ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2014 року (15:00) Справа №801/11485/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії:

головуючого судді Сидоренка Д.В., судді Циганової Г.Ю., судді Ольшанської Т.С.,

при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_2,

до відповідачів:

Міністерства внутрішніх справ України,

Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті,

Державтоінспектора ВДАІ Феодосійського ГУМВС України майора міліції Костюка Олександра Анатолійовича,

Начальника управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковника міліції Загинайла Володимира Миколайовича,

Начальника управління Укртрансінспекції в АР Крим Павлюченка Миколу Олексійовича,

Головного спеціалісту відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті управління Укртрансінспекції в АР Крим Савельєва Володимира Вадимовича,

Голову Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Пронченко Євгена Анатолійовича,

про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування наказу та спонукання до виконання певних дій.

Обставини справи: ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про:

1) визнання протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України в особі державтоінспектора ВДАІ Феодосійського ГУМВС України майора міліції Костюка Олександра Анатолійовича, яку наведено у п.1.1 позову, яка полягає у наступному:

- не знає та/або не розуміє на належному рівні коло своїх повноважень, та не використовує їх за метою, з якою ці повноваження надано йому Конституцією та Законами України,

- не спростував стверджень позивача щодо застосування для надання послуг з перевезення лише одного автомобіля - Honda Accord, р/н НОМЕР_1.

2) встановлення відсутності повноважень у Міністерства внутрішніх справ України в особі державтоінспектора ВДАІ Феодосійського МВ ГУМВС України майора міліції Костюка Олександра Анатолійовича та визнання протиправними дій, які наведено у п.1.2 позову, які полягають у наступному:

- проведення дій з контролю, шляхом перевірки, наслідком яких є Акт перевірки вимог законів, правил і нормативів у сфері безпеки дорожнього руху ФОП ОСОБА_2 за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 31.07.2013 року та Припис №59 від 21.08.2013 року.

3) визнання протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України в особі начальника управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковника міліції Загинайло Володимира Миколайовича, яку наведено у п.3.1 позову, яка полягає у наступному:

- не надано належної правової оцінки діям підлеглого та змісту складеного ним Акту і Припису,

- не надано ніякої відповіді на письмове звернення щодо скасування документа за №11/6-8934 від 23.08.2013 року.

4) визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України в особі начальника управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковника міліції Загинайло Володимира Миколайовича, які наведено у п.3.2 позову, які полягають у наступному:

- видання та направлення за №11/6-8934 Подання на проведення позапланової перевірки дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог транспортного законодавства та Ліцензійних умов.

5) зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України скасувати: акт перевірки додержання вимог законів, правил і нормативів у сфері безпеки дорожнього руху ФОП ОСОБА_2 за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 31.07.2013 року, складений державтоінспектором ВДАІ Феодосійського ГУМВС України майором міліції Костюком Олександром Анатолійовичем; припис №59 від 21.08.2013 року відділу ДАІ Феодосійського МВ ГУМВС України в АР Крим, виданий за результатами перевірки автогосподарства від 14.08.2013 року, виданий державтоінспектором ВДАІ Феодосійського ГУМВС України майором міліції Костюком Олександром Анатолійовичем; подання на проведення позапланової перевірки дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог транспортного законодавства і Ліцензійних вимог від 23.08.2013 року №11/6-8934, видане начальником управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковником міліції Загинайло Володимиром Миколайовичем;

6) зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України провести внутрішню перевірку порушень службових обов'язків державтоінспектора ВДАІ Феодосійського МВ ГУМВС України майора міліції Костюка Олександра Анатолійовича та начальника управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковника міліції Загинайло Володимира Миколайовича, вжити до них заходи відповідно до чинного законодавства України, повідомити позивача про вжиті заходи;

7) визнання протиправною бездіяльності Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в особі начальника управління Укртрансінспекції в АР Крим Павлюченко Миколи Олексійовича, яку наведено у п.5.1 позову, яка полягає у наступному:

- не проаналізовано належним чином (добросовісно та неупереджено) зміст Подання щодо обґрунтованості та правомірності наведених стверджень,

- не було спроби з'ясувати причин письмової незгоди з Актом, який додано до Подання, ніби була згода з Актом,

- ніяким чином не помічено та залишено без реакції, те що зміст Подання базується на доданому Акті, який є на сам перед доказом перевищення повноважень Міністерством внутрішніх справ України в особі державтоінспектора ВДАІ Феодосійського ГУМВС України майора міліції Костюка Олександра Анатолійовича.

8) визнання протиправними дій Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в особі начальника управління Укртрансінспекції в АР Крим Павлюченко Миколи Олексійовича, які наведено у п.5.2 позову, які полягають у наступному:

- видача Посвідчення на проведення позачергової перевірки дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом №81 від 16.09.2013 року на підставі подання УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 23.08.2013 року №11/6-8934.

9) визнання протиправної бездіяльності Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в особі Головного спеціалісту відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті управління Укртрансінспекції в АР Крим Савельєва Володимира Вадимовича, яку наведено у п.7.1 позову, яка полягає у наступному:

- не з'ясування графіку робочого часу для проведення перевірки,

- не спростування та не врахування заперечень, які надані 17.09.2013 року під час перевірки, у тому числі з правомірності Подання, щодо застосування документу, наданого з порушенням вимог законодавства,

- не спростування та не врахування заперечень у Акті проведення позачергової перевірки і Акті про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов відносно використання для послуг таксі лише автомобіля Honda Accord, р/н НОМЕР_1 та подачі заяви про анулювання ліцензійних карток НОМЕР_6, НОМЕР_7 та НОМЕР_8.

10) визнання протиправними дій Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в особі Головного спеціалісту відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті управління Укртрансінспекції в АР Крим Савельєва Володимира Вадимовича, які наведено у п.7.2 позову, які полягають у наступному:

- 17.09.2013 року розпочата перевірка позивача на підставі Посвідчення за місцем його проживання: АДРЕСА_1, майданчик біля будинку,

- 18.09.2013 року продовжена перевірка на майданчику біля приміщення Управління Укртрансінспекції в АР Крим за адресою: м.Сімферополь, вул.. Надинського, 15, потім у самому приміщенні відповідних Актів.

11) визнання протиправною бездіяльності Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в особі голови Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Пронченко Євгена Анатолійовича, яку наведено у п.9.1 позову, яка полягає у наступному:

- не виконано перевірку щодо наявності законних підстав для перевірки, а саме не виявлено факту спотворення дійсної назви Подання з ціллю штучної підгонки до вимог законодавства, не проаналізовано зміст Подання відносно відсутності порушення Ліцензійних умов та непоширення зазначених порушень на ФОП і не виявлено факту відсутності повноважень на позачергову перевірку,

- не виконано перевірку щодо змісту результатів Акту №81, а саме на предмет доведеності стверджень про порушення та не звернуто уваги на заперечення, Акт №81 не містить жодного правомірно ствердження про порушення Ліцензійних умов і містить 12 неправомірних тверджень про порушення законодавств, Акт №81 містить порушення самим відповідачем вимог ст.20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ст.3, ч.3 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»,

- не виконано перевірку щодо змісту Акту №81, а саме не виконано перевірку обґрунтування стверджень факту допуску до надання послуг з перевезення автотранспортних засобі ВАЗ 2105 р/н НОМЕР_9, ВАЗ 21011 р/н НОМЕР_3 та ВАЗ 21013, р/н НОМЕР_4, які не пройшли планового технічного обслуговування,

- не прийнято до уваги подачу письмової заяви про анулювання ліцензійних карток НОМЕР_6, НОМЕР_7 та НОМЕР_8.

12) визнання протиправними дій Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в особі голови Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Пронченко Євгена Анатолійовича, які наведено у п.9.2 позову, які полягають у виданні наказу №783 від 24.09.2013 року «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій», відповідною частиною якого анульовано ліцензію ФОП ОСОБА_2, на внутрішні перевезення пасажирів на таксі серії НОМЕР_5 зі строком дії від 26.09.2012 року - необмежений.

13) скасування наказу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті № 783 від 24.09.2013 року «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій» в частині анулювання ліцензії серії НОМЕР_5 від 26.09.2012 року, виданої ФОП ОСОБА_2 на право провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх переведень пасажирів та таксі;

14) зобов'язання Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті провести внутрішню перевірку порушень службових обов'язків начальника управління Укртрансінспекції в АР Крим Павлюченко Миколи Олексійовича, Головного спеціалісту відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті управління Укртрансінспекції в АР Крим Савельєва Володимира Вадимовича та вжити до них заходи відповідно до чинного законодавства України, повідомити про вжиті заходи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій та бездіяльністю, які допущенні контролюючими органами та посадовими особами під час проведення відповідних перевірок господарської діяльності позивача, розгляду його скарг, а також безпідставністю рішення щодо анулювання ліцензії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.12.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.01.2014 року закінчено підготовче провадження у справі та до участі у справі в якості других відповідачів залучено:

- Державтоінспектора ВДАІ Феодосійського ГУМВС України майора міліції Костюка Олександра Анатолійовича;

- Начальника управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковника міліції Загинайла Володимира Миколайовича;

- Начальника управління Укртрансінспекції в АР Крим Павлюченка Миколу Олексійовича;

- Головного спеціалісту відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті управління Укртрансінспекції в АР Крим Савельєва Володимира Вадимовича;

- Голову Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Пронченко Євгена Анатолійовича.

В судове засідання позивач не з'явився, про дату, місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином. Заявив клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідачі явку своїх представників в судове засідання також не забезпечили, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялись судовими повістками.

Позиція відповідачів відносно заявлених позовних вимог викладена у письмових запереченнях на позовну заяву.

Відповідач Міністерство внутрішніх справ України у запереченнях на адміністративний позов зазначив, що жодним законодавчим актом не передбачені повноваження міністерства щодо скасування акту перевірки, припису та подання. Відносно позовних вимог про проведення внутрішньої перевірки порушень службових обов'язків посадовців УДАІ, міністерство звернень позивача не отримувало.

Відповідач державтоінспектор ВДАІ Феодосійського ГУМВС України майор міліції Костюк О.А. надіслав заяву, згідно якої проти задоволення позову заперечує, посилаючись на правомірність дій по виявленню та фіксації порушень.

Відповідач начальник управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковник міліції Загинайло В.М. у письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що відповідно до положень Закону України «Про дорожній рух» та Положення про державну автомобільну інспекцію МВС України», на підрозділи та працівники Державтоінспекції покладені обов'язки забезпечення безпеки дорожнього руху, для чого надано право здійснювати контроль за додержанням власниками транспортних засобів вимог законодавства, правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки руху; давати обов'язкові для виконання приписи, вносити подання про усунення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень. Крім того зазначив, що підставою для проведення перевірки позивача стала дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля ВАЗ-21011, н/з НОМЕР_3, який належить позивачу та на який видано ліцензійну картку серії НОМЕР_6 до ліцензії НОМЕР_5.

Представник відповідача Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та посадових осіб управління Укртрансінспекції в АР Крим у письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що перевірка позивача проводилася на підставі отримання повідомлення від УДАІ ГУ МВС України в АР Крим та Положення про порядок контролю та за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом. Під час перевірки виявлені порушення п.2.3.4 та п.4.1.5 Ліцензійних умов, а саме ліцензіат не забезпечує проведення технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів ВАЗ 2105 р/н НОМЕР_9, ВАЗ 21011 р/н НОМЕР_3 та ВАЗ 21013 р/н НОМЕР_4, які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів, та неналежно ведеться сервісна книжка на транспортний засіб Honda Accord, р/н НОМЕР_1.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Державтоінспектором ВДАІ Феодосійського ГУМВС України майором міліції Костюком О.А. 14.08.2013 року проведена перевірка додержання вимог законів, правил і нормативів у сфері безпеки дорожнього руху ФОП ОСОБА_2 за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 31.07.2013 року, за результатами якої складено відповідний Акт (а.с.27-31), у якому зафіксований ряд порушень.

Відповідно до вищезазначеного акту 31.07.2013 року о 03 годині 00 хвилин у м.Феодосія водій автомобілю ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_3, гр. ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, рухаючись по вул.Чкалова, з боку вул. Степаняна у бік вул. Кримська, біля будинку №171 скоїв наїзд на пішохода, який рухався по проїжджій частині по ходу руху автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід загинув. Автомобіль ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_3, 1987 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_2 Згідно бази ліцензіатів Укртрансінспекції на даний автомобіль є ліцензійна картка серії НОМЕР_6 до ліцензії НОМЕР_10 на ОСОБА_2 (м.Феодосія), строк дії необмежений, але при перевірці ліцензійна картка не надана. Зі слів власника транспортний засіб не використовується для надання послуг з перевезення пасажирів.

Згідно НАІС Департаменту ДАІ на даний автомобіль видано протокол проходження обов'язкового технічного контролю автомобілю №00064-01157-13 (АА №398805), виданий 16.05.2013 року Вимірювальною лабораторією №10 СТО «Сімферопольської філії ТОВ «Компанія АТК», строк наступної перевірки - 16.05.2014 року. Страховий поліс АС №2974362 виданий ПрАТ СТ «Іллічівське», строк дії до 14.05.2014 року. Технічне обслуговування транспортного заходу згідно пробігу не проводиться, інформація про проведення останнього ТО відсутня.

За результатами перевірки автогосподарства 14.08.2013 року встановлено, що вимоги Закону України «Про дорожній рух» виконуються не в повному обсязі, що негативно впливає на забезпечення безпеки дорожнього руху. На виконання вимог Законів України «Про міліцію», «Про дорожній рух», Державтоінспектором ВДАІ Феодосійського ГУМВС України майором міліції Костюком О.А. видано припис позивачу (а.с.32-34) із чотирнадцятьма заходами та необхідністю повідомлення до 14.09.2013 року про вжиті заходи.

Крім того, за результатами перевірки начальником управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковником міліції Загинайло В.М. внесено подання до начальника Управління Укртрансінспекції в АР Крим Павлюченка М.О. про проведення позапланової перевірки дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог транспортного законодавства і ліцензійних умов №11/6-8934 (а.с.52-54), згідно якого запропоновано провести позапланову перевірку дотримання позивачем вимог транспортного законодавства і Ліцензійних умов.

16.09.2013 року Управлінням Укртрансінспекції в АР Крим прийнято наказ №81 «Про створення комісії з проведення позапланової перевірки ліцензіата» (а.с.198), згідно якого утворено комісію з проведення позапланової перевірки за місцезнаходженням та в автотранспортних засобах ФОП ОСОБА_2, АДРЕСА_1 додержання Ліцензійних вимог провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, згідно ліцензії серії НОМЕР_5 від 26.09.2012 року. Визначено персональний склад комісії та наказано голові комісії з перевірки ліцензіата забезпечити проведення перевірки питань, згідно Додатку №1, у термін з 17.09.2013 року до 18.09.2013 року.

Додатком №1 до наказу (а.с.199-200) визначено перелік питань, які необхідно встановити при здійсненні позапланової перевірки додержання ФОП ОСОБА_2 Ліцензійних умов.

На виконання вищезазначеного наказу Управлінням Укртрансінспекції в АР Крим видано комісії направлення на проведення позапланової перевірки господарської діяльності дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом №81 (а.с.67).

В подальшому, в період з 17.09.2013 року по 18.09.2013 року комісією проведено позапланову перевірки господарської діяльності дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів , багажу автомобільним транспортом, за результатами якої складено Акт №81 від 18.09.2013 року. (а.с.69-73).

Відповідно до вищезазначеного акту виявлені наступні порушення:

- пункту п. 2.3.4 Ліцензійних умов - ліцензіат не забезпечує проведення технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів, а саме транспортних засобів ВАЗ 2105 р/н НОМЕР_9, ВАЗ 21011 р/н НОМЕР_3 та ВАЗ 21013, р/н НОМЕР_4, які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів, не пройшли планового технічного обслуговування;

- пункту 4.1.5 Ліцензійних умов - ліцензіат не забезпечує належного оформлення, ведення та наявність в автотранспортному засобі, що використовується як таксі, сервісної книжки, а саме: неналежно ведеться сервісна книжка на транспортний засіб Honda Accord, р/н НОМЕР_1 (в порушення п. 152 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту проведення сервісного обслуговування транспортного засобу здійснюється з порушенням термінів виконання, згідно даних сервісної книжки проміжок часу між передостаннім ТО-1 та останнім ТО-2 встановлюється більше 2 років); на транспортні засоби ВАЗ 2105 р/н НОМЕР_9, ВАЗ 21011 р/н НОМЕР_3 та ВАЗ 21013, р/н НОМЕР_4 сервісні книжки з відмітками про проведення сервісного обслуговування відсутні.

З актом перевірки №81 від 18.09.2013 року позивача було ознайомлено, про що свідчить його підпис в акті перевірки. З висновками перевірки позивач не погодився в виду того, що подання від 23.08.2013 року складено начальником управління ДАІ з перевищенням повноважень. Також, ОСОБА_2, заперечуючи проти висновків акту, зазначив про те, що ним для надання послуг таксі використовується не 4 транспортних засоби, а тільки автомобіль Honda НОМЕР_1. Інші автомобілі не використовувались для надання послуг таксі, в тому числі внаслідок не проведення ТО, що не проводилось у зв'язку із відсутністю коштів (комерційна причина). До закінчення перевірки були здані ліцензійні карки на три автомобілі в якості додатку до відповідної заяви.

У зв'язку із порушеннями, про які зазначено в акті проведення позапланової перевірки додержання Ліцензіатом Ліцензійних умов від 18.09.2013 року № 81, посадовими особами Управління Укртрансінспекції в АР Крим 18.09.2013 року складено акт № 81/1 про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом (а.с.74).

Відповідно до вказаного акту факт допуску до надання послуг з перевезень автотранспортних засобів ВАЗ 2105 р/н НОМЕР_9, ВАЗ 21011 р/н НОМЕР_3 та ВАЗ 21013, р/н НОМЕР_4, які не пройшли планового технічного обслуговування, відповідно до пункту 7.7.7 Положення свідчить про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, та на підставі пункту 7.7. Розділу VII Положення про порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.07.2010 року №429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2010 року за №561/17856, дають підставу вважати ліцензіата ФОП ОСОБА_2 таким, що не може забезпечити виконання вимог Ліцензійних умов.

Акт перевірки підписаний позивачем 18.09.2013 року із запереченнями. Незгода із актом перевірки обумовлена причинами, що викладені у запереченнях до акту від 18.09.2013 року № 81.

Наказом Державної інспекції України на наземному транспорті № 783 від 24.09.2013 року відповідно до протоколу засідання Ліцензійної комісії Укртрансінспекції від 24.09.2013 року № 37, на підставі акту № 81/1 від 18.09.2013 року, анульовано ліцензії автомобільним перевізникам, у тому числі ліцензію серії НОМЕР_5 від 26.09.2012 року, що була видана ФОП ОСОБА_2 (а.с.76).

Витяг з Наказу № 783 від 24.09.2013 року був направлений на адресу позивача супровідним листом 02-06/5987 від 27.09.2013 року (а.с.75).

Заявою від 28.09.2013 року (а.с.87) позивач звернувся до Начальника Управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковника міліції Загинайло В.М. з проханням скасувати подання від 23.08.2013 року №11/6-8934 (з відповідним додатком до нього - актом, а також припис № 59 від 21.08.2013 року ВДАІ Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, за підписом Державтоінспектора майора міліції О.А. Костюка).

Листом від 24.10.2013 року №11/6-11147 Управлінням Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим було надано відповідь на заяву позивача від 28.09.2013 року (а.с.140-141). У відповіді на звернення зазначено про те, що підстав для скасування подання від 23.08.2013 року №11/6-8934 про проведення позапланової перевірки дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог транспортного законодавства і Ліцензійних умов, не вбачається.

Позивачем 17.10.2013 року на адресу Голови експертно-апеляційної ради при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було направлено скаргу на рішення Державної інспекції України на наземному транспорті щодо анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності «внутрішні перевезення пасажирів на таксі», наказ про анулювання № 783 від 24.09.2013 року, ліцензії серії НОМЕР_5 від 26.09.2012 року (а.с.89-90).

Листом за вих.№9802/0/20-13 від 22.10.2013 року Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було повідомлено ФОП ОСОБА_2 про отримання скарги та було запрошено на засідання експертно-апеляційної ради при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (а.с.95).

