ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________П О С Т А Н О В А

Іменем України

25.12.2006 року                                                Справа № 12/397н-ад

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

     головуючого судді            Бородіної Л.І.

     суддів                                Журавльової Л.І.

                                                Перлова Д.Ю.

     Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.11.2006.

   При секретарі

    судового засідання                Мартинцевій Н.М.

    та за участю представників сторін:

    від позивача                                    Маркевич М.Л., за дов. від 05.04.2006 № 01/05-04

    від відповідача                   Бабій М.О., за дов. від 11.12.2006 № 30851/10/10-013-5

                                                 Паскал С.К., за дов. від 11.12.2006 № 30850/10/10-013-5

    Розглянувши

         апеляційну скаргу              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                        „Будкомплект”, м.Луганськ               

          на постанову

          господарського суду         Луганської області

                                                     від 09.10.2006

у справі                              № 12/397н-ад (головуючий суддя Палей О.С.,

     судді Лісовицький Є.А., Ворожцов А.Г.)

         за позовом                         Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                        „Будкомплект”, м.Луганськ

                                                                                                                                           

          до відповідача                               Державної податкової інспекції у Калінінському районі  

                                                     м.Донецька

                                                                                                                                                  

          про                                     визнання недійсними податкових

     повідомлень-рішень  

                                                    

Суддя-доповідач Бородіна Л.І.

Постановою господарського суду Луганської області від 09.10.2006 у справі                     № 12/397н-ад (головуючий суддя Палей О.С., судді Лісовицький Є.А., Ворожцов А.Г.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Будкомплект”, м.Луганськ, до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Калінінському районі м.Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача від 17.02.2006  № 0002902340/2, яким визначено податкове зобов”язання з податку на землю  на загальну суму 301946 грн. 76 коп. (основний платіж –201297 грн. 84 коп., штрафні санкції –100648 грн. 92 коп.) та від 06.03.2006 № 0000402340/2 про застосування штрафних санкцій у сумі 340 грн. 00 коп.

Постанова суду з посиланням на статтю 206 Земельного Кодексу України, статті 1, 2 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ „Про плату за землю” мотивована тим, що відсутність у позивача правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою не може розглядатися як відсутність у нього права землекористування взагалі, оскільки відповідне право набуто ним в порядку пункту 5 статті 120 Земельного Кодексу України. Зокрема, у разі переходу прав на будівлю або споруду обов”язок щодо сплати земельного податку виникає з моменту набуття права власності або права користування будівлями або спорудами.

Підставою визначення суми земельного податку, що підлягає сплаті позивачем, судом першої інстанції вказана довідка Донецького міського управління земельних ресурсів від 28.02.2003 про грошову оцінку земельної ділянки.

При вирішенні спору місцевий господарський суд виходив з того, що допущені податковим органом формальні недоліки у визначенні підпунктів норм Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов”язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон № 2181), на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення, ніяким чином не впливають на факт встановленого порушення, правомірність нарахування основного платежу та застосування фінансових санкцій.

ВАТ „Будкомплект” (позивач у справі), не погодившись з прийнятою постановою, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 09.10.2006 у справі № 12/397н-ад через неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та прийняти нову постанову.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач, посилаючись на частину 1 статті 120 Земельного Кодексу України, вказує, що дана законодавча норма визначає порядок переходу права власності та користування земельною ділянкою, але не момент, з якого виникає таке право.

Позивач вважає, що відповідно до статті 125 Земельного Кодексу України право користування земельною ділянкою на умовах оренди виникає виключно з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

На думку заявника скарги, місцевим господарським судом безпідставно в якості доказу грошової оцінки землі прийнята довідка Донецького міського управління земельних ресурсів, оскільки згідно статті 13 Закону України „Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру; судом не надана оцінка названій довідці, не враховано, що дана довідка датована 28.02.2003, а заявка-клопотання на передачу землі в оренду –16.06.2003; в цій довідці вказано, що правовстановлюючі документи на землю відсутні.

Позивач вказує, що ДПІ у Калілінському районі м.Донецька не доведено розмір земельної ділянки, яка є об”єктом оподаткування відповідно до статті 5 Закону України „Про плату за землю” та відносно якої винесені оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Крім того, ТОВ „Будкомплект” посилається на порушення чинного законодавства, допущені відповідачем при проведенні перевірки, та неправомірне застосування штрафних санкцій відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181.

ДПІ у Калінінському районі м.Донецька (відповідач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити постанову господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

          

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Будкомплект" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням виконкому Луганської міської Ради від 05.05.1998 за № 227/10223; перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м.Луганська.

У період з 15.09.2005 по 26.09.2005 ДПІ у  Калінінському районі м.Донецька проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Будкомплект" з питань сплати податку на землю, за результатами якої складено акт від 21.09.2005 № 224/23-111-2/25366104 (т.І, а.с.32-37).

При проведенні перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ "Будкомплект" (покупець) укладено з ДПІ у Калінінському районі м. Донецька (продавець) біржові контракти (договори купівлі-продажу) на придбання майна ОМТС ДВАТ "Донецькшахтостроймонтаж", розташованого за адресою: м.Донецьк, пр.Павших Комунарів, 188, проданого з метою погашення заборгованості перед бюджетом в процесі реалізації податкової застави:

- від 24.05.2002, зареєстрований на Товарній біржі "Кальміуська" під № 34/к: будівля цеху обробки труб (літера Д1 згідно плану БТІ) площею 477,4 кв. м. (т.І, а.с.103, 104);

- від 24.05.2002, зареєстрований на Товарній біржі "Кальміуська" під № 33/к: вагон - побутівка (побутове приміщення, літера Ж1 згідно плану БТІ) площею 73,6 кв. м з крильцем площею 4,2  кв. м (т.І, а.с.100, 101);

- від 24.05.2002, зареєстрований на Товарній біржі "Кальміуська" під № 35/к: будівля матеріального складу (літера Б1 згідно плану БТІ) і площею 319,6 кв. м (т.І, а.с.107, 108);

- від 24.05.2002, зареєстрований на Товарній біржі "Кальміуська" під № 36/к: будівля матеріального складу (літера А1 згідно плану БТІ) площею 270,1 кв. м (т.І, а.с.109, 110);

- від 18.04.2002., зареєстрований на Товарній біржі "Кальміуська" під № 28/к: кран козловий (площа відсутня), підкранові путі (площа відсутня) (т.І, а.с.96-98).

Фактична передача майна підтверджується актами приймання-передачі від 27.05.2002 (т.І, а.с.98а, 99, 102, 105).

29.11.2002 ТОВ "Будкомплект" (покупець) укладено з ТОВ "Глорія Трейд" (продавець) договір купівлі-продажу № 1 на покупку нерухомого майна, що належить ТОВ "Глорія Трейд" та розташоване за адресою: м.Донецьк, пр.Павших Комунарів. 188, а саме:

- асфальтований майдан площею 4512,0 кв. м;

- естакада;

- склад дизпалива (літера К-1 згідно плану БТІ) площею  40,7 кв. м;

- будівля будки (літера И-1 згідно плану БТІ) площею  32,3 кв. м:

- склад матеріальний (літера З-1 згідно плану БТІ) площею 30 кв. м.;

- недобудований металевий модуль типу "Кисловодськ" (літера Е1 згідно плану БТІ) площею 957,3 кв. м;:

- мережа водопровідна довжиною 174,5м (т.І, а.с.111-113).

Фактично отримання майна підтверджується актами приймання-передачі від 23.12.2002 (т.І, а.с.114, 115).

29.11.2002 ТОВ "Будкомплект" (продавець) укладено з ТОВ "Глорія Трейд" (покупець) договір купівлі-продажу № 2 на продаж майна, що є власністю ТОВ "Будкомплект" та розташоване за адресою: м.Донецьк, пр.Павших Комунарів, 188, а саме:

- будівля матеріального складу (літера А1 згідно плану БТІ) площею 270,1 кв. м;

- будівля матеріального складу (літера Б1 згідно плану БТІ) площею 319,6 кв. м;

- вагон - побутівка (побутове приміщення, літера Ж1 згідно плану БТІ) площею 73,6  кв. м з крильцем площею 4,2 кв. м (т.І, а.с.118-120).

Фактична передача основних засобів підтверджується актом приймання-передачі від 23.12.2002 на загальну суму 49009 грн. (т.І, а.с.121, 122).

За результатами перевірки ДПІ у Калінінському районі м.Донецька зроблено висновок про порушення ТОВ „Будкомплект” Закону України "Про плату за землю", а саме: статей 2, 5, 14, 15 цього Закону, статті 206 Земельного Кодексу України в частині ненарахування податку на землю протягом 2003, 2004 років та ненадання до ДПІ розрахунку податку на землю у встановлені законом терміни за 2003, 2004 роки (т.І, а.с.36).

На підставі акта перевірки від 21.09.2005 № 224/23-111-2/25366104 відповідачем  винесене податкове повідомлення-рішення від 30.09.2005 № 0002902340/0, яким згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 статті 4 Закону № 2181 визначено податкове зобов'язання з податку на землю в сумі 201297 грн. 84 коп. та відповідно до підпунктів 17.1.1 та 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181  застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 100989 грн. 04 коп. (т.І, а.с.38).

За результатами первинної скарги, яку 01.12.2005 відповідачем залишено без задоволення, ДПІ у Калінінському районі м.Донецька винесене податкове повідомлення-рішення від 01.12.2005 № 0002902340/1, згідно з яким сума донарахованого податку та фінансових санкцій залишилася без змін (т.І, а.с.39-48).

В межах апеляційного оскарження рішенням Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 31.01.2006 податкове повідомлення-рішення від 01.12.2005 № 0002902340/1 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій за порушення вимог підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті17 Закону № 2181 в сумі 100649 грн. 04 коп. та застосовано до підприємства штрафні санкції в сумі 100648 грн. 82 коп. на підставі підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 (т.І, а.с.48-54).

За наслідками прийнятого ДПА в Донецькій області рішення відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.02.2006 № 0002902340/2 про нарахування податку на землю в сумі 201297 грн. 84 коп. та застосування 100648 грн. 92 коп. фінансових санкцій і від 06.03.2006 № 0000402340/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340 грн. на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 (т.І, а.с.55, 56).

20.06.2006 ТОВ „Будкомплект” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, винесених  ДПІ у Калінінському районі м.Донецька (т.І, а.с.2-9).

Постановою господарського суду Луганської області від 09.10.2006 у задоволенні позову відмовлено з підстав, викладених вище (т.ІІ, а.с.47-49).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду підлягає скасуванню з огляду на наступне.

              Статтею 206 Земельного Кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об”єктом плати за землю є земельна ділянка.

              Плата за землю справляється відповідно до закону.

         Таким законом є Закон України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ „Про плату за землю”, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

              Статтею 1 цього Закону податок визначений як обов”язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельною ділянкою.

          Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді  земельного  податку  або  орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки,  грошову оцінку яких не  встановлено, визначаються  до її  встановлення  в  порядку,  визначеному  цим Законом.

                Статтею 5 даного Закону визначені об”єкт та суб”єкт плати за землю, а саме:  

 - об”єктом плати за землю є  земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у  тому  числі  на  умовах  оренди;

            - суб”єктом плати  за  землю  (платником)  є власник земельної ділянки,  земельної  частки  (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

            Відповідно до статті 13 Закону України „Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку  є дані  державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку,  яка  перебуває  у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

     Відповідно до статті 15 цього Закону власники землі та землекористувачі  сплачують земельний  податок,  а  також  орендну  плату  за земельні ділянки державної   та   комунальної  власності  з  дня  виникнення  права власності  або  права  користування  земельною ділянкою.

                  При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування –на підставі договору оренди (частина 1 статті 120 Земельного Кодексу України).

   

                  Як свідчать матеріали справи, позивачем право власності на спірну земельну ділянку на підставі цивільно-правових угод не оформлялося, договори оренди на користування цією земельною ділянкою не укладалися.

              Отже, для визначення розміру податку за спірну земельну ділянку слід визначити розмір земельної ділянки, якою позивач фактично користувався у 2003-2004 роках.

               Як було вказано вище та відображено в поясненнях позивача від 12.10.2006                 №№ 168, 169  у вказаному періоді на праві власності позивача знаходилися:

- асфальтований майдан площею 4512,0 кв. м;

- склад дизельного палива площею  32 кв. м;

- будівля будки прохідної площею  32,2 кв. м:

- склад матеріальний площею 30 кв. м;

- недобудований металевий модуль типу "Кісловодськ" площею 957,3 кв. м;

- будівля цеха обробки труб площею 482 кв.м;

- кран козловой;

- підкранові путі;

- водопровідна мережа площею 174,5м (т.ІІ, а.с.93-96, 112-115).

          Всього під будівлями та спорудами, що є власністю ТОВ „Будкомплект”, знаходяться земельні ділянки загальною площею 6222 кв.м.

          

          Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення покладено на суб”єкта владних повноважень (відповідача у справі), якщо він заперечує проти адміністративного позову.

           Проте, ДПІ у Калілінському районі м.Донецька не доведено суду підстав визначення площі земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача, у розмірі 17228 кв.м.

           Довідка Донецького міського управління земельних ресурсів від 28.02.2003                № Ю-9389/2003 про грошову оцінку земельної ділянки необгрунтовано прийнята податковим органом як підстава нарахування земельного податку та помилково прийнята місцевим господарським судом як доказ фактично займаної площі земельної ділянки, оскільки сама довідка містить запис про відсутність документів, що є підставою визначення площі земельної ділянки.

          У зв”язку з тим, що підстави для нарахування земельного податку, визначені статтею 13 Закону України „Про плату за землю”, відсутні, в даному випадку слід керуватися приписами статті 15 цього Закону щодо встановлення обов”язку сплати земельного податку землекористувача з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

           Виходячи з цієї норми Закону та частини 1 статті 120 Земельного Кодексу України у разі переходу прав на будівлю або споруду обов”язок щодо сплати земельного податку виникає з моменту набуття права власності або права користування будівлями або спорудами.

           Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що відсутність у позивача правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою не може розглядатися як відсутність у нього права землекористування взагалі.

            Проте, судом першої інстанції не було з”ясовано розмір земельної ділянки, яка фактично використовувалась позивачем внаслідок придбання ним у власність будівель та споруд.

          Як було вказано вище, матеріалами справи підтверджена площа земельної ділянки, на якій розташовані будівлі та споруди, що є власністю позивача, і яка фактично знаходилась в користуванні позивача у 2003-2004 роках, у розмірі 6222 кв.м.

           При цьому доводи апелянта щодо неможливості користування ним земельною ділянкою, що знаходиться під асфальтованим майданчиком площею 4512 кв.м та недобудованим металевим модулем типа Кисловодськ (площею 957,3 кв.м), який не введений в експлуатацію, відхиляються апеляційною інстанцією, оскільки позивачем не доведено суду неможливість використання асфальтованим майданчиком, а невведення об”єкту в експлуатацію не є підставою від звільнення від сплати земельного податку за користування земельною ділянкою, на якій розташований цей об”єкт.

            Отже, виходячи із фактичної площі земельної ділянки, що перебувала у користуванні позивача у спірному періоді –6222 кв.м, грошова оцінка цієї земельної ділянки складає 3634954 грн. 62 коп., податок на землю –36349 грн. 55 коп., за 2 роки (2003, 2004 роки) –72699 грн. 09 коп.; штрафні санкції, застосовані відповідно до підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 –36349 грн. 55 коп.; штрафні санкції, застосовані згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 –340 грн.: по 170 грн. за 2003, 2004 роки, у яких не подавалися розрахунки з податку на землю.

          Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що допущені податковим органом формальні недоліки у визначенні підпунктів норм Закону № 2181, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення, не впливають на факт встановленого порушення. ДПІ у Калінінському районі м.Донецька правильно нарахований основний борг у сумі            72699 грн. 09 коп. та 36349 грн. 55 коп. штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 17.02.2006 № 0002902340/2, а також 340 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 06.03.2006 № 0000402340/2.

          Отже, податкові зобов”язання з податку на землю та штрафні санкції у сумі            192898 грн. 11 коп., визначені відповідачем неправомірно, у зв”язку з чим податкове повідомлення-рішення ДПІ у Калінінському районі м.Донецька від 17.02.2006                            № 000290240/2 в цій частині слід визнати недійсним.

З огляду на викладене апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкомплект”, м.Луганськ підлягає до задоволення частково, постанова господарського суду Луганської області від 22.09.2006 у справі № 8/559ад –скасуванню, з прийняттям нового рішення про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.02.2006 № 0002902340/2 Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька в частині визначення податкових зобов”язань у сумі 192898 грн. 11 коп., у тому числі: 128598 грн. 75 коп. –за основним платежем з податку на землю та                      64299 грн. 37 коп. – штрафних санкцій. В решті вимог в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволення вимог, а саме: судовий збір у сумі 1 грн. 22 коп. за позовною заявою та судовий збір у сумі 0 грн. 61 коп. за апеляційною скаргою покладаються на позивача.

Судовий збір у сумі 2 грн. 18 коп., сплачений за платіжним дорученням від 13.06.2006 № 230 за подачу позову, та судовий збір у сумі 1 грн. 09 коп., сплачений за платіжним дорученням від 30.10.2006 № 423 за апеляційною скаргою, підлягають поверненню з Державного бюджету України.

Згідно з частиною 2 статті 89 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір у сумі 1 грн. 70 коп., сплачений позивачем за апеляційною скаргою у більшому розмірі, ніж встановлено законом (підпункт 2 пункту 3 розділу УІІ „Прикінцеві та перехідні положення”  Кодексу адміністративного судочинства України, підпункт „з” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито”) підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст.94, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.3 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний  господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

         

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкомплект”, м.Луганськ на постанову господарського суду Луганської області від 09.10.2006 у справі № 12/397н-ад задовольнити частково.

2. Постанову  господарського суду Луганської області від 09.10.2006 у справі                № 12/397н-ад скасувати.

3. Позов задовольнити частково.

4. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 17.02.2006                              № 0002902340/2 Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька в частині визначення податкових зобов”язань у сумі 192898 грн. 11 коп., у тому числі: 128598 грн. 75 коп. –за основним платежем з податку на землю та 64299 грн. 37 коп. –штрафних санкцій.

5. В решті вимог в задоволенні позову відмовити.

6. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкомплект”, м.Луганськ, вул.Краснодонська, 1, ід.код 25366104, судовий збір у сумі 2 грн. 18 коп., сплачений за платіжним дорученням від 13.06.2006                № 230 за подачу позову; судовий збір у сумі 1 грн. 09 коп. за апеляційною скаргою, сплачений за платіжним дорученням від 30.10.2006 № 423.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

           Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови складено 29.12.2006.

             Головуючий суддя                                                            Л.І.Бородіна

Суддя                                                                                Л.І.Журавльова

Суддя                                                                                Д.Ю.Перлов

Надруковано 5 примірників:

1-до справи

2-позивачу

З- відповідачу

4 - ГСЛО

5-до наряду

Внесено