Справа № 122/477/14-ц
Провадження по справі 2/122/500/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2014 року
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі
головуючого, судді - Шильнова М.О.
при секретарі - Іоновій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності, суд
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору довічного утримання № 1724 від 12.06.2007 року її дідусь передав їй у власність 5/6 часток квартири АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 її дідусь помер. На сьогоднішній час їй належить 5/6 часток квартири АДРЕСА_1, 1/6 частка квартири АДРЕСА_1 належить відповідачу. Відповідач мешкає та працює на території РФ. Спірна квартира складається з однієї кімнати, загальна площа квартири складає 34,9 кв.м, з яких жила площа складає 17,6 кв.м, таким чином відповідачу відповідно до його частки належить усього 5,8 кв.м. Починаючи з 2007 року усі комунальні платежі за квартиру сплачує вона, ніяких витрат по утриманню своє власності він не вчинює. Враховуючи ту обставину, що сумісне мешкання у однокімнатній квартирі чужих та різностатевих осіб не є можливим, частка майна яка належить відповідачу є незначною та виділ її неможливий. На підставі наведеного,просить припинити право власності відповідача на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1, зі сплатою грошової компенсації вартості майна.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні у повному обсязі. Крім того, пояснила, що позивачка на теперішній час мешкає на території РФ.
До суду від відповідача надійшла заява, у якій він просив розглянути справу у його відсутність та прийняти рішення у відповідності до законодавства, однак посилався на ту обставину, що він не створює для позивачки ніяких перешкод, оскільки вона не мешкає у спірній квартирі, а здає її в найм.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оглянувши надані докази, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; відновлення становища, яке існувало до порушення.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі договору довічного утримання від 12.06.2007 року ОСОБА_3 передає у власність, а ОСОБА_1 отримує у власність 5/6 часток квартири АДРЕСА_1 (а.с. 6-9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть !-НОМЕР_2 (а.с. 10).
ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19.02.2007 року, яке видане Другою Сімферопольською державною нотаріальною конторою, реєстровий номер 1-317 йому належить 1/6 частка квартири АДРЕСА_1 (а.с. 26-27).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що частка майна, яка належить відповідача є незначною та виділ її фактично не можливий, оскільки квартира є однокімнатною.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 21.03.2011р. «Справа «Андрій Руденко проти України» зазначив, що «Суд нагадує, що втручання у право на мирне володіння майном є сумісним з вимогами ст. 1 Першого протоколу, коли воно законне і не свавільне»
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Вказана норма закону спрямована на захист прав співвласників від негативного впливу наявності права у іншого співвласника на частку, яка є незначною і не може бути виділена в натурі. Тобто принципове значення має наявність права власності на майно у осіб, що звертаються до суду з таким позовом.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 31 січня 2014 року по справі призначена судово-будівельно-технічна експертиза.
З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 25-0044 від 17.02.2014 року вбачається, що виділ у натурі 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 не є можливим. Ринкова вартість 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 становить 34057 грн. (а.с. 39-71).
Статтею 365 ЦК України, на яку позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, встановлено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
За змістом зазначеної норми закону припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених п.п. 1 - 3 ч. 1 ст. 365 ЦК України випадку, але в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З наведеного випливає, що умовою задоволення даного позову є доведення позивачем наявності будь-якого з передбачених п.п. 1 - 3 ч. 1 ст. 365 ЦК України та того факту, що припинення зазначеного права відповідача не завдасть істотної шкоди його інтересам.
Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.
Під істотною шкодою інтересам особи слід також розуміти відсутність можливості захистити своє право на житло шляхом придбання іншого житла за рахунок компенсації вартості частки, право на яке припиняється.
При цьому слід враховувати баланс інтересів всіх співвласників.
Однак позивачем не надано суду фактичних даних, на підставі яких, можливо було б встановити відсутність вищенаведених негативних наслідків для ОСОБА_2 внаслідок припинення його права на частку у спільному майні.
Матеріали справи не містять відомостей чи має відповідач у власності інше житло, водночас ст. 47 Конституції України проголошує, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду, чи можливо за рахунок компенсації вартості частки, яка запропонована позивачем - 34057 гривень придбати інше житло.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Повний текст судового рішення складений 18.03.2014 року.
На підставі ст. 365 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1, зі сплатою грошової компенсації вартості майна - відмовити.
Повернути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026, банк - ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь) на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН - НОМЕР_1, кошти у розмірі 34057 (тридцять чотири тисячі п'ятдесят сім) грн. внесені на депозитний рахунок Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим, які знаходяться на рахунку 37319012000604, код 26273942 ГУ ДК України в АРК м. Сімферополь, код банку 824026 (призначення платежу - від ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на депозитний рахунок Залізничного районного суду м. Сімферополя залогова сума за 1/6 квартири за адресою: АДРЕСА_1) сплачені згідно квитанції № 101 від 07.03.2014 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасованою набирає законної сили після розгляду справ апеляційним судом.
Суддя: