ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2014 року об 11:29 Справа №801/1537/14
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Лоза М.С., за представника позивача - Голик М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Алеф-Виналь-Крим"
до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алеф-Виналь-Крим" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000042204 від 28.01.2014 року.
Позов мотивовано необґрунтованістю висновків контролюючого органу, зроблених на підставі актів попередніх перевірок позивача, податкові повідомлення-рішення за результатами яких оскаржені в судовому порядку.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2014 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення проти позову.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача у зв'язку з наявністю в матеріалах справи заперечень відповідача на позов (а.с. 148-149).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 32148768, зареєстрований у якості платника ПДВ, взятий на облік в органах державної податкової служби (а.с. 125, 140-141, 229).
Посадовою особою податкового органу проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість за період з 01.08.2013 року по 30.08.2013 року, за результатами якої складено акт №220/22-04/32148768 від 18.10.2013 року (далі-Акт), (а.с.53-55).
За висновками даного акту встановлено порушення позивачем пп. 4.6.7 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228 (із змінами та доповненнями) у зв'язку з чим завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) у сумі 1155706 грн.
Актом встановлено, що у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року позивачем не відображено зменшення залишку від'ємного значення за результатами перевірок податкового органу (рядок 21.3) та відповідно не зменшено значення рядку 24 на 1155706 грн.
На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.10.2013 року №0000232204, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1155706 грн. (а.с.50).
Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у Головному управлінні Міндоходів в АР Крим (а.с. 15-22).
Рішенням Головного управління Міндоходів в АР Крим від 09.01.2014 року №6/10/10.2-14 скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.10.2013 року №0000232204 в частині зменшення розміру від'ємного значення ПДВ у сумі 1146206,00 грн., а первинну скаргу в іншій частині не задоволено (а.с. 29-33).
Не погодившись з вказаним рішенням позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 30.10.2013 року №0000232204 у Міністерстві доходів і зборів України (а.с. 23-28).
Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 07.02.2014 року №2372/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення-рішення від 30.10.2013 року №0000232204 залишено без змін з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення (а.с. 34-35).
На підставі зазначеного рішення, у зв'язку зі скасуванням податкового повідомлення-рішення від 30.10.2013 року №0000232204 в частині зменшення розміру від'ємного значення ПДВ у сумі 1146206,00 грн., відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 року №000042204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9500 грн. (а.с. 52).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Таким чином, саме Податкового кодексу України встановлює порядок дій посадових осіб при проведенні перевірок, їх види, підстави їх проведення та порядок оформлення результатів перевірок.
Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, при цьому зазначено, що камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (ст. 76 Податкового кодексу України).
У п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки,встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім того, на виконання Податкового кодексу України листом ДПА України від 21.06.2011 року №17197/7/15-0617 "Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів" також зазначено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:
1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:
- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);
- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;
2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;
3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;
4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;
5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;
6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);
7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.
Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд констатує, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише данні податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки. У разі, якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки.
Натомість, під час здійснення камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість за період з 01.08.2013 року по 30.08.2013 року використано результати: позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість за березень 2008 року (акт №74/23-0/32148768 від 14.03.2011 року); камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість позивача за серпень 2011 року (акт №982/1502/32148768 від 20.10.2011 року); позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з КП «Яніна» за період травень-червень 2011 року (акт №124/22-00/32148768 від 22.04.2013 року); позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Побутрадіотехника» за серпень 2011 року (Акт №131/22-00/32148768 від 29.04.2013 року).
Під час проведення камеральної перевірки посадовими особами відповідача не перевірялись данні податкової декларації (розрахунків) платника податків, складання підсумків, неправильність застосування ставок податків і податкових пільг. У акті перевірки також не встановлено методології проведення розрахунків, які призвели до вказаних порушень.
Натомість, в Акті перевірки фактично надається правова оцінка господарським правовідносинам позивача за висновками додержання вимог податкового законодавства попередніх його перевірок.
Тобто, відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов за межі предмету такої перевірки та обставин, які перевіряються під час проведення камеральної перевірки.
Оскільки предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, суд зазначає, що документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкова декларація за перевіряємий період (розрахунки), а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача з дослідженням та оцінкою всіх первинних документів за спірними відносинами, а сама перевірка повинна проводитись у тому числі на підставі наказу та направлення на перевірку.
З урахуванням зазначеного, суд критично оцінює посилання відповідача щодо розцінення використаних під час камеральної перевірки актів попередніх перевірок в якості перевірки податкової звітності позивача, використання яких не допускається при проведенні такого виду перевірок.
Згідно з п. 200.3 ст. 200 Розділу V Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.п. 4.6.6 п. 4.6 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 року №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №1492) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Згідно з п.п. 4.6.7. п.п. 4.6 п.4 Розділу V Порядку № 41, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.
Позивачем в декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року у рядку 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 22 - ряд. 23) відображено 5037885 грн.
Ряд. 24 = ряд. 22 - ряд. 23;
ряд. 22 = ряд. 21 - ряд. 18;
ряд. 21 = ряд. 21.1 + ряд. 21.2 + ряд. 21.3.
Відтак, ряд. 24 = ряд. 22 (ряд. 21 (ряд. 21.1 + ряд. 21.2 + ряд. 21.3) - ряд. 18) - ряд. 23 = 5037885грн. (8298441грн. («-» + 8298441грн. + «-») - 3260556) - «-» = 5037885грн.
На думку відповідача позивачем не відображено зменшення залишку від'ємного значення за результатами перевірок податкового органу (рядок 21.3), у розмірі 9500,00 грн. (з урахуванням Рішення Головного управління Міндоходів в АР Крим від 09.01.2014 року №6/10/10.2-14), а саме: за результатами акту №124/22-00/32148768 від 22.04.2013 року зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) на суму 533,36 грн.; за результатами акту №131/22-00/32148768 від 29.04.2013 року зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) на суму 8966,66 грн.
Суд зазначає, що Акт перевірки є документом, в якому встановлені певні факти, який не можна визнати рішенням суб'єкта владних повноважень, його складення не має правових наслідків. Натомість, правовим наслідком, що породжує певні права та обов'язки для позивача є саме податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами акта перевірки та узгоджене у відповідному порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.10.2013 року у справі №801/8579/13-а податкове повідомлення - рішення №00000622 від 29.05.2013 року, винесене на підставі акту №124/22-00/32148768 від 22.04.2013 року, про зменшення ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 533,36 грн. визнано протиправним та скасовано. Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 року Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.10.2013 року у справі №801/8579/13-а в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00000622 від 29.05.2013 року залишено без змін.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.2013 року у справі №801/8580/13-а податкове повідомлення - рішення №00000722200 від 29.05.2013 року, винесене на підставі акту №131/22-00/32148768 від 29.04.2013 року, про зменшення ТОВ "Алеф-Виналь-Крим" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8966,66 грн. визнано протиправним та скасовано. Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 року Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.2013 року у справі №801/8580/13-а в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00000722200 від 29.05.2013 року залишено без змін.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно з ч. 2 цієї норми обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, з урахуванням зазначених судових рішень про визнання протиправним зменшення позивачу залишку від'ємного значення за результатами перевірок податкового органу на загальну суму 9500,00 грн., положень п. 200.3 ст. 200 Розділу V Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкових декларацій, позивачем обґрунтовано відображені показники у ряд. 21.3 та, відповідно, й у ряд. 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючі ті обставини, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення є висновки актів попередніх перевірок, податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведення яких, скасовані в судовому порядку, та інших підстав відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема щодо їх законності та обґрунтованості.
Отже, вищезазначене свідчить, що висновки акту №220/22-04/32148768 від 18.10.2013 року щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) у сумі 1155706 грн. є безпідставними.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000042204 від 28.01.2014 року.
У судовому засіданні 13.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 18.03.2014 року.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Керченської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим №000042204 від 28.01.2014 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Алеф-Виналь-Крим" (ідентифікаційний код 32148768) розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 9500,00 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Циганова Г.Ю.