Єдиний унікальний номер 262/8216/13-ц Номер провадження 22-ц/775/920/2014
Головуючий у 1 інстанції: Майданніков О.І.
Категорія: 24 Доповідач: Лісовий О.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого ЛІСОВОГО О.О.,
Суддів: ІВАНОВОЇ А.П., КІЯНОВОЇ С.В.
При секретарі ГАНЖЕЛА М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»
на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 09 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 09 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
В апеляційний скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги посилаючись, на те що рішення постановлено з порушенням норм діючого матеріального та процесуального законодавства.
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувшись в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зазначило, що відповідно до укладеного договору № б/н від 30 листопада 2007 року позивач надав, а відповідачка отримала кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Оскільки відповідачка не виконує свої зобов'язання за вказаним кредитним договором, станом на 31.10.2013 року виникла заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 3 810,44 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 11 572,57 грн., штрафу /фіксовану частину/ у розмірі 500 грн., /п'ятсот грн./, штрафу /процентну складову/ у розмірі 769,15 грн., тому позивач просив стягнути з відповідачки зазначену заборгованість та судові витрати на свою користь.
Заслухавши доповідача, представника позивача, який просив задовольнити апеляційну скаргу, відповідачку ОСОБА_1, яка просила рішення суду залишити без змін, заперечуючи проти апеляційної скарги позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України за таких підстав.
Відповідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено, що 30 листопада 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" та відповідачкою укладено кредитний договір, який складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт).
Заява позичальника підписана 30 листопада 2007 року відповідачкою особисто, і в цій заяві значено, що ОСОБА_1 ознайомлена та згодна з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які були надані їй у письмовій формі, своїм підписом вона підтвердила факт про надану їй повної інформації про умови кредитування в «Приватбанку» /а.с. 6 - 10/.
Відповідно до умов кредитного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, платіжну картку було видано строком на 10 місяців.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав до суду доказів перевипуску кредитної картки на нову, крім того позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду, який становить три роки, термін якого сплив у листопаді 2010 року.
Однак такі висновки суду першої інстанції є помилковими, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги апеляційний суд виходить з наступного:
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти / кредит/ у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст. 6ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Із пункту 6.5 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом та відсотками за користування ним, перевитратами платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених договором.
Відповідачка ОСОБА_1 погодилася з умовами та правилами надання банківських послуг, факт отримання кредиту та використання кредитної картки нею не оспорюється.
Із пункту 9.12 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той же строк.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що пролонгація договору полягає у продовженні його строку зі збереженням тих умов, на яких його було укладено (якщо інше не передбачено договором), зокрема щодо самої умови про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції хибно вважав, що строк кредитного договору закінчився, відтак безпідставно застосував при вирішенні цього спору строки позовної давності.
Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачкою зобов'язання за кредитним договором та надано відповідний розрахунок суми заборгованості, що відповідачкою частково або повністю не спростований.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають також стягненню витрати по сплаті судового збору
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 09 грудня 2013 року скасувати.
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 3 810,44 грн., / три тисячі вісімсот десять грн. 44 коп./, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 11 572,57 грн., /одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят дві грн. 57 коп./, штраф /фіксовану частину/ у розмірі 500 грн., /п'ятсот грн./, штраф /процентну складову/ у розмірі 769,15 грн./сімсот шістдесят дев'ять грн. 15 коп./, та судові витрати у розмірі 335,10 грн./триста тридцять п'ять грн. 10 коп./.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: