АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3297/09

Номер провадження 22-ц/786/978/14 Головуючий у 1-й інстанції Лободенко О.С.

Доповідач Обідіна О. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.

При секретарі : Нестеренко А.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 жовтня 2013 року за заявою головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції про роз'яснення рішення суду,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 жовтня 2013 року в задоволенні заяви Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ про роз'яснення рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 5 червня 2009 року відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою роз'яснити виконання судового рішення, а саме зазначити, що при нарахуванні розміру аліментів необхідно враховувати суму доходу отриманого боржником від продажу майна.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно п.2 ч. 1ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 5 червня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 8 травня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму, визначеного для дитини відповідного віку.

Виконавчий лист про виконання зазначеного рішення перебуває на виконанні в Автозаводському ВДВС Кременчуцького МУЮ.

В травні 2013 року до ВДВС звернулась стягувач ОСОБА_1 з проханням включити в суму доходу, з якого нараховуються аліменти, дохід, отриманий боржником від продажу належного йому майна, про що надала довідку з податкової служби.

Вказане послугувало підставою для звернення державного виконавця до суду із заявою про роз'яснення виконання судового рішення в частині можливості включити до доходу боржника, дохід, отриманий останнім від продажу належного йому майна.

Відмовляючи в задоволенні заяви про роз'яснення рішення, суд виходив з того, що резолютивна частина судового рішення додаткових роз'яснень не потребує, є чіткою та зрозумілою, а врахування при визначенні розміру аліментів доходу, отриманого від продажу нерухомого майна не передбачено чинним законодавством, зокрема Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя,дітей, батьків, інших осіб, затвердженого Постановою КМУ від 26.02.1993 року.

З вказаним висновком не в повній мірі погоджується колегія суддів з наступних підстав.

За змістом п.8 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений правом звертатись до суду з заявою про роз'яснення рішення, яке підлягає виконанню.

Між тим, судом не було звернуто уваги на те, що в даному випадку має місце роз'яснення саме виконання судового рішення, а не роз'яснення рішення, яке дійсно є чітким та зрозумілим. Вказане призвело до того, що фактично судом не було вирішене питання, з яким звертався державний виконавець, а саме чи існують підстави для врахування до суми доходів боржника при стягнення з останнього аліментів, доходу, отриманого ним внаслідок продажу майна, що підтверджується довідкою з Кременчуцької ДПІ.

Вказане питання урегульовано Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя,дітей, батьків, інших осіб, затвердженого Постановою КМУ від 26.02.1993 року.

Із змісту останнього не вбачається, що до таких видів доходів включається разовий дохід, отриманий боржником від реалізації належного йому нерухомого майна, а відтак правових підстав враховувати при нарахуванні аліментів суму доходу, отриманого від такої реалізації - не має.

В іншій частині доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу,

Так, посилання апелянта на положення Податкового Кодексу України, який регулює відносини в сфері справляння податків і зборів, не можуть застосовуватись в даному випадку, оскільки регулюють зовсім інші правовідносини.

Одночасно, колегія суддів зауважує, що норми Податкового Кодексу України та положення ст. 195 СК України тлумачаться апелянтом на власний розсуд, позаяк не заслуговують на увагу.

За вказаних обставин, колегія суддів вбачає підстави для скасування ухвали місцевого суду та постановлення по справі нової ухвали про задоволення заяви державного виконавця, оскільки постановлене ним питання підлягає роз'ясненню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 жовтня 2013 року скасувати та постановити нову, якою заяву головного державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ про роз'яснення рішення суду задовольнити.

Виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини роз'яснити наступним чином - при нарахуванні розміру аліментів суму доходу, отриманого боржником ОСОБА_2 від продажу нерухомого майна згідно до довідки КОДПІ № 3695/Д від 11.03.2013 року - не враховувати.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Судді:

З оригіналом згідно.