КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа №669/14/14-ц

Провадження №22-ц/792/693/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Варвус Ю.Д.,

суддів: Заїки В.М., Корніюк А.П.,

при секретарі: Рудому В.М.

з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 11 лютого 2014 року за позовом ОСОБА_1 до Юрівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про захист права користування земельною ділянкою.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, звертаючись в суд з зазначеним позовом вказував, що рішенням сесії Юрівської сільської ради від 04 серпня 2008 року йому було виділено в користування земельну ділянку площею 1,0 га та надано дозвіл на оформлення матеріалів по передачі у власність цієї земельної ділянки. На даний час йому стало відомо, що вказану земельну ділянку передано іншій особі, чим порушено його права як землекористувача. Також зазначив, що земельною ділянкою він користувався постійно, однак правовстановлюючі документи на земельну ділянку не виготовив через відсутність необхідних коштів. Враховуючи викладене, просив визнати за ним право користування земельною ділянкою розміром 1,0 га та зобов'язати Юрівську сільську раду повернути надану йому в 2008 році земельну ділянку.

Ухвалою Білогірського районного суду від 21 січня 2014 року в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_3.

_____________________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Давидюк О.І. Категорія: 45

Доповідач: Варвус Ю.Д.

Рішенням Білогірського районного суду від 11 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, а також скасувати рішення сесії Юрівської сільської ради №7 від 28 жовтня 2013 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21 січня 2014 року виданого реєстраційною службою Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_3 Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, залишення поза увагою суду тієї обставини, що ОСОБА_3 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 і відношення до Юрівської сільської ради не має і не є мешканцем села. Батько останнього, ОСОБА_5 добровільно відмовився від земельної ділянки, її не обробляв та при оформленні субсидій в довідках виданих Юрівською сільською радою дану земельну ділянку не вказував. ОСОБА_3 не приймав у спадщину вказану земельну ділянку. Крім того, з часу винесення рішення сесії Юрівської сільської ради на його користь пройшло більше чотирьох років, а суд не застосував строку позовної давності.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка відповідачу у встановленому законом порядку не надавалась, а рішення Юрівської сільської ради Білогірського району від 04 серпня 2008 року „Про надання дозволу на оформлення матеріалів по передачі у власність земельних ділянок", в тому числі і ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га не може свідчити про передачу її або виділення у користування позивачу, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.116 ЗК України відповідного рішення компетентного органу про передачу позивачу спірної земельної ділянки у користування не приймалось.

Даний висновок суду є правильним, підтверджується матеріалами справи і відповідає вимогам закону.

За положеннями ч. 2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 6 ст.118 ЗК України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Тобто підставою для передачі у власність земельної ділянки з земель державної або комунальної власності є проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до вимог ч.3 ст.125 ЗК України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Як вбачається з рішення Юрівської сільської ради Білогірського району від 04 серпня 2008 року „Про надання дозволу на оформлення матеріалів по передачі у власність земельних ділянок" ОСОБА_1 надано згоду на оформлення матеріалів по передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га. До цього часу означене рішення позивачем не виконано. Проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ним не виготовлено і на затвердження сесії Юріївської сільської ради Білогірського району не подано.

Згідно погосподарської книги за 2011-2015 роки (а.с.36-37) та довідки Юрівської сільської ради Білогірського району від 17 грудня 2013 року (а.с.35) в користуванні позивача перебуває земельна ділянка площею 0,65 га, в тому числі: для обслуговування житлового будинку - 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства - 0,40 га.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердили той факт, що позивач протягом 2008-2013 років користувався спірною земельною ділянкою, здійснював на ній посів пшениці, вирощував сільськогосподарські продукти для власної худоби.

Проте саме по собі користування спірною земельною ділянкою без належного її оформлення, відповідно до вимог ст.ст.116, 118, 125 ЗК України, не може бути підтвердженням права позивача на користування нею.

Вказані обставини не були перешкодою для Юрівської сільської ради Білогірського району у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки іншій особі, в тому числі і ОСОБА_3, який звернувся до неї з відповідною заявою та в подальшому передачі земельної ділянки у власність.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про визнання за ним права користування земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства площею 1,0 га та про зобов'язання Юрівську сільську раду повернути надану земельну ділянку.

Що стосується доводів апеляційної скарги про скасування як незаконних рішення сесії Юрівської сільської ради Білогірського району №7 від 28 жовтня 2013 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21 січня 2014 року, виданого ОСОБА_3 то вони є безпідставними, оскільки як вбачається з позовної заяви і матеріалів даної цивільної справи такі позовні вимоги ОСОБА_1 не заявлялися і судом не досліджувалися.

Не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом при розгляді даної справи не вірно встановлені та перевірені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, допущені порушення норм матеріального чи процесуального права і інші доводи апеляційної скарги.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що підстав для зміни чи скасування судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 11 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус