22-ц/775/12086/2013

248/8562/13-ц

Справа № 22ц-775/12086/2013 року Головуючий у 1 інстанції - Сташків Н. М.

Категорія: 27 Доповідач - Лісовий О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого ЛІСОВОГО О.О.,

Суддів: ІВАНОВОЇ А.П., БЕЗРУЧЕНКО Ю.О.

При секретарі ЛЮЛІНІЙ Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку

цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

на заочне рішення Харцизького міського суду Донецької області від 12 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 12 листопада 2013 року у задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено за спливом строку позовної давності.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги посилаючись, на те що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, в обґрунтування доводів зазначає, що у ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» мова йде про позасудовий порядок повернення споживчого кредиту, а не про судовий порядок, позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі зробленою до винесення рішення, отже суд першої інстанції не мав об'єктивних підстав застосовувати позовну давність до вимог банку, оскільки у справі не має заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором №DOX2RX00560336 від 01 грудня 2006 року, зазначивши, що відповідно до умов кредитного договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 2 031,70 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01 грудня 2007 року.

На погашення заборгованості за кредитом відповідач зобов'язаний був сплачувати щомісячний платіж, який складається зі сплати основної суми кредиту, відсотків та комісії, проте зобов'язання за договором не виконав, має заборгованість за кредитним договором, яка станом на 19 вересня 2013 року складає 25 965,34 гривень, в тому числі: заборгованість за кредитом - 2 031,70 гривень, заборгованість за процентами - 9 817,09 гривень, заборгованість із комісії в розмірі 192,01 гривень, у зв'язку з чим йому нараховано пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань, за договором - 12 211,90 гривень, а також штраф у розмірі 500 гривень (фіксована частина) та 1 212,64 гривень (процентна складова).

За таких підстав просило стягнути з відповідача зазначену заборгованість за кредитним договором у розмірі 25 965,34 гривень та понесені судові витрати .

Заслухавши доповідача, представника Банку, який просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 грудня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DOX2RX00560336, який складається із заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт).

Заява позичальника підписана 01 грудня 2006 року особисто, в цій заяві значено, що ОСОБА_1 ознайомився та згодний з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які були надані йому у письмовій формі, своїм підписом він підтвердив факт про надану йому повну інформацію про умови кредитування в «Приватбанку».

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 2 031,70 гривень. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01 грудня 2007 року.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, відповідно до ст. ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, та встановлений договором розмір нарахованих процентів.

Всупереч вказаним вимогам закону ОСОБА_1 кредитний договір належним чином не виконував, має заборгованість, яка станом на 19 вересня 2013 року складає 25 965,34 грн.

Відповідно до ст. 550 ЦК України, незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих виконанням або неналежним виконанням зобов'язання, у нього виникає право на неустойку, штраф пеню).

З цих підстав позивач має право на одержання від відповідача суми заборгованості та неустойки за прострочення обумовлених договором платежів.

Однак, відповідно до пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у гри роки.

Згідно з ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п. 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у п'ять років.

Таким чином, сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності відносно стягнення заборгованості за кредитом до п'яти років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.

Як слідує з заяви позичальника від 01 грудня 2006 року, кредит йому надано на строк 12 місяців із обов'язком його повернення до 01 грудня 2007 року включно.

Отже, відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг п'ятирічного строку позовної давності за вимогами ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором почався 01 грудня 2007 року та сплинув 01 грудня 2012 року, а позов було пред'явлено до суду в жовтні 2013 року, тоб-то поза межами строку позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Таким чином рішення законне і обгрунтоване, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.37, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Заочне рішення Харцизького міського суду Донецької області від 12 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: