Справа № 107/884/14-к
1 кп/107/169/14
В И Р О К
Іменем України
14 березня 2014 р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Резниченко С.О.
при секретарі Шачаніній О.В.,
за участю прокурора Платхтій Г.А.,
Шубьонкіної Т.А.,
обвинувачених ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
захисників ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
потерпілого ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Керчі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Стаханов Луганської області, громадянина України, який має повну загальну освіту, не працює, неодружений, проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України,
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Керчі, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, проживає в АДРЕСА_2, раніше судимий:
1) 29 травня 1995 року Керченським міськсудом АРК за ст.ст.86-1,44,142 ч.2,81 ч.3,141 ч.2,140 ч.3,117 ч.1, 118 ч.1,206 ч.3,42 КК України 1960 року до 6 років позбавлення волі, звільнений з виправної установи 17 жовтня 2000 року після відбуття строку покарання;
2) 15 березня 2001 року Керченським міськсудом АРК за ст.ст.142 ч.2,222 ч.3, 42 КК України 1960 року до 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з виправної установи 04 липня 2008 року після відбуття строку покарання;
3) 01 жовтня 2008 року Керченським міськсудом АРК за ст.ст.15 ч.2,186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений з виправної установи 18 серпня 2012 року після відбуття строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3, раніше судимий за розбій, та ОСОБА_2 20 вересня 2012 року приблизно о 23 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у «Парку льотчиків», розташованому по вул.Кірова в м.Керчі, діючи умисно, за попередньою змовою, з метою заволодіння чужим майном, вчинили напад на ОСОБА_6: застосували фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, а саме: збивши потерпілого з ніг, нанесли йому численні удари руками та ногами по голові та іншим частинам тіла, в результаті чого ОСОБА_6 втратив свідомість та йому було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді синця повік правого ока, двох синців правої та лівої тім'яних областей, а також струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також тілесні ушкодження у вигляді двох синців передньої поверхні правого плеча у верхній третині, синця правої бічної поверхні грудей, синця внутрішньої поверхні лівого передпліччя в нижній третині, а також відколу коронки 3-го зубу справа на верхній щелепі, садна і синця передньої поверхні правого колінного суглоба і садна задньої поверхні правого передпліччя в середній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, після чого заволоділи майном ОСОБА_6, а саме: мобільним телефоном «Nokia C5 03», вартістю 1000 грн., з сім-картою «МТС», вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходилося 10 грн., кредитною карткою «Приватбанку», грошовими коштами в сумі 230 грн., срібним ланцюжком, вартістю 200 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядилися майном потерпілого на власний розлад, чим заподіяли ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1450 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину не визнав, дав показання, що 20 вересня 2012 р. приблизно о 16-17 год. на набережній в м.Керчі він познайомився з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вживав разом з ними спиртні напої. Потім вона пішли до магазину «Фуршет», ОСОБА_7 пішов, а вони з ОСОБА_6 купили горілку ті вийшли до атракціонів, де стояв раніше незнайомий ОСОБА_3 Вони познайомилися, запропонували прогулятися разом. Біля магазину «Меркурий» вони разом вжили горілку. Потім вони дійшли до Главпоштамту і там його з ОСОБА_6 затримали працівники міліції. Їх опитували, відпустили десь приблизно о 22 год. ОСОБА_3 дочекався, поки їх відпустили. Потім вони втрьох прийшли до парку льотчиків, де у них з ОСОБА_6 виник конфлікт. Він попросив у ОСОБА_6 20 грн. на таксі. Той відмовився й у них почалася сварка. ОСОБА_6 також ображав ОСОБА_3, а потім почав тікати, сказав, що принесе гроші. ОСОБА_3 зробив йому «підсічку» під ногу. ОСОБА_6 впав на клумбу. Вони з ОСОБА_3 до ОСОБА_6 не підходили, ніяких ударів йому не наносили, майно та гроші в нього не забирали. Коли вони з ОСОБА_3 пішли, той показав йому мобільний телефон «Nokia». Він не бачив, коли ОСОБА_3 брав його, думає, що телефон випав, коли вони боролися.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину не визнав, дав показання, що 20 вересня 2012 р. близько 21 год. він приїхав до центру м.Керчі, знаходився біля гральних автоматів поблизу магазину «Фуршет». До нього підійшли 4 незнайомих чоловіка, серед яких були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запропонували випити з ними, він відмовився, однак, погодився з ними прогулятися. Біля Главпоштамту ОСОБА_2 та ОСОБА_3 затримали працівники міліції. Він чекав їх близько години. Коли вони вийшли, то вони втрьох пішли по вул. Леніна, а потім прийшли до парку льотчиків, сіли на лавку. ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_6 гроші на таксі, останній обурився. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 почався конфлікт, потім вони стали боротися. Він побачив, що на землі лежав телефон, підняв його. Потім ОСОБА_6 почав бігти, він вдарив його по ногам і той впав. Вони з ОСОБА_2 пішли з парку льотчиків. Коли вони були біля СРЗ, він показав ОСОБА_2 телефон. ОСОБА_2 сказав, що телефон не його. Він не повертався до ОСОБА_6, телефон не віддав, подарував цей телефон дружині, а потім працівники міліції вилучили цей телефон у неї.
Суд дослідив та оцінив докази у справі та вважає|гадає|, що вина|вина| обвинувачених, незважаючи на невизнання ними своєї вини, доведена сукупністю наступних|слідуючих| доказів.
Так, потерпілий ОСОБА_6 дав показання, що приблизно о 19 год. 20 вересня 2012 року, коли він зі своїм братом ОСОБА_7 знаходилися на набережній в м.Керчі, де вживали спиртні напої, вони познайомилися з ОСОБА_2 Останній також з ними вживав спиртні напої. Потім вони пішли в напрямку магазину «Фуршет». Антон пішов додому, а вони з ОСОБА_2 купили ще спиртного. Біля атракціонів познайомилися з ОСОБА_3 Потім вони знову вживали спиртне, їх з ОСОБА_2 затримав наряд ППС, в міліції їм призначили штраф та відпустили. Вони з ОСОБА_2 знову зустріли ОСОБА_3, купили пиво у магазині «Кримські вина» та пішли разом. Коли вони дійшли до парку льотчиків та сіли на лавку, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 почали вимагати гроші, які були в нього. Він відмовився, почалася сварка. ОСОБА_3 намагався нанести йому удар кулаком, однак, він відвернувся, почав тікати. Однак, його збили з ніг, почали наносити удари ногами в голову, били з двох боків, він прикривався, а потім втратив свідомість. Коли він отямився, то виявив, що в нього забрали мобільний телефон «Nokia C5 03», вартістю 1000 грн., з сім-картою «МТС», вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходилося 10 грн., кредитну картку «Приватбанку», грошові кошти в сумі 230 грн., срібний ланцюжком, вартістю 200 грн.
Таким чином, потерпілий ОСОБА_6 спростував показання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що ОСОБА_2 начебто просив в нього гроші на таксі. Потерпілий наполягає, що обвинувачені зажадали від нього грошей, а отримавши відмову, застосували до нього фізичне насильство, внаслідок якого він втратив свідомість та був позбавлений свого майна. Показаннями потерпілого спростовується версія ОСОБА_3, що телефон, що належить потерпілому, начебто випав під час боротьби між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, а він лише підняв його та забрав собі. З показань потерпілого вбачається, що ніякої боротьби між ним та ОСОБА_2 взагалі не було і нічого з його майна в нього не випадало і не пропадало до того моменту, поки обвинувачені не застосували до нього фізичне насильство з метою заволодіння його майном. Суд не знаходить жодних підстав не довіряти показанням потерпілого, оскільки вони є послідовними, узгоджуються з іншими доказами, наданими суду під час судового розгляду.
Так, як вбачається із заяви ОСОБА_6, зареєстрованої 21 вересня 2012 року в книзі заяв і повідомлень про злочини та пригоди 1 ВМ КМУ ГУ МВС України в АРК за №5328, він заявив, що в ніч з 20 на 21 вересня 2012 року в період з 23 год.30 хв. до 00 год.30 хв., у парку льотчиків раніше незнайомі йому особи заподіяли йому тілесні ушкодження та заволоділи його майном. Таким чином, припущення сторони захисту про заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому в якомусь іншому невідомому місті є неспроможним. Потерпілий одразу ж після вчиненого злочину звернувся до міліції із заявою, де чітко зазначив місце вчинення злочину. Під час судового розгляду суду не надходило відомостей, в тому числі й з показань обвинувачених та потерпілого, що у той же час у тому ж місці окрім ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були ще якісь інші особи. На відміну від ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_6 кожного разу давав послідовні показання і з них вбачається, що саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимагали з нього гроші, саме вони наздогнали його, коли він хотів втекти, та саме після застосування фізичного насильства цими особами, з якими до того дня він раніше не був знайомий, в нього зникло його майно та гроші.
Протоколом огляду місця події від 21.09. 2012 року з фототаблицею та планом-схемою зафіксовано огляд території парку навпроти будинку №38 по вул.Кірова в м.Керчі, де потерпілий ОСОБА_6 вказав місце, де його побили.
Відповідно до висновку експерта №323-М, у ОСОБА_6 встановлено тілесні ушкодження у вигляді:
- закритої черепно-мозкової травми у вигляді синця повік правого ока, двох синців правої та лівої тім'яних областей, а також струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, більше 6, але менш ніж 21 день, та які утворилися внаслідок 3-х травматичних впливів тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, не виключено, як кистю руки, стиснутої в кулак, так і взутої ногою;
- двох синців передньої поверхні правого плеча у верхній третині, синця правої бічної поверхні грудей, синця внутрішньої поверхні лівого передпліччя в нижній третині, а також відколу коронки 3-го зубу справа на верхній щелепі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я і які утворилися внаслідок не менш ніж 5-ти травматичних впливів тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, не виключено, як кистю руки, стиснутої в кулак, так і взутої ногою;
- садна і синця передньої поверхні правого колінного суглоба і садна задньої поверхні правого передпліччя в середній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я та які утворилися внаслідок впливу тупого предмету з переважною шорсткою поверхнею, не виключено, при падінні на таку, якою, в тому числі може бути грунт, дорожнє покриття та інше. Морфологія ушкоджень вказує на те, що вони утворилися, не виключено, 20 вересня 2012 року.
Як вбачається з протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 04.10.2012 р., ОСОБА_6 у присутності понятих впізнав ОСОБА_3 як особу, яка вчинила на нього напад в ніч з 20 на 21 вересня 2012 року.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 11.10.2012 р. також зафіксовано, що потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3 безпосередньо серед інших пред'явлених йому осіб як особу яка била його у парку льотчиків та заволоділа його майном. З протоколу також вбачається, що ОСОБА_3 не заперечував проти цього факту у присутності понятих, не вносив до протоколу жодних зауважень та заяв.
З протоколу пред'явлення фотознимков для впізнання від 04.10.2012 р. вбачається, що, ОСОБА_2 у присутності понятих впізнав на фотознімку ОСОБА_3 як особу, яка в ніч з 20 на 21 вересня 2012 року побила ОСОБА_6 у парку льотчиків. Впізнання ОСОБА_2 ОСОБА_3 зафіксовано також у протоколі пред'явлення особи для впізнання від 11.10.2012 р. Доводи ОСОБА_2 про здійснення на нього впливу з блоку працівників міліції під час досудового розслідування суд не бере до уваги, оскільки вони є явно надуманими і об'єктивного підтвердження не мають. Незважаючи на значний проміжок часу, який минув після здійснення вказаних процесуальних дій, ані сам ОСОБА_2, ані його захисник не зверталися до прокурора з відповідною заявою для перевірки факту насильства і не надали суду відповідних процесуальних рішень щодо встановлення таких фактів, що свідчить про відсутність об'єктивних підстав для такої заяви. Така заява під час судового розгляду судом розцінюється як обрана обвинуваченим тактика захисту, спроба будь-яким чином уникнути кримінальної відповідальності.
З протоколу огляду місця події від 11.10.2012 р. вбачається, що у ОСОБА_8 був вилучений мобільний телефон «Nokia C5 03», який у 20-х числах вересня 2012 р. на залізничному вокзалі м.Сімферополя їй передав ОСОБА_3 в рахунок грошового боргу. Вказане підтверджує той факт, що викраденим у потерпілого майном обвинувачені розпоряджалися на власний розсуд. ОСОБА_3, зокрема, розрахувався майном потерпілого за свої борги.
Протоколом огляду речових доказів від 15.10.2012 р. зафіксовано огляд речового доказу - мобільного телефону «Nokia C5 03», який на підставі постанови слідчого від 15.10.2012 р. було передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 під розписку.
Як вбачається з протоколу відтворення обстановки та обставин події від 16.10.2012 р. з фототаблицею, потерпілий ОСОБА_6 під час досудового розслідування у присутності понятих та судово-медичного експерта ОСОБА_9 продемонстрував, у якому саме місці у Парку льотчиків в м.Керчі він знаходився, коли ОСОБА_2 почав вимагати в нього гроші, куди після його відмови ОСОБА_2 т ОСОБА_3 разом відійшли, як вони потім повернулися і ОСОБА_3 намагався нанести йому удар, від якого він ухилився. Потерпілий вказав, куди він побіг і у якому саме місці йому було зроблено «підсічку», після якої він впав, а потім перевернувся, закрив обличчя руками, а також як саме і куди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вдвох наносили йому удари, у тому числі ногами в область голови з кожного боку, після чого він втратив свідомість, а коли отямився, то виявив, що в нього було викрадено майно.
З висновку експерта №323-М вбачається, що виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження могли утворитися за обставин і подіях, на які вказував ОСОБА_6 під час відтворення обстановки та обставин події 16 жовтня 2012 року. Аналогічне судово-медичний експерт ОСОБА_9 підтвердив також при допиті під час судового розгляду. Отже, показання потерпілого знайшли об'єктивне підтвердження у сукупності інших беззаперечних доказів.
