СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
22 грудня 2006 року | Справа № 20-2/258 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Прокопанич Г.К.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився;
позивача: не з'явився - Міністерство транспорту України;
позивача: Єлістратова В. І., довіреність № 45 від 22.12.05 - Державна установа "Держгідрографія";
відповідача: Зровка І. А., довіреність № 899 від 15.05.06 - Міністерство оборони Російської Федерації;
відповідача: не з'явився - військова частина 49385 Чорноморського флоту Російської Федерації;
розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони Російської Федерації на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 23.11.2006 у справі №20-2/258
за позовом Заступника Генерального прокурора України (вул. Різницька, 13/15, м.Київ, 01601)
в інтересах держави в особі:
Міністерства транспорту України (вул. Горького, 51, м.Київ 46, 01046); (вул. Щорса, 7/9, м. Київ, 03680)
Державної установи "Держгідрографія" (вул. Електриків, 26, м.Київ 176, 04176)
до Міністерства оборони Російської Федерації (вул. Знаменка, 19, м.Москва, 119160)
Військової частини 49385 Чорноморського флоту Російської Федерації (вул. Щитова, 16, м.Севастополь, 99000)
за заявою Міністерства оборони Російської Федерації про відстрочку виконання рішення по справі 20-2/258 про вилучення майна із незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23 листопада 2006 року у справі № 20-2/258 (суддя Шевчук Н.Г.) відмовлено у задоволенні заяви Міністерства оборони Російської Федерації про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 19.12.2002, ухвали господарського суду міста Севастополя від 13.04.2005 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 у справі № 20-2/258 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства транспорту України, Державної установи "Держгідрографія" до Міністерства оборони Російської Федерації, військової частини 49385 Чорноморського флоту Російської Федерації про вилучення майна із незаконного володіння.
Не погодившись з ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23 листопада 2006 року у справі № 20-2/258, Міністерство оборони Російської Федерації звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Севастополя від 23 листопада 2006 року у справі № 20-2/258 скасувати та прийняти нове рішення, яким відстрочити виконання рішення у справі до вирішення міжурядовою комісією Путін-Ющенко питань про навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства у Чорному та Азовському морях, функціонування і перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України та порядку і способу передачі об'єктів і майна Чорноморського флоту.
Міністерство оборони Російської Федерації вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на частину 2 статті 6 Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997, відповідно до якої оцінка стану, приймання та передача об'єктів, кораблів, суден, озброєння, військової техніки та іншого майна Чорноморського флоту здійснюються двосторонньою комісією.
Крім того, Міністерство оборони Російської Федерації вважає, що воно не може виступати стороною у виконавчому провадженні у якості боржника у справі, оскільки не володіє спірними об’єктами у зв’язку з чим їх передача неможлива без рішення Уряду Російської Федерації.
За клопотанням представника позивача - Державної установи "Держгідрографія" та представника відповідача - Міністерства оборони Російської Федерації судочинство здійснювалось російською мовою.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 22 грудня 2006 року у зв'язку з зайнятістю у іншому судовому процесі судді Сотула В.В. та відпусткою судді Гонтаря В.І. було здійснено заміну суддів Гонтаря В.І. та Сотула В.В. на суддів Щепанську О.А. та Прокопанич Г.К.
У судове засідання, яке було призначено до розгляду 22 грудня 2006 року прокурор, представники позивача – Міністерства транспорту України та відповідача - військової частини 49385 Чорноморського флоту Російської Федерації не з’явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.12.2002 у справі № 20-2/258 частково задоволено позов Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства транспорту України, Державної установи "Держгідрографія" до Міністерства оборони Російської Федерації, військової частини 49385 Чорноморського флоту Російської Федерації про вилучення майна із незаконного володіння. У Міністерства оборони Російської Федерації витребувані об'єкти та майно навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, що належать Державній установі "Держгідрографія".
Ухвалою суду від 13.04.2005 Міністерство оборони Російської Федерації зобов'язано передати вказані в резолютивній частині рішення від 19.12.2002 об'єкти і майно навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства Державній установі "Держгідрографія".
Додатковим рішенням господарського суду міста Севастополя від 13 квітня 2005 року по справі №20-2/258 доповнено резолютивну частину рішення господарського суду міста Севастополя від 19.12.2002 по справі №20-2/258 пунктом 5.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 додаткове рішення господарського суду міста Севастополя від 13 квітня 2005 року по справі №20-2/258 залишено без змін.
На виконання вищезазначених судових актів у справі № 20-2/258 позивачу 23.06.2005 видано наказ у порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
У вересні 2006 року Міністерство оборони Російської Федерації звернулось до господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 19.12.2002, ухвали господарського суду міста Севастополя від 13.04.2005 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 у справі № 20-2/258 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства транспорту України, Державної установи "Держгідрографія" до Міністерства оборони Російської Федерації, військової частини 49385 Чорноморського флоту Російської Федерації про вилучення майна із незаконного володіння, посилаючись на неможливість виконання вищезазначених судових актів до вирішення міжурядовою комісією Путін - Ющенко питань про навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства у Чорному та Азовському морях, функціонування і перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України та порядку і способу передачі об'єктів і майна Чорноморському флоту.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача - Державної установи "Держгідрографія" та представника відповідача - Міністерства оборони Російської Федерації, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали з наступних підстав.
Згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, а поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок виконання.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до пункту 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.96 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.
Оскільки доказів того, що питання про передачу конкретного майна відносно якого прийнято рішення у справі вирішується міжурядовою комісією чи включене в план роботи комісії суду не надано, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви Міністерства оборони Російської Федерації про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 19.12.2002, ухвали господарського суду міста Севастополя від 13.04.2005 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 у справі № 20-2/258.
Крім того, воїнські формування Чорноморського флоту Російської Федерації не уповноважені нести будь-яку відповідальність за безпеку мореплавання.
До теперішнього часу ніяких угод між Україною та Російською Федерацією про навігаційно-гідрографічне забезпечення безпеки мореплавання не укладено. Терміни укладення такої угоди Базовими Угодами по Чорноморському флоту не визначені.
Судова колегія не може погодитись з твердженням Міністерства оборони Російської Федерації про неправомірність судових рішень про покладення на Міністерство оборони Російської Федерації зобов'язань з передачі гідрографічного майна власнику, оскільки рішення судів набрали чинності. Виконання рішення господарського суду, яке набрало чинності, не може бути поставлено у залежність від переговорного процесу між Україною та Російською Федерацією у рамках комісії Путін-Ющенко.
Посилання Міністерства оборони Російської Федерації на Угоду між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997, відповідно до якої оцінка стану, приймання та передача об'єктів, кораблів, суден, озброєння, військової техніки та іншого майна Чорноморського флоту здійснюються двосторонньою комісією не можуть бути підставою для задоволення заяви оскільки зазначена Угода не ускладнює виконання рішення чи робить його неможливим.
Отже, висновок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Міністерства оборони Російської Федерації залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 23.11.2006 у справі № 20-2/258 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.П. Горошко
Судді Г.К. Прокопанич
О.А. Щепанська