що він не відповідає вимогам закону.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав прийти до висновку про неправильність застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що привели, або могли привести до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317,319 ЦПК Україна, судова колегія,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - представника позивача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді