Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2006 р. Справа № 49/69-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді , ,
при секретарі Сенчук І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Рибіна Д.Ю. (дов. № 29 від 23.08.2006 р.)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології 2005"(м. Київ) (вх. № 3881 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 27.09.06 р. по справі № 49/69-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології 2005"(м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" (с. Руська Лозова, Дергачівського району, Харківської області)
про стягнення 30 544,22 грн., -
встановила:
У липні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології 2005" (м. Київ) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" (с. Руська Лозова, Дергачівського району, Харківської області) про стягнення 17 000,08 грн. основного боргу, 66,11 грн. інфляційних витрат, 13 260,06 грн. пені, 217,97 грн. 3 % річних, 5000,00 грн., сплачених за адвокатські послуги, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів № 42-МК від 21.12.2005 р., а також просив віднести на останнього судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 305,44 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.09.2006 р. по справі № 49/69-06 (суддя Кононова О.В.) позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 0,8 грн. заборгованості, 66,11 грн. інфляційних витрат, 110,67 грн., державного мита та 42,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 11 000,00 грн. провадження по справі припинено. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2006 р. скасувати в частині відмови задовольнити заявлені до стягнення суми пені та 3 % річних та прийняти нове рішення про стягнення з ТОВ "Агро-Інвест" на користь ТОВ "Інноваційні технології 2005" пені у сумі 10 140,00 грн. та 3 % річних у сумі 165,36 грн. На думку позивача, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи та невідповідністю висновків обставинам справи.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає апеляційну скаргу ТОВ "Інноваційні технології 2005" необґрунтованою, у зв’язку з чим просить залишити її без задоволення.
ТОВ "Агро-Інвест", будучи належним чином повідомлене про місце, день та час розгляду справи, свого представника 21.11.2006 р. у судове засідання не направило, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд не повідомило, у зв’язку з чим, справа за апеляційною скаргою розглядається за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника ТОВ "Інноваційні технології 2005" Рибіна Д.Ю., який підтримав апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 21 грудня 2005 року між ТОВ "Інноваційні технології 2005" (постачальник) та ТОВ "Агро-Інвест" (покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити нафтопродукти (надалі –товар), в кількості, за якістю та ціною, умовами постачання, визначеним цим договором.
Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору в період з 21.12.2005 р. по 16.02.2006 р. здійснив відповідачеві поставку нафтопродуктів на підставі видаткових накладних № 01073 від 21.12.2005 р., № 01080/1 від 22.12.2005 р., № 01153 від 11.01.2006 р., № 01252 від 31.01.2006 р. та № 01335/1 від 16.02.2006 р. на загальну суму 54 172,82 грн., а ТОВ "Агро-Інвест" отримало зазначений товар, що підтверджується довіреностями серія ЯКЯ № 258078 від 21.12.2005 р., серія ЯКЯ № 258088 від 10.01.2006 р., серія ЯКЯ № 258094 від 31.01.2006 р., серія ЯЛЦ № 839061 від 16.02.2006 р., копії яких долучено до матеріалів справи. Зокрема, отримання зазначеного товару підтверджується копіями товарно-транспортних накладних № Х-0895 від 21.12.2005 р., № Х-0899 від 22.12.2005 р., № Х-0037 від 11.01.2006 р., № Х-0222 від 31.01.2006 р., № Х-0223 від 31.01.2006 р., № Х-0371 від 16.02.2006 р. та № Х-0372 від 16.02.2006 р.
Відповідно до пункту 5.2. договору відповідач зобов'язався сплатити рахунок на передплату на протязі доби з моменту виставлення рахунку.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач отримав рахунки № 00846 від 21.12.2005 р., № 00847 від 21.12.2005 р., № 00902 від 11.01.2006 р., № 01039 від 16.02.2006 р., № 00977 від 31.01.2006 р. на загальну суму 54 172,82 грн., доказом чого є акт звірки реєстру рахунків, підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств, копія якого додана до матеріалів справи, однак своєчасно не розрахувався за отриманий товар.
В обґрунтування позовної заяви ТОВ "Інноваційні технології 2005" посилається на те, що свої зобов'язання за спірним договором виконало та здійснило відповідачеві поставку товару на суму 54 172,82 грн., а ТОВ "Агро-Інвест" товар отримало, що підтверджується матеріалами справи, однак оплату його вартості здійснило лише частково у розмірі 37 172,74 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 17 000,08 грн.
При розгляді справи в суді першої інстанції було встановлено, що при подачі позовної заяви позивачем не точно визначено розмір заборгованості, оскільки до матеріалів справи додані довідки ЗАТ "Донгорбанк" про надходження від ТОВ "Агро-Інвест" грошових коштів на рахунок ТОВ "Інноваційні технології 2005", із яких вбачається, що відповідач в період з 11.05.2006 р. по 18.07.2006 р. сплачував заборгованість у сумі 6 000,00 грн., тобто до подачі позовної заяви до суду. Зокрема, відповідач надав до матеріалів справи копії виписок з банківських рахунків, які також підтверджують здійснені оплати. У зв’язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач безпідставно та необґрунтовано заявив до стягнення 6 000,00 грн. заборгованості за поставлені нафтопродукти та відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Слід також зазначити, що із вказаних довідок та виписок з банківських рахунків відповідача вбачається, що ТОВ "Агро-Інвест" погашало суму боргу і після подачі позовної заяви до суду, а саме: за період з 28.07.2006 р. по 29.08.2006 р. відповідачем було сплачено позивачу заборгованість у розмірі 11 000,00 грн., у зв’язку з чим, господарський суд Харківської області визнав за необхідне в частині заявленої до стягнення суми основного боргу 11 000,00 грн. провадження по справі припинити на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Отже на момент винесення рішення судом першої інстанції заборгованість відповідача перед позивачем за придбані нафтопродукти становить 0,80 грн. і на думку колегії суддів, на підставі статті 526 Господарського процесуального кодексу України правомірно підлягає стягненню з відповідача.
Зокрема, колегія суддів погоджується з твердженнями позивача в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції допустив помилку у визначенні частини суми боргу, що була заявлена безпідставно (має бути 4 000,00 грн.), адже, на момент подачі позовної заяви, документально підтверджена заборгованість відповідача у сумі 13000,08 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням цієї норми, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат, нарахованих за січень та лютий 2006 року в сумі 66,11 грн.
Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та 3 % річних, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд безпідставно відмовив у їх стягненні, виходячи з наступного.
Так, приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції визнав суму 11 000,00 грн. як заборгованість, що була сплачена відповідачем після подання позову. При цьому, визнаючи факт наявності боргу до подання позову та його сплату після подання позову, суд під час перевірки розрахунку пені відповідно до п. 6.1 спірного договору не врахував, що борг на час подання позову існував і після його сплати відповідач за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно до статей 611, 625 Цивільного кодексу України повинен сплатити позивачу пеню.
Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що якщо покупець затримав оплату товару, він сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми, яку потрібно сплатити за кожен день прострочення.
Таким чином, на думку колегії суддів, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 10 140,00 грн., що нарахована у відповідності до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, згідно поданого позивачем до апеляційної скарги розрахунку, 3 % річних складають 165,36 грн. Враховуючи те, що зазначена сума нарахована відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, вона, на думку колегії суддів, також підлягає задоволенню.
Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача 5 000,00 грн., сплачених за адвокатські послуги, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ТОВ "Інноваційні технології 2005" до матеріалів справи не надано жодного доказу здійснення оплат за цим договором та не підтверджено перерахування винагороди у розмірі 5 000,00 грн., а стягнення зазначених судових витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено, отже не має підстав для їх стягнення з відповідача.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на те, що відповідач не надав доказів належного виконання договірних зобов'язань щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений позивачем товар, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Інноваційні технології 2005" про стягнення з ТОВ "Агро-Інвест" основного боргу в сумі 0,80 грн., пені у розмірі 10 140,00 грн., 3 % річних у розмірі 165,36 грн., 66,11 грн. інфляційних витрат підлягають задоволенню.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що недостатнє з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм чинного законодавства призвело до неправильного вирішення спору, що дає підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Інноваційні технології 2005" та скасування рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2006 р. по справі № 29/164-06.
Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології 2005" (м. Київ) задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 27 вересня 2006 року по справі № 49/69-06 скасувати та прийняти нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" (62232, Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, вул. Белгородська, 1а, п/р 26003006531 в АППБ „Аваль" м. Дергачі, МФО 350589, код ЄДРПОУ 32797012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні технології 2005" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, п/р 26009040120100, 26006040120200, 26003040120300 в філії ЗАТ „Донгорбанк" у м. Києві, МФО 380065, код ЄДРПОУ 33398297) основний борг в сумі 0,80 грн., пеню у розмірі 10 140,00 грн., 3 % річних у розмірі 165,36 грн., 66,11 грн. інфляційних витрат, 206,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
Судді