Справа № 407/487/14-ц
2/407/421/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 березня 2014 року. Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:
головуючого-судді : Афанасьєва В.О.
при секретарі : Лисенко Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Антрацит справу за позовом Прокурора міста Антрацита в інтересах держави в особі КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми понесених витрат на стаціонарне лікування,
В С Т А Н О В И В :
Прокурор міста Антрацита в інтересах держави в особі КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми понесених витрат на стаціонарне лікування, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради витрати за стаціонарне лікування особи, що потерпіла в наслідок злочину в сумі 4014 грн. 96 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Прокуратура міста Антрацит виступає в інтересах держави в особі КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради, оскільки фінансування вказаного медичного закладу здійснюється з бюджету, тобто за рахунок державних грошових коштів. Таким чином, не відшкодування витрат, які вказано нижче, тягне порушення державних інтересів. Зазначив, що під час досудового розслідування у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про яке 02.08.2013р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030130001832 встановлено, що: 02.08.2013р. приблизно у 14-00 ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ-21099 державний НОМЕР_1, рухався вздовж вул. К. Маркса м. Антрацит зі сторони території смт. Щотово м. Антрацит, в сторону ш-ти 2-2 біс м. Антрацит, в той же час по правому краю вказаної ділянки проїзної частини, біля будинку № 42 в попутному ОСОБА_1 напрямку рухався пішохід ОСОБА_2, яка нехтуючи особистою безпекою, рухалась по проїзній частині по вул. К. Маркса м. Антрацит, яка має дві смуги руху. ОСОБА_1 рухаючись у ясну, сонячну погоду по вул. К. Маркса м. Антрацит, побачивши с правої сторони проїзної частини вул. К. Маркса м. Антрацит пішохода ОСОБА_2, діючи з порушенням вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України не прийняв заходів для зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а діючи навпаки, продовжив рух не зменшуючи швидкості, в результаті чого в районі будинку № 42 по вул. К. Маркса м. Антрацит допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 В результаті ДТП пішоходові ОСОБА_2, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 660 від 20.09.2013 року, заподіяні тілесні ушкодження: політравма, закритий перелам 4-8 ребер лівої половини грудної клітини, 3-8 ребер правої половини грудної клітини зі зміщенням, ЗЧМТ, забій речовини головного мозку 1 ст., посттравматичний правосторонній малий гідроторакс , підшкірна гематома потиличної області, рвані рани правої голені. Забої, синці, садни правого стегна, правої підвздошної області. Забій шийно-грудного відділу хребта. Зазначив, що ці тілесні ушкодження утворились від взаємодії із тупими твердими предметами у короткий проміжок часу, вони могли утворитись при ДТП. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження у ОСОБА_2 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали за собою тривалий розлад здоров'я. У зв'язку із спричиненими тілесними ушкодженнями, ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради в період з 02.08.2013 року по 26.08.2013 рік та на її лікування згідно довідки КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради витрачено 4014 гривень 96 копійок. Вказав, що Ухвалою Антрацитівського міськрайсуду від 28.01.2014 кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Але сума понесених витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2 в сумі 4014 гривень 96 копійок не відшкодована.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній зсаяві.
Суд, дослідивши докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 29 січня 2014 року встановлена вина ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, але кримінальне провадження відносно нього закрито у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (а.с.3-4) Згідно зазначеної ухвали 02 серпня 2013 року ОСОБА_1 скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка управляла транспортним засобом, що спричинило завдання ОСОБА_2 тілесних ушкодженнь середнього ступеня тяжкості, що викликали за собою тривалий розлад здоров'я.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4 встановлено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.
На підставі вищезазначеного, оскільки ухвалою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 29 січня 2014 року встановлена вина ОСОБА_1, шкода завдана скоєним правопорушенням та особа, якій завдана зазначена шкода, тому суд вважає, що зазначений факт є доведеним та не підлягає доказуванню в межах заявленого цивільного позову.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
В зв'язку з завданням ОСОБА_2 тілесних ушкоджень вона перебувала на стаціонарному лікуванні в травмомлогічному відділенні згідно довідки головного лікаря КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради в період з 02.08.2013 року по 26.08.2013 рік та на її лікування витрачено 4014,96 грн. (а.с.5).
На підставі вищщезазначеного, суд вважає, що протиправними діями відповідача, який скоїв дорожньо-транспортну пригоду , а його вина доведена ухвалою суду, завдана шкода здоров'ю ОСОБА_2 в зв'язку із чим вона потребувала лікування. Сума коштів витрачених на лікування ОСОБА_2 підтверджується довідкою головного лікаря КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради, визнана відповідачем в повному обсязі та складає 4014,96 грн.. тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.
Також з відповідача відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню судовий збір, від сплати якого позивач звільнений згідно Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 84, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166,1191 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Прокурора міста Антрацита в інтересах держави в особі КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми понесених витрат на стаціонарне лікування задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради витрати за стаціонарне лікування особи, що потерпіла в наслідок злочину в сумі 4014 (чотири тисячі чотирнадцять) грн. 96 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. (двісті сорок три грн. 60 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту його проголошення.
Особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення надруковано у нарадчій кімнаті.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду В. О. Афанасьєв