З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/7828/13-ц

Провадження № 2/116/398/14

12.03.2014 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, суддіДокучаєвої В.Ю.,

при секретаріБескидевич І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, ТОВ «ІРАДЕ» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У грудні 2013 представник позивача звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у березні 2012 року між банком та ТОВ «ІРАДЕ» був укладений генеральний договір № 26, відповідно до умов якого банк прийняв на себе зобов'язання надавати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних або інших договорах. Також між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно умов якого у разі невиконання зобов'язань позичальника вони відповідають перед Банком як солідарні боржники. У зв'язку з невиконанням умов договорів, станом на 26.11.2013 року утворилась заборгованість в розмірі 1 339 526,93 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про день слухання справи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням. Клопотань або заяв про відкладення судового засідання чи про розгляд справи за їх відсутності, заперечень проти позову до суду не надходило.

Зі згоди представника позивача, суд, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Згідно ст. 197 ч.2 ЦПК України у зв'язку з неявкою учасників процесу в судове засідання фіксування технічними засобами не проводилось.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

13.03.2012 року між ПАТ «ВТБ БАНК» в особі Відділення «Кримська регіональна дирекція» та ТОВ «Іраде» був укладений генеральний договір № 26, відповідно до умов якого банк прийняв на себе зобов'язання надавати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних або інших договорах /а.с.9-11/.

В рамках вказаного Генерального договору 13.03.2012 року між Банком та ТОВ «Іраде» в особі директора ОСОБА_3 був укладений договір про відкриття кредитної лінії №112.28-26/12М544, згідно якого банк зобов'язався надати кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 1 515 000 грн. строком на 5 років до 10.03.2017 року, зі сплатою 22,5 % річних /а.с.13-22/.

На виконання кредитного договору між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №112.28-26/12-ДП01 від 13.03.2012 року, згідно якого поручитель - ОСОБА_3 відповідає перед кредитором ПАТ «ВТБ БАНК» - за виконання позичальником ТОВ «Іраде» зобов'язань за кредитним договором у тому же розмірі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків за користування кредитом та інших платежів /а.с.23-25/.

Позичальник не виконував належним чином умови кредитного договору, у зв'язку з чим на 26.11.2013 р. утворилась заборгованість на загальну суму 1 339 526,93 грн., яка складається з наступного: 1 164 002,54 грн. - заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних; 70 460,18 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, 5 064,21 грн. - пеня.

До теперішнього часу в добровільному порядку заборгованість за кредитним договором №112.28-26/12М544 не погашено.

12.09.2013 року на адресу ОСОБА_3 направлено лист про наявність боргу за кредитним договором та вимога про його погашення /а.с.33/.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з простроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати достроково повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, а одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов зобов'язання згідно зі ст. 525 ЦК України не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання зобов'язань за кожен день прострочення виконання.

Ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ТОВ «Іраде», укладаючи та підписуючи генеральний договір № 26, погодився з зазначеними в ньому умовами.

Відповідач ОСОБА_3, укладаючи та підписуючи договір поруки № 112.28-26/12-ДП01 від 13.03.2012року, також погодився з зазначеними в ньому умовами і зобов'язався нести солідарну з ТОВ «Іраде» відповідальність за невиконання останнім зобов'язань (неповернення кредиту, несплати відсотків) за основним договором.

Позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором, тобто надав позичальнику обумовлену договором суму кредиту, а ТОВ «Іраде», ОСОБА_3 у свою чергу умови кредитного договору та договору поруки належним чином не виконували, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Договором поруки передбачено, що поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, штрафів тощо.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну)відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Право позивача вимагати дострокового повернення кредиту передбачене ст. 1050 ЦК України.

Відповідачі не надали суду доказів відсутності вини у порушенні зобов'язання, а також того, що ними були вжитті всі залежні заходи щодо належного виконання зобов'язання.

Підстав, передбачених статтею 617 Цивільного кодексу України, для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання судом не встановлено.

Оскільки відповідачі не виконали умови генерального договору та договорів поруки, суд доходить висновку, що позивач має право на повернення кредиту, отримання відсотків, а відповідач зобов'язаний погасити заборгованість згідно з умовами договору.

Таким чином, стягненню з відповідачів підлягає заборгованість на загальну суму 1 339 526,93 грн., яка складається з наступного: 1 164 002,54 грн. - заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних; 70 460,18 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, 5 064,21 грн. - пеня.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідачів на користь позивача сплачені та документально підтверджені судові витрати по справі.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з солідарно з ТОВ «Іраде», ОСОБА_3 (і.н.НОМЕР_1) на користь ПАТ «ВТБ БАНК» в особі Відділення «Кримська регіональна дирекція» заборгованість в сумі 1 339 526, 93 грн. (один мільйон триста тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять шість гривень дев'яносто три копійки) грн.

3. Стягнути з ТОВ «Іраде» на користь ПАТ «ВТБ БАНК» в особі Відділення «Кримська регіональна дирекція» судові витрати в розмірі 1720,50 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ БАНК» в особі Відділення «Кримська регіональна дирекція» судові витрати в розмірі 1720,50 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 (десяти днів) з дня отримання копії.

Суддя Докучаєва В.Ю.