ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
20.11.06 Справа № 17/107
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючий суддя Орищин Г.В.
суддів Бобеляка О.М.
Дубник О.П.
при секретарі судового засідання Чубатюк О.В.
розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Рівненському районі, м.Рівне (далі –ДПІ) від 19.06.2006 р. № 3094/10-15
на постанову господарського суду Рівненської області від 15.06.2006 року
у справі № 17/107
за позовом ДПІ у Рівненському районі
до відповідача-1 відкритого акціонерного товариства «Любомирський вапняно-силікатний завод», с.Нова Любомирка Рівненського р-ну (далі –ВАТ)
до відповідача-2 приватного підприємства «Детройт», м.Донецьк (далі –ПП)
третя особа у справі приватне підприємство «Міленіум 2000», с.Олешин Хмельницької обл.
про визнання недійсним договору та стягнення в доход держави майна
за участю представників сторін:
від скаржника –Слесарчук О.П. –нач. юр. сект. (дов. № 1868-10/32 від 08.06.2006 р.)
від відповідачів та третьої особи –не з»явились
Права і обов»язки сторін, передбачені ст.ст.49,51 Кодексу адміністративного судочинства України, представнику скаржника роз”яснено.
Постановою господарського суду Рівненської області від 15.06.2006 року у справі № 17/107 (суддя Петухов М.Г.) відмовлено ДПІ у Рівненському районі в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору комісії № 17/08/03 ДК від 15.08.2003 р., укладеного приватним підприємством «Детройт», м.Донецьк (далі –ПП) та відкритим акціонерним товариством «Любомирський вапняно-силікатний завод», с.Нова Любомирка Рівненського р-ну (далі –ВАТ); закрито провадження у справі в частині умислу посадових осіб ПП «Детройт»; третя особа у справі приватне підприємство «Міленіум 2000», с.Олешин Хмельницької обл. (далі –ПП). Дана постанова мотивована судом тим, що рішенням господарського суду Рівненської області від 13.04.2005 р. у справі № 18/31, яке набрало законної сили, встановлено, що правовідносини між ВАТ „Любомирський вапняно-силікатний завод” та ПП „Детройт” фактично мали місце, товар – мембрани іоноселективного електроду для визначення високо розрядних фосфат-іонів у вигляді безбарвної плівки у формі диску діаметром 96 мм, відповідачем-2 вивезено за межі митного кордону України, згідно договору комісії № 17/08/03ДК від 15.08.2003 р. без порушення законодавства, а відображення податкового кредиту в сумі 212257 грн. в декларації по ПДВ за квітень 2003 р. зроблено правомірно.
Позивач у справі –ДПІ у Рівненському районі, подав апеляційну скаргу на згадану постанову господарського суду, оскільки, на думку скаржника, господарським судом не взято до уваги, що згідно акту документальної перевірки відповідача-1 податковим органом встановлено, що ПП «Детройт»фактично не вивозив за кордон предмет договору комісії (підтверджується письмовими поясненнями посадових осіб та актом зустрічної перевірки Сталеварної компанії); акт був підписаний без заперечень за погодженням з головним бухгалтером та директором підприємства. Також, скаржник зазначає, що ПП «Міленіум 2000»згідно рішення господарського суду визнано банкрутом, а рішенням господарського суду Донецької області від 30.09.2004 р. ПП «Детройт»також було визнано банкрутом. Таким чином, скаржник вважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів, які свідчать про наявність умислу посадових осіб ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод»щодо ухилення від оподаткування та нанесення тим самим збитків державі.
Відповідач-1 з вимогами скаржника не погоджується з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (а.с. 104-105).
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:
Між ВАТ „Любомирський вапняно-силікатний завод” (покупець) та ПП „Міленіум 2000” (постачальник) 14.03.2003 року укладено договір за № 07/03, згідно якого ПП „Міленіум 2000” зобов”язалось постачати ВАТ „Любомирський вапняно-силікатний завод” феросплави марки FeNi28Cr23 в кількості 90 тонн по ціні 16775 грн. за 1 тонну на загальну суму 1811700 грн. з ПДВ. Відгрузка продукції мала бути проведена на протязі 2-х днів з моменту отримання заявки покупця, а поставка - на протязі 3-х місяців з моменту отримання продукції.
15 серпня 2003 року між ВАТ „Любомирський вапняно-силікатний завод” (комітент) та ПП „Детройт” (комісіонер) укладено договір комісії № 17/08/03 згідно якого, останній зобов”язувався реалізувати мембрани іоноселективного електроду для визначення високо розрядних фосфат-іонів у вигляді безбарвної плівки у формі диску діаметром 96 мм. на суму 1507244,31 грн. за межами митної території України за винагороду в розмірі 0,1% від суми реалізованого товару.