Листом від 29.10.2013 року ФОП ОСОБА_2 щодо запрошення на засідання експертно-апеляційної ради при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва просив розглянути скаргу за його відсутності та поштою надіслати прийняте рішення (а.с.96-97).

Наказом Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 29.10.2013 року № 852 відповідно до статей 5 та 7 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», на підставі листа Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 22.10.2013 року №9801/0/20-13, призупинено рішення щодо анулювання ліцензії серії НОМЕР_5 від 26.09.2012 року. Витяг з наказу наявний в матеріалах справи (а.с.116).

На засіданні, що відбулось 05.11.2013 року, Експертно-апеляційною радою при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було здійснено розгляд скарги ФОП ОСОБА_2 За наслідками розгляду скарги ліцензіата на підставі наданих матеріалів Експертно-апеляційною радою встановлено відсутність ознак порушення органу ліцензування, у зв'язку з чим більшістю голосів прийнято рішення № 1.2 про відмову у задоволенні скарги ФОП ОСОБА_2

Результати проведеного засідання зафіксовано у протоколі № 13-13 від 05.11.2013 року, витяг з якого наявний в матеріалах справи (а.с.99-101).

Рішення Експертно-апеляційної ради № 1.2 від 05.11.2013 року було направлено на адресу позивача супровідним листом вих.№10505/0/20-13 від 12.11.2013 року (а.с.98).

На підставі витягу з протоколу № 13-13 від 05.11.2013 року рішення 1.2 Експертно-апеляційної ради Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті 25.11.2013 року видано наказ № 928, яким скасовано наказ від 29.10.2013 року № 852 «Про призупинення рішення щодо анулювання ліцензії» (а.с.103).

Витяг з наказу від 25.11.2013 року № 928 був направлений на адресу позивача супровідним листом №470/02/59-13 від 26.11.2013 року (а.с.102).

Вважаючи дії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та Державної автомобільної інспекції України, а також прийняті ними рішення під час здійснення контролю за додержання законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та у сфері автомобільного транспорту протиправними, позивачем було їх оскаржено

у судовому порядку.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначені Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-ХІІ (далі по тексту - Закон №3353).

Цей Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (стаття 2 Закону №3353).

Згідно із статтею 3 Закону № 3353 державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається на відповідний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України.

У відповідності до статті 51 Закону №3353 контроль у сфері дорожнього руху спрямований на забезпечення дотримання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та об'єднаннями, а також громадянами вимог законодавства України про дорожній рух.

Контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Міністерством внутрішніх справ України, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль) (стаття 52 Закону № 3353).

До повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху згідно із статтею 52-1 Закону №3353 належить, зокрема забезпечення безпеки дорожнього руху, державний контроль, у тому числі шляхом проведення перевірок за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснення державної реєстрації та обліку транспортних засобів, приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами і видача відповідних документів.

Детально повноваження Міністерства внутрішніх справ України визначені Указом Президента України від 06.04.2011 року №383/2011, яким затверджено Положення про Міністерство внутрішніх справ України (далі по тексту Указ № 383).

Одним із основних завдань Міністерства згідно із пунктом 3 Указу № 383 є формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері безпеки дорожнього руху.

Міністерство відповідно до покладених на нього завдань:

- у межах наданих повноважень забезпечує безпеку дорожнього руху (підпункт 36 пункту 4 Указу № 383);

- у межах, визначених законодавством, здійснює державний контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів, які регламентують питання перевезення пасажирів чи вантажів, технічного стану транспортних засобів, будівництва, реконструкції і ремонту автомобільних доріг, вулиць і об'єктів дорожнього сервісу, торгівлі транспортними засобами та підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (підпункт 38 пункту 4 Указу № 383).

Відповідно до підпункту 4 пункту 6 Указу № 383 Міністерство для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку перевіряти дотримання державними органами та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, їх посадовими особами, а також громадянами правил безпеки дорожнього руху, дозвільної системи та інших норм і правил, контроль за виконанням та додержанням яких покладено на МВС України.

Пунктом 7 Указу № 383 встановлено, що МВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, районні, районні в містах, міські управління (відділи), лінійні управління (відділи).

Головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України, є Державна автомобільна інспекція (Державтоінспекція).

Положення про Державну автомобільну інспекцію затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року № 341.

Згідно з пунктом 4 Постанови № 341 Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює контроль за дотриманням власниками (володільцями) транспортних засобів, а також громадянами, посадовими і службовими особами вимог Закону України «Про дорожній рух», правил, норм та стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху;

- здійснює профілактику правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та серед його учасників, вносить до центральних і місцевих органів виконавчої влади та організацій подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню таких правопорушень;

- проводить згідно із законодавством перевірки, пов'язані з дорожньо-транспортними пригодами.

Пунктом 5 Постанови № 341 встановлено, що підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух» та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право:

- перевіряти виконання власниками (володільцями) транспортних засобів вимог законодавства, в тому числі правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху і охорони довкілля, а також вимагати і отримувати від них безплатно необхідні відомості та документацію; здійснювати контроль транспортних засобів Міноборони, Держкомкордону, СБУ, внутрішніх військ МВС, інших утворених відповідно до законів військових формувань тільки в частині дотримання водіями Правил дорожнього руху;

- давати посадовим і службовим особам та громадянам обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень законодавства, в тому числі правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а у разі невиконання таких приписів - притягувати винних осіб до передбаченої законодавством відповідальності.

Таким чином, із змісту наведених норм слідує, що Державтоінспекція як підрозділ Міністерства внутрішніх справ наділена чинним законодавством повноваженнями щодо проведення перевірок за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності законів, правил і нормативів у сфері безпеки дорожнього руху.

Крім того, посадові особи Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків в межах своєї компетенції мають право давати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень законодавства, в тому числі правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відносно зауваження позивача про те, що Законом України «Про дорожній рух» передбачено можливість проведення перевірок тільки підприємств, установ, організацій, в той час як він має статус фізичної особи-підприємця, суд зазначає наступне.

Загальні положення щодо статусу фізичної особи-підприємця визначені Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

За таких обставин, здійснення Державтоінспекцією як підрозділом Міністерства внутрішніх справ України повноважень щодо контролю за додержанням законів, правил і нормативів у сфері безпеки дорожнього руху поширюється також на діяльність фізичних осіб підприємців.

В обґрунтування позовних вимог позивач також зазначав про те, що проведення таких перевірок є компетенцією не Державтоінспекції, а іншого органу - Укртрансінспекції, що слідує з положень Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 «Про затвердження порядку державного контролю на автомобільному транспортні».

Однак, суд звертає увагу на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

В даному ж випадку, державтоінспектором ВДАІ Феодосійського ГУМВС України майором міліції Костюком А.О. проводилась перевірка позивача не з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів, а щодо додержання останнім вимог законів, правил і нормативів у сфері безпеки дорожнього руху.

Як було встановлено вище, право посадових осоіб Державтоінспекції на проведення таких перевірок прямо визначено положеннями Закону України «Про дорожній рух» та Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року № 341.

В адміністративному позові ОСОБА_2 також просив суд визнати протиправною бездіяльність державтоінспектора ВДАІ Феодосійського ГУМВС України майора міліції Костюка А.О.

Під протиправною бездіяльністю посадової особи-суб'єкта владних повноважень слід розуміти пасивну форму поведінки особи, пов'язану з невиконанням нею дій, які вона повинна була і могла вчинити в силу покладених на неї посадових обов'язків і згідно з чинним законодавством України.

Отже, бездіяльність це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб'єкта владних повноважень будь-яких дій.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із змісту позовної заяви вбачається, що порушення прав та інтересів позивача виникло саме внаслідок проведення відповідачем перевірки додержання вимог законів, правил і нормативів у сфері безпеки дорожнього руху, а також складення за її наслідками відповідного акту.

Відтак, зазначене вище свідчить про виконання відповідачем певних дій, його активну поведінку, що, в свою чергу, виключає наявність з боку відповідача бездіяльності.

Підсумовуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача до державтоінспектора ВДАІ Феодосійського ГУМВС України майора міліції Костюка Олександра Анатолійовича, у зв'язку з чим суд відмовляє у їх задоволенні.

Відносно вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності начальника управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковника міліції Загинайла Володимира Миколайовича, суд зазначає наступне.

На думку позивача бездіяльність відповідача полягає у тому, що ним не було надано належної правової оцінки діям підлеглого та змісту складеного ним Акту і Припису, а також не було надано ніякої відповіді на письмове звернення щодо скасування документа за №11/6-8934 від 23.08.2013 року.

Однак, вказані доводи позивача спростовуються документами, наявними в матеріалах справи.

Так, як зазначалось вище, заявою від 28.09.2013 року позивач звернувся до Начальника Управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковника міліції Загинайло В.М. з проханням скасувати подання від 23.08.2013 року №11/6-8934 (з відповідним додатком до нього - актом, а також припис № 59 від 21.08.2013 року ВДАІ Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, за підписом Державтоінспектора майора міліції О.А. Костюка).

Відповідь на заяву позивача було надано тимчасово виконуючим обов'язки Начальника Управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим С.О. Козінцевим (а.с.140-141).

Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Поняття тимчасового замісництва наведено у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 20.01.2005 року № 18-23 «Щодо оплати праці».

У відповідності до цього листа під тимчасовим замісництвом слід розуміти виконання службових обов'язків за більш відповідальною посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це пов'язане з виробничою необхідністю або з розпорядчими функціями, працівником, який працює на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, на час відсутності певної посадової особи її службові обов'язки тимчасово виконуються іншою особою.

З огляду на зазначене вище, надання позивачу відповіді на заяву від 28.09.2013 року не Начальником Управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим Загинайло В.М., а тимчасово виконуючим його обов'язки, не суперечить вимогам законодавства.

Отже, надання відповіді на звернення від 28.09.2013 року тимчасово виконуючим обов'язки Начальника Управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим С.О. Козінцевим жодним чином не порушує прав та інтересів позивача.

Із змісту листа від 24.10.2013 року №11/6-11147 вбачається, що Управлінням Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим було проведено аналіз та перевірку викладених ОСОБА_2 у заяві обставин та було надано їм оцінку. Так, зокрема, у листі вказано на правові та фактичні підстави, за яких державтоінспектором ВДАІ Феодосійського ГУМВС України майором міліції Костюком О.А. проводилась перевірка додержання вимог законів, правил і нормативів у сфері безпеки дорожнього руху.

Викладені вище обставини, що встановлені під час розгляду справи, виключають протиправну бездіяльність з боку начальника управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковника міліції Загинайла Володимира Миколайовича, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Суд також не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправними дій начальника Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковника міліції Загинайла Володимира Миколайовича відносно видачі та направлення до управління Укртрансінспекції в АР Крим подання про проведення позапланової перевірки дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог транспортного законодавства та Ліцензійних умов.

Позиція суду в цій частині обґрунтована тим, що пунктом 4 Положення про Державну автомобільну інспекцію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року № 341, передбачений обов'язок Державтоінспекції вносити до центральних і місцевих органів виконавчої влади та організацій подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню таких правопорушень.

Відтак, враховуючи, що проведеною 14.08.2013 року перевіркою ФОП ОСОБА_2 встановлено порушення останнім вимог чинного законодавства, а також враховуючи, що ФОП ОСОБА_2 не було виконано вимог припису про усунення виявлених перевіркою порушень, суд вважає правомірними дії відповідача відносно направлення подання до управління Укртрансінспекції в АР Крим.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України скасувати акт перевірки додержання вимог законів, правил і нормативів у сфері безпеки дорожнього руху ФОП ОСОБА_2 за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 31.07.2013 року, припис №59 від 21.08.2013 року та подання на проведення позапланової перевірки дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог транспортного законодавства і Ліцензійних вимог від 23.08.2013 року №11/6-8934, то суд зазначає наступне.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Міністерства внутрішніх справ України визначені Указом Президента України від 06.04.2011 року №383/2011. Крім того, повноваження Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху визначені Законом України «Про дорожній рух».

За наслідками вивчення вказаних нормативно-правових актів судом встановлено, що скасування актів перевірок, які проводяться державтоінспекціями, приписів про усунення виявлених перевірками порушень, а також подання на проведення перевірок, не входить до колу повноважень Міністерства внутрішніх справ України.

Таким чином, враховуючи, що суд не може своїм рішенням зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити дії, що не належать до його компетенції, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача в зазначеній частині.

Позивачем у справі також були заявлені позовні вимоги про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України провести внутрішню перевірку порушень службових обов'язків державтоінспектора ВДАІ Феодосійського МВ ГУМВС України майора міліції Костюка Олександра Анатолійовича та начальника управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковника міліції Загинайло Володимира Миколайовича.

Підпунктом 1 пункту 78 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 383/2011 року, встановлено, що Міністерство відповідно до покладених на нього завдань організовує діяльність головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, районних, районних в містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів) (далі - органи внутрішніх справ) і внутрішніх військ МВС України та здійснює управління ними.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.2013 року № 808 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення комплексних інспектувань, цільових та контрольних перевірок службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України.

Пунктами 1.5-1.6 цього Наказу встановлено, що позапланові комплексні інспектування проводяться за рішенням Міністра внутрішніх справ України або його першого заступника, керівників ГУМВС, УМВС або осіб, які виконують їхні обов'язки, за наявності однієї з таких обставин:

встановлення фактів, які є підставою для проведення службового розслідування щодо керівників структурних підрозділів апарату МВС України, ГУМВС, УМВС, районних, районних в містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів) (далі - міськрайліноргани), навчальних закладів і науково-дослідних установ системи МВС України (далі - заклади та установи);

обґрунтоване звернення фізичних та юридичних осіб про порушення посадовими особами структурних підрозділів апарату МВС України, ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів, закладів та установ вимог законодавства;

систематичне порушення посадовими особами структурних підрозділів апарату МВС України, ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів, закладів та установ виконавської дисципліни;

за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністра внутрішніх справ України.

Цільові позапланові перевірки проводяться за наказом, підписаним Міністром внутрішніх справ України, його першим заступником або заступниками Міністра внутрішніх справ України, керівниками ГУМВС, УМВС та їх першими заступниками або заступниками відповідно до їх компетенції.

Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначений Інструкцією, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року № 230.

Згідно з пунктом 2.1 цього Наказу підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Отже, із змісту наведених норм слідує, що підставою для проведення перевірки виконання посадовою особою органу внутрішніх справ своїх посадових обов'язків є наявність відомостей, зокрема, про вчинення нею дій, які порушують права і свободи громадян.

Дії посадових осіб органу внутрішніх справ державтоінспектора ВДАІ Феодосійського МВ ГУМВС України майора міліції Костюка Олександра Анатолійовича та начальника управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим полковника міліції Загинайло Володимира Миколайовича були предметом розгляду у даній справі та під час розгляду справи не було встановлено з боку вказаних посадових осіб порушень прав та інтересів позивача.

До того ж, суд зазначає, що призначення та проведення Міністерством внутрішніх справ перевірки виконання посадовими особами органу внутрішніх справ своїх службових обов'язків передбачає дотримання встановленої законодавством процедури, що визначена у тому числі положеннями Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.2013 року № 808, Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року № 230.

Відтак, суд своїм рішенням не може зобов'язати відповідача вчинити певні дії усупереч встановленій законодавством процедурі.

Відносно вимог позивача, заявлених до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її посадових осіб, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ (далі по тексту - Закон № 2344).

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах (стаття 5 Закону № 2344).

У відповідності до статті 6 Закону № 2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, у тому числі державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Особливості ліцензування на автомобільному транспорті визначені статтею 9 Закону №2344, у відповідності до якої ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.

Підтвердження відповідності перевізника вимогам ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування шляхом перевірки перевізника за місцем його розташування або надання перевізником органу ліцензування сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам.

Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів, зокрема на такий вид робіт як надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначені Законом України від 01.06.2000 року № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі по тексту - Закон № 1775).

Згідно з пунктом 25 частини 3 статті 9 Закону № 1775 ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом.

У відповідності до статті 8 Закону № 1775 суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом затверджені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 02.07.2010 року № 427 (далі по тексту - Ліцензійні умови).

Згідно з пунктом 1.3 Ліцензійних умов органом ліцензування, уповноваженим на здійснення ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, є Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті.

Виконання робіт з надання послуг з перевезення здійснюється ліцензіатами на підставі ліцензії, виданої Укртрансінспекцією, за умови виконання організаційних, технічних та кваліфікаційних вимог, установлених цими Ліцензійними умовами (пункт 2.2 Ліцензійних умов).

Згідно з пунктом 1.9 Ліцензійних умов до ліцензії Укртрансінспекцією та територіальними органами видається ліцензійна картка на кожен автотранспортний засіб, крім причепів та напівпричепів, призначених для використання з вантажними автомобілями.

У відповідності до статті 20 Закону № 1775 контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

Положення про порядок здійснення контролю за додержанням ліцензіатами вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 02.07.2010 року № 429 (далі по тексту - Порядок № 429).

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 429 контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов здійснюють такі органи контролю: орган ліцензування - Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція); територіальні органи Укртрансінспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи).

Контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов за місцезнаходженням ліцензіата та в автотранспортних засобах, що він використовує під час надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом (далі - надання послуг з перевезення) (пункт 2.1. Порядку № 429).

Відповідно до пункту 2.8 Порядку позапланові перевірки дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов проводяться органами контролю на підставах, визначених Законами України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Під час проведення позапланових перевірок з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення цих перевірок.

У відповідності до статті 20 Закону № 1775 ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.

За результатами перевірки орган ліцензування в останній день перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник видається керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, який перевірявся, другий - зберігається органом ліцензування.

Орган ліцензування не пізніше п'яти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або приймає рішення про анулювання ліцензії.

Таким чином, із змісту наведених норм слідує, що єдиною та належною підставою для проведення органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування позапланової перевірки є заява у письмовій формі (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов.

Як свідчать матеріали справи, підставою для призначення начальником управління Укртрансінспекції в АР Крим Павлюченком М.О. позапланової перевірки ліцензіата фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 стало подання начальника управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим Загинайла В.М. (а.с.52-54). Вказане подання містить письмове повідомлення про порушення суб'єктом господарювання (ліцензіатом) умов ліцензійної діяльності із надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.

На думку позивача, начальником управління Укртрансінспекції в АР Крим Павлюченком М.О. було допущено протиправну бездіяльність, що виявилось у відсутності аналізу подання та викладених у ньому обставин.

Компетенцію Укртрансінспекції та повноваження її посадових осіб визначено у Положенні про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, що затверджено Указом Президента України від 06.04.2011 року № 387/2011.

Однак, ні вказаним нормативно-правовим актом, ні будь-якими іншими законодавчими актами України не передбачений обов'язок Укртрансінспекції як органу ліцензування проводити попередній аналіз даних, викладених у письмовому повідомленні (заяві) про наявні порушення ліцензійних умов. Ці дані перевіряються вже безпосередньо під час проведення перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов.

Враховуючи зазначене, суд робить висновок про відсутність протиправної бездіяльності з боку начальника управління Укртрансінспекції в АР Крим Павлюченка М.О. щодо не проведення аналізу подання начальника управління Державтоінспекції Головного управління МВС України в АР Крим Загинайла В.М. від 23.08.2013 року та перевірки обґрунтованості доданих до нього документів, зокрема акту перевірки додержання вимог законів, правил і нормативів у сфері безпеки дорожнього руху ФОП ОСОБА_2 за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 31.07.2013 року.

Позивачем у справі також зазначено про протиправність дій начальника управління Укртрансінспекції в АР Крим Павлюченка М.О. в частині видачі посвідчення на проведення позачергової перевірки дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов

Проте, суд не може погодитися з такою позицією позивача з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, Порядок здійснення контролю за додержанням ліцензіатами вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 02.07.2010 року № 429.

Пунктом 2.12 Порядку № 429 встановлено, що для проведення планових (позапланових) перевірок органи контролю видають наказ про утворення комісії з проведення планової (позапланової) перевірки (далі - комісія), у якому зазначаються найменування ліцензіата, щодо якого здійснюватиметься планова (позапланова) перевірка, та строк проведення такої перевірки.

