Справа №  22А-1295/2006р.                                                     Головуючий в 1 інстанції Бондаренко LA.

Категорія 14,38                                                                       Доповідач в 2 інстанції Приходько К.П.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2006 колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого    Назарчука Р.А.,

суддів:                  Приходька К.П., Заріцької А.О.,

при секретарі   Зозулі Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини А-2215 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2006 року за позовом ОСОБА_1до військової частини А-2215 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,

встановила:

у липні 2006 року позивач звернувся до суду з позов обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є військовослужбовцем в\ч А-2215. відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України за №316 від 12 березня 1996 року «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших формувань» він до березня 2000 року він забезпечувався продовольчими пайками.

Законом України від 17 лютого 2000 року за №1459-111 «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» призупинена дія ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» в частиш одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.

Позивач вважає, що порушене його право на отримання продовольчого забезпечення за рахунок держави і просив суд визнати дії командування в\ч А-2215 незаконними та стягнути з відповідача в\ч А-2215 на його користь заборгованість з виплати грошової компенсації за продовольче забезпечення за період з 11 березня 2000 року по 31 травня 2006 року в сумі 13 515,72 гривень.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду від 19 липня 2006 року позов задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду відповідач оскаржив її в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, і просить постанову суду скасувати і винести нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції послався на те, що за період з 11 березня 2000 року по 31 травня 2006 року всупереч вимогам ч,2 ет.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України за

№316 від 12 березня 1996 року «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших формувань» позивач не забезпечувався продовольчими пайками і не отримував грошової компенсації замість них.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не можливого погодитися оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.

Законом України від 17 лютого 2000 року за №1459-111 «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» призупинена дія ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.

Постанова Кабінету Міністрів України за №316 від 12 березня 1996 року «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших формувань» втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не врахував відсутність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вище викладене постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.202,207 КАС України колегія суддів,

постановила:

апеляційну скаргу військової частини А - 2215 задовольнити. Постанову Бориспільського міськрайонного суду від 19 липня 2006 року скасувати і винести нову постанову.

В задоволенні позову до військової частини А - 2215 ОСОБА_1до військової частини А-2215 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, відмовити.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.