Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2006 р. Справа № АС-16/455-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Андросовій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Дмітрієв С.В. ( дов. № 58033/9/10-009 від 08.09.2006р. )
відповідача - Пейков В.П. ( дов. № б/н від 30.03.2006р. )
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, ДПІ в м. Суми (вх. № 3108С/2-6) на ухвалу господарського суду Сумської області від 20.07.06 р. по справі № АС-16/455-06
за позовом ДПІ в м. Суми
до 1. ТОВ "Сервіс-L", м. Суми
2. ТОВ "Сотис", м. Київ
про визнання угоди недійсною, -
встановила:
У червні 2006 року Державна податкова інспекція в м. Суми звернулася з позовом до господарського суду Сумської області до ТОВ "Сервіс - L" та ТОВ "Сотис" про визнання недійсним договору № 34/04 від 09.04.2004р. та додаткових угод № 1, № 2 до договору, укладеного між ТОВ "Сервіс - L" і ТОВ "Сотис". Також ДПІ в м. Суми просило стягнути з ТОВ "Сотис" на користь ТОВ "Сервіс - L" грошові кошти в розмірі 56460 грн, які отримані за договором № 34/04 від 09.04.2004р. та стягнути в доход державного бюджету України з ТОВ "Сервіс - L" суму 56460 грн., вартість ремонтно - будівельних матеріалів, отриманих за договором № 34/04 від 09.04.2004р. Одночасно з заявленим позовом, позивач звернувся до суду з клопотанням про забезпечення адміністративного позову, з метою забезпечення позовних вимог просив суд накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ "Сервіс - L" ( а.с. 5 ).
В порядку передбаченому частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання судом першої інстанції взагалі не було розглянуто.
Позивач вказував, що зазначений договір має бути визнаний недійсним на підставі статтей 207, 208 Господарського кодексу України, оскільки у другого відповідача, ТОВ "Сотис" на час укладання спірного договору установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість було визнано недійсним в судовому порядку. Приймаючи до уваги зазначене, як зазначає позивач в позовній заяві "..можна зробити висновок - тільки за складеним між ТОВ "Сервіс - L" та ТОВ "Сотис" договором купівлі - продажу ... установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість якого, визнані недійсними, державі завдано прямих матеріальних збитків, які полягають у ненадходженні до державного бюджету України грошових коштів від сплати податку на додану вартість в сумі 9410 грн." ( а.с. 3 ).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.07.2006р. по справі № АС-16/455-06 ( суддя В.М.Моїсеєнко ) з посиланням на статті 157, 158 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі закрито.
Суд першої інстанції закриваючи провадження у справі з посиланням на статті 173 - 174, 207, 208 Господарського кодексу України дійшов висновку, що господарське зобов*язання є лише наслідком укладання суб*єктами господарських угод, через що у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом про визнання недійсної угоди на підставі статтей 207, 208 Господарського кодексу України. Крім цього, суд першої інстанції, як на підставу закриття провадження у справі посилався на відсутність у позивача права звертатися з таким позовом і за таких підстав до суду, що п. 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" такого права не передбачає ( а.с. 49 ).
Позивач з даною ухвалою не погодився, звернувся до апеляційного суду з скаргою. Просить судове рішення ( ухвалу ) по даній справі скасувати. Постановити рішення, яким направити справу до господарського суду Сумської області для продовження розгляду справи. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при винесенні ухвали невірно застосовані норми статтей 3, 17, 157 Кодексу адміністративного судочинства України. Що стаття 157 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає підстав закриття провадження у справі, на які посилається суд першої інстанції. Вважає помилковим висновок суду щодо відсутності у податкового органу права на звернення до суду з позовом про визнання недійсною угоди ( а.с. 53 - а.с. 54 ).
Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу за підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Перший відповідач, ТОВ "Сервіс -L", вважає судове рішення законним, обгрунтованим і просить суд залишити без зміни ухвалу господарського суду Сумської області від 20.07.2006р., за підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу ( а.с. 68 - а.с. 69 ).
Представник, ТОВ "Сервіс -L", у судовому засіданні підтримав заперечення на апеляційну скаргу, викладені в запереченнях вих. № 39 від 29.08.2006р.
Другий відповідач, ТОВ "Сотис", у судове засідання не з*явився. Відзив на апеляційну скаргу суду не надав.
Заслухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача обгрунтована і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарський суд Сумської області, зробивши висновок про неможливість пред*явлення позову Державною податковою інспекцією у м. Суми про визнання недійсним договору купівлі - продажу на підставі статтей 207, 208 Господарського кодексу України, послався на п. 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Даною нормою Закону визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Висновок місцевого суду Сумської області про те, що п. 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позбавляє органи податкової служби права пред*являти позови про визнання недійсними угод, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках передбачених законодавчими актами кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена вищезазначеним Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій України", суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами. Відповідно до п. 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій України", усім суб*єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до п. 3 статті 6 цього закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року по справі № 1-2/2002р. визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб*єкти правовідносин, у тому числі і юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно - правовими актами.
Виходячи з наведеного, судом першої інстанції всупереч зазначеному вище, провадження у даній справі закрито.
За таких обставин ухвала господарського суду Сумської області від 20 липня 2006 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на розгляд до суду першої інстанції.
При розгляді справи судом першої інстанції, крім зазначеного вище, необхідно з*ясувати чи судове рішення Дніпропетровського районного суду м. Києва від 08.06.2005р. у справі № 2-2206/1 про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Сотис" набрало законної сили. На долучених до даної адміністративної справи копії цього рішення відсутні відмітки про набрання ним законної сили ( а.с. 7, 12, 13, 23, 27, 28, 29 ). Долучена до справи ( а.с. 34 - а.с. 37 ) світлокопія судового рішення господарського суду м. Києва по справі № 6/51 про скасування державної реєстрації ТОВ "Сотис" неякісна ( частину тексту неможливо прочитати ), без дати прийняття судового рішення та без відмітки, що дане рішення вступило в законну силу.
До позовної заяви додані договір № 34/04 від 09.04.2004р., податкові накладні від 16.04.2004р. ( копії з копій ТОВ "Сервіс -L" ) не засвідчені належним чином ( печатка канцелярії ДПІ у м. Суми, але відмітки про вірність оригіналам відсутні - а.с. 10, 26 ).
При новому розгляді справи необхідно з*ясувати чи припинило ТОВ "Сотис" діяльність в порядку передбаченому ч. 6, ч. 7, ч. 8 статті 50 Господарського кодексу України.
Керуючись статтями 2, 5, 6, 7, 8, 196, п. 6 ч. 1 статті 199, п.п. 1, 4 статті 202, п. 6 ч. 1 статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити.
Ухвалу від 20.07.2006р. господарського суду Сумської області по справі № АС-16/455-06 скасувати.
Справу направити для розгляду господарському суду Сумської області.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Сторони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя
Судді