На підставі наказу про проведення планової (позапланової) перевірки за підписом керівника органу контролю або його заступника оформляється посвідчення на проведення планової (позапланової) перевірки згідно з додатком 1, яке засвідчується печаткою органу державного контролю.

Посвідчення на проведення планової (позапланової) перевірки реєструється в журналі обліку посвідчень на проведення планової (позапланової) перевірки, форму якого наведено у додатку 2.

Сторінки журналу обліку посвідчень на проведення планової (позапланової) перевірки нумеруються, прошнуровуються та скріплюються печаткою органу контролю.

Згідно з пунктом 5.1 Порядку № 429 для проведення планової (позапланової) перевірки голова та члени комісії повинні пред'явити ліцензіату або уповноваженій особі посвідчення на проведення планової (позапланової) перевірки, службові посвідчення та надати копію посвідчення на проведення планової (позапланової) перевірки.

Посвідчення на проведення планової (позапланової) перевірки діє лише протягом зазначеного в ньому строку проведення планової (позапланової) перевірки.

Отже, з огляду на положення зазначених вище правових норм, посвідчення № 81 від 16.09.2013 року на проведення позапланової перевірки дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов видано керівником органу контролю на підставі та в межах наданих повноважень. Посвідчення № 81 від 16.09.2013 року (а.с.197-198) за своє формою повністю відповідає вимогам Порядку № 429 та має всі необхідні реквізити, що визначні у додатку 1 до цього Порядку.

На підставі зазначеного вище, враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в зазначеній частині.

Що стосується вимог позивача в частині оскарження дій та бездіяльності посадових осіб Укртранінспекції безпосередньо під час проведення перевірки дотримання Ліцензійних умов, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

В адміністративному позові позивач вказав на наявність протиправності у діях Головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті управління Укртрансінспекції в АР Крим Савельєва Володимира Вадимовича, а також протиправну бездіяльність вказаного суб'єкта повноважень, що, на думку позивача, виявилась у неврахуванні заперечень відносно протиправності подання як документу, наданого з порушенням вимог законодавства.

Проте, як було встановлено судом вище, до повноважень посадових осіб Укртрансінспекції не входить перевірка правомірності письмової заяви про порушення вимог законодавства. Посадовими особами Укртрансінспекції лише здійснюється перевірка викладених у повідомленні, в даному випадку поданні, обставин. При цьому, викладені у поданні від 23.08.2013 року обставини відносно виявлених порушень з боку позивача кореспондуються із переліком питань, які необхідно встановити при здійсненні позапланової перевірки додержання ФОП ОСОБА_2 Ліцензійних умов. Вказаний перелік питань є додатком до наказу Управління Укртрансінспекції в АР Крим від 16.09.2013 року № 81 (а.с.199-200).

За наслідками вивчення наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що перевірку додержання ФОП ОСОБА_2 Ліцензійних умов проведено посадовими управління Укртрансінспекції з дотриманням встановленої процедури:

за належної підстави - отримання письмового повідомлення (подання) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов,

утворення комісії з проведення позапланової перевірки позивача згідно із наказом №81 від 16.09.2013 року,

оформлення на підставі наказу №81 від 16.09.2013 року посвідчення на проведення позапланової перевірки,

ознайомлення позивача до початку проведення перевірки із наказом №81 від 16.09.2013 року, переліком питань до перевірки,

отримання позивачем до початку перевірки копії посвідчення на проведення перевірки,

проведення перевірки у час, визначений в посвідченні (18.09.2013 року),

складення за результатами перевірки відповідного акту,

ознайомлення позивача із актом перевірки,

отримання позивачем під розписку примірника акту перевірки.

Зазначене вище свідчить про відсутність протиправної бездіяльності з боку голови комісії - головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті управління Укртрансінспекції в АР Крим Савельєва В.В., а також про відсутність ознак протиправності у його діях під час проведення позапланової перевірки додержання ФОП ОСОБА_2 Ліцензійних умов.

У зв'язку з зазначеним, приймаючи до уваги встановлені під час розгляду справи обставини, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача в зазначеній частині.

Що стосується вимог позивача до голови Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Пронченко Євгена Анатолійовича, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, Наказом Державної інспекції України на наземному транспорті № 783 від 24.09.2013 року за підписом голови Пронченка Є.А. на підставі акту № 81/1 від 18.09.2013 року анульовано ліцензії автомобільним перевізникам, у тому числі ліцензію серії НОМЕР_5 від 26.09.2012 року, що була видана ФОП ОСОБА_2 (а.с.76).

Статтею 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено, що орган ліцензування не пізніше п'яти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або приймає рішення про анулювання ліцензії.

Підставою для анулювання ліцензії згідно із статтею 21 Закону №1755 є, у тому числі акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.

Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через тридцять днів з дня його прийняття, крім рішень про анулювання ліцензій, прийнятих згідно з поданою заявою ліцензіата про анулювання ліцензії та в разі смерті ліцензіата (фізичної особи - підприємця), які набирають чинності з дня їх прийняття.

Якщо ліцензіат протягом цього часу подає скаргу до експертно-апеляційної ради, дія даного рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Отже, із змісту наведених норм слідує, що за наявності підстав, визначених статтею 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», орган ліцензування зобов'язаний прийняти рішення про анулювання ліцензії.

Таким чином, враховуючи, що за наслідками проведеної перевірки позивача було встановлено неможливість забезпечити виконання Ліцензійних умов, правомірним є прийняття головою Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Пронченком Є.А. рішення про анулювання ліцензії серії НОМЕР_5 від 26.09.2012 року, що була видана ФОП ОСОБА_2.

Відносно посилання позивача на те, що відповідачем під час прийняття рішення не було проведено перевірку змісту акту № 81/1 від 18.09.2013 року на предмет доведеності стверджень, що свідчить про його протиправну бездіяльність, то суд зазначає, що підставою для анулювання ліцензії є сам факт наявності акту про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов. При цьому, проведення органом ліцензування перед прийняттям рішення про анулювання ліцензії перевірки викладених у акті обставин нормами чинного законодавства, у тому числі Законом України Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 02.07.2010 року № 429, не передбачено.

Враховуючи зазначене вище, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача в зазначеній частині.

Що стосується безпосередньо правомірності прийнятого відповідачем наказу №783 від 24.09.2013 року «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій» в частині анулювання ліцензії серії НОМЕР_5 від 26.09.2012 року, виданої ФОП ОСОБА_2 на право провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх переведень пасажирів та таксі, то суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем 26.09.2012 року було отримано ліцензію серії НОМЕР_5. До ліцензії видані чотири ліцензійні картки на автомобілі Honda Accord р/н НОМЕР_1, ВАЗ 2105 р/н НОМЕР_9, ВАЗ 21011 р/н НОМЕР_3 та ВАЗ 21013 р/н НОМЕР_4.

Підставою для прийняття відповідачем рішення щодо анулювання ліцензії серії НОМЕР_5 від 26.09.2012 року став акт № 81/1 від 18.09.2013 року про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом (а.с.74).

Згідно з вказаним актом неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов виявилась у допуску до надання послуг з перевезень автотранспортних засобів ВАЗ 2105 р/н НОМЕР_9, ВАЗ 21011 р/н НОМЕР_3 та ВАЗ 21013, р/н НОМЕР_4, які не пройшли планового технічного обслуговування.

Посилаючись на безпідставність висновків відповідача про неможливість забезпечити виконання Ліцензійних умов, позивач вказав на те, що ним 18.09.2013 року до органу ліцензування було подано заяву про анулювання ліцензійних карток серії НОМЕР_6, серії НОМЕР_7, серії АА№724393 у зв'язку із невикористанням для перевезення пасажирів автомобілів ВАЗ 2105 р/н НОМЕР_9, ВАЗ 21011 р/н НОМЕР_3 та ВАЗ 21013 р/н НОМЕР_4 (а.с.215). Також, позивач вказав на те, що для надання послуг таксі ним використовується не 4 транспортних засоби, а тільки автомобіль Honda НОМЕР_1.

Однак, суд не може погодитися з вказаними доводами позивача з огляду на наступне.

Стаття 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» містить вичерпний перелік підстав для анулювання ліцензії, серед яких акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.

Пунктом 7.6 Наказу № 429 встановлено, що акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов визначається на підставі акта перевірки (планової, позапланової) або на підставі документів, поданих ліцензіатом до Укртрансінспекції або територіального органу, у разі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, за формою, наведеною у додатку 8.

Згідно із пунктом 7.7. Наказу № 429 неможливістю ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов уважається:

7.7.1. Залучення до надання послуг з перевезень водіїв або персоналу автомобільного транспорту, які не мають відповідної кваліфікації та відповідних документів щодо підтвердження кваліфікації;

7.7.2. Допуск до здійснення робіт із забезпечення проведення перевірки технічного стану, технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв осіб, які не відповідають кваліфікаційним вимогам Ліцензійних умов;

7.7.3. Відсутність договору на отримання послуг з проведення технічного обслуговування, та (або) ремонту автотранспортних засобів, та (або) перевірки технічного стану автотранспортних засобів, та (або) забезпечення проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв, та (або) місця зберігання автотранспортних засобів чи незабезпечення ліцензіатом отримання цих послуг відповідно до укладених договорів (для ліцензіатів, які не мають власної або орендованої матеріально-технічної бази та штатних спеціалістів);

7.7.4. Невиконання вимог щодо зберігання автотранспортних засобів поза межами житлових зон у спеціально пристосованих для цього місцях з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про автомобільний транспорт";

7.7.5. Встановлення факту наявності у ліцензіата водіїв, трудові відносини з якими не оформлено відповідно до положень трудового законодавства;

7.7.6. Відсутність у ліцензіата власних або орендованих автотранспортних засобів, на які видано ліцензійні картки;

7.7.7. Допуск до надання послуг з перевезень (на лінію, в рейс) автотранспортних засобів, які не пройшли планового технічного обслуговування, передрейсову (післярейсову) перевірку технічного стану та санітарного стану, не мають сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів;

7.7.8. Допуск до надання послуг з перевезень водіїв, які не пройшли щозмінного передрейсового медичного огляду;

7.7.9. Допуск до надання послуг з перевезень водіїв, які не мають відповідної медичної довідки щодо придатності до керування автотранспортним засобом установленого зразка;

7.7.10. Допуск до надання послуг з перевезення на таксі легкових автомобілів, у яких відсутнє або несправне відповідне обладнання (для ліцензіатів, що надають послуги з перевезень пасажирів на таксі).

Отже, неможливість забезпечити виконання Ліцензійних умов полягає також у допуску до надання послуг з перевезень (на лінію, в рейс) автотранспортних засобів, які не пройшли планового технічного обслуговування, передрейсову (післярейсову) перевірку технічного стану та санітарного стану, не мають сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів.

При цьому, посилання позивача на те, що ним були здані ліцензійні картки на автотранспортні засоби, щодо яких виявлено порушення, є безпідставним, оскільки вказане порушення мало місце до подання позивачем заяви щодо анулювання ліцензійних карток.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем наказу №783 від 24.09.2013 року «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій» в частині анулювання ліцензії серії НОМЕР_5 від 26.09.2012 року, у зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Відносно вимог позивача про зобов'язання Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті провести внутрішню перевірку порушень службових обов'язків начальника управління Укртрансінспекції в АР Крим Павлюченко Миколи Олексійовича, Головного спеціалісту відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті управління Укртрансінспекції в АР Крим Савельєва Володимира Вадимовича, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування (службової перевірки) в апараті Укртрансінспекції та її територіальних органах, документування й оформлення його результатів, прийняття за ним рішення, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування (службової перевірки) у справи, а також права та обов'язки посадових осіб Укртрансінспекції (далі - посадові особи) під час їх проведення визначені Інструкцією, що затверджена Наказом Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 13.08.2013 року №650.

Пунктом 2.1 цього Наказу визначено, що службове розслідування відносно посадових осіб може бути проведено: а) у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; б) у разі недодержання ними законодавства про державну службу, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки; в) на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри; г) з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.

Приводами для проведення службового розслідування можуть бути: а) звернення (доручення) органів державної влади, підприємств, установ, організацій, представників влади, громадськості або окремих громадян про надзвичайні події, факти правопорушень з боку посадових осіб при виконанні ними своїх службових обов'язків; б) безпосереднє виявлення фактів правопорушень з боку посадових осіб; в) звернення (повідомлення), отримані від посадових осіб апарату Укртрансінспекції та її територіальних органів, про факти вчинення іншими посадовими особами правопорушень; г) матеріали службової перевірки, іншого службового розслідування, перевірки повідомлення, що надійшло за телефоном гарячої лінії до апарату Укртрансінспекції чи її територіальних органів; д) звернення посадової особи про проведення службового розслідування з метою зняття з неї безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

Під час розгляду справи не встановлено підстав для проведення відносно начальника управління Укртрансінспекції в АР Крим Павлюченко Миколи Олексійовича, Головного спеціалісту відділу державного контролю та нагляду за безпекою на наземному транспорті управління Укртрансінспекції в АР Крим Савельєва Володимира Вадимовича перевірки виконання службових обов'язків (службового розслідування).

До того ж, суд зазначає, що призначення та проведення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті перевірки виконання посадовими особами інспекції своїх службових обов'язків передбачає дотримання встановленої законодавством процедури, що визначена у тому числі положеннями Наказу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 13.08.2013 року №650.

Відтак, суд своїм рішенням не може зобов'язати відповідача вчинити певні дії усупереч встановленій законодавством процедурі.

Підсумовуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача в зазначеній частині.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову оформлено та підписано 18.03.2014 року.

Керуючись ст. ст. 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.