Головуючий суду 1 інстанції - Олейнікова Г.М.

Доповідач - Туренко С.І.

Справа № 2-2779/12

Провадження № 22ц/782/5655/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року м. Луганськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Туренка С.І.,

суддів - Авалян Н.М., Максюта І.О.,

при секретарі - Арутюнян Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 22 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Свердловантрацит», Державного підприємства «Ровенькиантрацит», Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, -

в с т а н о в и л а:

05 вересня 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом який було уточнено, та в обґрунтування заявлених позовних вимог вказав, що він працював у відповідача ДП «Свердловантрацит» з 16.10.1985 року до 17.05.1997 року та у відповідача ДП «Ровенькиантрацит» з 15.07.1997 року до 12.02.2002 року у різних відокремлених підрозділах на різних роботах під землею. За час роботи у відповідачів, позивач набув професійне захворювання - пневмосилікоз, і йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності. Професійне захворювання набуте під час роботи у відповідачів, завдає йому моральну шкоду. Так, у результаті набуття професійного захворювання він переніс сильний психологічний стрес та фізичний біль пов'язаний з лікуванням професійного захворювання. Більш того, у результаті професійного захворювання позивач набув фізичних обмежень, які постійно заважають йому реалізовуватися, як особистість. У зв'язку з браком повітря, який обумовлений наявним у позивача професійним захворюванням він погано засинає вночі, іноді відчуває нестерпні позиви до кашлю. Тому він постійно відчуває дискомфорт в особистому житті. Просив стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду, за пережиті моральні та фізичні страждання у зв'язку із набуттям професійного захворювання.

Рішенням суду першої інстанції, позов ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням було задоволено частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням 4000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на зазначене рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин. Просив скасувати рішення Свердловського міського суду від 22 листопада 2013 року та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 04 лютого 1977 року (а.с. 5-6), позивач працював у відповідача ДП «Свердловантрацит» з 16.10.1985 року до 17.05.1997 року та з 13.06.2006 року по 16.04.2012 року, а також працював у відповідача ДП «Ровенькиантрацит» з 15.07.1997 року до 12.02.2002 року у різних відокремлених підрозділах на різних роботах під землею.

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 03 липня 2002 року, професійне захворювання позивача виникло за таких обставин: недосконалість технологічного процесу. Недосконалість засобів індивідуального захисту. Пилеподавлення на ділянках, де виконувались роботи, проводилось не у повному обсязі та неефективно.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обґрунтовано керувався положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції від 23.09.1999 року відповідно до ст. 28 ч. 3 зазначено, що за наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.

Статтею 34 ч.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції від 23.09.1999 року встановлено, що моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

З вищезазначених статей вказаного Закону витікає, що право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії.

Із витягу акту освідчення в МСЕК на ім'я ОСОБА_3 убачається, що йому вперше 29.07.2002 року було встановлено 25% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню пневмоконіозу .

Тобто позивачеві вперше була встановлена стійка втрати працездатності 29.07.2002 року на момент дії Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції від 23.09.1999 року, що не заперечується стороною апелянта. Положення вказаного Закону передбачало виплату компенсації за моральну шкоду Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України, а саме право потерпілих на відшкодування моральної шкоди.

Тобто право у позивача на відшкодування моральної шкоди виникло 29.07.2002 року і тому саме на Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України вищевказаним Законом був покладений обов'язок відшкодувати моральну шкоду незалежно від часу звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Отже, судова колегія вважає доводи апелянта, що позивачем пропущено строк позовної давності, необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу.

Також, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що неналежними відповідачами по справі є Державне підприємство «Свердловантрацит» та Державне підприємство «Ровенькиантрацит», так як право на відшкодування у позивача моральної шкоди виникло з дня встановлення йому вперше стійкої втрати працездатності висновком медико-соціальної експертної комісії, а саме з 29.07.2002 року.

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з отриманим професійним захворюванням і ця шкода повинна бути відшкодована відповідачем Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області.

Пошкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя і це суд визнає доведеним.

З урахуванням стану здоров'я позивача, вимушених змін у його життєвих стосунках, глибину моральних та фізичних страждань з приводу пошкодження здоров'я внаслідок професійного захворювання, ступінь втрати ним професійної працездатності, виходячи із принципу розумності і справедливості судом правильно зроблено висновок щодо завищення позовних вимог та доцільність стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням в розмірі 4000 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги вищезазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.209,303,307,308,313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Ровеньки Луганської області відхилити.

Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 22 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: