ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2014 Справа № 901/747/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо Інтер Трейдінг», м.Донецьк
до відповідача Кримської Республіканської установи «Клінічне Територіальне Медичне Об'єднання «Університетська клініка», м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим
про стягнення заборгованості
Суддя Янюк О.С.
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Николаєнко А.М. (довіреність від 12.03.2014 №118)
СУТЬ СПОРУ: 25.02.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріо Інтер Трейдінг» (далі - позивач, ТОВ «Кріо Інтер Трейдінг») звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) із позовною заявою до Кримської Республіканської установи «Клінічне Територіальне Медичне Об'єднання «Університетська клініка» (далі - відповідач, КРУ ТМО «Університетська клініка»), у якій просить стягнути з останнього грошові кошти у розмірі 122 322,19грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 446,45грн.
Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 193, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання в частині оплати робіт за договорами від 10.12.2013 №111/1213, від 10.12.2013 №318 з поточного ремонту ліній медичного газозабезпечення.
Ухвалою суду від 27.02.2014 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторін надати суду докази, необхідні для вирішення спору. Розгляд справи призначений на 13.03.2014.
Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про день та місце слухання справи повідомлений належним чином та своєчасно. Разом з цим, 12.03.2014 від нього до суду надійшло клопотання (факсограма) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю явки представника у судове засідання (а.с.51), яке суд визнав недоведеним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Проте, ураховуючи, що явка представників сторін у засідання судом обов'язковою не визнавалась, на підставі ст.22 ГПК України, суд визнав за можливе розглядати справи за відсутності представника від позивача.
Під час судового засідання представник відповідача проти позову не заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с.54-55). Зокрема, зазначив, що КРУ ТМО «Університетська клініка» є неприбутковою організацією та повністю фінансується за рахунок бюджетних коштів. У грудні 2013 року відповідачем були надані відповідні документи до органів Державної казначейської служби України для реєстрації договорів, стягнення заборгованості за якими є предметом даного спору. Проте, вказані договори повернуті казначейством без реєстрації юридичних та фінансових зобов'язань, у зв'язку із чим у відповідача виникла заявлена до стягнення заборгованість.
На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.
10.12.2012 між ТОВ «Кріо Інтер Трейдінг» (Виконавець) та КРУ «КТМО «Університетська клініка» (Замовник) укладені наступні договори (далі - Договори):
договір №111/1213 (далі - Договір-1), відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе надання послуг з поточного ремонту ліній медичного газозабезпечення у відділенні урології (літер «Л», м. Сімферополь, вул. Київська,69) КРУ «КТМО «Університетська клініка», а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги;
договір №318 (далі - Договір-2, а.с.14-15), згідно п.1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе надання послуг з поточного ремонту ліній медичного газозабезпечення у відділенні інвазійної кардіології та ангіології (літер «З», м. Сімферополь, вул. Київська,69) КРУ «КТМО «Університетська клініка», а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги.
Пунктами 4.1 Договорів встановлено, що вони набирають законної сили з моменту їх підписання та діють до 31.12.2014.
Відповідно до п.п.2.2.1.-2.2.1. Договорів Замовник здійснює контроль за якісним та належним виконанням робіт Виконавцем. Замовник зобов'язаний прийняти у Виконавця виконану за Договором роботу з укладенням акту виконаних робіт, який підписується обома сторонами.
Загальна сума Договору-1 складає 36 566,81грн з урахуванням ПДВ, в той час, як загальна сума Договору-2 складає 85 755,38грн з урахуванням ПДВ (п.3.1. Договорів).
Порядок розрахунків між сторонами врегульовано п.п.3.2.-3.3. Договорів, зокрема, Замовник оплачує виконану роботу Виконавцю протягом 30-ти календарних днів з дня підписання актів виконаних робіт. Розрахунки за Договором здійснюються на підставі надання рахунку та підписаного сторонами акту виконаних робіт. Фінансування здійснюється за рахунок місцевого бюджету
З матеріалів справи вбачається, що сторонами узгоджувалася договірна ціна за Договорами (а.с.34-37), а також позивачем складені кошторисні розрахунки за формами КБ2 (а.с.44-48) та дефектні акти (а.с.40-43).
Водночас, 15.12.2013 між сторонами укладений акт приймання виконаних будівельних робіт за Договором-1 за формою КБ2 на загальну суму 36 566,81грн (а.с.24-27) та 18.12.2013 укладений акт приймання виконаних будівельних робіт за Договором-2 за формою КБ2 на загальну суму 85 755,38грн (а.с.28-33), які підписані сторонами без зауважень та скріплені їх печатками.
Крім цього, 16.12.2013 позивачем виставлявся відповідачу рахунок-фактура №СФ-0000127 на суму 36 566,81грн за Договором-1 (а.с.22) та 19.12.2013 - рахунок-фактура №СФ-0000128 на суму 85 755,38грн за Договором-2 (а.с.23).
03.01.2014 у зв'язку із невиконання Замовником умов Договорів позивач підготував лист, в якому повідомляв Замовника про необхідність виконання умов останніх (а.с.39).
Проте, Замовник всупереч вимогам п.3.2. Договорів оплату за виконані Виконавцем роботи не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Судом встановлено, що укладені між сторонами Договори за своєю правовою природою є договорами будівельного підряду, які недійсними у судовому порядку не визнавались, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, вони є обов'язковими для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. (ч.4 ст.882 ЦК України).
Як встановлено судом, відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт за Договором-1 складений та підписаний обома сторонами без зауважень 15.12.2013, в той час, як за Договором-2 вказаний акт складений та підписаний обома сторонами без зауважень 18.12.2013, у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання оплатити виконані будівельні роботи на підставі п.3.2. Договору у строк до 15.01.2013 та 18.01.2013 відповідно. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.
Таким чином, ураховуючи, що факт надання послуг з будівельних робіт відповідачем не спростовано та те, що останній взяті на себе зобов'язання не виконав, суд вважає позовні вимогу про стягнення 122 322,19грн (36 566,81грн + 85 755,38грн) обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі ст. 49 ГПК України витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 246.45грн покладаються судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115-116 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Кримської Республіканської установи «Клінічне Територіальне Медичне Об'єднання «Університетська клініка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо Інтер Трейдінг» заборгованість у розмірі 122 322,19грн (сто двадцять дві тисячі триста двадцять дві гривні дев'ятнадцять копійок).
3. Стягнути з Кримської Республіканської установи «Клінічне Територіальне Медичне Об'єднання «Університетська клініка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо Інтер Трейдінг» 2 446,45грн (дві тисячі чотириста сорок шість гривень сорок п'ять копійок) судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.03.2014
Суддя О.С. Янюк