За результатами проведеної ДПІ у Рівненському районі позапланової перевірки ВАТ „Любомирський вапняно-силікатний завод”, 23.06.2003 року складено акт за № 23-125/1-05467240, в якому зазначено, що по договору поставки № 07/03 від 14.03.2003 р. відповідач-1 розрахувався з відповідачем-2 цеглою на суму 38697,99 грн., решта суми –1773001,92 грн. залишилась неоплаченою, а придбаний товар відповідач-1 реалізував відповідно до договору комісії № КХ-18/03 від 18.03.2003 р. ТзОВ „Восток-Стар”, м.Донецьк.
Оцінивши подані сторонами докази у справі на відповідність їх фактичним матеріалам та обставинам справи, судова колегія відзначає наступне:
У відповідності із частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов»язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб»єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків за даною угодою.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ “Любомирський вапняно-силікатний завод”, отримавши товар від ПП “Міленіум-2000” згідно договору купівлі-продажу, передав його як комітент по договору комісії № 17/08/03 ДК від 15.08.2003р. комісіонеру –ПП “Детройд”, який бере на себе зобов»язання по реалізації товару комітента за межами митного кордону України з вивозом товару та передачею його покупцю нерезиденту в країні імпорту від свого імені, але за рахунок комітента. В свою чергу, комітент зобов»язується виплатити комісіонеру винагороду за послугу. Пунктом 2.1.5 вказаного договору було передбачено, що при експорті товару в рядку 2 ВМД будуть вказані реквізити комітента, а, у відповідності з наказом № 380 ДМСУ від 30.06.1998 р., також, буде вказано дійсний договір в рядку 44 ВМД.
На виконання умов угоди ПП "Детройт", згідно договору комісії №17/08/03 ДК від 15.03.03 р. та контракту №27 від 25.08.03 р., укладеного з фірмою "GILPATRIK TRADE COMPANY", США, від імені ВАТ "ЛВСЗ", відвантажує мембрани іоноселективного електроду для визначення високозарядних фосфат-іонів у вигляді безбарвної прозорої плівки у формі диску діаметром - 96 мм, знаходиться у чашці Петрі (тара), у кількості 747 шт. на суму 283860 дол. США/1513456 грн., умови поставки - ВВІ Дюйсбург, країна призначення - Німеччина.
Зустрічною перевіркою ДПІ у Петровському районі м. Донецька (довідка
№ 433/23-1 від 19.12.03 р.) підтверджується отримання ПП "Детройт" товарів від заводу по договору комісії №17.08.03 ДК від 15.08.03 р., які згідно ВМД від 22.09.03 р. відвантажено компанії "GILPATRIK TRADE COMPANY", США на загальну суму 283860 дол.США. Транспортування товару відбувалось за допомогою експрес-доставки поштою ТзОВ "Аеро-Експрес" (підтверджується актом № 314841 від 25.09.03 р.). 27.10.03 р. ПП "Детройт" зарахована валютна виручка, отримана від покупця в оплату товару, в повному обсязі і в терміни, встановлені чинним законодавством.
Замитнення товару здійснювалось через Донбаську регіональну митницю, що підтверджено листом Донбаської регіональної митниці від 02.03.05р. №11-30/1519. Фактичне вивезення мембран проводилось через аеропорт Бориспіль, що підтверджено листом Бориспільської митниці від 02.03.05р. №11-07/514.
Доказом, який підтверджує факт вивезення (експорту) товару платником податку за межі митної території України, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за операціями з експорту продукції" від 01.03.02 р. № 243, є оригінал п'ятого основного аркуша (“примірник для декларанта”) вантажної митної декларації, оформленої митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів з відповідно вчиненим записом митного органу, засвідчений підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.
Вантажно-митні декларації станом на даний час є чинними, в установленому законом порядку нечинними не визнані.
Вищенаведені обставини встановлені при розгляді справи № 18/31 на підставі актів, складених податковими органами за результатами документальних та зустрічних перевірок суб”єктів підприємницької діяльності –контрагентів за спірними угодами.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт здійснення господарських операцій на виконання оспорюваного договору, що спростовує доводи податкового органу про наявність умислу в діях посадових осіб ВАТ “Любомирський вапняно-силікатний завод” при укладенні даного договору.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209 п.6,7 р.YІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ДПІ у Рівненському районі відхилити.
Постанову господарського суду Рівненської області від 15.06.2006 р. у справі
№ 17/107 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути
оскаржена в касаційному порядку, у відповідності із ст.ст.211,212 КАС України.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
головуючий суддя Г.В. Орищин
судді О.М. Бобеляк
О.П. Дубник