ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 р. | № 4/132д |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. –головуючого Коробенко Г.П. Фролової Г.М. |
за участю представників: |
позивача | Луценко Д.В., дов. від 20.03.2006 року |
відповідача | Краснянська І.М., дов. від 22.03.2006 року |
прокуратури | не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання | Прокурора Заводського району м. Запоріжжя |
на постанову | Запорізького апеляційного господарського суду |
від | 30.03.2006 року |
у справі | № 4/132д господарського суду Запорізької області |
за позовом | Прокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної виконавчої служби у Заводському районі м. Запоріжжя |
до | Приватного підприємства “Регіональне судово-експертне бюро” |
про | розірвання договорів та стягнення 22 760, 00 грн. збитків |
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 14.06.2006 року у зв’язку з відсутністю судді Полянського А.Г., для розгляду касаційної скарги у справі № 4/132д, призначеної до розгляду на 15.06.2006 року, призначено колегію суддів у складі: головуючий – Муравйов О.В., судді –Коробенко Г.П., Фролова Г.М.
У травні 2005 року Прокурор Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Відділу державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції міста Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства “Регіональне судово-експертне бюро” про розірвання договору б/н від 28.06.2002 року, укладеного між Відділом Державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Запоріжжя та Приватним підприємством “Регіональне судово-експертне бюро” про надання експерно-оціночних послуг на суму 10 800, 00 грн., договору б/н від 28.06.2002 року, укладеного між Відділом Державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Запоріжжя та Приватним підприємством “Регіональне судово-експертне бюро” про надання експерно-оціночних послуг на суму 3 760, 00 грн., договору б/н від 01.08.2002 року, укладеного між Відділом Державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Запоріжжя та Приватним підприємством “Регіональне судово-експертне бюро” про надання експерно-оціночних послуг на суму 8 200, 00 грн. та стягнення з Приватного підприємства “Регіональне судово-експертне бюро” на користь Відділу Державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Запоріжжя суми збитків в розмірі 22 760, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання спірних договорів позивач перерахував відповідачу грошові кошти (платіжними дорученнями від 01.07.2002 року та від 09.08.2002 року), чим повністю виконав свої зобов’язання. Однак, відповідач звіт про експертну оцінку майна Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “Укрпромекологія” на адресу позивача не надав, а неодноразові звернення останнього з цього приводу залишив без будь-якої відповіді.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.08.2005 року (суддя: Зінченко Н.Г.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.03.2006 року (судді: Шевченко Т.М. –головуючий, Коробка Н.Д., Юхименко О.В.) по справі № 4/132д господарського суду Запорізької області, у позові відмовлено.
Мотивуючи судові рішення, господарські суди посилаються на те, що позивач не надав суду доказів забезпечення експерта технічною документацією на об’єкти експертизи, а про неможливість складення експертного висновку і необхідність надання технічної документації на об’єкти обстеження відповідач попереджав позивача листами від 12.11.2002 року № 334, від 17.12.2002 року № 366, від 31.12.2003 року № 370. Крім того, суди зазначають, що як свідчать матеріали справи, відповідачем були здійснені певні дії, спрямовані на виконання умов договорів щодо оцінки майна –дослідження ринку промислового обладнання, обстеження об’єктів експертизи зі складанням фототаблиць.
Не погоджуючиcь з постановою, Прокурор Заводського району м.Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної виконавчої служби у Заводському районі м. Запоріжжя звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.03.2006 року по справі № 4/132д господарського суду Запорізької області, в якому просить постанову та рішення у справі скасувати, прийняти рішення про стягнення з Приватного підприємства “Регіональне судово-експертне бюро” на користь Державної виконавчої служби у Заводському районі м. Запоріжжя 22 760, 00 грн. збитків, розірвання договорів про надання експертно-оціночних послуг від 28.06.2002 року на суму 10 800, 00 грн., від 28.06.2002 року на суму 3 760, 00 грн., від 01.08.2002 року на суму 8 200, 00 грн., укладених між Відділом Державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м.Запоріжжя та Приватним підприємством “Регіональне судово-експертне бюро”, мотивуючи касаційне подання доводами про порушення судом норм матеріального права, зокрема, Закону України “Про виконавче провадження”, Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. Зокрема, заявник зазначає, що позивач своєчасно, у встановлені договором строки, виконав свої зобов’язання за спірними договорами, а відповідно до розділу 2 вказаних договорів відповідач повинен надати результати експертної оцінки після оплати позивачем відповідних послуг.
Відповідач надав відзив на касаційне подання, в якому просить касаційне подання залишити без задоволення, постанову залишити без змін, посилаючись на обґрунтованість її прийняття.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, між відділом Державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції міста Запоріжжя та Приватним підприємством “Регіональне судово-експертне бюро” укладено договори про надання експертно-оціночних послуг від 28.06.2002 року на суму 10800 грн., від 28.06.2002 року на суму 3760 грн., від 01.08.2002 року на суму 8200 грн.
На виконання умов зазначених договорів відділ Державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції міста Запоріжжя перерахував на рахунок відповідача кошти у розмірі 22760 грн. платіжними дорученнями №2 від 01.07.2002 року на суму 14560 грн. та №6 від 09.08.2002 року на суму 8200 грн.
Листами від 12.11.2002 року №334, від 17.12.2002 року №366, від 31.12.2003 року №370 Приватне підприємство “Регіональне судово-експертне бюро” зверталось до відділу Державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції міста Запоріжжя, якими повідомляло замовника про неможливість складення експертного висновку та необхідність надання технічної документації на об’єкти обстеження.
Замовник правовстановлюючої документації на об’єкти проведення експертної оцінки не надав, відповіді на зазначені листи не направляв.
Згідно пункту 2.4 договорів про надання експертно-оціночних послуг від 28.06.2002 року та від 01.08.2002 року, виконавець зобов’язаний попереджувати замовника про неможливість проведення експертної оцінки через незалежні від експерта причини у письмовій формі. При виконанні зобов’язань, вказаних в пункті 2.1 даних договорів виконавець керується діючим законодавством та даними договорами (пункт 2.5 договорів).
Відповідно до статей 29, 30 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” оцінювач має право доступу до майна, яке оцінюється, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для оцінки.
В свою чергу, замовник, відповідно до пункту 3.2 зазначених договорів зобов’язаний забезпечувати виконавця всім необхідним для проведення експертної оцінки.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, колегія погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанції, що невиконання відповідачем зобов’язань за договорами про надання експертно-оціночних послуг від 28.06.2002 року та 01.08.2002 року сталося внаслідок неналежного виконання замовником умов зазначених договір, господарські суди дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що постанова у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання Прокурора Заводського району м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.03.2006 року по справі № 4/132д господарського суду Запорізької області залишити без змін.
Головуючий О. Муравйов
Судді Г. Коробенко
Г. Фролова