Суд не бере до уваги припущень сторони захисту щодо того, що тілесні ушкодження потерпілому могли бути заподіяні працівниками міліції, які затримували ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у той день. Так, відповідно до інформації заст.начальника МОБ КМУ ГУ МВС України в АРК Алієва Е.П. на запит прокурора прокуратури м.Керчі, 20 вересня 2012 р. о 22 год. наряд міліції у складі інспекторів роти патрульної служби виявили факт появи у нетверезому стані у громадському місці ОСОБА_6 біля Главпоштамту в м.Керчі. ОСОБА_6 тілесних ушкоджень не мав. Було складено протокол за ст.178 ч.1 КУпАП, після чого ОСОБА_6 було звільнено. Заходів фізичного впливу до ОСОБА_6 застосовано не було. Крім того, суд враховує, що під час судового розгляду ані сам потерпілий ОСОБА_6, ані обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нічого не заявляли про здійснення якогось насильства з боку працівників міліції, а також про виникнення у ОСОБА_6 будь-яких тілесних ушкоджень, в тому числі в області обличчя, голови, після того, як він вийшов з відділу міліції. Отже вищезазначені припущення сторони захисту є явно надуманими.
Суд критично ставиться до доводів обвинуваченого ОСОБА_3, що в момент вчинення злочину він не перебував в стані алкогольного сп'яніння. З показань ОСОБА_6 та ОСОБА_2 вбачається, що після знайомства з ОСОБА_3 вони разом вживали алкогольні напої.
Суд не враховує як допустимі докази дані, що містяться у протоколах очних ставок між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 від 22.09.2012 р., між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 від 05.10.2012 р., між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 від 11.10.2012 р., між ОСОБА_2. та ОСОБА_3 від 11.10.2012 р., оскільки вони містять показання осіб, надані слідчому, а відповідно до ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст.255 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
В той же час, сукупність інших належних та допустимих доказів, досліджених у судовому засіданні, свідчить про доведеність вини обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину.
Суд критично ставиться до доводів сторони захисту, що дії обвинувачених не можуть бути кваліфіковані за ст.187 ч.2 КК України, оскільки, на погляд, сторони захисту, факт втрати свідомості у потерпілого ОСОБА_6 не доведений, що виключає таку кваліфікацію. В той же час, суд вважає, що немає жодних підстав сумніватися в правдивості показань потерпілого, в тому числі й щодо його заяви про втрату свідомості в результаті нанесення йому обвинуваченими ударів ногами в область голови. Його показання жодним чином не суперечать висновку судового медичного експерта, зокрема, щодо наявності у потерпілого такого тілесного ушкодження, як закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку. Крім того, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», небезпечне для життя чи здоров'я насильство ( ст.187 КК України .. ) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо. З висновку експерта №323-М вбачається, що окрім інших тілесних ушкоджень, потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, більше 6, але менш ніж 21 день, та які утворилися внаслідок 3-х травматичних впливів тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, не виключено, як кистю руки, стиснутої в кулак, так і взутої ногою. Такі висновки підтверджують показання потерпілого ОСОБА_6 про механізм їх утворення. Припущення ж сторони захисту, що ці ушкодження могли утворитися при падінні потерпілого, суперечать висновку експерта і є неспроможними.
Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб. Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст.187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій.
При призначенні покарання|наказання| суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи|речі|, особу|особистість| обвинувачених.
ОСОБА_2 раніше не судимий, сусідами характеризується задовільно, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, не працює. Обставин, які пом'якшують покарання, немає, обставиною, яка обтяжує покарання, суд враховує вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, в мінімальних межах санкції ст.187 ч.2 КК України, з урахуванням особи обвинуваченого, з конфіскацією майна.
ОСОБА_3 характеризується негативно, раніше неодноразово судимий, на обліку у нарколога і психіатра не перебуває, не працює. Обставин, які пом'якшують покарання, немає, обставиною, яка обтяжує покарання, суд враховує вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, з конфіскацією майна.
ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1250 грн. Позов слід задовольнити частково, оскільки під час судового розгляду з'ясовано, що потерпілому не відшкодовано матеріальну шкоду в розмірі 450 грн.
Питання про речовий доказ вирішується судом у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370,371,373,374КПК України, суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України та призначити покарання у виді семи років позбавлення волі, з конфіскацією всього особисто належного майна в дохід держави.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України та призначити покарання у виді восьми років позбавлення волі, з конфіскацією всього особисто належного майна в дохід держави.
Залишити щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тримання під вартою. Строк покарання обчислювати ОСОБА_2 - з 20 березня 2013 року, ОСОБА_3 - з 11 жовтня 2012 року.
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 450 грн.
Речовий доказ: мобільний телефон «Nokia C5 03» - залишити ОСОБА_6
Вирок суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду АРК через Керченський міський суд АРК протягом 30 днів з дня оголошення вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя С.О.Резниченко