Кіровський районний суд міста Макіївки

Донецької області

Провадження № 2/268/345/14

Справа № 268/3940/13-ц

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2014 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуюча суддя Шуляк Л.В.

при секретарі Стонога О.В.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та відшкодування судових витрат,

у с т а н о в и в:

09 жовтня 2013 року публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та відшкодування судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачкою взятих на себе кредитних зобов'язань.

Представник позивача - Семенюк С.Я., яка діє на підставі довіреності юридичної особи, надала суду заяву про підтримку позовних вимог і можливість розгляду справи за її відсутності.

Зі змісту позовної заяви убачається, що 18 березня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Плюс Банк», правонаступником якого у зв*язку з перейменуванням є публічне акціонерне товариство «Ідея Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Б92.125.7.0002, за умовами якого відповідачці надано споживчий кредит у сумі 9384 грн. у тимчасове користування терміном на 12 місяців зі сплатою 2.5500% за кожен день користування кредитними коштами. Повернення кредиту передбачалось щомісячними платежами згідно узгодженого графіку. Позичальник ОСОБА_1, яка отримала суму кредиту в повному обсязі, не виконала належним чином своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого за цим договором станом на 11 вересня 2013 року заборгованість становить: за кредитом - у сумі 9384 грн., простроченні проценти за користування кредитними коштами - 9091 грн. 66 коп., строкові проценти - 61 грн. 70 коп., віндикаційні витрати - 10 грн., пеня за прострочення строків грошового зобов'язання за період з 11 вересня 2012 року по 11 вересня 2013 року - у сумі 32568 грн. 92 коп., а у загальному розмірі - 51 116 грн. 28 коп.

Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідачки, якою суттєво порушуються законні права кредитора, Банк просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену у позові заборгованість за кредитним договором - 51 116 грн. 28 коп. та судовий збір, сплачений при зверненні до суду - 511 грн. 16 коп.

Відповідач ОСОБА_1 позов публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» визнала частково та у судовому засіданні пояснила, що 18 березня 2011 року вона на поточні потреби за кредитним договором отримала у ПАТ «Плюс Банк» грошові кошти у сумі 9384 грн. Вона ознайомилася з умовами договору, який підписала власноручно. У подальшому у зв'язку з фінансовими труднощами, погіршенням її та її матері стану здоров*я вона об'єктивно не мала і не може на теперішній час виконувати взяті на себе зобов'язання за договором кредиту та повернути суму кредиту і сплатити по ньому відсотки. Вона погоджується з наведеним у позові розміром нарахованої позивачем заборгованості за кредитом та процентами, штрафних санкцій. При цьому просить застосувати спеціальний строк позовної давності за вимогами Банку про стягнення з неї неустойки, який позивачем пропущено і в цій частині позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення відповідачки і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Цивільно-правовий договір у частині першій статті 626 Цивільного кодексу України визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами частини 1 статті 1054 цього Кодексу встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

18 березня 2011 року публічне акціонерне товариство «Плюс Банк» (Банк), правонаступником якого у зв*язку зі зміною назви є публічне акціонерне товариство «Ідея Банк», і громадянка України ОСОБА_1 (Позичальник) уклали кредитний договір № Б92.125.70002, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику строковий кредит у сумі - 9384 грн. на строк 12 місяців на споживчі цілі - поточні потреби, зі сплатою: за користування кредитом відсотків у розмірі 10 % річних від залишкової суми кредиту; за обслуговування кредиту банком у загальному розмірі 2,55 % щомісячно від початкової суми кредиту в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені строки. Погашення заборгованості повинно здійснюватись згідно узгодженого між сторонами графіка в наступному порядку: до 18 числа кожного місяця, при чому перші одинадцять внесків у рівній сумі - 1064 , 29 грн., а останній внесок - 1067 грн. 36 коп. до 18 березня 2012 року. При цьому щомісячний внесок складається із оплати за кредитом, відсотків і комісії. Крім того, в тексті договору сторони визначили, що: позичальник доручає та дає розпорядження Банку переказати в безготівковій формі кредитні кошти - Страховику в частині суми страхового платежу, належного Страховику, через транзитний рахунок Банку (п.1.3); за перерахунок кредитних коштів Банк стягує комісію в розмірі 6.25% в момент видачі кредиту ( пункт 1.6).

Заявою № Б92.125.70002 від 18 березня 2011 року ОСОБА_1 приєдналася до договору добровільного страхування життя страховиком ПрАТ «Страхова компанія УНІКА Життя», за умовами якого страхова премії становить 798 грн. 64 коп.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно норми статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зазначений кредитний договір укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженою на це посадовою особою Банку та особисто ОСОБА_1 Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. Відповідачкою він не оспорений та в судовому порядку недійсним не визнаний. Відтак, на теперішній час вказаний правочин є чинним, тому у відповідності до положень статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

За вимогами статей 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК).

Свої зобов'язання за кредитним договором Банк виконав належним чином і ОСОБА_1 отримала вказану в договорі суму грошових коштів, що підтверджено документально. При цьому при видачі кредиту Банком страховику був перерахований страховий платіж у загальному розмірі 789 грн. 64 коп. та утримана комісія за перерахунок кредитних коштів у сумі 585 грн. 36 коп.

Між тим наявними в матеріалах справи розрахунковими документами Банку встановлено, що ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу за кредитним договором.

У розрахунку публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» зазначено, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Б92.125.7.0002 від 18 березня 2011 року станом на 11 вересня 2013 року становить: 51116 грн. 28 коп. та складається з: 9384 грн. - заборгованості за кредитом; 9091 грн. 66 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 61 грн. 70 коп. - заборгованості по строковим відсоткам за користування кредитом; 10 грн. - віндикаційні витрати, 32568 грн. 92 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що позичальником ОСОБА_1 платежі згідно умов кредитного договору не здійснювались.

Тим самим, враховуючи викладене, судом встановлено існування у публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» суб'єктивного цивільного права щодо стягнення заборгованості за спірним кредитним договором у зв'язку з встановленим фактом порушення відповідачкою його умов.

Судом визнається правильним представлений позивачем розрахунок суми заборгованості за кредитом, відсотками за його користування і віндикаційним витратам.

У матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані, що відповідачка вживала належних заходів для виконання зобов'язання по даному правочину, у зв'язку з чим порушення зобов'язання визнається судом таким, що сталося з її вини.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконала зобов'язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії відповідачки є неправомірними, тому позов в частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту - 9384 грн., відсотками за користування кредитними коштами - 9091 грн. 66 коп., строковим відсоткам - 61 грн. 70 коп. і віндикаційним витратам - 10 грн. підлягає задоволенню.

Правовим наслідком порушення виконання зобов*язання та одним із видів цивільно-правової відповідальності у відповідності до частини 1 статті 546 та пункту 3 частини 1 статті 610 ЦК України є встановлена договором або законом неустойка.

Поняття неустойки дано в статті 549 ЦК України, згідно якої неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту наведених норм закону випливає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов*язання за кожен день прострочення виконання та залежить не тільки віл суми несвоєчасно виконаного грошового зобов*язання, а й від часу такого невиконання. Як вид цивільно-правової відповідальності пеня застосовується виключно у грошових зобов*язаннях та стимулює боржника до оперативності їх виконання, оскільки її розмір збільшується в залежності від кількості днів прострочення виконання.

Штрафом же є неустойка, що має разовий характер, обчислюється залежно від суми невиконання або неналежного виконаного зобов*язання та визначається у часі настання однієї ї подій: невиконання або неналежне виконання зобов*язання.

Пунктами 2.3 та 2.4 зазначеного кредитного договору передбачена відповідальність за порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення позичальником строків сплати платежів по кредиту банк має право нараховувати та стягнути з позичальника витрати, пов*язані з супроводом та стягненням простроченої заборгованості за даним договором ( у тому числі, але не обмежуючись, на листування, телефонні дзвінки, виїзди до позичальника, розшук позивальника, послуги сторонніх організацій, згідно з тарифами банку). При цьому Позичальник зобов*язаний на вимогу банку сплатити зазначені витрати: в разі прострочення позичальника від 30 до 60 днів - за дії банку, здійсненні в межах зазначеного періоду прострочки; в разі прострочення позичальника понад 60 днів - за дії банку, здійснені починаючи з першого дня прострочки. Банк має право стягнути з позичальника пеню (штрафні санкції), що нараховуються за кожен день прострочки на прострочену суму (кредиту, процентів, плати за обслуговування кредиту) в розмірі: 0,15% - в період прострочення оплати від 1 до 60 днів та 0,65 % - в період прострочення оплати з 61 дня та по день повного погашення боргу за цим Договором.

Згідно довідки-розрахунку публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» ОСОБА_1 нарахована пеня за несвоєчасне виконання умов кредитного договору за період з 11 вересня 2012 року по 11 вересня 2013 року у розмірі 32568 грн. 92 коп., розмір якої відповідачкою не оспорював ся.

Частиною другою статті 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік, у тому числі і щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність, встановлена законом, відповідно до вимог частини першої статті 259 ЦК України, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 5.2. кредитного договору сторони визначили, що даний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами (дата, вказана на першій сторінці цього договору) тобто з 18 березня 2011 року. Зобов*язання сторін є дійсними до повного їх виконання.

З наведеного витікає, що сторони не реалізували надане статтею 259 ЦК України право за зміну тривалості позовної давності, не домовившись про встановлення позовної давності за спорами, які випливають з цього договору, в тому числі і щодо вимог про стягнення неустойки (пені).

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

З представленного Банком розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за спірним кредитним договором убачається, що відповідачка після отримання кредиту не здійснила жодного платежу за кредитом та сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» заявлені вимоги про стягнення з ОСОБА_1 неустойки (пені) за несвоєчасне виконання умов кредитного договору, яка утворилася за останній рік - за період з 11 вересня 2012 року по 11 вересня 2013 року.

Позичальник у відповідності до пункту 2.1 договору зобов'язаний повернути кредит Банку до 18.03.2012 року разом з процентами та платою за кредитне обслуговування в 12 щомісячних внесках, при цьому перші 11 внесків у рівній сумі 1064,29 грн., а останній внесок 1067 грн. 36 коп.

Відповідно до частини 1 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами ( ч.1 ст. 252 ЦК).

Згідно частини 5 статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За наведених обставин стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням Банка до суду, а починається з 18 березня 2012 року - дати внесення останнього внеску за умовами договору.

Позов про стягнення заборгованості направлено публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» поштовою кореспонденцією до суду 09 жовтня 2013 року.

Таким чином, приймаючи до уваги, що до вимог про стягнення неустойки у відповідності до частини другої статті 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік, право на стягнення з ОСОБА_1 неустойки виникло з 18 березня 2012 року, а отже при пред'явленні позову про стягнення з ОСОБА_1 неустойки юридичною особою річний строк позовної давності пропущено.

Позивачем публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» не надано суду будь - яких доказів, які засвідчують, що причина пропуску позовної давності за вимогами про стягнення неустойки (пені) має об'єктивний та незалежний від позивача характер та яка позбавила його можливості у передбачений законом строк звернутися до суду за захистом порушеного права, та переривання перебігу позовної давності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що строк звернення публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 за вимогами про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання умов кредитного договору за період з 11 вересня 2012 року по 11 вересня 2013 року у розмірі 32568 грн. 92 коп. пропущено без поважної причини, тому з цих підстав відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в порядку статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд визнає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» підлягають частковому задоволенню.

У частині 1 статі 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально підтверджено відповідним платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 511 грн. 16 коп. З урахуванням розміру заявлених (51116 грн. 28 коп.) та задоволених (18547, 36 грн.) позовних вимог публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», що становить 36,28 % з відповідачки на користь позивача пропорційно підлягає стягненню судовий збір у сумі 185 грн. 45 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215, Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 13, 204, 256, 258, 259, 509, 525-527, 546, 549, 551, 610-611, 616, 627, 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та відшкодування судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Макіївки Донецької області, що зареєстрована і проживає за адресою: 86106, АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» суму заборгованості, що утворилася станом на 11 вересня 2013 року за кредитним договором № Б92.125.7.0002 від 18 березня 2011 року: непогашений кредит - 9384 грн.; прострочені відсотки за користування кредитними коштами - 9091 грн. 66 коп.; строкові відсотки - 61 грн. 70 коп., віндикаційні витрати - 10 грн., а також понесені судові витрати: судовий збір у сумі 185 грн. 45 коп. , а у загальному розмірі - 18732 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 81 коп.

У задоволенні решти позовних вимог публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Л.В. Шуляк