АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження № 22-ц/790/2253/14 Головуючий 1 інстанції - Діденко С.А.
Справа № 2/640/264/14/03 Доповідач-Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого- Пономаренко Ю.А.,
суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності, встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на 1/6 частину квартири у порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення від прав спадкування, -
в с т а н о в и л а :
В вересні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просив суд, встановити факт родинних відносин, визнавши, що він є рідним сином ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати за ним право власності на 1/6 частину квартириАДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві спільної сумісної власності за його матір'ю - ОСОБА_5, його сестрою ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_3 Частки кожного із співвласників є рівними і складають по 1/3 частині квартири. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Спадкоємцями першої черги за законом є він та його сестра ОСОБА_2 Спадщину він прийняв шляхом надання відповідної заяви до Восьмої ХДНК. Документи, якими підтверджується факт смерті його матері та факт прийняття ним спадщини знаходяться у спадковій справі №320/2010. Однак, в оформленні свого спадкового права після смерті ОСОБА_5 йому нотаріусом відмовлено бо у свідоцтві про його народження викривлено прізвище його матері: замість правильної "ОСОБА_5" вказана неправильно "ОСОБА_5". Крім того, у свідоцтві про право власності на житло від 06.01.1994р. не визначені частки співвласників, у тому числі і спадкодавця ОСОБА_5
До початку розгляду справи ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_4, у якому просила усунути ОСОБА_4 від права на спадкування.
В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог посилалась на те, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 06.01.1994 року їй, її чоловіку - ОСОБА_3 та матері - ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належить право власності на АДРЕСА_1. Її мати - ОСОБА_5, починаючи з 2004 року по 2006 рік постійно проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1, а з 2006 року за адресою: АДРЕСА_1. Протягом шести років вона, її чоловік та її син ОСОБА_6 за власні кошти піклувались про ОСОБА_5, купували ліки та засоби гігієни. ОСОБА_5 не мала можливості обходитися без сторонньої допомоги з причин похилого віку та тяжкої хвороби, що викликана хронічним порушенням мозкового кровообігу, церебральним атеросклерозом. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання: АДРЕСА_1. За власні кошти вони поховали ОСОБА_5 та встановили пам'ятник. Відповідач ОСОБА_4, який доводиться їй рідним братом, не проявляв турботи та піклування щодо матері не цікавився її життям, хворобою, не надавав матеріальної та моральної допомоги. На їх прохання про надання допомоги в догляді за матір"ю, він відсторонився від даної проблеми, ухилявся від надання допомоги та піклування. Вважали також, що ОСОБА_4 пропустив строк для прийняття спадщини.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визначено, що відповідно свідоцтва про право власності на житло, виданого ХМЦ ПДЖФ 06.01.1994р. кожному з співвласників, у тому числі ОСОБА_5, належить по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1. Встановлено факт родинних відносин та визнано, що ОСОБА_4 є рідним сином ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про усунення ОСОБА_4 від спадщини відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій зазначили, що не погоджуються з вказаним рішенням суду, вважають його постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просять рішення суду 1 інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у визнанні права власності на 1/6 частину спірної квартири за ОСОБА_4 та усунути ОСОБА_4 від права на спадкування.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вирішила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін виходячи з наступного.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд 1 інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 правильно виходив з того, що ОСОБА_4 є сином померлої ОСОБА_5, а також є спадкоємцем першої черги за законом і саме підставно задовольнив його позовні вимоги.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Матеріали справи містять дані про те, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06.01.1994 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 і після її смерті відкрилася спадщина на належне їй на праві власності майно, а саме на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.ст.1216, 1218, 1220, 1258, 1261, 1266-1270, 1296 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти, подружжя та батьки спадкодавця.
Судовим розглядом встановлено, що сторони по справі, як діти померлої ОСОБА_5, є спадкоємцями першої черги відповідно до вимог ст.1261 ЦК України.
Відповідачами по справі не заперечується факт родинних відносин ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як сина і матері, а також те, що частка спадкодавця ОСОБА_5 у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 складає 1/3 частину.
Відповідно до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними, тому судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції, що частка позивача ОСОБА_4 у праві власності на спадкове майно дорівнюється 1/6 частині.
Також судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про усунення ОСОБА_4 від спадкування виходячи з наступного.
Згідно ст.1224 ч.5 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Спадкодавець ОСОБА_5, якій на момент смерті було 94 роки, страждала на хронічне порушення мозкового кровообігу, церебральним атеросклерозом, внаслідок чого була фізично неспроможною своїми силами самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим потребував стороннього догляду, що не заперечується сторонами.
Між тим, відповідачами у відповідності до ст.60 ЦПК України не надано ні суду 1 інстанції, ні суду апеляційної інстанції достатніх та переконливих доказів того, що позивач ОСОБА_4 ухилявся від надання допомоги, оскільки відповідно до пояснень свідків по справі, а також самого позивача, він відвідував матір ОСОБА_5 за життя в її квартирі та квартирі відповідачів, регулярно привозив продукти харчування.
ОСОБА_4 не заперечував того факту, що відповідачі звертались з приводу прийняття ОСОБА_5 до його помешкання, про те їм було роз'яснено про те, що відсутні належні побутові умови для проживання матері, також позивач не мав можливості надавати іншу матеріальну допомогу, оскільки він є пенсіонером та згідно даних Управління пенсійного Фонду Золочівського району Харківської області отримує мінімальну пенсію.
Тому судова колегія погоджується з висновком суду про те, що відповідачами не доведені обставини ухилення ОСОБА_4 від виконання обов'язків щодо утримання спадкодавця.
Не заслуговують на увагу твердження апеляційної скарги щодо невірного визначення відповідачами по справі, з підстав неприйняття ними спадщини, оскільки саме відповідачем ОСОБА_2 поданий зустрічний позов, як спадкоємця, щодо усунення від спадкування ОСОБА_4, в якому вона стверджує саме про прийняття нею спадщини. Дану обставину підтвердив в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3, який підтвердив факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_5
За таких обставин колегія вважає, що ухвала постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст..ст.303, 304, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -