УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 102/80/14-цГоловуючий суду першої інстанції:Ісроілова В.У.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Іващенко В. В.

"13" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІващенко В.В.

СуддівДралла І.Г. Білоусової В.В.

При секретаріКраснощоковій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до магазину «ЧИП» про захист прав споживачів, відшкодування майнової та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на ухвалу Армянського міського суду АР Крим від 06 лютого 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

у січні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до магазину «ЧИП» про захист прав споживачів, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Ухвалою Армянського міського суду АР Крим від 24 січня 2014 року позовну заяву ОСОБА_6 залишено без руху та запропоновано позивачеві в строк не більш ніж п'ять днів з дня отримання ухвали усунути такі недоліки: зазначить зміст позовних вимог, а саме, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилось, про способи захисту, які належить вжити суду, про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками та обґрунтуванням; не зазначено зміст позовних вимог в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, а саме: в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, не зазначено розміру грошового відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Армянського міського суду АР Крим від 06 лютого 2014 року позовну заяву ОСОБА_6 визнано неподаною та повернено позивачеві.

Не погодившись із ухвалою суду від 06 лютого 2014 року, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в який ставить питання про скасування ухвали суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема апелянт зазначає, що 29.01.2014 року ним було подано доповнення до позовної заяви, в яких було усунено недоліки, вказані в ухвалі суду від 24 січня 2014 року.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 24 січня 2014 року та не усунув недоліки, зазначені в ній.

Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст.10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви, чітко визначені у ст. 119 ЦПК України. Позивач повинен зазначити у позовній заяві, до кого пред'являється позов, що саме вимагає позивач ( предмет позову), обставини, на яких ґрунтується його вимога (підстава позову), зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Як убачається з матеріалів справи, зміст позовної заяви ОСОБА_6 містить як зазначення відповідача, тобто особи, зобов'язальної за його позовом, предмет позову та підстави позову, а також посилання на докази, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Не є правильним залишення позову без руху суддею з тих підстав, що позивачем обрано не той спосіб захисту порушеного права позивача.

Дійсно, цивільним законодавством, а саме, ст.16 ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів» встановлені цілком конкретні способи захисту порушеного права споживача.

Проте, цивільне процесуальне законодавство не забороняє фізичній особі обирати інший спосіб захисту його порушеного права.

Обрання особою іншого способу захисту порушеного права не може бути підставою для відмови йому у судовому захисту.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановити правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Але не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 06 лютого 2014 року, яка перешкоджає подальшому руху позовної заяви, не може бути визнана законною та обґрунтованою, згідно з п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК вона підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 312 ч.1 п.3, 314, 315, 319, 323, 324, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИ Л А :

апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Армянського міського суду АР Крим від 06 лютого 2014 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді :