АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 545/448/14-ц
Номер провадження 22-ц/786/1026/14
Головуючий у 1-й інстанції Путря О. Г.
Доповідач Лобов О. А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі
головуючого судді Лобова О.А.,
суддів Гальонкіна С.А., Петренка В.М.
при секретарі Гнатюк О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Полтавського районного суду Полтавської області від 11 лютого 2014 року про повернення заяви.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 11 лютого 2014 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову повернута заявнику в порядку ч.8 ст.153 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу судді скасувати, матеріали заяви повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
В обґрунтування вимоги апеляційної скарги зазначено, що висновок судді про необґрунтованість заяви є надуманим, а твердження про неподання до суду позову не відповідає дійсності. Посилання судді на провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 24 січня 2014 року в іншій справі не має відношення до поданої заяви про забезпечення позову.
Колегія суддів, перевіривши матеріали цивільної справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав:
Відповідно до п.4 ч.2 ст.307, п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд вправі скасувати ухвалу суду та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 лютого 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, яка також діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Реєстраційної служби Полтавського МУЮ, просили ухвалити рішення, яким скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на садибу АДРЕСА_1 і земельну ділянку, на якій вона розташована; поновити реєстрацію права власності на вказані об'єкти нерухомості за ОСОБА_1; усунути перешкоди у користуванні спірним нерухомим майном шляхом виселення відповідачів без надання іншого житла із садиби АДРЕСА_1 і вселити позивачів до неї.
Одночасно з позовом ОСОБА_1 подана заява про забезпечення позову, у якій він просив заборонити нотаріальному органу проводити відчуження, а Державній реєстраційній службі - здійснювати реєстрацію права власності на садибу АДРЕСА_1 і земельну ділянку, на якій вона розташована.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 послався на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 11 листопада 2013 року, яким визнані недійсними результати прилюдних торгів від 27 липня 2012 року, визнане недійсним свідоцтво, видане ОСОБА_4 28 вересня 2012 року, про придбання з прилюдних торгів садиби АДРЕСА_1 і земельну ділянку, на якій вона розташована. Вважав, що існує реальна можливість відчуження відповідачкою спірного нерухомого майна.
Ухвалюючи рішення про повернення заяви, суд першої інстанції послався на три обставини: заява про забезпечення позову подана до відкриття провадження у справі; у заяві не обґрунтована необхідність вжиття заходів забезпечення позову; заявник 29 січня 2014 року подав апеляційну скаргу на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 24 січня 2014 року, яка стосується того самого виду забезпечення позову відносно того ж самого нерухомого майна. З огляду на встановлене суддя суду першої інстанції визнав, що заява подана без додержання вимог ч.2 ст.151 ЦПК України.
З такими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки зроблені з порушенням вимог процесуального закону.
Згідно ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості для забезпечення позову. Як вбачається зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви (а.с.3) вона формально відповідає наведеним вимогам закону. У разі необґрунтованості вимог про забезпечення позову, а також за відсутності підстав для застосування заходів, передбачених ч.4 ст.153 ЦПК України, суд має постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
За змістом ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом після вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі в порядку ст.122 ЦПК України. До відкриття провадження у справі можливий розгляд питання про забезпечення позову лише з метою запобігання порушення права інтелектуальної власності (ч.4 ст. 151 ЦПК України).
Як вбачається зі змісту ухвали судді від 11 лютого 2014 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову одночасно з позовом, отже, суд, а не суддя, був зобов'язаний спочатку вирішити питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, а потім вирішити по суті заяву про забезпечення позову.
Посилання судді на апеляційну скаргу ОСОБА_1, що розглядається в Апеляційному суді Полтавської області, не має правового значення, оскільки ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 24 січня 2014 року заходи забезпечення позову скасовані, у зв'язку з чим за станом на час ухвалення суддею рішення про повернення заяви ОСОБА_1 були відсутні підстави вважати, що відносно спірного нерухомого майна вже вжиті (існують) ідентичні заходи забезпечення.
З огляду на наведені порушення ухвалу судді слід скасувати, а матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті після вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, яка також діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Реєстраційної служби Полтавського МУЮ.
Керуючись ст.303, п.4 ч.2 ст.307, п.3 ч.1 ст.312, ст.315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Полтавського районного суду Полтавської області від 11 лютого 2014 року скасувати.
Матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути до Полтавського районного суду Полтавської області для розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.А. Лобов
Судді _________________В.М. Петренко ______________С.А. Гальонкін
З оригіналом згідно
Суддя О.А.Лобов