Справа №:122/15558/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Домнікова М.В.
№ провадження:22-ц/190/376/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Хмарук Н.С.
суддів:Сіротюка В.Г., Рошка М.В.,
при секретарі:Усеїновій Н.У.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8
на рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 липня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Позивач зазначав, що встановленими постановою суду кримінально караними діями відповідачка завдала шкоди його здоров'ю та його дружині ОСОБА_9, яка загинула. Позивач зазначив, що він поніс додаткові витрати в розмірі 8 843, 60 грн. на лікування. Крім того, для реабілітації йому необхідно пройти санаторно-курортне лікування (Чорні води, Саки), вартість місячного лікування складає 18 600 грн., враховуючи, що йому рекомендовано пройти лікування 2 рази на рік, то ця сума складає 37 200 грн. Також є необхідність в споруджені надгробного пам'ятника на могилі дружини, вартість якого складає 13 980 грн.
Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди діяв договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був укладений зі страховою компанією Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес», позивач просив стягнути матеріальну шкоду у сумі 60 024 грн. зі страхової компанії.
Також зазначав, що йому спричинена моральна шкода у сумі 100 000 грн., яку він просив стягнути з відповідачів.
Рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 липня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь позивача суму матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 440, 15 грн. та суму моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 5 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 суму моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 75000 грн.
Вирішено питання щодо судового збору.
Додатковим рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2013 року у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
Не погодившись із рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 липня 2013 року, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь позивача суму матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 440,15 грн., збільшивши суму до 42 554,43 грн., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Оскільки рішення суду не оскаржується в частині відшкодування моральної шкоди, колегія суддів, виходячи з принципу диспозитівності не входить в обговорення правильності цих висновків суду, тому в цій частині рішення не переглядається.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення про відшкодування понесених позивачем витрат на лікування у сумі 440, 15 грн., суд першої інстанції керувався доведеністю таких витрат на зазначену суму.
Проте погодитись з таким висновком суду, колегія суддів в повній мірі не може.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» далі Закону, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.
Витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземних державах, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено із страховиком чи МТСБУ.
Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.
Частиною 3 статті 10, частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підтвердження своїх позовних вимог у зазначеній частині позивачем надано фіскальні чеки з аптек, де він придбавав ліки та медичні документи з лікарні, а саме виписка з історії хвороби № 4479 від 26.07.2011 року міської клінічної лікарні № 6 та довідка з рекомендаціями № 600, про необхідність застосування цих ліків.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки частина представлених позивачем документів є нечитабельними, певні з витрат не підтверджені документально медичним закладом охорони здоров'я, а частина чеків вже була врахована при виплаті позивачу страхового відшкодування.
Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги фіскальні чеки: б/н від 27.07.2011 року на суму 1,40 грн. (зеленка); № 168245 від 24.07.2011 року на суму 62,85 грн. (фленокс, шприц); № 167050 від 19.07.2011 року на суму 5,50 грн. (димедрол); № 168102 від 23.07.2011 року на суму 7,00 грн. (шприци); № 168232 від 24.07.2011 року на суму 2,45 грн. (зеленка); № 166284 від 16.07.2011 року на суму 5,30 грн. (левомекаль); б/н від 17.07.2011 року на суму 51,00 грн.; № 166867 від 18.07.2011 року на суму 12,45 грн. (анальгін); № 166595 від 18.07.2011 року на суму 7,75 грн. (етиловий розчин); № 165233 від 12.07.2011 року на суму 38,86 грн. (анальгін, димедрол, кетанов); № 12328 від 16.07.2011 року на суму 6,50 грн.; № 81 від 13.07.2011 року на суму 24,00 грн.; № 12231 від 13.07.2011 року на суму 309,60 грн.; № 166343 від 16.07.2011 року на суму 6,80 грн.; № 165392 від 13.07.2011 року на суму 1707,11 грн.; № 166613 від 18.07.2011 року на суму 5,30 грн.; № 163016 від 07.07.2011 року на суму 382,47 грн.; № 164505 від 10.07.2011 року на суму 11,55 грн.; № 164255 від 09.07.2011 року на суму 7,15 грн.; № 164500 від 10.07.2011 року на суму 92,84 грн.; № 47 від 22.07.2011 року на суму 380,00 грн.; квитанція № 15 від 19.07.2011 року на суму 297,00 грн.; № 244093 від 05.07.2012 року на суму 51,95 грн. (за виключенням пакету); № 0044 від 05.07.2012 року на суму 158,00 грн.; № 249135 від 24.07.2012 року на суму 58,10 грн.; № 0040 від 20.07.2012 року на суму 58,00 грн.; № б/н від 25.07.2012 року на суму 63,15 грн., а всього на суму 3 814, 08 грн.
Оскільки страховою компанією при виплаті страхового відшкодування ОСОБА_6 вже були враховані наступні чеки: від 27.07.2011 року на суму 1,40 грн. (зеленка); № 168245 від 24.07.2011 року на суму 62,85 грн. (фленокс, шприц); № 167050 від 19.07.2011 року на суму 5,50 грн. (димедрол); № 168102 від 23.07.2011 року на суму 7,00 грн. (шприци); № 168232 від 24.07.2011 року на суму 2,45 грн. (зеленка); № 166445 від 17.07.2011 року на суму 7,00 грн.; № 166124 від 16.07.2011 року на суму 14,00 грн.; № 12328 від 16.07.2011 року на суму 6,50 грн.; № 12231 від 13.07.2011 року на суму 390,00 грн.; № 81 від 13.07.2011 року на суму 24,00 грн.; № 165392 від 13.07.2011 року на суму 1707,11 грн.; № 166613 від 18.07.2011 року на суму 5,30 грн.; від 07.07.2011 року на суму 382,47 грн.; № 164505 від 10.07.2011 року на суму 11,55 грн.; № 164500 від 10.07.2011 року на суму 92,84 грн.; № 47 від 22.07.2011 року на суму 380,00 грн., на загальну суму 3 099,97 грн., то ця сума не підлягає відшкодуванню.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню 714, 11 грн., тому колегія суддів не може погодитись із визначеною судом першої інстанції сумою 440, 15 грн., яка стягнута на користь позивача в рахунок відшкодування шкоди на лікування та вважає необхідним збільшити розмір відшкодування зазначених витрат до 714, 11 грн., оскільки саме на підтвердження зазначеної суми позивач надав належні докази.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування матеріальної шкоди на санаторно-курортне лікування та на спорудження надгробного пам'ятника, суд першої інстанції виходив із їх недоведеності та необґрун-тованості.
З такими висновками суду колегія суддів погоджується.
Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_6 просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на майбутнє витрати на санаторно-курортне лікування в ТОВ «Санаторний комплекс «Саки» на суму 37 200 грн., яке йому рекомендовано лікарями.
Оскільки, зазначені витрати позивач ще не поніс, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відсутні правові підстави для їх відшкодування, з огляду на вимоги ст. 24 Закону.
Крім того, суд правильно зазначив, що відшкодування таких витрат заподіювачем шкоди передбачено ч. 1 ст. 1195, ст. 1202 ЦК України, тому ОСОБА_6 не позбавлений можливості звернутись з такими вимогами безпосередньо до ОСОБА_7
Що стосується вимог про відшкодування витрат на спорудження надгробного пам'ятника, то суд також правильно відмовив у їх задоволенні.
Статтею 27.1., 27.5. Закону, визначено, що право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання. Витрати на поховання мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати.
Як вбачається із матеріалів справи, витрати на поховання у сумі 2 760 грн., що складались із огранки 3х2 з дверцятами - 1 900 грн., стіл та лавка - 600 грн., хрест - 160 грн., табличка - 50 грн., установочні роботи - 50 грн., були відшкодовані страховою компанією особі, яка взяла на себе такі витрати, а саме матері позивача по справі - ОСОБА_9
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що страхова компанія відшкодовує тільки понесені витрати, відповідно до положень ст. 27.5. Закону.
Відповідно до статті 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Таким чином, позивач не позбавлений права звернутись з зазначеними позовними вимогами до ОСОБА_7
За таких обставин ухвалене у справі судове рішення підлягає зміні, виходячи із положення частини 1 пункту 1 ст. 309 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316, 319, 323, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 задовольнити частково.
Рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 липня 2013 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (ЄДРПОУ 20344871) матеріальної шкоди на лікування змінити, збільшити розмір відшкодування зазначених витрат до 714 грн. 11 коп.
В іншій частині рішення про відмову в стягненні з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» матеріальної шкоди залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді
Н.Хмарук В.Сіротюк М.Рошка