№ справи:115/4571/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Дахневич О.Д.

№ провадження:22-ц/190/1339/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Філатової Є.В.

суддів:Білоусової В.В. Дралла І.Г.

при секретарі:Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа: орган опіки та піклування Сакської райдержадміністрації про визнання осіб такими, що втратили право на службове житло та виселення без надання іншого житлового приміщення, за апеляційною скаргою Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року Євпаторійська квартирно-експлуатаційна частина звернулася з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання осіб такими, що втратили право на службове житло АДРЕСА_1, АР Крим та виселення без надання іншого житлового приміщення.

Вимоги мотивовані тим, що 05.02.2009 року виконавчим комітетом Новофедорівської селищної ради Сакського району АР Крим військовослужбовцю Сакського гарнізону ОСОБА_6 видано ордер на вселення разом з членами його сім'ї в службову квартиру АДРЕСА_1, АР Крим. 21.02.2013 року на підставі Наказу №36 Командира в/ч А 1100, ОСОБА_6 виключено із списків особового складу частини А 1100 у зв'язку з вибуттям до нового місця служби в/ч А 0156 м. Феодосія. У зв'язку з чим, відповідач повинен разом з сім'єю у двомісячний строк з дня видачі наказу про виключення із списків особового складу військової частини звільнити службову квартиру. Таким чином 22.04.2013 року ОСОБА_6 та члени його родини втратили законні підстави для проживання в службовій квартирі, проте до теперішнього часу в добровільному порядку спірне житло не звільнено, чим порушені майнові права власника.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 25 вересня 2013 року до участі у розгляді справи в якості третьої особи залучено: Орган опіки та піклування Сакської райдержадміністрації.

Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 16 грудня 2013 року в задоволенні позову Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, про задоволення позову. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що підставою для відмови в позові є свідчення відповідача про те, що він та його родина не забезпечена тимчасовим житлом за новим місцем проходження служби у в/ч м. Феодосія. Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі не проживають у спірній квартирі протягом тривалого часу, не здали службову квартиру всупереч приписів Інструкції щодо організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями №737 від 30.11.2011 року, можуть отримувати грошову компенсації за піднайом житла за новим місцем проходження служби. Проте, всупереч цим обставинам суд необґрунтовано відмовив у позові.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що законних підстав для задоволення позову немає. Колегія суддів погоджується з цим висновком, оскільки він відповідає фактичним обставинам та не суперечить закону.

Судом встановлено, що спірна квартира є службовою та надана відповідачам у зв'язку з проходженням ОСОБА_6 військової служби. При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оформили письмове зобов'язання про звільнення квартири АДРЕСА_1, у разі звільнення ОСОБА_6 з військової служби або отримання іншого житлового приміщення (арк. 7).

Зі змісту позовної заяви убачається, що всі вимоги, як про виселення, так й про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловою площею позивач пов'язує виключно з тим, що за наказом №36 Командира в/ч А 1100, ОСОБА_6 виключено із списків особового складу частини А 1100 у зв'язку з вибуттям до нового місця служби в/ч А 0156 м. Феодосія.

Зазначені вимоги позивач обґрунтував ст.124 ЖК України, яка передбачає підстави для виселення зі службового житлового приміщення. На норми ст.71 або ст.101ЖК України позивач не посилався, таки вимоги не були предметом спору, обставин та доказів з цього приводу позивач не наводив. Тому посилання в апеляційній скарги на те, що відповідачі тривалий час не проживають в квартирі не має правового значення для даного спору.

Відповідно до положень статей 118, 124 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ним проживають, без надання іншого жилого приміщення. Разом з тим у ст.125 ЖК України наведено перелік осіб, які у випадках зазначених у статті 124 цього Кодексу не можуть бути виселені без надання іншого жилого приміщення, в тому числі сім'ї військовослужбовців.

Виходячи із зазначених положень закону та враховуючи, що позивач ставив питання про виселення без надання відповідачам іншого житлового приміщення, суд першої інстанції правильно відмовив у позові.

Оскільки закон та Інструкція щодо організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями №737 від 30.11.2011 року, на яку посилається апелянт, пов'язують виселення сім'ї військовослужбовця із наданням іншого житлового приміщення, а відповідачі іншого житла не мають, посилання в апеляційній скарзі на можливість надання їм житла за новим місцям проходження служби, або на грошову компенсацію за найом квартири не є підставою для виселення за правилами ст.124 ЖК України.

Інші доводи скарги також не містять правових підстав для скасування рішення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та надав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, в рішенні наведені переконливі доводи на обґрунтування висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, 308 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Євпаторійської квартирно-експлуатаційної частини відхилити; рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: