14.03.2014

Справа № 271/7337/13-ц

Провадження № 2/271/337/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2014 року

Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді: Воронкова Д.В.,

при секретарі: Гужвій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення, та виселення з квартири,-

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2013 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, на обґрунтування вимог зазначивши, що на підставі договору купівлі-продажу від 16.05.2013 року вона є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач по справі - ОСОБА_2 є чоловіком колишнього власника квартири - ОСОБА_3. На теперішній час відповідач без відповідних правових підстав зареєстрований та мешкає у квартирі, відмовляючись у добровільному порядку звільнити квартиру та знятися з реєстрації, чим порушує її права як власника. Відповідно до ст. 156 ЖК України, ст. 317, 319 ЦК України просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, та виселити його зі спірною квартири.

Позивачка та її представник у судовому засідання позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, не заперечували проти винесення заочного рішення.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином за допомогою телеграм, судових повідомлень, які останнім не отримувалися. Крім того, судова повістка, що направлялася для вручення відповідачу у порядку ч. 3 ст. 76 ЦПК України, була повернута у зв'язку із неможливістю вручення, про що свідчить акт від 03.03.2014 р., складений ТОВ «УК - Альянс Град».

За таких обставин, відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалює заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, свідків, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), суд встановив наступне.

На підставі договору купівлі-продажу від 16.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 4162, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).

З домової книги квартири АДРЕСА_1 вбачається, що за вказаною адресою є зареєстрованим ОСОБА_2, який є колишнім чоловіком ОСОБА_3 (а.с. 10-12).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що з моменту придбання його дружиною вказаної квартири, відповідач у категоричній формі відмовляється знатися з реєстрації та звільнити квартиру.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він є сином відповідача. Під час продажу спірною квартири, яка належала його матері та яка відбулася з тримання усіх вимог закону, його батько категорично відмовився звільнити квартиру та знятися з реєстрації й після продажу квартири досі проживає у вказаній квартирі.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 319 ЦК України передбачає право власника володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб

У відповідності до ст. 386 ЦК України власник може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання порушення свого права власності.

Оскільки позивач є власником вищевказаної квартири, а, згідно ст. 321 ч. 1 ЦК України, ніхто не може бути обмежений в здійснені права власності, то він вправі вимагати усунення перешкод в його праві власності шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням та виселення з квартири.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені відповідно до положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з боку відповідача ОСОБА_2 має місце порушення ст. 317 ЦК України, яке передбачає для позивачки її право користування та розпорядження своїм майном, а тому інтереси позивачки підлягають судовому захисту шляхом усунення перешкод в праві власності, а позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Позивачка не ставить питання про відшкодування судових витрат.

На підставі ст.ст. 317, 319, 321, 328, 383, 386, 405 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення та виселення з квартири,-задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Усть-Каменогорськ Східно-Казахстанської області, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Усть-Каменогорськ Східно-Казахстанської області, з житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Червоногвардійський районний суд м. Макіївки протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: