№ справи:103/5922/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Готовкіна Т.С.

№ провадження:22-ц/190/744/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Філатової Є.В.

суддів:Білоусової В.В. Дралла І.Г.

при секретарі:Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_6 про встановлення способу виконання та розстрочку виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: Відділ держкомзему у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, прокурор Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим про визнання недійсним державних актів на земельну ділянку, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа: Відділ держкомзему у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про стягнення грошових коштів, що одержані по недійсній угоді, та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2013 року ОСОБА_6 звернувся із заявою про встановлення способу виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 суми 20 230 грн. та судового збору в сумі 2232,60 грн. за виконавчим листом №103/157/2012 року, виданим Бахчисарайським районним судом АР Крим 07.01.2013 року. Просила звернути стягнення на пенсію та розстрочити виконання рішення на час, якій необхідно для погашення боргу в повному обсязі.

Заява мотивована тим, що рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 05.06.2012 року заявниці відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_7 про визнання недійсним державних актів на земельну ділянку. Одночасно задоволено зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 в частині стягнення грошових коштів, сплачених за недійсною угодою в сумі 76 300 грн. та 763,00 грн. судових витрат. Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 21.11.2012 року, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 05.06.2012 року змінено, зменшено суму стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 до 20 230 грн. та суму судових витрат - до 223,60 грн. Рішення дотепер не виконано, оскільки боржниця не має коштів, єдиним джерелом її існування є пенсія. Будь-якого майна, на яке можна звернути стягнення, крім частки у квартирі також немає. Проте ця квартира є єдиним місцем проживання її сім'ї. Тому вона просила встановити спосіб виконання рішення шляхом звернення стягнення на пенсію та розстрочки виконання цього рішення на строк, що необхідний для повного погашення боргу за рахунок відрахувань з пенсії.

Ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 03 грудня 2013 року заява ОСОБА_6 залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду, та постановити нову, про задоволення заяви. Вважає, що суд першої інстанції, розглянувши заяву у її відсутності за наявності клопотання про відкладення судового розгляду, порушив її процесуальні права та позбавив її права на судовий захист. Вирішуючи питання по суті, суд не врахував усіх обставин справи та невірно застосував норми права щодо виконання судових рішень.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утрудняють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо) за заявою державного виконавця або сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви в повному обсязі, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що таких обставин по справі не встановлено та апелянтом не наведено.

Платонеспроможність боржника, яка не є тимчасовою та не викликана виключними обставинами, не може бути підставою для обмеження встановленого Законом порядку виконання рішення.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, встановлений ст.52 Закону «Про виконавче провадження», передбачає, що у першу чергу стягнення звертається на грошові кошти та майно боржника за винятком, встановленим ст.56 Закону. За правилами ст.68 Закону державний виконавець вправі звернути стягнення на заробітну плату або інші доходи боржника у відсутності або недостатності майна для покриття в повному обсязі належних для стягнення сум.

За наявності майна звернення стягнення на періодичні доходи можливо лише за заявою стягувача. Боржникові таке право вибору не належить. Водночас реалізація майна для погашення боргу провадиться з дотриманням правил ст. 62 цього Закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що при звернення стягнення на нерухоме майно будуть порушенні Конституційні права боржниці та її членів сім'ї є необґрунтованими. З матеріалів справи убачається, що, боржниці належить лише ? частка квартири, тому посилання у скарзі на те, що її родина буде позбавлена житла є безпідставними.

Інші доводи апелянта також не ґрунтуються на законі та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Довід про порушення судом її процесуальних прав на участь у судовому засіданні не може бути прийнятим до уваги.

Відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За поштовим повідомленням (арк.6 т.2) ОСОБА_6 була сповіщення рекомендованою поштою про час та місце судового засідання, отримала повістку 29.11.2013р. та 2.12.2013р. звернулася з клопотанням про відкладення судового засідання у зв'язку з хворобою, проте ніяких даних про тимчасову хворобу не представила. Суд першої інстанції розглянув питання у першому судовому засіданні, що не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.169 ЦПК України. Проте таке порушення не вплинуло на правильність висновків суду, тому не є поводом для скасування ухвали.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ст. 312 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, ухвалу Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: