Справа № 136/472/13-ц Провадження № 22-ц/772/892/2014Головуючий в суді першої інстанції:Пороховий Г. І.

Категорія: 46 Доповідач: Камзалов В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Камзалова В.В.

Суддів: Іванюка М.В., Панасюка О.С.

При секретарі: Руденко О.М.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Липовецького районного суду від 4 лютого 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2013 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 березня 1989 року вона уклала шлюб з відповідачем. Цей шлюб було розірвано згідно рішення Липовецького районного суду від

1 вересня 2005 року, свідоцтво про розірвання шлюбу видано - 5 жовтня 2005 року.

У період шлюбу сторонами було придбане житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1. Правовстановлюючі документи на цей будинок були оформлені та видані на ім'я відповідача - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок від

22 грудня 2004 року, виданим Староприлуцькою сільською радою, Липовецького району, Вінницької області. Цей будинок зареєстрований КП « ВООБТІ» 22 грудня 2004 року за відповідачем, реєстровий номер - 439.

Спірний будинок складається з 2-х житлових кімнат, в якому проживає позивачка і разом з нею троє дітей.

Оскільки спільне проживання та користування будинком разом з відповідачем неможливе, позивачка просила суд провести поділ майна, що є у спільній власності, визначивши за нею ідеальну частку у розмірі - 4/5, а за відповідачем - 1/5 ідеальної частки спірного будинку, без його реального поділу.

Під час розгляду справи, позивачка змінила свої позовні вимоги і просила виділити їй ідеальну частку в розмірі - 2/3 частини будинку, а відповідачу - 1/3 ідеальної частки будинку.

Рішенням Липовецького районного суду від 4 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Згідно ч. 3 зазначеної статті за рішенням суду частка майна дружини, може бути збільшена, якщо з нею діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

18 вересня 2012 року Липовецьким районним судом було ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні будинком та вселення. Це рішення набрало законної сили - 1 жовтня 2012 року.

В мотивувальній частині цього рішення зазначено : « Із здобутих у справі доказів судом було встановлено, що право власності на будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачем під час перебування його у шлюбі із відповідачкою, а тому відповідно до положень ст. ст. 60, 61, 70 СК України та ч. 3 ст. 368 ЦК України він належить їм на праві спільної сумісної власності, при цьому враховуючи відсутність між сторонами спору щодо поділу майна, їх частки є рівними».(а . с. 101).

Відповідно до рішення Липовецького районного суду від 7 червня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину та непрацюючу дружину, з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання дітей : сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ? частини всіх видів прибутку щомісячно, починаючи з 17 травня 2005 року і до повноліття дітей ( а. с. 35). Дочка ОСОБА_6 є інвалідом дитинства, про що свідчить посвідчення( а. с. 96).

Згідно довідки відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції від 29 липня 2013 року, заборгованість по сплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_6, рахується за ОСОБА_3 в сумі - 6993 грн. 89 коп. Ця заборгованість нарахована за період з 1 січня 2012 року і по 29 липня 2013 року. ( а. с. 93).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що спірний житловий будинок є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Оскільки, згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 16 грудня 2013 року, цей будинок неможливо поділити в натурі( а. с. 54-85), сторонам слід виділити ідеальні частки будинку.

Враховуючи те, що дочка ОСОБА_6 є інвалідом дитинства і розмір аліментів, що отримує позивачка недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дочки, колегія суддів вважає, що частку позивачки слід збільшити і визнати за нею право власності на 2/3 частки вищезазначеного будинку, а відповідачу слід виділити - 1/3 частки цього будинку.

Колегія суддів, враховуючи вищезазначене, вважає, що оскільки судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, тому відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Липовецького районного суду від 4 лютого 2014 року - скасувати.

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Поділити спільне сумісне майно подружжя і визнати за ОСОБА_2 права власності на 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - 229 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді :