Справа № 2 - 480 / 08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2008 року. м. Суми.
Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого - судді Бойка В.Б.,
при секретарі - Міщенко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ ПриватБанк” до ОСОБА_1, 3-тя особа : ОСОБА_2
про звернення стягнення на предмет застави,
В С Т А Н О В И В :
Закрите акціонерне товариство комерційний банк “ ПриватБанк” в особі Сумської філії звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони 01.11.2006 року уклали кредитний договір № 943-мк. Відповідно до п.п.1-3 кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії у розмірі 67000 гривень на термін до 31.10.2009 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених графіками погашення кредиту та відсотків, який оформлюється у вигляді додатку до договору та є невід'ємною його частиною.
Станом на 02.11.2007 року заборгованість відповідача становить 65808,73 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони 01.11.2006 року уклали договір застави рухомого майна, згідно з п. 2 якого відповідач надав в заставу автомобіль, модель : MERCEDES-BENZ, рік випуску : 1994 р., тип ТЗ : Фургон - С, № кузова/шасі НОМЕР_1, державний НОМЕР_2. Згідно п. 2.3.6 кредитного договору Банк має право стягнути кредит до настання строків, передбачених п. 1.3 кредитного договору, в т.ч. шляхом звернення стягнення на заставне майно.
З врахуванням викладеного, позивач просить ухвалити рішення про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення кредитної заборгованості.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, оскільки відповідач належним чином виконує покладені на нього договором обов»язки, не має боргу по цим виплатам. Позивач необґрунтовано не визнає проведення оплати в серпні 2007 року в сумі 48500 грн.
3-тя особа в останнє судове засідання не з»явилась, про час розгляду справи повідомлялась. В попередньому судовому засіданні 3-тя особа підтримала заперечення представника відповідача проти позову.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного: як було встановлено під час розгляду справи, сторони 01.11.2006 року уклали кредитний договір № 943-мк ( а.с. 6-14 ).
Відповідно до п.п.1-3 кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії у розмірі 67000 гривень на термін до 31.10.2009 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених графіками погашення кредиту та відсотків, який оформлюється у вигляді додатку до договору та є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п. 3.1 кредитного договору, відповідач платить за користування кредитом відсотки в розмірі 20% річних. Пункт 3.2 договору передбачає, в разі порушення обов'язків щодо погашення кредиту, відповідач повинен сплатити банку відсотки за користування кредитом в подвійному розмірі від ставки, передбаченої п. 3.1 кредитного договору. Пунктом 4.1 кредитного договору - при порушенні відповідачем любого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту , винагородження і комісії банк має право нарахувати пеню в розмірі 0,2% від суми непогашеного платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Станом на 02.11.2007 року заборгованість відповідача становить 65808,73 грн. ( а.с. 18 ), а саме:
- залишок по кредиту - 30319,46 грн.;
- сума нарахованих відсотків - 259,09 грн.;
- сума простроченого кредиту - 13091,03 грн.;
- сума прострочених відсотків - 895,10 грн.;
- сума нарахованої пені - 21244,05 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони 01.11.2006 року уклали договір застави рухомого майна, згідно з п. 2 якого відповідач надав в заставу автомобіль, модель : MERCEDES-BENZ, рік випуску : 1994 р., тип ТЗ : Фургон - С, № кузова/шасі НОМЕР_1, державний НОМЕР_2 ( а.с. 15-17 ).
Згідно п. 2.3.6 кредитного договору банк має право стягнути кредит до настання строків, передбачених п. 1.3 кредитного договору, в т.ч. шляхом звернення стягнення на заставне майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 України, наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 20 договору застави, ст. 20 Закону України «Про заставу», позивач має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
У відповідності до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Статтею 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється з рішенням суду.
Пунктом 18 договору застави визначено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя може здійснюватися шляхом продажу предмета застави із укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою.
Статтею 25 Закону України « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Згідно зі ст. 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення виконання, про що зазначає у рішенні.
За таких обставин, суд вважає, що є підстави для задоволення позову в повному обсязі, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №943-мк звернення стягнення на предмет застави - автомобіль MERSEDES-BENZ, державний НОМЕР_2 що належить відповідачу шляхом продажу вказаного автомобіля Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ ПриватБанк”, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Суд критично відноситься до заперечень представника відповідача та 3-ї особи проти позову, оскільки наданими позивачем доказами спростовано факт внесення оплати за кредитним договором в серпні 2007 року в сумі 48500 грн. ( а.с. 32 ).
Зокрема, відповідно до п. 14 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ №337 від 14.08.2003 року, якщо прибутковий документ заповнено з порушенням вимог, що встановлені цією Інструкцією, або якщо сума наявних коштів менша, ніж сума платежу, то клієнт додає потрібну суму, а документ і готівка повертаються платнику. Порядок анулювання операції та повернення платежу визначаються залежно від внутрішнього порядку банку.
Судом встановлено, що 20.08.2007 року 3-тя особа внесла готівкою позивачу 4850 грн., при цьому платнику було видано платіжний документ з сумою платежу 48500 грн. Помилка мала місце внаслідок западання клавіші на клавіатурі, помилка була виявлена через декілька хвилин.
В порядку, визначеному внутрішніми документами, Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ ПриватБанк”, створеною комісією була проведена ревізія каси, помилкова трансакція була сторнована.
3-й особі було запропоновано прибути в установу банку для анулювання операції , однак ОСОБА_2. необґрунтовано відмовився прибути та повернути платіжний документ, що потягло за собою виникнення цивільного спору.
Позиція позивача в цій частині підтверджується матеріалами службової перевірки ( а.с. 43-50, 82-84 ), показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи № 1213 за 2008 рік, в яких працівники позивача надавали логічні та послідовні пояснення.
Окрім того, судом оглянутий і запис касової операції з участю 3-ї особи ( а.с. 51 ), зроблений установою банку за допомогою системи відеоспостереження. Кількість переданих ОСОБА_2. грошових купюр явно не відповідає сумі в 48500 грн.
Позивач має в своєму розпорядженні і збільшене зображення дії ОСОБА_2. при проведенні розрахунків, відповідачу та 3-й особі було запропоновано прибути до установи банку для перегляду касової операції на відповідній техніці. Цей запис дозволяє навіть виявити номінал грошових купюр, що ОСОБА_2. передавав касиру.
Таким чином, вищевказані докази в їх сукупності спростовують позицію позивача про відсутність боргу за кредитним договором та ці докази у суду сумнівів не викликають.
На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ ПриватБанк” 30 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення та 658 гривень 08 копійок в рахунок відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст. 11, 525-526, 530, 589-590, 1050, 1054 ЦК України, ст. 20 Закону України “ Про заставу “, ст.ст. 25-26 Закону України “ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень “, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ ПриватБанк” задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №943-мк від 01.11.2006 року в розмірі 65 808 гривень 73 копійки ( з яких 30 319 гривень 46 копійок - залишок за кредитом, 259 гривень 09 копійок - нараховані відсотки, 13 091 гривня 03 копійки - сума простроченого кредиту, 895 гривень 10 копійок - прострочені відсотки, 21 244 гривні 05 копійок - пеня ) звернути стягнення на предмет застави - автомобіль MERSEDES-BENZ, 1994 року випуску, тип ТЗ : Фургон-С, № кузова/шасіНОМЕР_1, державний НОМЕР_2 що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 виданого Сумським ОРЕВ ДАІ ГУ-УМВС України 07.03.2003 року ОСОБА_1 що мешкає за адресою :АДРЕСА_1 НОМЕР_4) шляхом продажу вказаного автомобіля Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ ПриватБанк” ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570 ) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Закритому акціонерному товариству комерційний банк “ ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ ПриватБанк” 30 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення та 658 гривень 08 копійок в рахунок відшкодування судового збору.
Особи, що брали участь у розгляді справи, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку шляхом подачі заяви протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду особами, які брали участь у розгляді справи, може бути подана до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.Б. БОЙКО